Рішення

від 24.09.2014 по справі 911/3656/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" вересня 2014 р. Справа № 911/3656/14

Господарський суд Київської області у складі судді Бацуци В. М.

при секретарі судового засідання Щур О. Д.

за участю представників учасників процесу:

від позивача: Репйова О. В. (довіреність № б/н від 05.09.2014 р.);

від відповідача: не з'явились;

розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харват", м. Ірпінь, Київська область

до Публічного акціонерного товариства "Борекс", смт Бородянка, Київська область

про стягнення 47 719, 35 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ТОВ "Харват" звернулось в господарський суд Київської області із позовом до ПАТ "Борекс" про стягнення 40 281, 19 грн основної заборгованості, 2 014, 06 грн пені, 4 659, 31 грн інфляційних збитків, 764, 79 грн 3 % річних.

Позовні вимоги обґрунтовані позивачем невиконанням відповідачем свого обов'язку щодо оплати у повному обсязі за товар згідно договору поставки № 010311-002-ХАРВАТ від 01.03.2011 р.

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.09.2014 р. порушено провадження у справі № 911/3656/14 за позовом ТОВ "Харват" до ПАТ "Борекс" про стягнення 47 719, 35 грн. і призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників учасників процесу на 10.09.2014 р.

09.09.2014 р. до канцелярії господарського суду від відповідача надійшло клопотання вих. № 142 від 08.09.2014 р. про перенесення розгляду справи на місяць, оскільки завод через відсутність замовлень не працює з 08 по 29 вересня 2014 р.

10.09.2014 р. за наслідками судового засідання судом винесено ухвалу, якою відкладено розгляд справи на 24.09.2014 р.

24.09.2014 р. у судовому засіданні представник позивача надав усні пояснення щодо своїх позовних вимог, позовні вимоги підтримав, вважає їх обґрунтованими і правомірними та такими, що підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про судове засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки у судове засідання суд не повідомив, відзив на позовну заяву та інші документи, витребувані судом, не надав.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за відсутності відзиву на позовну заяву за наявними у ній матеріалами.

За наслідками судового засідання судом оголошено вступну і резолютивну частини рішення у даній справі.

Заслухавши пояснення представників учасників процесу, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд -

ВСТАНОВИВ:

01.03.2011 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № 010311-002-ХАРВАТ, згідно умов п. 1.1. якого постачальник зобов'язався поставити, а покупець прийняти і сплатити на умовах і в порядку, визначених у цьому договорі, гумотехнічні вироби, компоненти гідравлічних систем, окремими партіями за цінами, в асортименті (номенклатурі) та кількості, які погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а покупець зобов'язаний прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених даним договором. Загальний об'єм товару, який подається за даним договором, визначається протягом строку дії договору з урахуванням кількості та асортименту (номенклатури) товару за всіма переданими на умовах даного договору окремими партіями товару.

Згідно п. 1.2. договору ціни на товар визначаються сторонами в накладних на момент передачі партії товару.

Відповідно до п. 1.3. договору загальна вартість договору визначається виходячи з цін на товар, асортименту та загальної кількості товару, проданого у відповідності з умовами договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що ціна на товар встановлюється в гривнях за одиницю продукції з урахуванням ПДВ, тари та упаковки, згідно накладних до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Згідно п. 5.2. договору умови оплати товару узгоджуються в комерційній пропозиції до цього договору.

Відповідно до п. 5.3. договору зобов'язання покупця по оплаті товару вважаються виконаними на дату надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника.

Пунктами 11.1. та 11.2. договору передбачено строк його дії, згідно якого цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами та діє до 31.12.2011 р. включно.

30.12.2011 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 1 до договору № 010311-002-ХАРВАТ від 01.03.2011 р., згідно п. 1. якої сторони досягли домовленості щодо пролонгації терміну дії договору № 010311-002-ХАРВАТ від 01.03.2011 р., та встановили термін дії договору до 31.12.2012 р.

29.12.2012 р. між сторонами було підписано Додаткову угоду № 2 до договору № 010311-002-ХАРВАТ від 01.03.2011 р., згідно п. 1. якої сторони досягли домовленості щодо пролонгації терміну дії договору № 010311-002-ХАРВАТ від 01.03.2011 р., та встановили термін дії договору до 31.12.2013 р.

На виконання умов договору позивачем протягом листопада 2012 р.- грудня 2013 р. було передано у власність (поставлено) відповідачу товар на загальну суму 41 113, 19 грн, що підтверджується видатковою накладною № 376 від 14.11.2012 р. на суму 2 899, 20 грн та відповідною довіреністю № 765 від 14.11.2012 р., виданою відповідачем на свого представника Рубльову К. С. на отримання товару; видатковою накладною № 408 від 27.11.2012 р. на суму 17 364, 73 грн; видатковою накладною № 26 від 16.01.2013 р. на суму 10 763, 26 грн та відповідною довіреністю № 1008 від 15.01.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Рубльову К. С. на отримання товару; видатковою накладною № 144 від 28.02.2013 р. на суму 9 268, 46 грн та відповідною довіреністю № 1104 від 28.02.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Рубльову К. С. на отримання товару; видатковою накладною № 1143 від 27.12.2013 р. на суму 817, 54 грн та відповідною довіреністю № 176 від 27.12.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Рубльову К. С. на отримання товару, наявними у матеріалах справи.

За період дії договору та на його виконання відповідачем було лише частково виконано свій обов'язок по оплаті товару та перераховано позивачу грошові кошти у розмірі 832, 00 грн, що підтверджується картками-рахунками позивача № 361 за січень 2012 р. - грудень 2014 р., наявними в матеріалах справи.

15.07.2014 р. позивач звернувся до відповідача із претензією вих. № 08-14 від 25.06.2014 р., у якій просив відповідача погасити заборгованість за отриманий товар у розмірі 40 281, 19 грн основної заборгованості, 2 014, 06 грн пені. Факт направлення позивачем претензії відповідачу підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та описом вкладення у цінний лист від 27.06.2014 р.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із купівлею-продажем товару здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 цього ж кодексу передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Частиною 1 ст. 530 цього ж кодексу закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У встановлений законом строк і станом на час розгляду справи відповідач обов'язок щодо оплати товару у повному обсязі не виконав і його основна заборгованість перед позивачем складає 40 281, 19 грн, що підтверджується договором поставки № 010311-002-ХАРВАТ від 01.03.2011 р., видатковою накладною № 376 від 14.11.2012 р. на суму 2 899, 20 грн та відповідною довіреністю № 765 від 14.11.2012 р., виданою відповідачем на свого представника Рубльову К. С. на отримання товару; видатковою накладною № 408 від 27.11.2012 р. на суму 17 364, 73 грн; видатковою накладною № 26 від 16.01.2013 р. на суму 10 763, 26 грн та відповідною довіреністю № 1008 від 15.01.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Рубльову К. С. на отримання товару; видатковою накладною № 144 від 28.02.2013 р. на суму 9 268, 46 грн та відповідною довіреністю № 1104 від 28.02.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Рубльову К. С. на отримання товару; видатковою накладною № 1143 від 27.12.2013 р. на суму 817, 54 грн та відповідною довіреністю № 176 від 27.12.2013 р., виданою відповідачем на свого представника Рубльову К. С. на отримання товару; картками-рахунками позивача № 361 за січень 2012 р. - грудень 2014 р., наявними в матеріалах справи.

Отже, вимоги позивача про стягнення із відповідача основної заборгованості у розмірі 40 281, 19 грн за договором поставки № 010311-002-ХАРВАТ від 01.03.2011 р. є законними і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача пеню, передбачену договором поставки № 010311-002-ХАРВАТ від 01.03.2011 р., за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 27.12.2013 р. по 27.06.2014 р. на загальну суму 2 014, 06 грн у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 3) ч. 1 ст. 611 цього ж кодексу у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Частиною 1 ст. 549 цього ж кодексу передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 цієї ж статті встановлено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 цього ж кодексу у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно ч. 6 ст. 232 цього ж кодексу нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ч. 2 ст. 343 цього ж кодексу платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 7.6. договору передбачено, що за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0, 2 % від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу, за умови, що розмір такого штрафу не повинен перевищувати 5 % від вартості кожної одиниці товарів, відносно якої були порушені терміни платежу.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що при укладенні договору поставки № 010311-002-харват від 01.03.2011 р. позивач та відповідач не досягли згоди щодо встановлення у договорі положень щодо нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання за період більш тривалий, ніж як встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

У процесі розгляду справи судом встановлено, що останній день виконання відповідачем обов'язку по оплаті товару за договором поставки № 010311-002-харват від 01.03.2011 р. по видатковій накладній № 376 від 14.11.2012 р. на суму 2 899, 20 грн був 14.11.2012 р. (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України), і відповідно з 15.11.2012 р. почалось прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо оплати товару по вказаній видатковій накладній, по видатковій накладній № 408 від 27.11.2012 р. на суму 17 364, 73 грн був 27.11.2012 р. (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України), і відповідно з 28.11.2012 р. почалось прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо оплати товару по вказаній видатковій накладній, по видатковій накладній № 26 від 16.01.2013 р. на суму 10 763, 26 грн був 16.01.2013 р. (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України), і відповідно з 17.01.2013 р. почалось прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо оплати товару по вказаній видатковій накладній, та по видатковій накладній № 144 від 28.02.2013 р. на суму 9 268, 46 грн був 28.02.2013 р. (ч. 1 ст. 692 Цивільного кодексу України), і відповідно з 01.03.2013 р. почалось прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо оплати товару по вказаній видатковій накладній.

За таких обставин, суд вважає за необхідне зазначити, що нарахування пені, передбаченої договором поставки № 010311-002-харват від 01.03.2011 р., від суми основної заборгованості за прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару, навіть, по останній з вищевказаних видаткових накладних, а саме по видатковій накладній № 144 від 28.02.2013 р. на суму 9 268, 46 грн відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме з 29.08.2013 р.

Отже, враховуючи вищевикладене, розрахунок пені від суми основної заборгованості по видатковій накладній № 376 від 14.11.2012 р. на суму 2 899, 20 грн, видатковій накладній № 408 від 27.11.2012 р. на суму 17 364, 73 грн, видатковій накладній № 26 від 16.01.2013 р. на суму 10 763, 26 грн, видатковій накладній № 144 від 28.02.2013 р. на суму 9 268, 46 грн за договором поставки № 010311-002-харват від 01.03.2011 р., виконаний позивачем, є невірним та не відповідає вимогам ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, яка передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки безпідставним є нарахування позивачем пені від суми основної заборгованості по вищевказаним видатковим накладним після спливу шести місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, а саме у заявлений позивачем період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару з 27.12.2013 р. по 27.06.2014 р., і відповідно позовна вимога позивача до відповідача про стягнення пені від суми основної заборгованості за видатковою накладною № 376 від 14.11.2012 р. на суму 2 899, 20 грн, видатковою накладною № 408 від 27.11.2012 р. на суму 17 364, 73 грн, видатковою накладною № 26 від 16.01.2013 р. на суму 10 763, 26 грн, видатковою накладною № 144 від 28.02.2013 р. на суму 9 268, 46 грн за договором поставки № 010311-002-харват від 01.03.2011 р., є такою, що не ґрунтується на нормах законодавства України, а тому суд не вбачає підстав для задоволення позову в цій частині.

По видатковій накладній № 1143 від 27.12.2013 р. на суму 817, 54 грн за договором поставки № 010311-002-харват від 01.03.2011 р.:

Розділом 7.6. договору передбачено, що за прострочення платежу покупець сплачує продавцю пеню в розмірі 0, 2 % від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу, за умови, що розмір такого штрафу не повинен перевищувати 5 % від вартості кожної одиниці товарів, відносно якої були порушені терміни платежу.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок пені від суми основної заборгованості за договором наступний:

- період заборгованості - з 28.12.2013 р. - по 27.06.2014 р., сума основної заборгованості - 817, 54 грн, кількість днів заборгованості - 182 дні, розмір пені - 0, 2 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір пені за кожний день простроченняСума пені за період прострочення 817.54 28.12.2013 - 27.06.2014 182 0.2 % 297.58 817, 54 грн х 0, 2 % х 182 = 297, 58 грн.

817, 54 грн х 5 % = 40, 88 грн.

Розрахунок пені від суми основної заборгованості згідно положень ч. 2 ст. 343 Цивільного кодексу України наступний:

- період заборгованості - з 28.12.2013 р. - по 27.06.2014 р., сума основної заборгованості - 817, 54 грн, кількість днів заборгованості - 182 дні, розмір облікової ставки НБУ - 6.50 % та 9, 50 %.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 817.54 28.12.2013 - 14.04.2014 108 6.5000 % 0.036 %* 31.45 817.54 15.04.2014 - 27.06.2014 74 9.5000 % 0.052 %* 31.49 817, 54 грн х 6.50 % х 2 х 108/365 = 31, 45 грн.

817, 54 грн х 9.50 % х 2 х 74/365 = 31, 49 грн.

Отже, загальний розмір пені від суми основної заборгованості по видатковій накладній № 1143 від 27.12.2013 р. на суму 817, 54 грн за договором поставки № 010311-002-харват від 01.03.2011 р. у вищевказані періоди становить 40, 88 грн.

Отже, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача пені від суми основної заборгованості за договором у вищевказані періоди у розмірі 40, 88 грн.

Крім того, позивач просить стягнути із відповідача інфляційні збитки та 3 % річних від суми основної заборгованості за період прострочення відповідачем виконання обов'язку по оплаті товару за договором, з 27.12.2013 р. по 14.08.2014 р. на суму 4 659, 31 грн та 764, 79 грн відповідно у відповідності до виконаного ним розрахунку.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є невірним.

Правильний розрахунок інфляційних збитків від суми основної заборгованості наступний:

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції? 27.12.2013 - 14.08.2014 40281.19 1.120 4833.74 45114.93 40 281, 19 грн х 1, 120 = 45 114, 93 грн.; 45 114, 93 грн. - 40 281, 19 грн. = 4 833, 74 грн.

Отже, загальний розмір інфляційних збитків від суми основної заборгованості згідно договору у вищевказаний період становить 4 833, 74 грн.

Отже, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача інфляційних збитків від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 4 659, 31 грн.

Розрахунок 3 % річних від суми основної заборгованості, виконаний позивачем, є обгрунтованим та вірним, тому суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача в частині стягнення із відповідача 3 % річних від суми основної заборгованості за договором у вищевказаний період у розмірі 764, 79 грн.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, обставини справи, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Борекс" (ідентифікаційний код 05764593) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харват" (ідентифікаційний код 35412530) 40 281 (сорок тисяч двісті вісімдесят одна) грн 19 (дев'ятнадцять) коп. основної заборгованості, 40 (сорок) грн 88 (вісімдесят вісім) коп. пені, 764 (сімсот шістдесят чотири) грн 79 (сімдесят дев'ять) коп. 3 % річних, 4 659 (чотири тисячі шістсот п'ятдесят дев'ять) грн 31 (тридцять одна) коп. інфляційних збитків та судові витрати 1 751 (одна тисяча сімсот п'ятдесят одна) грн 45 (сорок п'ять) коп. судового збору.

3. Відмовити в задоволенні інших позовних вимог.

Суддя В.М.Бацуца

Повний текст рішення підписаний

03 листопада 2014 р.