5/126-А
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
19 липня 2006 р. Справа № 5/126-А
За позовом: Закарпатського територіального відділення Фонду
соціального захисту інвалідів м.Ужгород
До відповідача: ТОВ „Грін-Рей” с.Петрово, Виноградівського району
Про стягнення 12424 грн. штрафу за нестворення робочих місця для працевлаштування інвалідів.
Суддя О.С.Йосипчук
за участю представників сторін:
Позивача: Шибаєв А.М. –представник за дорученням
Відповідач: представник не з'явився
Розглянувши матеріали справи за позовом Закарпатського територіального відділення Фонду соціального захисту інвалідів м.Ужгород до товариства з обмеженою відповідальністю „Грін-Рей” с.Петрово про стягнення суми 12424 грн. штрафу за нестворення робочих місць для працевлаштування інвалідів.
ВСТАНОВИВ:
Позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача штраф (12424 грн.) за нестворення встановленої законодавством кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів і здійснення заходів щодо їх соціально-трудової та професійної реабілітації.
За твердженням позивача, відповідачем у 2005 році не дотримано вимоги ст.19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, що на його думку підтверджується звітом про зайнятість та працевлаштування інвалідів форми 10-ПІ, з якого позивач вбачає, що відповідач повинен був створити 2 атестовані робочі місця для працевлаштування інвалідів, однак вказані вимоги не виконав.
Тому, на думку позивача, враховуючи розмір річного окладу на підприємстві відповідач повинен сплатити штраф у сумі 12424 грн.
Окремо судом досліджувались питання, чи повідомлялись відповідачем компетентні органи працевлаштування про наявність вільного робочого місця, атестованого для працевлаштування інваліда.
Доказів поінформованості органи працевлаштування про наявність атестованих робочих місця для працевлаштування інвалідів, та доказів працевлаштування інваліда відповідач не надав.
Відповідач письмових пояснень на позов не подав, свого представника у засідання суду не направив.
Розглянувши матеріали справи у сукупності, та заслухавши представника позивача сторін, суд дійшов висновку про те,
що позов підлягає задоволенню з огляду на наступне:
Статтею 19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” підприємства, установи і організації, незалежно від форми власності і господарювання, повинні створити робочі місця для забезпечення працевлаштування інвалідів в кількості 4 відсотків від загальної чисельності працюючих.
При недотриманні зазначеного вище імперативу, статтею 20 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” передбачено відповідальність у вигляді штрафу в розмірі середньої річної заробітної плати на підприємстві за кожне нестворене робоче місце не зайняте інвалідом.
При цьому суми штрафу сплачуються підприємствами незалежно від обставин непрацевлаштування. Умов звільнення від відповідальності ст.20 Закону не містить.
Таким чином, виходячи із зазначених вище норм права, відповідач повинен був у відповідній кількості створити на підприємстві спеціально оснащені атестовані робочі місця для інвалідів та надіслати у службу зайнятості спеціальні повідомлення про готовність працевлаштувати працівників з розумовими чи фізичними вадами відповідної степені інвалідності.
Про дотримання вимог Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” стосовно створення робочих місць та працевлаштування інвалідів, підприємство повинне надати докази вжиття відповідних заходів, затверджених наказами керівника, висновки комісії із залученням до участі представників МСЕК, органів держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, матеріали атестації робочого місця інваліда, атестаційний паспорт створеного робочого місця для працевлаштування інваліда протоколи засідання атестаційної комісії та інші письмові докази, що свідчать про намір працевлаштувати інваліда із урахуванням спеціальної програми реабілітації (п.п.5, 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України №314 від 03.05.95р. з наступними змінами і доповненнями).
Окрім того, відповідач повинен був надати докази спеціального повідомлення про наявність робочого місця для інваліда певної категорії інвалідності з доказами надіслання цього повідомлення у службу зайнятості та докази працевлаштування інваліда.
Зазначених документів (доказів) на підтвердження факту створення робочих місць та працевлаштування інвалідів відповідач не подав, що, виходячи з вищенаведеного, свідчить про недотримання ним вимог ст..19 Закону України „Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (ст.71 КАС України).
Таким чином, матеріалами справи не спростовано твердження позивача про порушення відповідачем нормативу створення робочого місця для працевлаштування інвалідів у 2005році.
За таких обставин, вимоги позивача слід вважати є підставними.
Розмір штрафних санкцій встановлено позивачем на підставі даних відповідача про середній розмір заробітної плати на підприємстві.
Отже, приймаючи до уваги вищевикладене, позов підлягає задоволенню у повному обсязі на суму 12424 грн.
Керуючись ст.ст.158-162 КАС України,
СУД ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задоволити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Грін-Рей” (с.Петрово, Виноградівського району, вул..Маяковського б/н) на користь Закарпатського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів (м.Ужгород, пл..Ш.Петефі, 14 код 22107709) суму 12424 грн. штрафу.
2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Грін-Рей” (с.Петрово, Виноградівського району, вул..Маяковського б/н в дохід держбюджету суму 3,40 грн. держмита.
Суддя О.С.Йосипчук
Суд | Господарський суд Закарпатської області |
Дата ухвалення рішення | 19.07.2006 |
Оприлюднено | 22.08.2007 |
Номер документу | 41387 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Закарпатської області
Йосипчук О.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні