Рішення

від 13.11.2014 по справі 909/1086/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 листопада 2014 р. Справа № 909/1086/14

Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., при секретарі судового засідання Поліводі С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Прокурора Косівського району, вул. Шевченка, 37, м. Косів, Івано-Франківська область, 78600, в інтересах держави в особі Кутської селищної ради, Вічевий Майдан, 9, смт. Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78665

до відповідача: Приватного підприємства "Ніно", вул. Косівська, 30, смт. Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78665

про стягнення 32 752 грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі за землю

за участю представників сторін:

від позивача: Йохтур Інна Миколаївна - касир Кутської селищної ради, (доручення № 1010/02-24 від 27.10.2014 року)

від відповідача: Зрайко Володимир Васильович - директор, (паспорт серія НОМЕР_1 від 26.12.2006 року)

від прокуратури: Гарасимик Тарас Олегович - прокурор відділу прокуратури м. Івано-Франківська, (службове посвідчення № 011571 від 26.10.2012 року)

встановив: Прокурор Косівського району звернувся до господарського суду Івано-Франківської області із позовом в інтересах держави в особі Кутської селищної ради до Приватного підприємства "Ніно" про стягнення 32 752 грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі за землю.

Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем умов договору оренди землі від 26.05.2008 року щодо оплати орендної плати за землю.

В судовому засіданні 28.10.2014 року оголошувалась перерва до 13.11.2014 року (10:30 год).

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали, з підстав викладених у позовній заяві, та просять суд позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги визнав та подав в судовому засіданні заяву про розстрочку стягнення заборгованості по орендній платі (вх.№14687/14 від 13.11.14).

Розглянувши матеріали справи із врахуванням вимог Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод стосовно розгляду справи упродовж розумного строку, вислухавши прокурора та представників сторін, всебічно і повно з"ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги, давши оцінку доказам, які мають значення для справи, суд вважає за правильне взяти до уваги наступне.

26 травня 2008 року між Кутською селищною радою Косівського району Івано-Франківської області (орендодавцем) та Приватним підприємством "Ніно" (орендарем) укладено договір оренди землі (копія знаходиться в матеріалах справи).

Даний договір зареєстровано у Державному реєстрі земель 10.06.08 за № 040830600003.

Відповідно до умов вказаного вище договору (п. п.1, 2, 7), орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове (49 років) платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення - землі промисловості, загальною площею 2,0802 га (у тому числі: під будівлями - 0, 3635 га; під проїздами проходами та площадками - 1,7167 га) з цільовим призначенням для обслуговування нежитлових будівель по вул. Павлика, 23 у селищі Кути Косівського району Івано-Франківської області.

Відповідно до п.4 договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки на момент укладення даного договору складала 199 541 грн. 27 коп.

В порушення вищезазначених умов договору оренди земельної ділянки від 26.05.2008 року та рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.01.2012 року орендар (відповідач по справі) у строки, передбачені договором, розрахунки з орендодавцем не проводив, внаслідок чого утворилась заборгованість по орендній платі за період з 2012 року по 01.09.2014 року в сумі 32 752 грн. 15 коп., що підтверджується розрахунком який долучений до матеріалів справи.

Претензійним листом №156 від 13 червня 2014 року (копія знаходиться в матеріалах справи) селищна рада звернулась до відповідача з вимогою про наявність у останнього заборгованості по орендній платі та необхідність її погашення.

Однак відповідач заборгованість не погасив.

В спірному випадку між сторонами по справі виникли зобов"язальні відносини на підставі договору оренди землі.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов"язання - це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов"язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також до договору оренди землі.

Згідно статті 1 Закону України "Про оренду землі" (надалі - Закон), оренда землі - це засноване на договорі строкове, платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності. Орендарями земельних ділянок є юридичні або фізичні особи, якими на підставі договору оренди належить право користування земельною ділянкою (ст. 5 Закону України "Про оренду землі").

Статтями 13, 21 цього Закону (із змінами та доповненнями чинними на час розгляду даної справи) визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до договору та вимог земельного законодавства.

Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Пунктами 8, 9 Договору оренди землі від 26.05.2008 року сторони визначили, що орендна плата становить 5 986 грн. 24 коп. на рік та вноситься щомісячно в розмірі 498 грн. 85 коп.

Згідно ст.15 Закону України "Про оренду землі" орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату є однією із суттєвих умов договору оренди.

Відповідно до положень ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розглядається у судовому порядку.

Окрім того, пунктом 11 Договору оренди землі від 25.06.08 сторонами погоджено, що розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку, підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Зміна умов договору здійснюється в письмовій формі за взаємною згодою сторін, а у разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку (п.п.30, 31 договору).

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2012 року внесено зміни в п. 8 Договору оренди землі від 26.05.08 та встановлено, що Орендна плата за користування земельною ділянкою встановлюється відповідно до Закону України «Про оренду землі» та не може бути меншою трикратного розміру земельного податку, що встановлюється Податковим Кодексом України та відповідно до рішення четвертої сесії шостого демократичного скликання Кутської селищної ради від 31.03.2011 року. Дане рішення набрало законної сили 16.01.2012 року.

Відповідно до положень ст. 653 Цивільного кодексу України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З урахуванням наведеного, розмір орендної плати з 16.01.2012 року складає у зміненому згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2012 року розмірі.

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов'язання, відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи доведено, що відповідач, в порушення умов Договору оренди землі від 26.05.2008 року, зареєстрований у Державному реєстрі земель 10.06.08 за № 040830600003, із змінами та доповненнями згідно рішення господарського суду Івано-Франківської області від 03.01.2012 року у справі №5010/2293/2011-з-14/113 , орендну плату за землю своєчасно не сплачував, у зв'язку з чим виникла заборгованість за період з 2012 року по 01.09 2014 року в сумі 32 752 грн. 15 коп., що підтверджується долученим до матеріалів справи розрахунком недоотриманої орендної плати.

У відповідності до ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доводи позивача щодо виникнення заборгованості по орендній платі за період з 2012 року по 01.09 2014 року в сумі 32 752 грн. 15 коп. не заперечив та доказів щодо їх погашення суду не подав.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем по орендній платі згідно Договору оренди землі від 26.05.2008 року, зареєстрований в Державному реєстрі земель 10.06.08 за № 040830600003 із змінами належним чином доведена, документально підтверджена.

З урахуванням вищезазначеного та враховуючи визнання відповідачем позовних вимог, господарський суд приходить до висновку про обгрунтованість позовних вимог щодо стягнення заборгованості по орендній платі 32 752 грн. 15 коп. та таких, що підлягають задоволенню.

Щодо заяви про розстрочку виконання зобов"язання (суми заборгованості) по орендній платі за землю, терміном на 1 рік, суд зазначає наступне.

Як передбачено ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України, суд залежно від обставин справи може розстрочити виконання рішення при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. При цьому заявник повинен обґрунтувати подану заяву, вказати обставини, з якими пов'язується можливість розстрочення виконання рішення та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, подати докази наявності таких обставин.

Відповідно до п.п.7.2 п. 7 постанови пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Як вбачається із змісту поданої заяви розстрочку виконання рішення відповідач обгрунтовує важким фінансово-господарським становищем підприємства.

Відповідачем не доведені обставини, які ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення суду у даній справі, зокрема в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України не подано суду доказів важкого фінансово-господарського становища підприємства. Таким чином, підстави для розстрочки виконання рішення суду відсутні.

За наведених обставин у заяві Приватного підприємства "Ніно" про розстрочку виконання рішення суду на 1 рік слід відмовити.

Щодо судових витрат, то суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" № 3674-VI (далі-Закон), який відповідно до статті 10 набрав чинності з 01.11.2011 року (із змінами та доповненнями) за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством справляється судовий збір.

Відповідно до частини 1 статті 4 вищевказаного закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ч.2 ст.44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною 2 статті 4 вказаного Закону ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до суду позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат; позовної заяви немайнового характеру 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Відповідно до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" розмір мінімальної заробітної плати з 01.01.14 становить 1 218 грн.

В спірному випадку позовні вимоги по даній справі являються майнового характеру, отже, з урахуванням наведеного вище, сплаті підлягає судовий збір в розмірі 1 827 грн.

В силу ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

В спірному випадку позовні вимоги заявлені прокурором, який відповідно до чинного законодавства (п. 11 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" (із змінами та доповненнями)) звільнений від сплати судового збору.

З врахуванням наведеного та у зв"язку із задоволення позову, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача по справі в дохід державного бюджету України судового збору в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 125 Конституції України, ст.ст. 3, 4 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 1, 2, 13, 15, 21 Закону України "Про оренду землі", ст. ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 32-34, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

в и р і ш и в :

задовольнити позов прокурора Косівського району в інтересах держави в особі Кутської селищної ради до Приватного підприємства "Ніно" про стягнення 32 752 грн. 15 коп. заборгованості по орендній платі за землю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ніно" (вул. Косівська, 30, смт. Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78665, код ЄДРПОУ 13661016) на користь Кутської селищної ради (Вічевий Майдан, 9, смт. Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78665, код ЄДРПОУ 04354249) - 32 752 грн. 15 коп. (тридцять дві тисячі сімсот п"ятдесят дві гривні п"ятнадцять копійки) заборгованості по орендній платі за землю.

Стягнути з Приватного підприємства "Ніно" (вул. Косівська, 30, смт. Кути, Косівський район, Івано-Франківська область, 78665, код ЄДРПОУ 13661016) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: Управління Державної казначейської служби України в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37952250; Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Івано-Франківській області; код банку отримувача (МФО): 836014; Рахунок отримувача: 31219206783002; код класифікації доходів бюджету: 22030001; Код ЄДРПОУ суду: 03499939) - 1 827 грн. 00 коп. (одну тисячу вісімсот двадцять сім гривень) судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні заяви приватного підприємства "Ніно" про розстрочку виконання рішення суду на 1 рік.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 14.11.14

Суддя Фанда О. М.

Виготовлено в КП "Діловодство спеціалізованого суду"