Рішення

від 04.11.2014 по справі 910/18793/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б     тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа №  910/18793/14 04.11.14 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю ""Р-інженіринг" до          Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіс" про          стягнення 7 529,76 грн.           Суддя  Стасюк С.В.   Представники сторін: від позивача       не з'явився від відповідача  не з'явився Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі. ОБСТАВИНИ СПРАВИ : Товариство з обмеженою відповідальністю ""Р-інженіринг" (надалі по тексту - позивач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіс" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 7 529,76 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/18793/14 та призначено справу до розгляду на 16.10.2014 року. 07.10.2014 року через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду та клопотання про розгляд справи без участі представника Товариство з обмеженою відповідальністю ""Р-інженіринг". Представник сторін в судове засідання 16.10.2014 року не з'явились. Ухвалою Господарського суду міста Києва від  16.10.2014 року розгляд справи було відкладено на 04.11.2014 року, у зв'язку з неявкою сторін. У судове засіданні 04.11.2014 року представник позивача не з'явився. Представник відповідача в судове засідання 04.11.2014 року  повторно не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином листом з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. Місцезнаходження відповідача за адресою: 03057, м. Київ, вул. Нестерова, буд. 3, на яку було відправлено ухвали суду підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові. У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином. Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті. Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами. Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд  – ВСТАНОВИВ: 29.07.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю ""Р-інженіринг" сплатило на користь  Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіс" 7 529,76 грн., підтверджується платіжним дорученням № 931 з призначенням платежу за автоматику згідно рахунку № 2123 від 23.07.2013 року. Як вбачається з рахунку № 2123 від 23.07.2013 року на суму 15 059,52 грн., останній не містить підпису та відбитку печатки Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіс". В обґрунтування позову позивач вказує на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю ""Р-інженіринг" помилково здійснило оплату вищевказаного рахунку та сплатило 7 529,76 грн., про що повідомило відповідача листом № 70 від 05.05.2014 року. Оскільки, відповідач залишив поза увагою вищезазначений лист, позивач листом № 104 від 23.06.2014 року повторно звернувся до відповідача з вимогою про повернення помилково сплачених коштів у розмірі 7 529,76 грн., яку Товариство з обмеженою відповідальністю "Асіс" отримало 03.07.2014 року, що підтверджується підписом уповноваженої особи відповідача на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення. Проте, відповідач залишив вещевказані вимоги без відпові та виконання, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом. Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування  наведених позивачем обставин суду не надав. Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав. Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України  передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував на рахунок відповідача суму в розмірі 7 529,76 грн. з призначенням платежу за автоматику згідно рахунку № 2123 від 23.07.2013 року, що підтверджується платіжним дорученням № 931 від 29.07.2013 року (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи). Як вбачається зі змісту рахунку № 2123 від 23.07.2013 року на суму 15 059,52 грн. постачальником визначено Товариство з обмеженою відповідальністю "Асіс", а покупцем -Товариство з обмеженою відповідальністю ""Р-інженіринг", в графі "товар" вказано - "Комплект автоматики". Однак, за твердженням позивача жодної поставки товару відповідачем згідно рахунку № 2123 від 23.07.2013 року на користь позивача не здійснювалось. Будь-які документи, які б свідчили про те, що відповідач постачав для позивача товар згідно з даним рахунком, у позивача відсутні. Відповідно до частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення  глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи. Статтею 177 Цивільного кодексу України унормовано, що об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші. Майном, як особливим об'єктом згідно зі статтею 190 цього Кодексу вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Зі змісту наведених норм вбачається, що положення про зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави поширюються і на безпідставно набуті грошові суми. Відтак, в силу юридичного факту володіння грошовими коштами без достатньої правової підстави у володільця згідно статей 11, 1212 Цивільного кодексу України виникає зобов'язання повернути такі кошти на користь особи, яка має відповідні права на такі кошти. Матеріалами справи підтверджується звернення позивача до Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіс" з вимогою перерахувати спірні кошти у розмірі 7 529,76 грн., які були  сплачені згідно платіжного доручення № 931 від 29.07.2013 року. Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Матеріалами справи підтверджується отримання відповідачем 7 529,76 грн., відсутність правової підстави для володіння такими коштами, наявність вимог позивача про повернення коштів. В той же час, відповідачем наведені обставини не спростовані, доказів повернення коштів не надано. Таким чином, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіс" безпідставно отриманих грошових коштів у розмірі 7 529,76  грн. є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню. Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в розмірі, визначеному чинним законодавством. Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд - ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити повністю. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Асіс" ( 03057, м. Київ,                    вул. Нестерова, буд. 3, код ЄДРПОУ 33628563) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ""Р-інженіринг" (81500,Львівська область, Городоцький район, вул. Людкевича, буд. 14, код ЄДРПОУ 36769054) грошові кошти у розмірі 7 529 (сім тисяч п'ятсот двадцять дев'ять) грн. 76 коп., 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 10.11.2014 року Суддя                                                                                                                     С.В. Стасюк