Рішення

від 10.11.2014 по справі 344/5423/14-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/5423/14-ц

Провадження № 2/344/2805/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2014 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

в складі: головуючої - судді Польської М.В.

при секретарі c/з Дзюбак Х.Б..

з участю представників позивача Романюк В.М, Романюк С.І., Гуменюк Н.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку «Акація ІФ» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В :

ОСББ «Акація ІФ» подало до Івано-Франківського міського суду позов до ОСОБА_5 про стягнення боргу в розмірі 5220.5 грн. та судового збору: за судовий наказ 229 грн. та оплачений за позов судовий збір - 243.6 грн.

У позовній заяві зазначено, що відповідач на підставі договору дарування від 28.05.2010 року є власницею квартири АДРЕСА_2, площею 71.3 м.кв.. В даному будинку 20.10.2005 року було створено об'єднання співвласників багатоквартирного житлового будинку (надалі ОСББ) «Акація ІФ», на балансі якого перебуває даний будинок згідно Акту передачі від 01.02.2007р. Рішеннями зборів ОСББ затверджено тарифи на утримання будинку з 2011 року по 2014 рік. Відповідач через несплату житлово-комунальних послуг позивачу, заборгувала 5220.5 грн. з 01.03.2011р. по 01.04.2014 року, на вимогу позивача не реагує. 20.01.2014р. було видано Івано-Франківським міським судом судовий наказ про стягнення боргу, однак ухвалою від 11.03.2014 року даний наказ скасовано.

Представники позивача просили позов задовольнити в повному обсязі, уточнивши позовні вимоги щодо стягнення судового збору в сумі тільки 243.6 грн., залишивши без розгляду стягнення судового збору за видачу судового наказу.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав з підстав зазначених відповідачем в запереченні на позов, однак в подальшому уточнив, що відповідач згідна оплачувати послугу надану позивачем в сумі 1 грн. за 1 м.кв., замість визначених ОСББ 2 грн. за 1 м.кв., вважаючи тарифи позивача такими, що необґрунтовані та завищені.

Суд, отримавши пояснення сторін, дослідивши та перевіривши всі докази в їх сукупності, приходить до висновку щодо задоволення позовних вимог частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 20.10.2005 року було створено ОСББ «Акація ІФ» будинку по АДРЕСА_2 з 4-х засновників з видом діяльності - управління нерухомим майном за винагороду або на основі контракту, керівником якого є Романюк В.М. (а.с.11-13,15,16,18-19).

ОСОБА_5 на підставі договору дарування від 28.05.2010 року, укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_5, є власницею квартири АДРЕСА_2, загальною площею 71.3 м.кв., житловою 34.9 м.кв. (а.с.8-10).

Позивач вказав на те, що рішеннями зборів ОСББ (а.с.124-130) затверджено тарифи на утримання будинку з 2011 року по 2014 рік, а саме як вбачається з кошторисів ОСББ - 2 грн. за м.кв. (а.с.20-23).

Позивач направляв відповідачу повідомлення про заборгованість (а.с.24-30), які залишались без реагування.

Відповідачем також надано дві квитанції по оплаті позивачу 700 грн. в лютому та липні 2012 року (а.с.45). Натомість щодо даних квитанцій, представники позивача пояснили, що суму 700 грн., ОСББ враховано в заборгованість за 2010 рік та І-ІІ 2011 року. Однак, суд звертає увагу на те, що в квитанціях чітко визначено представником ОСББ отримання коштів в сумі 700 грн. не як заборгованість за попередні роки, а як на ремонт коридору (сходової клітки), ремонт якої проводився в 2012 році, що підтверджено сторонами. Тому, сума заборгованості визначена позивачем не вірно за 2012 рік, та становить не 1711.2 грн., а 1011.2 грн., з врахуванням цільового призначення оплачених відповідачем коштів.

20.01.2014р. було видано Івано-Франківським міським судом судовий наказ про стягнення боргу, однак ухвалою від 11.03.2014 року даний наказ скасовано.

Відповідач через несплату житлово-комунальних послуг як стверджує позивач заборгувала 5220.5 грн. за період 01.03.2011р. по 01.04.2014 року, однак, суд з врахуванням вищезазначеного приходить до висновку про стягнення з відповідача 4520.5 грн. (зі зменшенням нарахування боргу за 2012 рік).

Питання діяльності ОСББ та даних правовідносин врегульовано Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», згідно якого об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання неподільного та загального майна. Мета створення об'єднання та його статус, згідно ст..4, для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Об'єднання створюється як організація для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.

Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обгрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання. Об'єднання може здійснювати господарську діяльність для забезпечення власних потреб безпосередньо або шляхом укладення договорів з фізичними чи юридичними особами. Об'єднання є юридичною особою, яка створюється відповідно до закону, має печатку із своїм найменуванням та інші необхідні реквізити, а також розрахункові рахунки в установах банку. Об'єднання є неприбутковою організацією і не має на меті одержання прибутку для його розподілу між членами об'єднання. Об'єднання відповідає за своїми зобов'язаннями коштами і майном об'єднання, від свого імені набуває майнові і немайнові права та обов'язки, виступає позивачем та відповідачем у суді.

Як слідує зі ст..9 цього закону членом об'єднання може бути фізична чи юридична особа, яка є власником квартири (квартир) або приміщення (приміщень) у

багатоквартирному будинку. Членство в об'єднанні є добровільним і може набуватися

одночасно з створенням об'єднання при проведенні установчих зборів, а також індивідуально, на основі письмової заяви, в будь-який момент його існування.

Членство в об'єднанні розпочинається на підставі поданої письмової заяви власника за згодою об'єднання. Порядок прийняття до об'єднання визначається статутом. Членство в об'єднанні припиняється на підставі поданої письмової заяви власника приміщення або з інших підстав відповідно до статуту об'єднання. Власники приміщень, розташованих у межах одного житлового комплексу, які не є членами об'єднання, можуть укладати з об'єднанням угоди про співпрацю та дії у спільних інтересах.

Як вбачається з протоколу установчих зборів ОСББ 2005 року, в склад 4-х засновників при створенні ОСББ «Акація ІФ» входила і ОСОБА_6 - попередній власник квартири №6, яку отримала у дар відповідач 28.05.2010 року (а.с.16). Попередній власник квартири - ОСОБА_6 з пояснення позивача , новий власник квартири ОСОБА_5 не була прийнята в ОСББ.

Відповідач до заперечення на позовні вимоги подала матеріали, з яких вбачається що в 2010 році вона, як новий власник квартири, звернулася до голови ОСББ з намірами на укладення договору на участь у витратах по утриманню будинку та прийняття в члени ОСББ (а.с.42-44), однак такий договір укладено не було. ОСОБА_5 також зверталася і до керівництва міської ради на дії керівника ОСББ, який відмовляється в прийнятті нового власника житла в члени об'єднання та створює їй при цьому перешкоди у користуванні приміщень загального користування, та відповідно отримувала відповіді щодо звернень (а.с.46-52), а також складені Акти-претензії до ОСББ (а.с.53-54).

Отже, членами ОСББ можуть бути всі особи, які подали заяви на вступ в ОСББ, в т.ч. кілька мешканців однієї квартири. Представник відповідача звернув увагу суду, що на сьогодні належних повноважень ОСББ не має, а збори неправомочні, оскільки членами об'єднання є тільки мешканці двох квартир з чотирьох в житловому будинку, однак такі доводи спростовуються вищезазначеними нормами, а також і вказаним нижче.

Так, стаття 10 передбачає, що органами управління об'єднання є загальні збори його членів, правління, ревізійна комісія об'єднання. Вищим органом управління об'єднання є загальні збори. Загальні збори скликаються і проводяться згідно з вимогами

статуту об'єднання. Загальні збори правомочні, якщо на них присутні більше

половини членів об'єднання. Рішення загальних зборів, прийняте відповідно до статуту, є обов'язковим для всіх членів об'єднання. Рішення загальних зборів оприлюднюється. У передбачених статутом або рішенням загальних зборів випадках воно може бути

надане членам об'єднання під розписку або направлене поштою (рекомендованим листом). Рішення загальних зборів може бути оскаржене в судовому порядку. До виключної компетенції загальних зборів членів об'єднання відноситься: затвердження статуту об'єднання, внесення змін до нього; обрання членів правління об'єднання; питання про використання об'єктів, що перебувають у спільній власності членів об'єднання; затвердження кошторису, балансу об'єднання та річного звіту; затвердження договорів (угод), укладених на суму, що перевищує визначену в статуті об'єднання; визначення розмірів внесків та платежів членами об'єднання; прийняття рішення про реконструкцію та ремонт будинку або про зведення господарських споруд; визначення розміру матеріального та іншого заохочення членів об'єднання і правління; визначення обмежень на користування об'єктами, які перебувають у спільній власності об'єднання; прийняття рішень про передачу в оренду об'єктів, які перебувають у спільній власності членів об'єднання, фізичним і юридичним особам; затвердження угод про заснування товариств або участі у товариствах.

А тому, використовуючи свої права, позивач рішенням загальних зборів від 12.12.2010р, 24.12.2011р.,25.12.2012р., 25.12.2013р., за повноваженнями затвердженими Статутом (а.с.119-123), затвердив розмір платежів членів об'єднання за 2011-2014 роки (а.с.124-130). При цьому, суд звертає увагу на те, що власник квартири №6 - відповідач не є членом ОСББ, тому на неї поширюються не розміри платежів як членів об'єднання, а витрати ОСББ пропорційно до площі приміщення, про що буде вказано нижче.

Об'єднання після набуття статусу юридичної особи може: прийняти на власний баланс весь житловий комплекс; за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини; укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Даний будинок перебуває на балансі ОСББ згідно Акту передачі від лютого місяця 2007р. (а.с.14).

Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Призначений балансоутримувач здійснює свої повноваження по забезпеченню управління будинком до прийняття будинку на баланс об'єднанням. Витрати на здійснення цих функцій управління розподіляються між власниками пропорційно площі приміщень, що перебувають у їх власності (стаття 11). Ці ж самі вимоги щодо пропорційності площ врегульовано і ст.20 цього Закону.

Враховуючи дану норму для функцій балансоутримувача - ОСББ, витрати повинні розприділятися між власниками пропорційно площі приміщень. Так, відповідач займає приміщення та є його власником площею - 71.3 м.кв., що складає в пропорції певну частку від загальної площі (а.с.9-10).

Статтею 13 передбачено, відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування. У разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном житлового комплексу юридичній особі між власником приміщення і цією юридичною особою укладається окремий договір. Істотними умовами договору є: найменування сторін; предмет договору; права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом; обов'язки сторін щодо надання послуг по експлуатації житлового комплексу та оплати цих послуг; вичерпний перелік послуг; вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу; порядок контролю та звіту сторін; наслідки невиконання умов договору; перелік форс-мажорних обставин;строк дії договору, умови продовження та припинення дії договору, дата укладення договору. Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку. Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою. У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку. Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.

З даної норми вбачається, що відповідач, яка не є членом ОСББ, однак є власником житлового приміщення в будинку повинна укласти з балансоутримувачем договір та сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт майна, у разі відмови від одного або другого, ОСББ має право звернутися до суду.

Проект договору направлявся позивачем відповідачу (а.с.132-133, 137), однак залишено останньою без укладення.

Для забезпечення виконання власниками приміщень своїх обов'язків об'єднання має право за ст..17 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», в т.ч. вимагати своєчасної та у повному обсязі сплати всіх встановлених цим Законом та статутом об'єднання платежів, зборів і внесків від власників приміщень, а також відрахувань до резервного і ремонтного фондів; звертатися до суду з позовом про звернення стягнення на майно власників приміщень, які відмовляються відшкодовувати заподіяні збитки, своєчасно та у повному обсязі сплачувати всі встановлені цим Законом та статутом об'єднання платежі, збори і внески, а також відрахування до резервного і ремонтного фондів. Загальні збори об'єднання можуть прийняти рішення про списання боргів його членів у разі виконання ними робіт, необхідних для утримання неподільного та загального майна об'єднання, на суму боргу. При цьому, об'єднання відповідно до ст..18 цього Закону та статуту зобов'язане: забезпечувати належний санітарний, протипожежний і технічний стан неподільного та загального майна, що належить членам об'єднання; звітувати загальним зборам про виконання кошторису об'єднання за рік; забезпечувати виконання вимог статуту об'єднання; виконувати свої договірні зобов'язання; забезпечувати дотримання інтересів усіх членів об'єднання, асоціації при встановленні умов і порядку володіння, користування і розпорядження спільною власністю, розподілі між членами об'єднання, асоціації витрат на експлуатацію та ремонт неподільного та загального майна.

Відповідач заперечуючи позовні вимоги також звернула увагу суду, що вона вже несе витрати за комунальними послугами іншим надавачам таких послуг. Однак щодо цього, суд зазначає те, що оплата за комунальні послуги, є іншою за природою від внесків членів та витрати на здійснення функцій балансоутримувача, та регулюється нормами ст..20 вищезазначеного закону, ст..509, 526, 815, 901, 903 ЦК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги» та Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затвердженими Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630.

За таких обставин та доказів, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає до задоволення частково.

Ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом та ст.61 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ст..212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності.

Відповідно до п.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі вищевикладеного, керуючись Законом України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст.ст.10,11,60, 88, 209, 212-215ЦПК України суд,-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акація ІФ», м. Івано-Франківськ, вул. Тарнавського, 11, код ЄДРПОУ 33645971, борг в сумі 4520 грн. 50 коп. (чотири тисячі пятсот двадцять гривень 50 копійок).

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Акація ІФ», м. Івано-Франківськ, вул. Тарнавського, 11, код ЄДРПОУ 33645971, судові витрати по сплаті судового збору в сумі 243,60 грн.

В задоволенні решти заявлених вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Довідка: повний текст рішення виготовлено 10 листопада 2014 року.

Суддя: Польська М.В.