Постанова

від 12.11.2014 по справі 808/6969/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  ПОСТАНОВА 12 листопада 2014 року (об 10 год. 24 хв.) Справа № 808/6969/14  м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суду складі:   головуючого судді Батрак І.В., за участю секретаря судового засідання Батечко М.Д. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» про стягнення податкового боргу ВСТАНОВИВ: У жовтні 2014 року Державна податкова інспекція в Ленінському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі – ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя, позивач) звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» (далі – ТОВ «Січ-Заспа», відповідач), в якому просить стягнути з відповідача кошти у сумі податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 36 727,47 грн., з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 42 368,00 грн. В обґрунтування позовних вимог посилається на Податковий кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI (далі – ПК України) та зазначає, що ТОВ «Січ-Заспа» за даними карток особових рахунків має податковий борг 79 095,47 грн., а саме з податку на додану вартість у розмірі 36 727,47 грн., з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 42 368,00 грн. Позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, проте борг у добровільному порядку відповідачем не сплачено. На час розгляду справи у суді заборгованість відповідачем не погашена, а тому підлягає примусовому стягненню у судовому порядку. На підставі викладеного, просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вищевказану суму заборгованості. Представник позивача у судове засідання не з'явився, проте 12.11.2014 надав до суду клопотання (вх. № 45755) про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі. Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду не надходили. Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини. ТОВ «Січ-Заспа» (ідентифікаційний код 30388839) є юридичною особою та зареєстрована 21.04.1999, про що свідчить спеціальний витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Із матеріалів справи вбачається, що податковий борг відповідача з податку на додану вартість у розмірі 36 727,47 грн. виник внаслідок наступного. Посадовими особами ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій декларації з податку на додану вартість ТОВ «Січ-Заспа», за результатами якої складено акт від 23.05.2014 №429/15-03/30388839 (далі – Акт №429/15-03/30388839). Під час перевірки встановлено порушення відповідачем абз.1 п.57.1 ст.57, глави 2, а саме: несвоєчасна сплати суми самостійно визначених грошових зобов'язань згідно податкових декларацій з податку на додану вартість за липень 2013 року, серпень 2013 року, вересень 2013 року, жовтень 2013 року. На підставі акту перевірки та з урахуванням виявлених порушень позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 05.06.2014 №0001291503, яким відповідачу нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 29 988,84 грн., №0001301503, яким відповідачу нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 457,30 грн. Указані рішення було направлено відповідачу 10.06.2014 поштою та отримано його уповноваженим представником за довіреністю 16.06.2014. 17.06.2014 ТОВ «Січ-Заспа» до ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя було подано декларацію №9034234369, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за травень 2014 року у розмірі 4 661,00 грн. 03.07.2014 відповідачем до податкового органу було подано декларацію №9037598474, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2014 року у розмірі 1 542,00 грн. 15.09.2014 відповідачем до ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя було подано декларацію №9052610605, відповідно до якої підприємством самостійно були визначені податкові зобов'язання з податку на додану вартість за серпень 2014 року у розмірі 18,00 грн. Крім того, за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у розмірі 60,33 грн. Із матеріалів справи вбачається, що податковий борг з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 42 368,00 грн. ТОВ «Січ-Заспа» виник внаслідок наступного. 26.02.2014 відповідачем до податкового органу було подано декларацію №9090887146 з податку на прибуток підприємств за 2013 рік, відповідно до якої підприємством самостійно було визначено суму авансових внесків, що підлягатиме сплаті щомісячно у березні-грудні 2014 року та січні-лютому 2015 року (код рядка 34) у розмірі 10 592,00 грн. Проте, відповідачем не сплачено самостійно нараховані авансові внески у розмірі 42 368,00 грн. (термін сплати 30.06.2014, 30.07.2014, 30.08.2014, 30.09.2014). Матеріалами справи встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкової заборгованості у встановленому законодавством порядку, а саме 24.04.2014 відповідачу поштою була направлена податкова вимога від 15.04.2014 № 244-25 на суму 67 158,45 грн., яка отримана його уповноваженим представником 13.05.2014, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. У зв'язку з несплатою відповідачем вищевказаної суми податкового боргу у добровільному порядку ДПІ в Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась до суду. Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до п. 6.1 ст. 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу. Пунктом 16.1 ст. 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема: - подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; - сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. За приписами п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків. Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є, відповідно до цього Кодексу незалежно від того, чи провадив такий платник податку господарську діяльність у звітному періоді. За змістом п. 54.1 ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою. Не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків (п. 56.11 ст. 56 ПК України). За приписами п. 57.1 ст. 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Платники податку на прибуток (крім новостворених, виробників сільськогосподарської продукції, неприбуткових установ (організацій) та платників податків, у яких доходи, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування, за останній річний звітний податковий період не перевищують 10 мільйонів гривень) щомісяця сплачують авансовий внесок з податку на прибуток у порядку і в строки, які встановлені для місячного податкового періоду, у розмірі не менше 1/12 нарахованої до сплати суми податку за попередній звітний (податковий) рік без подання податкової декларації. У складі річної податкової декларації платником податку подається розрахунок щомісячних авансових внесків, які мають сплачуватися у наступні дванадцять місяців. Визначена в розрахунку сума авансових внесків вважається узгодженою сумою грошових зобов'язань. При цьому дванадцятимісячний період для сплати авансових внесків визначається починаючи з березня поточного звітного (податкового) року по лютий наступного звітного (податкового) року включно. Форма розрахунку, передбачена у цьому пункті, затверджується у порядку, встановленому цим Кодексом. Податкова декларація та розрахунок щомісячних авансових внесків за базовий звітний (податковий) рік подаються протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року. Судом встановлено, що відповідачем подано до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя податкові декларації з податку на додану вартість за травень, червень та серпень 2014 року, та податкову декларацію з податку на прибуток за 2013 рік із розрахунком суми авансових внесків, що підлягають сплаті, проте самостійно визначені податкові зобов'язання в установлені законодавством строки ТОВ «Січ-Заспа» сплачені не були. Згідно з пп. 14.1.178 п. 14.1 ст. 14 ПК України податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу. Звітним (податковим) періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Кодексом, календарний квартал (п. 202.1 ст. 202 ПК України). Податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (п. 203.1 ст. 203 ПК України). Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації (п. 203.2 ст. 203 ПК України). За змістом пп. 14.1.265 п. 14.1 ст. 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Згідно з п. 126.1 ст. 120 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу. Із матеріалів справи вбачається, що за результатами перевірки позивачем винесено податкові повідомлення-рішення від 05.06.2014 №0001291503, яким відповідачу нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 29 988,84 грн., №0001301503, яким відповідачу нараховано штрафні санкції з податку на додану вартість у розмірі 457,30 грн. Указані рішення було направлено відповідачу 10.06.2014 поштою та отримано його уповноваженим представником за довіреністю 16.06.2014. Як свідчать матеріали справи, податкові повідомлення-рішення відповідачем ні у адміністративному, ні у судовому порядку оскаржено не було, а отже є узгодженим, доказів протилежного відповідачем суду не надано. Відповідно до пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 ПК України пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу (пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 ПК України). Так, за несвоєчасну сплату податкового зобов'язання з податку на додану вартість відповідачу нарахована пеня у розмірі 60,33 грн. Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 ПК України). Податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 ПК України). Із матеріалів справи вбачається, що податкову вимогу від 15.04.2014 № 244-25 на направлено відповідачу поштою 24.04.2014 та отримано представником відповідача 13.05.2014. Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Суму податкового боргу відповідачем повністю погашено не було, у звязку із чим податкова вимога повторно не надсилалась. За змістом пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Податковий борг – сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (пп.14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України). Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. За змістом п. 95.1 – 95.4 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. На момент розгляду справи в суді податковий борг з податку на додану вартість у розмірі 36 727,47 грн., з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 42 368,00 грн. відповідачем не сплачений, заборгованість перед бюджетом не погашена, доказів протилежного відповідач суду не надав. Проти позову відповідач не заперечив, доводи позивача не спростував. Згідно з ч. 1 ст. 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 КАС України не передбачено їх стягнення у даних випадках. Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов задовольнити. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Січ-Заспа» (ідентифікаційний код 30388839) кошти у сумі податкового боргу, а саме: - з податку на додану вартість у розмірі 36 727,47 грн. (тридцять шість тисяч сімсот двадцять сім гривень 47 копійок) на р/р 31119029700006, код платежу 14010100, одержувач УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025423, банк ГУДКС у Запорізькій області, МФО 813015; - з авансових внесків з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 42 368,00 грн. (сорок дві тисячі триста шістдесят вісім гривень 00 копійки) на р/р 31114165700006, код платежу 11024000, одержувач УК у Ленінському районі м. Запоріжжя, код одержувача 38025423, банк ГУДКС у Запорізькій області, МФО 813015. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні – з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне  оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після  закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.   Суддя                                                                       І.В. Батрак