Рішення
від 10.11.2014 по справі 922/4069/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41


РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/4069/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Калініченко Н.В.

при секретарі судового засідання Луніній О.В.

розглянувши справу

за позовом Управління Державної служби охорони при Головному управлінні МВС України в м.Києві, м. Київ до Закрите акціонерне товариство "АВЕК Холдинг", м, Харків про стягнення коштів у розмірі 3 619,01 грн. за участю представників:

позивача - не з'явився

відповідача - не з'явився

за відсутності клопотання технічна фіксація судового процесу не здійснювалась

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Управління Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача - Закритого акціонерного товариства "АВЕК холдинг", про стягнення 1 979,92 грн. основного боргу та 1 639,09 грн. пені, також просить суд покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги вмотивовано неналежним виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором № 1534 -Доб/2008/Печ на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони від 28 березня 2008 року щодо своєчасної та повної оплати послуг за лютий - березень 2014 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 22 вересня 2014 року вказану позовну заяву було прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 922/4069/14 та призначено її до слухання у судовому засіданні на 20 жовтня 2014 року.

20 жовтня 2014 року ухвалою господарського суду Харківської області розгляд справи № 922/4069/14 відкладено до 10 листопада 2014 року.

24 жовтня 2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 37371 від 24 жовтня 2014 року) з доданою банківською випискою С12-000582 від 03.10.2014 р. Заяву з додатком долучено судом до матеріалів справи.

В призначене судове засідання 10 листопада 2014 року представник позивача не з'явився, втім 07 листопада 2014 року через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява (вх. № 39208 від 07 листопада 2014 року) про відкладення розгляду справи вмотивована тим, що представник позивача перебуватиме в черговій щорічній відпустці, з доданою копією довіреності № 24/14-2890/Ан від 03 липня 2012 року. Дані документи судом долучено до матеріалів справи.

Відповідач свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, витребуваних судом документів не надав, про причини неявки суд не повідомляв, свою правову позицію з приводу позовних вимог до суду також не надав.

Розглянувши заяву представника позивача (вх. № 39208 від 07 листопада 2014 року) про відкладення розгляду справи, суд відмовляє в її задоволенні, оскільки позивачем не надано доказів перебування представника в черговій щорічній відпустці (наказ тощо) та не надано витребуваних ухвалою суду про порушення провадження у справі № 922/4069/14 від 22 вересня 2014 року та ухвалою суду про відкладення розгляду справи від 20 жовтня 2014 року доказів, крім того, оскільки позивач є юридичною особою, ним не надано суду доказів того, що інші представники та керівник не мають можливості прибути у судове засідання.

Враховуючи положення ч. 1 ст. 111-10 ГПК України, відповідно до яких розгляд справи за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого суду, судом встановлено, що всі учасники судового процесу є належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду даної справи.

Відповідно до п. 3.9 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" розпочинаючи судовий розгляд суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Необхідно мати на увазі, що розгляд справи за відсутності будь - якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду, є безумовною підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду.

Так, ухвала суду про порушення провадження у справі та ухвала суду про відкладення розгляду справи, направлялись всім учасникам судового процесу на адреси, визначені в позовній заяві, що підтверджується штампами канцелярії на зворотних сторінках відповідних документів.

Окрім того, про обізнаність учасників судового процесу про розгляд даної справи свідчать також наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень (а.с. 25, 26, 40, 41), а також супровідний лист з додатками (а.с. 29-31).

Згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК України сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали ( пункт 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК України), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів.

При цьому, суд має створити належні умови всім учасникам судового процесу для виконання ними вказаного обов'язку по доведенню своєї правової позиції.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, з огляду на зауваження суду про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами у разі нез'явлення в засідання суду, які містяться в ухвалі суду від 20 жовтня 2014 року, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

28 березня 2008 року між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в м. Києві (виконавець) та Закритим акціонерним товариством "АВЕК Холдинг" (замовник) укладено договір № 1534-Д об/2008/Печ на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони.

Відповідно до п. 2.1 договору замовник (відповідач у справі) доручає, а виконавець (позивач у справі) зобов'язується здійснювати спостереження та обслуговування сигналізації на об'єкті замовника, забезпечити негайне прибуття НО на об'єкт у разі спрацювання сигналізації та здійснення НО відповідних дій, спрямованих на встановлення причин спрацювання сигналізації, а в разі необхідності - припинення правопорушення або злочину на об'єкті.

Розрахунок вартості послуг виконавця за цим договором (п. 3.1 договору) здійснюється на підставі цін, визначених сторонами у протоколі погодження договірної ціни (додаток 4 до договору). Вартість послуг визначається у розрахунку (додаток 2 до договору).

Згідно п. 3.2 договору передбачено, що оплата за цим договором здійснюється замовником щомісячно до 10-го числа місяця в якому надаються послуги, шляхом перерахування замовником грошових коштів у сумі місячної вартості послуг, визначеної в розрахунках, на рахунок виконавця.

Відповідно до п.п. 3.5, 3.6 договору № 1534-Д об/2008/Печ на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони, до закінчення поточного місяця виконавець надає замовнику два примірники акта приймання наданих послуг, який останній зобов'язаний протягом п'яти перших робочих днів наступного місяця підписати і один примірник підписаного акта повернути виконавцю. У випадку наявності у замовника заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці, замовник зобов'язаний в той же строк у письмовій формі, надати виконавцю свої обґрунтовані заперечення. За умови неповернення замовником підписаного акта приймання наданих послуг чи ненадання обґрунтованих заперечень щодо обсягу послуг, наданих виконавцем у звітному місяці. в строк, визначений п. 3.5 даного договору, вважається, що послуги у такому місяці надані виконавцем в повному обсязі і прийняті замовником без зауважень.

Відповідно до п.7.1 договору даний договір набирає чинності з 28 березня 2008 року та є чинним протягом трьох місяців.

Згідно п. 7.2 договору сторони погодили, що договір поновлюється на строк, встановлений п.7.1 даного договору, якщо жодна із сторін не менше ніж за 15-ть днів до закінчення строку чинності договору письмово не заявить про його припинення. Кількість разів поновлення договору не обмежується.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконував свої зобов'язання за договором № 1534-Д об/2008/Печ на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони, даний факт підтверджує акт № С12-002404 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за лютий 2014 року, який підписано сторонами, та акт № С12-006255 прийому-здачі виконаних робіт/послуг за березень 2014 року, який відповідачем залишено без підпису (арк. спр. 22-23).

Між тим відповідач, в порушення п. 3.2 договору, своєчасну сплату послуг не здійснив, що зумовило звернення позивача із позовом до суду про стягнення 1 979,92 грн. основного боргу за період лютий-березень 2014 року та 1 639,09 пені на підставі п. 5.3 договору.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (стаття 627 ЦК України).

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається. Зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, під час розгляду справи, було сплачено суму основної заборгованості за договором у розмірі 1 979,92 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 2289 від 03 жовтня 2014 року (арк. спр. 31).

Крім того, відповідний факт сплати та зарахування заборгованості підтверджує і сам позивач у своїй заяві № 24/93826/Ан від 17 жовтня 2014 року та банківська виписка С12-000582 від 03 жовтня 2014 року (арк. спр. 38).

Таким чином, виконання грошового зобов'язання за спірним договором мало місце вже після звернення позивача до суду з даним позовом, з урахуванням чого провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу в розмірі 1 979,92 грн. підлягає припиненню на підставі п.1.1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 1 639,09 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Частиною першою ст. 216 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ст. 217 ГК України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції та адміністративно-господарські санкції.

Згідно приписів ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч.1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною шостою ст. 232 ГК України, передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Водночас, у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Статтею 253 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Виходячи із змісту зазначених норм, початком для нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання буде день, наступний за днем, коли воно мало бути виконано. Нарахування санкцій триває протягом шести місяців. Проте законом або договором можуть бути передбачені інші умови нарахування.

Пунктом 5.3. договору сторони визначили, що за кожний день прострочення оплати за цим договором замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу.

Позивачем до матеріалів справи наданий розрахунок пені, відповідно до якого сума пені за неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання складає 1 639,09 грн. за період прострочення з 11 лютого 2014 року по 11 серпня 2014 року (арк. спр. 21).

Судом перевірено правильність нарахування позивачем суми пені та встановлено, що даний розрахунок суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований не вірно, оскільки позивачем було порушено порядок нарахування пені та не враховано розмір подвійної облікової ставки НБУ, яка повинна застосовуватись до даних правовідносин в силу Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", тому, виходячи з вищевикладеного, задоволенню підлягає сума пені в розмірі 164,54 грн. (за період з 11.02.2014 р. по 10.08.2014 р. за надані послуги в лютому 2014 року та за період з 11.03.2014 р. по 11.08.2014 р. за надані послуги в березні 2014 року), в 1 474,55 грн. пені суд відмовляє, у зв'язку з безпідставним нарахуванням, про що вказано вище в рішенні суду.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 1 082,60 грн. покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на наведене, відповідно до ст. ст.6, 253, 509, 530, 626, 627, 901 ЦК України, ст. ст. 173, 193, 216, 217, 230, 232 ГК України та керуючись статтями 1, 4, 12, 22, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 69, 75, п. 1.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "АВЕК Холдинг" (61002, Харківська область, місто Харків, вулиця Сумська, будинок, 70; р/р 26003102799001 в ЗАТ "Альфа-Банк"; МФО 300346; код ЄДРПОУ 32675319) на користь Управління Державної служби охорони при ГУ МВС України в м. Києві (04050, Київська область, місто Київ, вулиця Студентська, будинок 9; п/р 2600043509006 в ПАТ "Банк "Київська Русь"; МФО 319092; код ЄДРПОУ 08596920) 164,54 грн. пені та 1 082,60 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

По позовним вимогам в частині стягнення основного боргу в розмірі 1 979,92 грн. провадження у справі припинити.

В решті позову відмовити.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя Н.В. Калініченко

справа № 922/4069/14

Дата ухвалення рішення10.11.2014
Оприлюднено20.11.2014

Судовий реєстр по справі —922/4069/14

Ухвала від 20.10.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калініченко Н.В.

Рішення від 10.11.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калініченко Н.В.

Ухвала від 22.09.2014

Господарське

Господарський суд Харківської області

Калініченко Н.В.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні