Постанова

від 13.11.2014 по справі 814/3275/14

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

13 листопада 2014 року Справа № 814/3275/14

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомОСОБА_1, АДРЕСА_1

доРеєстраційної служби Вознесенського міського управління юстиції Миколаївської області, вул. Пушкінська, 4,Вознесенськ,Миколаївська область,56500

прозобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила: скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №6415400, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 04 жовтня 2013 року; скасувати запис про право власності №2723768, вчинений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11177420, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 25 лютого 2014 року; скасувати запис про інше речове право №4782075, вчинений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. В обґрунтування вимог позивач зазначила, що при оформленні спадкових справ після смерті матері їй стало відомо, що щодо земельної ділянки, яка входить до складу спадщини, вже після смерті матері іншими особами були зареєстровані речові права на цю земельну ділянку, що перешкоджає оформленню спадщини.

В судовому засіданні позивач свій позов підтримала, та просила його задовольнити.

Відповідач надав суду письмові пояснення, вважав, що порушень з боку відповідача при реєстрації відповідних речових прав не допущено.

Справа розглянута судом в порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, якими сторони обґрунтовували свої вимоги і заперечення, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.

24 квітня 2013 року ОСОБА_2 видала довіреність, посвідчену секретарем Трикратівської сільської ради та зареєстровану за №86, за якою уповноважила громадянку ОСОБА_3 бути її представником перед різними особами з правом підпису відповідних документів.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 померла.

Відповідно до приписів статті 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі смерті особи, яка видала довіреність.

Незважаючи на це, громадянкою ОСОБА_3 25.09.2013р. подана до реєстраційної служби Вознесенського МРУЮ заява про державну реєстрацію прав та їх обтяжень щодо реєстрації за ОСОБА_2 речового права, а саме права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 4822085000:28:000:015, що розташована у межах території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції №6415400 від 04 жовтня 2013р. проведено державну реєстрації зазначеної земельної ділянки за ОСОБА_2 та відкрито належний розділ у Державному реєстрі речових прав. В Державному реєстрі зроблено відповідний запис про право власності №2723768.

Відповідно до ст. 241 ЦК України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою.

Позивач - спадкоємець першої черги після смерті ОСОБА_2 - заперечує правові дії, які вчинила ОСОБА_3 за довіреністю, дія якої була припинена.

За таких обставин дії представника не породжують прав та обов'язків для померлої ОСОБА_2 або її спадкоємців. Заява про реєстрацію речового права, підписана представником, не мала юридичної сили, а рішення державного реєстратора про реєстрацію речового права за такою заявою та запис у реєстрі підлягають скасуванню.

Крім того, за заявою ПСП «Нова Зоря» про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 25.02.2014р. державним реєстратором Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області прийнято рішення №11177420 від 25 лютого 2014р. про реєстрацію договору оренди землі від 13 листопада 2013р., начебто укладеного між ОСОБА_2 в якості орендодавця та ПСП «Нова Зоря» в якості орендаря. Відповідно до цього рішення зроблено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права №4782075 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 4822085000:28:000:015, що розташована у межах території Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

В той же час, станом на дату укладення цього договору ОСОБА_2 померла. Відповідно до статті 25 ЦК України з моменту смерті особи припиняється її цивільна правоздатність. Тому договір оренди землі від 13.11.2013р. не міг бути укладений померлою ОСОБА_2.

Отже, на час державної реєстрації речового права, що начебто виникло із договору оренди землі, юридично не існувало правочину, із якого могло би виникнути певне речове право.

Відповідно до ч. 3 статті 17 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» документи, що встановлюють виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно та їх обтяжень і подаються для державної реєстрації прав, повинні відповідати вимогам, встановленим цим Законом та іншими нормативно-правовими актами. Однак, вищезазначений договір оренди вимогам законодавства, як про це зазначалося вище, не відповідав.

Зазначене є підставою для скасування рішення державного реєстратора та відповідного запису у Державному реєстрі.

Відповідно до статі 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Вищенаведене в сукупності є підставою для задоволення позову.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 11, 70, 71, 86, 159-163, 167 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити.

2. Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №6415400, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 04 жовтня 2013 року про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку призначеної для товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,7036 га, кадастровий номер 4822085000:28:000:0015, розташовану в межах Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області, за ОСОБА_2.

3.Зобов'язати Реєстраційну службу Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області скасувати запис про право власності №2723768, вчинений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

4.Скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №11177420, що прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області 25 лютого 2014 року про реєстрацію договору оренди земельної ділянки призначеної для товарного сільськогосподарського виробництва площею 8,7036га, кадастровий номер 4822085000:28:000:0015, розташовану в межах Трикратівської сільської ради Вознесенського району Миколаївської області.

5. Зобов'язати Реєстраційну службу Вознесенського міськрайонного управління юстиції Миколаївської області скасувати запис про інше речове право №4782075, вчинений у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

6. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 73 гривні 08 копійок в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний