Постанова

від 04.11.2014 по справі 904/3670/14

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 листопада 2014 року Справа № 904/3670/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Панової І.Ю., суддів:Погребняка В.Я., Поліщука В.Ю., розглянувши касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року та ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі№904/3670/14 господарського суду Дніпропетровської області за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Банто Пром Груп" про визнання банкрутом,

за участю представників сторін: не з'явились,

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року у справі № 904/3670/14 (суддя - Полєв Д.М.) Товариство з обмеженою відповідальністю "Бантом Пром Груп" (далі - ТОВ "Бантом Пром Груп") визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено голову ліквідаційної комісії Зибіна А.О.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року (головуючий суддя - Науменко І.М., судді: Павловський П.П., Кузнецов В.О.) припинено апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі - ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві) на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року у справі № 904/3670/14.

Не погоджуючись з постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року та ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 904/3670/14, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві звернулась до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року скасувати, провадження у справі припинити.

В обґрунтування доводів касаційної скарги ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів Вищого господарського суду України, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи касаційної скарги, дослідивши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно зі ст. 91 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) до осіб, що мають право апеляційного оскарження відносяться, сторони у справі, прокурор, треті особи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки.

Відповідно до ч. 6 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду можуть подавати сторони та інші учасники судового процесу, зазначені у цьому Кодексі та Законі про банкрутство.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, забезпечені кредитори, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган уповноважений управляти майном) боржника, державний орган з питань банкрутства, Фонд державного майна України, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа засновників (учасників, акціонерів) суб'єкта підприємницької діяльності - боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство.

Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство кредиторами є - юридична або фізична особа, а також органи доходів та зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановлено порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань боржника.

Особливості та порядок заявлення кредиторами претензій до боржника,що ліквідується в порядку ст. 95 Закону про банкрутство, визначені ч. 3 вказаної статті, які передбачають, що кредитори мають право заявити свої вимоги до боржника, який ліквідується, у місячний строк з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника, який ліквідується банкрутом, на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Особи, вимоги яких заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, а їх вимоги погашаються в шосту чергу.

Отже, у справі про банкрутство, з урахування особливостей та в порядку передбаченому ст. 95 Закону про банкрутство, особа може набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрутство, лише після прийняття постанови про визнання банкрутом та у разі звернення із кредиторськими вимогами до боржника.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ліквідатором банкрута на виконання вимог встановлених п.п. 11.1.1 п.11 Порядку обліку платників податків і зборів було направлено заяву про припинення платника податків за формою № 8-ОПП, докази отримання вказаної заяви органами ДПІ містяться в матеріалах справи.

Як зазначалось раніше, постановою господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року крім іншого, ТОВ "Банто Пром Груп" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

Вказану постанову направлено податковому органу в якому боржник перебуває на обліку 16.06.2014 року, що підтверджується відтиском штампу про відправку на звороті останньої сторінки оригіналу постанови господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року та повідомленням про вручення поштового відправлення, що міститься в матеріалах справи.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 24.03.2014 року в Бюлетені державної реєстрації № 278 (8) було опубліковано оголошення про перебування ТОВ "Банто Пром Груп" на стадії ліквідації.

Однак, матеріали справи не містять доказів звернення податкового органу до суду з заявою про визнання кредиторських вимог у справі про банкрутство ТОВ "Бантом Пром Груп".

Крім того, в апеляційній скарзі ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві жодним чином не посилається на наявність у боржника заборгованості по сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), розмір таких претензій (суму вимог), характер вимог (майнові або грошові), відповідно, будь-яких майнових (грошових) претензій до боржника у податковому органу не має. Окрім цього, в скарзі відсутнє посилання на будь-які докази, з їх наданням, що підтверджують такі вимоги.

При цьому, суд касаційної інстанції зазначає, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів), відповідно до ст. 210 Господарського кодексу України. Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство.

Таким чином, суд апеляційної інстанції прийшов до правомірного висновку, що ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві не набула статусу кредитора боржника або іншого учасника провадження у справі про банкрутство.

Стосовно проведення органами ДПІ перевірки ТОВ "Банто Пром Груп", колегія суддів Вищого господарського суду України зазначає що, відкриття ліквідаційної процедури не може бути перешкодою податковому органу у здійсненні ним позапланової перевірки боржника. Орган податкової служби вправі звернутися до ліквідатора боржника та провести позапланову перевірку його господарської діяльності, а у випадку відмови ліквідатора, як керівника боржника, надати можливість перевірки суб'єкта господарювання, орган податкової служби вправі оскаржити дії ліквідатора до суду у справі про банкрутство.

Як встановлено судом апеляційної інстанції, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надано суду лише лист-вимогу на адресу боржника про узгодження початку і місця проведення перевірки та надання боржником необхідних для перевірки документів, при цьому скаржником не надано жодних доказів, які б свідчили про вжиття заходів для проведення такої перевірки, поряд з цим, в матеріалах справи також відсутні докази відмови ліквідатора боржника про надання документів для перевірки чи оскарження податковим органом відповідної відмови ліквідатора.

Відповідно до п. 8 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2014 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу ХII Господарського процесуального кодексу України" апеляційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у п.п. 1 (у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала апеляційну скаргу, не мала права на таке подання) і 6 ч. 1 ст. 80 ГПК.

Виходячи з викладених норм законодавства та встановлених обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правомірного висновку про припинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року у справі № 904/3670/14.

Як вже зазначалось раніше, ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києва на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року у справі № 904/3670/14 - припинено.

Відповідно до ст. 107 ГПК України сторони у справі мають право подати касаційну скаргу на: рішення місцевого господарського суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду; ухвали місцевого господарського суду,зазначені в частині першій статті 106 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційного господарського суду, ухвалені за результатами апеляційного розгляду .

Отже, судові рішення місцевих господарських судів можуть бути предметом касаційного оскарження лише після їх перегляду по суті в апеляційному порядку.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011 року № 11 "Про деякі питання практики застосування розділу XII-1 Господарського процесуального кодексу України" касаційне провадження у справі може бути припинено з підстав, зазначених у пунктах 1 ст. 80 ГПК України, у тому числі якщо буде встановлено, що особа, яка подала касаційну скаргу, не мала права на таке подання.

Оскільки, постанова господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року у справі № 904/3670/14 не була предметом розгляду по суті суду апеляційної інстанції відповідно право на оскарження її в касаційній інстанції у скаржника відсутнє.

Відповідно до ст. 111 9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення, залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

За таких обставин, касаційне провадження в частині оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року підлягає припиненню, а ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 904/3670/14 підлягає залишенню без змін, як законна та обґрунтована.

Керуючись статтями 80, 111 7 , 111 9 - 111 13 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві залишити без задоволення.

Касаційне провадження в частинні оскарження постанови господарського суду Дніпропетровської області від 12.06.2014 року у справі № 904/3670/14 припинити.

Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 08.09.2014 року у справі № 904/3670/14 залишити без змін.

Головуючий: Панова І.Ю. Судді: Погребняк В.Я. Поліщук В.Ю.