Ухвала

від 12.11.2014 по справі 911/3994/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

У Х В А Л А

"12" листопада 2014 р. Справа №911/3994/14

за позовом Військової прокуратури Київського гарнізону, м. Київ

в інтересах держави в особі:

1) Міністерства оборони України, м. Київ

2) Державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання», м. Київ

до Науково-технічного приватного підприємства «Енергосервіс», Київська область, м. Бровари

про стягнення 216715,75 грн.

Суддя Д.Г. Заєць

В засіданні суду приймали участь:

від прокуратури: Пантюхов О.В. (посвідчення №011863 від 28 жовтня 2012 року);

від позивача: Болгар Н.С. (довіреність №220/553/д від 8 листопада 2013 року); Бурносов Є.В. (довіреність б/н від 10 грудня 2013 року);

від відповідача: не з'явився;

вільний слухач: ОСОБА_4 (паспорт серії НОМЕР_1).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В провадженні господарського суду Київської області знаходиться справа №911/3994/14 за позовом Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України; 2) Державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» до Науково-технічного приватного підприємства «Енергосервіс» про стягнення 216715,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти б/н від 5 жовтня 2011 року, у зв'язку з чим на розгляд суду передано вимогу щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 216715,75 грн.

Провадження у справі порушено відповідно до ухвали господарського суду Київської області від 18 вересня 2014 року та призначено справу до розгляду на 1 жовтня 2014 року.

У судовому засіданні 1 жовтня 2014 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 22 жовтня 2014 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 22 жовтня 2014 року розгляд справи відкладено на 12 листопада 2014 року.

Заслухавши пояснення прокурора та представників позивачів, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між Державним підприємством Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» (за договором - Замовник) та Науково-технічним приватним підприємством «Енергосервіс» (за договором - Виконавець) 5 жовтня 2011 року укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти.

Пунктом 1.1. договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти б/н від 5 жовтня 2011 року визначено, що Виконавець зобов'язується у 2011 році поставити Замовникові товари, зазначені в договірній ціні (виконати роботи або надати послуги, зазначені в договірній ціні), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари (роботи або послуги).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

На виконання умов договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти б/н від 5 жовтня 2011 року Державне підприємство Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» перерахувало на розрахунковий рахунок Науково-технічного приватного підприємства «Енергосервіс» попередню оплату за виконання будівельних робіт в розмірі 264000,00 грн., що підтверджується банківською випискою №26009102714 від 11 листопада 2011 року на суму 64000,00 грн., банківською випискою №26009102714 від 18 листопада 2011 року на суму 100000,00 грн., банківською випискою №26009102714 від 29 листопада 2011 року на суму 100000,00 грн.

В свою чергу, відповідач, на виконання умов договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти б/н від 5 жовтня 2011 року, виконав будівельні роботи на суму 47284,26 грн., що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт №1 за листопад 2011 року.

Таким чином, у зв'язку з частковим виконанням відповідачем будівельних робіт згідно умов договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти б/н від 5 жовтня 2011 року, прокурором заявлено вимогу щодо стягнення з відповідача грошових коштів в розмірі 216715,75 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що після порушення провадження у справі Науково-технічним приватним підприємством «Енергосервіс», відповідно до акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за жовтень 2014 року, виконано будівельні роботи на суму 148854,26 грн.

Крім того, між Науково-технічним приватним підприємством «Енергосервіс» (далі - Первісний боржник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех-Буд-Проект» (далі - Новий боржник), за участю та за згодою Державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» (далі - Кредитор) 30 жовтня 2014 року укладено договір про переведення боргу №01-30/10-2014.

Пунтом 2.1. договору про переведення боргу №01-30/10-2014 від 30 жовтня 2014 року визначено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, Первісний боржник переводить на Нового боржника своє зобов'язання по сплаті боргу в розмірі 67861,48 грн. Кредитору, а Новий боржник приймає на себе дане зобов'язання.

Відповідно до п. 1.1.2. договору про переведення боргу №01-30/10-2014 від 30 жовтня 2014 року, борг - це заборгованість Первісного боржника перед Кредитором в розмірі 67861,48 грн., що становить різницю між загальною сумою коштів, сплачених Кредитором Первісному боржнику в якості передплати за виконані роботи згідно договору про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти б/н від 5 жовтня 2011 року (далі - Основний договір) (264000,00 грн.) та вартістю виконаних Первісним боржником робіт за Основним договором (196138,52 грн.).

На виконання умов договору про переведення боргу №01-30/10-2014 від 30 жовтня 2014 року Новим боржником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Тех-Буд-Проект» перераховано на розрахунковий рахунок Державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» 67861,49 грн., що підтверджується платіжним дорученням №80 від 4 листопада 2014 року.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» визначено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (п. 1-1 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.

Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

Як зазначалося вище, після звернення Військової прокуратури Київського гарнізону в інтересах держави в особі: 1) Міністерства оборони України; 2) Державного підприємства Міністерства оборони України « 703 металообробний завод котельного обладнання» з позовом до Науково-технічного приватного підприємства «Енергосервіс» відповідач виконав свій обов'язок щодо сплати грошових коштів згідно з договором про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти б/н від 5 жовтня 2011 року в розмірі 216715,75 грн., в повному обсязі, шляхом виконання будівельних робіт за жовтень 2014 року на суму 148854,26 грн. та шляхом переведення боргу на Нового боржника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Тех-Буд-Проект» в розмірі 67861,48 грн.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Таким чином, судом встановлено, що на день розгляду справи відсутній предмет спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Згідно ч. 3 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, про припинення провадження у справі виноситься ухвала, в якій мають бути вирішені питання про розподіл між сторонами господарських витрат, про повернення судового збору з бюджету, а також можуть бути розв'язані питання про стягнення штрафів, передбачених у п.п. 4 і 5 ч. 2 ст. 83 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України визначено, що якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Відповідно до пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання позовної заяви майнового характеру 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Оскільки, Науково-технічне приватне підприємства «Енергосервіс» виконало будівельні роботи та повернуло грошові кошти в повному обсязі після порушення судом провадження у даній справі, суд покладає судові витрати в розмірі 4334,32 грн., відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, п. 1-1 ч. 1 ст. 80, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

УХВАЛИВ:

1. Провадження у справі припинити.

2. Стягнути з Науково-технічного приватного підприємства «Енергосервіс» (07400, Київська область, м. Бровари, вул. Залізнична, 5, код 33212294) в дохід Державного бюджету України на р/р 31214206783001, банк ГУ ДКСУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 37955989, одержувач платежу ГУ ДКСУ у Київській області, призначення платежу: 22030001 - 4334 (чотири тисячі триста тридцять чотири) грн. 32 коп. судового збору.

3. На виконання п. 2 резолютивної частини ухвали видати наказ.

4. Копію ухвали надіслати учасникам провадження.

Суддя Д.Г. Заєць