Рішення

від 10.11.2014 по справі 922/4052/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/4052/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техінвестгруп", м. Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон", м. Чугуїв про про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача: Бондарчук Ю.В. (наказ № К-1 від 01.03.2012 року);

відповідача: Таранов В.П. (дов. б/н від 06.10.2014 року); Щербінін А.Є. (дов. б/н від 06.10.2014 року); Сторожев В.Г. (наказ № 1 від 10.07.2005 року).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техінвестгруп" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 36020,08грн. з яких: 20236,00грн. - заборгованість за поставлений товар, 15784,08грн. - неустойка. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушення відповідачем зобов'язань за договором поставки № 01/04/14 від 01.04.2014 року у частині повного та своєчасного розрахунку.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22.09.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.10.2014 року.

03.10.2014 року за вх. № 34607 до господарського суду Харківської області від Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "Евєркон" надійшла зустрічна позовна заява.

Ухвалою від 06.10.2014 року зустрічну позовну заяву і додані до неї документи повернуто без розгляду на підставі п.4 ст. 63 ГПК України.

Позивачем у судовому засіданні 10.11.2014 року заявлено клопотання (вх. № 39644 від 10.11.2014р.) про зменшення суми позовних вимог, та просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлений товар в сумі 20236,00грн. Судові витрати просить покласти на відповідача.

Вирішуючи клопотання позивача про зменшення розміру позовних вимог, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Господарський суд не приймає зменшення розміру позовних вимог, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.

Судом встановлено, що заява позивача про зменшення розміру позовних вимог не суперечить чинному законодавству України, не порушує прав і охоронюваних законом інтересів та підписана повноважним представником.

З огляду на наведене, суд дійшов висновку про прийняття до розгляду заяви позивача про зменшення розміру позовних вимог та продовжує розгляд справи з її урахуванням.

Представник відповідача у судовому засіданні зазначив про наявість обставин для складання мирової угоди та усно підтримав позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог до 20236,00 грн.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.11.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

01 квітня 2014 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № 01/04/14 (надалі - Договір). За умовами якого позивач зобов'язався поставити відповідачеві мотор-редуктори та комплектуючи (пункт 1.1. Договору).

згідно із пунктом 2.1. Договору загальна вартість товара зазначена у Додатку №1 (Специфікації), яка є невід'ємною частиною договору.

Відповідно до Специфікації № 2, яка є додатком № 1 до Договору, сторони домовились про поставку трьох мотор-редукторів визначеної комплектації, загальною вартістю 40472,00грн. (в т.ч. ПДВ 20 % - 6745,33грн.). Замовник (відповідач) зобов'язався перерахувати позивачеві аванс в сумі 20236,00грн. (в т.ч. ПДВ 20% - 3372,67грн.) протягом чотирьох банківських днів з моменту підписання вказаної специфікації. Решта суми у розмірі 20236,00грн., сплачується протягом чотирьох банківських днів з моменту поставки товару. Строк поставки товару - не пізніше 01 серпня 2014 року(а.с. 15).

22 липня 2014 року відповідач перерахував позивачеві аванс - передоплату за мотор-редуктори згідно рахунку № 142 від 15 липня 2014 року в сумі 20236,00грн.(а.с.50)

30 липня 2014 року згідно товарно-транспортної накладної № 22, видаткової накладної № 114 від 30 липня 2014 року, вищезазначений товар був направлений позивачем відповідачеві, який отримав його 31 липня 2014 року, про що свідчить підпис уповноваженої ним особи у довіреності № 537 від 29 липня 2014 року.

Як зазначає позивач, на момент отримання товару жодних претензій щодо зовнішнього вигляду товару, його якості, комплектації відповідач не висловив.

Таким чином позивач вважає, що виконав усі взяті на себе зобов'язання за Договором.

Однак у встановлений у Специфікації № 2 до Договору строк відповідач остаточний розрахунок за отриманий товар не здійснив, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед позивачем на суму 20236,00грн.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості не оплатив, що є причиною виникнення спору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

За приписами ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що відповідач порушив умови укладеного з позивачем Договору та вимоги ст. 526 Цивільного кодексу України, відповідно до якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Доказів погашення заборгованості перед позивачем за отриманий товар відповідач суду не надав, та не спростував відсутність заборгованості за Специфікацєю № 2 від 18.07.2014 року до договору № 01/04/14 від 01.04.2014 року в сумі 20236,00грн.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про те що, позовні вимоги (з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) про стягнення суми основного боргу у розмірі 20236,00грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати покладаються на відповідача у розмірі 1827,00грн.

Керуючись ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525, 526, 530, 612, 629 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 12, 22, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «Евєркон» (63501, Харківська область, м. Чугуїв, м/р «Авіатор», буд.154-Б; ЄДРПОУ 33556688; р/р 26077010062087 у ПАТ «ВТБ Банк» м. Київ, МФО 321767) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Техінвестгруп» (03680, м. Київ, вул Академіка Кримського, 4-а, оф. 410; ЄДРПОУ 38079999; р/р 26001362358 в АТ «Райфайзен Банк Аваль» м. Київ, МФО 321767) 20236,00грн. заборгованості та 1827,00 витрат по сплаті судового збору.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя О.О. Ємельянова