Постанова

від 30.10.2014 по справі 808/6847/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

30 жовтня 2014 року (12 год. 20 хв.) Справа № 808/6847/14 м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Киселя Р.В.,

при секретарі судового засідання Мащенко Д.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіара-Україна» про стягнення податкового боргу.

14.10.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіара-Україна» (далі - відповідач), в якому позивач просить: стягнути кошти у розмірі суми податкового боргу 1740,00 грн. з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують.

Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з податку на додану вартість у сумі 1740,00 грн. Борг виник в результаті несплати відповідачем узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених позивачем за результатом перевірки.

Ухвалою судді від 16.10.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 30.10.2014.

29.10.2014 від позивача до суду надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, на позовних вимогах наполягає.

У судове засідання 30.10.2014 представники сторін не прибули.

У судове засідання 30.10.2014 представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду, не прибув.

Згідно із ч. 11 ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 8 ст. 35 КАС України вважається, що повістку вручено юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, яка внесена до відповідного державного реєстру.

Судова повістка надсилалась відповідачу на адресу визначену у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Відтак, відповідач є таким, що належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

За приписами ч. 4 ст. 122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

За змістом ч. 4 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

За таких обставин суд дійшов висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін на підставі наявних у справі матеріалів.

Враховуючи неявку у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд керуючись ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснював фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідач 10.05.2012 зареєстрований в якості юридичної особи.

Позивачем на підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, за наслідками якої складено акт від 01.11.2013 №134/150-03/38191726 камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, у висновках якого зазначено, що відповідачем порушено вимоги пп. 49.18.1, 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п. 203.1 ст. 203 Податкового Кодексу України, тобто відповідачем податкова звітність з податку на додану вартість не подана.

У зв'язку з встановленням зазначеним Актом перевірки порушень, на підставі п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 №0006421503, яким відповідачу визначено суму штрафу у розмірі 2040,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 05.11.2013, про що свідчить підпис ОСОБА_1, наявний на корінці податкового повідомлення-рішення.

Враховуючи відсутність заперечень відповідача проти позову та ненадання доказів, які б спростовували доводи позивача, судом встановлено, що зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржено.

Судом встановлено, що згідно даних облікової картки відповідача та розрахунку заборгованості станом на 24.09.2014 податковий борг відповідача з податку на додану вартість складає 1740,00 грн.

Вищезазначена сума грошових зобов'язань відповідачем не була сплачена.

18.04.2014 позивачем була сформована податкова вимога №133-25, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 1740,00 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача, проте була повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання та неявкою адресату за отриманням».

Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України, податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання зазначеної норми права, у зв'язку з непогашенням відповідачем податкового боргу, податківцями була направлена в його адресу податкова вимога від 18.04.2014 №133-25, сума грошового зобов'язання визначена у розмірі 1740,00 грн. Вказана податкова вимога направлялося на адресу відповідача, проте була повернута позивачу з відміткою відділення поштового зв'язку «за закінченням терміну зберігання та неявкою адресату за отриманням».

Вищенаведеними нормативними актами не передбачено направлення податкових вимог в інших випадках.

Пунктом 60.1 ст. 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною.

Відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, тому у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу від 18.04.2014 №133-25 відкликаною. Відтак, податкова вимога позивача від 18.04.2014 №133-25 є чинною.

Згідно із п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків), тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Судом встановлено, що у зв'язку з неподанням (несвоєчасним поданням) відповідачем податкових декларацій з податку на додану вартість за жовтень-грудень 2012 року, січень-вересень 2013 року позивачем було прийняте податкове повідомлення-рішення від 05.11.2013 №0006421503, яким відповідачу визначено суму штрафу з податку на додану вартість у розмірі 1740,00 грн. Вказане податкове повідомлення-рішення було отримане відповідачем 05.11.2013, про що свідчить підпис ОСОБА_1, наявний на корінці податкового повідомлення-рішення.

Згідно з пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно пп. 14.1.137 п. 14.1 ст.14 Податкового кодексу України, орган стягнення - державний орган, уповноважений здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах повноважень, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Відповідно до п.п. 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідач не надав суду будь-яких доказів на спростування вимог позивача, тому, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 71 КАС України, суд доходить висновку про наявність необхідної сукупності обставин, які дають підставу для висновку щодо правомірності заявленого позову.

Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, вказана сума заборгованості повинна бути стягнута з відповідача.

Відповідно до приписів ч.4 ст.94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіара-Україна» про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Тіара-Україна» (код ЄДРПОУ 38191726, зареєстроване: 69050, м. Запоріжжя, вул. Совхозна, буд. 59-б, оф. 4) з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків податковий борг з податку на додану вартість у сумі 1740,00 грн. (одна тисяча сімсот сорок гривень 00 коп.) на р/р 31110029700005, код платежу 14010100, отримувач - Державний бюджет у Комунарському районі, код отримувача 38191726, банк - ГУДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Р.В. Кисіль