Рішення

від 11.11.2014 по справі 389/3456/14-ц

ЗНАМ’ЯНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11.11.2014

ЄУН №389/3456/14-ц

Провадження №2/389/724/14

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2014 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:

головуючого судді: Ябчик Н.М.

при секретарі : Красіловській О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Знам'янка Кіровоградської області цивільну справу за позовом Професійно-технічного училища №12 м. Знам'янка до ОСОБА_1 про відшкодування збитків шляхом стягнення податку на доходи та єдиного соціального внеску,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування збитків шляхом стягнення податку на доходи та єдиного соціального внеску, обґрунтовуючи свої позовні вимоги тим, що 25.09.2013 року Знам'янським міськрайонним судом Кіровоградської області ухвалено рішення про поновлення відповідача на посаді заступника директора з навчальної роботи та стягнуто з ПТУ №12 на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 26986, 08 грн., а також моральну шкоду в розмірі 3000,00 грн. та судові витрати. 13.02.2013 року відповідача поновлено на посаді заступника директора з навчальної роботи ПТУ №12. 11.12.2013 року державним виконавцем ВДВС Знам'янського МРУЮ відкрито виконавче провадження №41205504. Однак нараховану суму за час вимушеного прогулу в повному обсязі не сплачено в зв'язку з відсутністю у штатному розкладі ПТУ №12 посади заступника директора з навчальної роботи. В період з листопада 2013 року по лютий 2014 року на користь відповідача частково нараховано та сплачено за вимушений прогул грошові кошти в сумі 4966,21 грн. з утриманням податків та інших обов'язкових платежів. 07.02.2014 року ОСОБА_1 повідомлено про перерахування решти суми коштів за вимушений прогул в розмірі 22019,97 грн. з якої необхідно сплатити податок на доходи в сумі 3184,07 грн. та ЄСВ в сумі 792,72 грн., оскільки у ПТУ №12 не має можливості здійснити відповідні відрахування. Цього ж дня головним управлінням ДКСУ в Кіровоградській області проведено платіжну вимогу №1 на суму 22019,97 грн. Кошти нараховано на розрахунковий рахунок ВДВС Знам'янського МРУЮ. 27.02.2014 року, згідно з платіжним дорученням №78 ПТУ №12 м. Знам'янка перераховано до бюджету податок на доходи найманих працівників в загальній сумі 8900,16 грн. В цій сумі закладено і податок на доходи в розмірі 3184,07 грн., нарахований на суму вимушеного прогулу, що було виплачено відповідачу згідно платіжної вимоги №1 від 06.02.2014 року. 17.03.2014 року ПТУ №12 вдруге звернулось до ОСОБА_1 листом з проханням про повернення сплачених коштів, які складаються з податку на доходи в сумі 3184,07 грн. та ЄСВ в сумі 792,72 грн. Отримавши листа відповідач не погодилась з його змістом і відмовилась повертати кошти. Просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТУ №12 3184,07 грн. податку на доходи, нарахованого на суму вимушеного прогулу та сплаченого ПТУ №12 до бюджету згідно платіжного доручення №78 від 27.02.2014 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТУ №12 м. Знам'янка 792,72 грн. єдиного соціального внеску, нарахованого на суму вимушеного прогулу та плаченого ПТУ №12 до бюджету згідно платіжного доручення №79 від 27.02.2014 року. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ПТУ №12 м. Знам'янка судовий збір в розмірі 243,60 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги ПТУ №12 не визнала, просила відмовити в задоволенні позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно до ч.1 ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, та в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 27.09.2012 року визнано незаконним та скасовано наказ директора професійно-технічного училища № 12 № 4-к від 11.01.2012 року про оголошення догани заступнику директора з НР ОСОБА_1; визнано незаконним та скасовано наказ директора професійно-технічного училища № 12 № 17-к від 17.04.2012 року про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчальної роботи в зв'язку зі скороченням штатної одиниці заступника директора з навчальної роботи і відмовою від переведення на посаду соціального педагога; поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи Професійно-технічного училища № 12 з 17.04.2012 року; стягнуто з професійно-технічного училища № 12, код ЄДРПОУ 02544939, на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у сумі 23434 грн. 32 коп., (який обрахований без вирахування податків та інших обов'язкових платежів).

Наказом Професійно-технічного училища № 12 № 252 від 01.10.2012 року скасовано наказ № 4-к від 11.01.2012 року «Про оголошення догани заступнику директора з навчальної роботи ОСОБА_1», надано вказівку на перерахування коштів за час вимушеного прогулу в сумі 23434,32 грн. Також зазначено, що наказ № 17-к від 17.04.2012 року про звільнення ОСОБА_1 не скасовувати в зв'язку з відсутністю у штатному розписі посади заступника директора з навчальної роботи.

Наказом ПТУ № 12 № 6-к від 14.01.2013 року скасовано наказ № 17-к від 17.04.2013 року «Про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника директора з навчальної роботи», поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника директора з навчальної роботи з 17.04.2013 року. Про останнє свідчить відповідний запис в трудовій книжці.

Також з трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що остання звільнена з роботи наказом № 11-к від 13.02.2013 року.

З платіжних вимог № 4 від 12.12.2012 року, № 5 від 12.12.2012 року вбачається, що ОСОБА_1 перераховано за рішенням суду кошти на загальну суму 23443,32 грн. в порядку виконання рішення суду.

Згідно зі ст.116 КзпПУ при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Згідно зі ст. 117 КзпПУ в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Згідно ст.130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків. При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними і протиправними діями (бездіяльністю) працівника.

Стаття 132 КЗпП України передбачає, що за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації при виконанні трудових обов'язків, працівники, з вини яких заподіяно шкоду, несуть матеріальну відповідальність у розмірі прямої дійсної шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку.

Відповідно до п.2 ст.133 КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть: керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям, випускові недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і зіпсуттю матеріальних, грошових чи культурних цінностей.

Згідно ч.3 ст 10, ст.60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином згідно ст.138 КЗпП України для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду обов'язок доказування умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу, покладено на власника або уповноважений ним орган. Виходячи із змісту позовної заяви, позивачем не доведено передбачених законодавством підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої підприємству.

Розглядаючи позов в межах заявлених вимог і на підставі наданих суду доказів, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення позовних вимог про відшкодування збитків шляхом стягнення податку на доходи та єдиного соціального внеску відсутні, оскільки в судовому засіданні позивачем не доведено завдання відповідачем збитків.

На підставі викладеного ст.ст. 116, 117 КЗпП та керуючись ст.ст. 11, 60, 88, 213 - 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову Професійно-технічного училища №12 м. Знам'янка до ОСОБА_1 про відшкодування збитків шляхом стягнення податку на доходи та єдиного соціального внеску - відмовити.

Судові витрати залишити по фактично понесеним.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Знам'янського

міськрайонного суду

Кіровоградської області Ябчик Н.М.