Рішення

від 11.11.2014 по справі 906/1224/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "11" листопада 2014 р. Справа № 906/1224/14

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Шевчук О.В. - довіреність №634/12-Н від 27.11.2012р.;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: не з'явився:;

від відповідача-3: не з'явився;

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (м. Житомир)

до 1) Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" (м. Коростень Житомирська область)

2) Малого приватного підприємства "Нафтаресурси" (м. Житомир)

3) Приватного підприємства "Коростень-ПродПромСервіс" (м. Коростень Житомирська область)

про стягнення 743579,23 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення в солідарному порядку з МПП "Нафтасоюз", ПП "КоростеньПродПромСервіс" та МПП "Нафтаресурси", як поручителів по зобов'язаннях МПП "Нафтосоюз", відповідно до кредитних договорів №012/110/714 від 25.10.2007 та №012/110/715 від 25.10.2007 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" борг у розмірі 743579,23грн., з яких: за кредитним договором № 012/110/714 від 25.10.2007: 592428,70грн. - сума несплачених відсотків; 2247,00грн. - штрафні санкції за несвоєчасну сплату відсотків; 42074,52грн. - штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту; і за кредитним договором № 012/110/715 від 25.10.2007: 97810,62грн. - сума несплачених відсотків; 573,85грн. - штрафні санкції за несвоєчасну сплату відсотків; 8444,54грн. - штрафні санкції за несвоєчасне повернення кредиту. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідачів.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач-2 в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 03.11.2014 (а.с.120).

Відповідач-1 та відповідач-3 в судове засідання не з'явилися, представників в судове засідання не направили, витребуваних судом документів та письмових пояснень

не надали, про час та місце розгляду справи були повідомлені вчасно та у встановленому законом порядку. Ухвали, направлені на адреси, які зазначені в позові та співпадають з адресами, що містяться у витязі з ЄДРЮОФОП, повернулись до суду з відміткою пошти "за зазначеною адресою вибули". З урахуванням ч.1 ст.64 ГПК України та змісту п.3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вважається, що ухвали вручені відповідачам належним чином.

Крім того, відповідно до п.3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" неявка учасника судового процесу в судове засідання не є підставою для скасування судового рішення, якщо ухвалу, в якій зазначено час і місце такого засідання, надіслано йому в порядку, зазначеному в підпункті 3.9.1 підпункту 3.9 цього пункту постанови. Отже, судом вчинено усі можливі дії для повідомлення відповідачів про час і місце розгляду справи.

Враховуючи, що неявка відповідачів в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України за відсутності представників відповідачів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством "Райффайзен Банк Аваль" (Банк/позивач) та Малим приватним підприємством "Нафтасоюз" (позичальник/відповідач-1) укладено Генеральний кредитний договір № 012/110/713, згідно з умовами якого (п.п.1.1, 1.2, 1.3) позивач терміном до 24.10.2012 року відкрив позичальнику (відповідачу -1) ліміт активних операцій на суму 2 500 000,00грн. (а.с.14-16).

Згідно статуту банку Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" є правонаступником за всіма правами та обов'язками Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль". Протоколом Загальних Зборів акціонерів № 36-45 від 14.10.2009 прийнято рішення про зміну найменування Відкритого акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" на Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль".

В рамках Генерального кредитного договору від 25.10.07 між позивачем та відповідачем-1 25.10.2007 укладено кредитний договір № 010/110/714 зі змінами та доповненнями від 02.07.2008 року, згідно з умовами якого (п.1.1) відповідач-1 отримав кредитні кошти в сумі 1 360 000,00грн. зі строком повернення 24.10.2008 року та погашення процентної ставки за користування кредитом в розмірі 14,5% річних, а з 02.07.08 - 17% річних.

Також, в рамках Генерального кредитного договору між позивачем та відповідачем-1 25.10.2007 року укладено кредитний договір № 010/110/715 зі змінами та доповненнями від 02.07.08, згідно з умовами якого (п.1.1) відповідач-1 отримав кредитні кошти в сумі 570 000,00 грн. зі строком повернення 24.10.2008 року та погашення процентної ставки за користування кредитом в розмірі 14,5% річних , а з 02.07.08 - 17% річних.

За зобов'язаннями відповідача-1 перед позивачем, які випливають з вищезазначених Генерального кредитного договору та кредитних договорів №010/110/714, №010/110/715 ПП "Коростень-ПродПромСервіс" (поручитель/відповідач-3), виступило поручителем і несе повну відповідальність у тому ж обсязі, що і відповідач-1, відповідно до п. 2.1 договору поруки № 012/110/713/2 від 25.10.2007 року та додаткової угоди до нього № 1 від 02.07.2008 року.

За зобов'язаннями відповідача-1 перед позивачем, які випливають з вищезазначених Генерального кредитного договору та кредитних договорів №010/110/714, №010/110/715 МПП "Нафтаресурси" (поручитель/відповідач-2), виступило поручителем і несе повну відповідальність у тому ж обсязі, що і відповідач-1, відповідно до п. 2.1 договору поруки № 012/110/713/3 від 25.10.2007 року та додаткової угоди до нього № 1 від 02.07.2008 року.

У відповідності до п.9.1 вказаних вище кредитних договорів, кредитний договір набуває чинності з дати його укладання та діє до повного погашення заборгованості позичальником.

Відповідно до п.6.13 Позичальник зобов'язаний в строки, передбачені кредитним договором, здійснити повернення кредиту та сплату процентів, пені та штрафних санкцій в національній валюті України.

У разі виникнення простроченої заборгованості по кредиту, прострочення сплати процентів, порушення інших умов Договору, кредитор має право стягувати з позичальника пені, неустойки, штрафи, передбачені ст.10 кредитного договору, вимагати відшкодування витрат та збитків (п.7.2 кредитних договорів).

Починаючи з 14.02.2010 відповідач 1, як позичальник, свої обов'язки, передбачені кредитними договорами №010/110/714 та №010/110/715, в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитними коштами не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість по кредитному договору №010/110/714 у розмірі: 1 611 268,75грн. та по кредитному договору №010/110/715 у розмірі 194 469,66 грн.

24.02.2011 позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовною заявою про стягнення заборгованості з позичальника та фінансових поручителів.

11.04.2011 господарським судом Житомирської області прийнято рішення, яким задоволено позов Банку та стягнуто з МПП "Нафтосоюз", ПП "Коростень- ПродПромСервіс" та МПП "Нафтаресурси" заборгованість у розмірі 1 805 738,41грн. в тому числі нарахованих станом на 14.02.2011 відсотків у розмірі 41 838,44грн.

10.06.2011 відділом Державної виконавчої служби Житомирського РУЮ відкрите виконавче провадження. Протягом 2011-2014 років в результаті примусової реалізації заставного та не заставного рухомого і нерухомого майна частково було погашено заборгованість по кредитним договорам в розмірі 830 053,87 грн.

Зобов'язання перестає діяти в разі його припинення з підстав, передбачених договором або законом (ч.1 ст.598 ЦК).

Підстави припинення зобов'язань зазначені в ст.ст.599, 600, 601, 604-609 ЦК та не передбачають можливості припинення зобов'язання у зв'язку з ухваленням судом рішення про задоволення вимог кредитора.

За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК).

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Станом на 01.09.2014 зобов'язання по кредитним договорам, укладеним між позивачем та відповідачем-1, не припинені.

Враховуючи той факт, що зобов'язання по кредитним договорам не є припиненими, позивач нарахував відповідачу-1 проценти за користуванням кредитними коштами, починаючи з 28.01.2011 по 01.07.2014.

Крім того, за п.10.2 кредитних договорів №010/110/714, №010/110/715, за порушення строків повернення кредиту, процентів за користування кредитом позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Таким чином, станом на 20.07.2014 заборгованість по кредитному договору №010/110/714 від 25.10.2007 становить 636 750,22грн., а по кредитному договору №010/110/715 від 25.10.2007 - становить 106 829,10грн. Загальна сума заборгованості становить 743 579,23грн.

05.08.2014 позивач на адресу відповідачів направив претензію з вимогою погашення існуючої заборгованості, яка залишена без відповіді та задоволення.

Станом на 01.09.2014 заборгованість по кредитним договорам становить 743 579,23грн., із них:

Заборгованість по кредитному договору №010/110/714 від 25.10.2007:

- сума несплачених відсотків - 592 428,70грн.

- штрафні санкції за відсотками - 2 247,00грн.

- штрафні санкції за кредитом (нараховані на залишок непогашеної основної заборгованості -528 901,91грн) - 42 074,52грн. Всього заборгованість 636 750,22 грн.

Заборгованість по кредитному договору №010/110/715 від 25.10.2007:

- сума не сплачених відсотків - 97 810,62грн.

- штрафні санкції за відсотками - 573,85грн.

- штрафні санкції за кредитом (нараховані на залишок непогашеної основної заборгованості -138204,07грн.) - 8444,54грн. Всього заборгованість 106 829,01 грн.

Згідно ч. 1. ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог розумності та справедливості. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами (абз.2 ч. З ст. 6 ЦК України).

Згідно положень ст.ст.11, 509 ЦК України зобов'язання виникають, зокрема з договору.

Стаття 525 ЦК України передбачає, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Статті 526, 527 ЦК України зазначає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог вказаного Кодексу. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто.

В свою чергу відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України Кредитор (Позивач) перед Позичальником (Відповідачем-1) свої зобов'язання за Договором виконав у повному обсязі та належним чином, надавши грошові кошти у розмірі 136000,00грн. по кредитному договору №010/110/714 від 25.10.2007р. та у розмірі 570 000,00 грн. по кредитному договору №010/110/715 від 25.10.2007р.

Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, які встановлені Договором.

Відповідно до п.6.1 Кредитних Договорів, Позичальник (Відповідач-1) зобов'язувався використати кредит на зазначені у Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного кредиту та сплату нарахованих відсотків на умовах, передбачених Договором. Підписуючи Договір, відсотки за кредитом Позичальник (Відповідач) зобов'язувався сплачувати щомісячно платіжним дорученням на рахунок Кредитора (Позивача) не пізніше останнього робочого дня кожного місяця. Однак, Позичальник в обумовлений Договором строк кредит не повернув, відсотків не сплачує, внаслідок чого станом на 01.09.2014р. виникла заборгованість у розмірі: 743 579,23грн.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (Стаття 553 ЦК України).

Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Сторони договорів поруки №012/110/713/2 та №012/110/713/3 від 25.10.07 у п.2.1 договорів передбачили, що у випадку невиконання боржником взятих на себе зобов'язань по кредитному договору, поручитель несе солідарну відповідальність перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу за кредитним договором, нарахованих відсотків за користування кредитом та неустойки.

Статтею 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського Кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 6.2 Договору у разі виникнення у позичальника простроченої заборгованості по отриманим активним операціям або прострочення сплати відсотків, комісій винагород по ним, виявлення фактів нецільового використання кредитів кредитор має право стягувати штрафні санкції, що передбачені в. п.10 даного договору.

За порушення строків повернення кредитів, відсотків за користування кредитами, гарантіями, векселів, комісійних винагород, передбачених договором та договорами, підписаними сторонами, позичальник сплачує кредитору пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день (п.10.1 договору).

Банком заявлено вимогу про стягнення з відповідачів пені по двох договорах в загальній сумі 53 339,91 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати відсотків та повернення кредиту.

З огляду на вимоги частини першої статті 47 і статті 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) господарський суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку (постанова Пленум Вищого господарського суду України від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань").

Слід зазначити, що з поданого позивачем розрахунку пені не можливо з'ясувати, з якого часу виникла прострочка, як саме обчислено заявлену до стягнення суму пені.

Періоди нарахування пені, визначені позивачем, не відповідають приписам ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та ч.6 ст. 232 ГК України. Вимоги суду про надання обгрунтованого розрахунку штрафних санкцій, який відповідав би нормам вказаного закону, позивачем не виконані. Відповідачі в судове засідання не з'являлись, письмових відзивів на позовну заяву та контррозрахунків суду не надали.

З врахуванням викладеного, господарський суд відмовляє в задоволенні позову в частині стягнення штрафних санкцій в загальній сумі 53 339,91 грн.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідачі позов щодо підстав та предмету не оспорили, доказів сплати боргу не надали, у судове засідання не з'явились.

Враховуючи викладене, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 690 239,32грн. заборгованості по несплаченим відсоткам обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства та умов кредитних договорів, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню. В іншій частині позову суд відмовляє.

Витрати по сплаті судового збору покладаються сторони за правилами ст.49 ГПК України пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.33,34,43,44,49,75,82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути cолідарно з Малого приватного підприємства "Нафтасоюз" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул. Ольгінська,4, код 31650398), Приватного підприємства "КоростеньПродПромСервіс" (11500, Житомирська область, м. Коростень, вул.Доватора,61, код 34855440) та Малого приватного підприємства "Нафтаресурси" (10014, м. Житомир, вул. Київська,81, код 31191587)

- на користь Акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" (10014, м.Житомир, пл. Перемоги, 10а, код 14305909) - 690 239,32грн. заборгованості, а також 13804,79грн. сплаченого судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17 листопада 2014 року.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - позивачу (за заявою)

3, 4, 5 - відповідачам (рек. з повід.)