Постанова

від 10.11.2014 по справі 816/4000/14

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2014 року м. ПолтаваСправа № 816/4000/14

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Супруна Є.Б.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лайко О.В.,

представника позивача - Шуригіної Н.В.,

представника відповідача - Куришко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-ПІ Сервіс" до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Дочірнє підприємство "Ньютек Юкрейн" про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

09 жовтня 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДІ-ПІ Сервіс" (далі - ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс", позивач) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області (далі - Полтавська ОДПІ, відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення №0001712201 від 30.09.2014, яким платнику збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість (далі - ПДВ) у розмірі 59 445,00 грн.

Мотивуючи свої вимоги, позивач стверджує, що господарські операції з придбання бурового обладнання у ТОВ "Торг-Ленд" та ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" зафіксовані та підтверджені первинними документами, на підставі яких ведеться бухгалтерський облік. Як позивач, так і його контрагенти у період, що охоплювався перевіркою, були зареєстрованими суб'єктами господарювання, платниками ПДВ, перебуваючи на відповідному обліку в органах державної податкової служби. Висновки перевірки про безтоварний характер операцій обґрунтовані лише припущеннями та спростовуються наданими до перевірки документами.

Відповідач надав письмове заперечення на позов, в якому вказує на те, що контрагентами позивача - ТОВ "Торг-Ленд" та ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" надавалися видаткові та податкові накладні без реального настання правових наслідків з метою лише заниження об'єкту оподаткування. У вказаних підприємств відсутні необхідні умови для виконання умов поставок, про що свідчить відсутність технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів. Не встановлено факту передачі товарів від продавця до покупця у зв'язку з відсутністю товаросупроводжуючих документів, сертифікатів якості на придбаний товар, документів, що підтверджують його оприбуткування, зберігання та подальше використання. У ході перевірок контрагентів позивача зроблено висновки щодо проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з господарюючими суб'єктами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування податкового кредиту, не мають реального товарного характеру, що доводить нереальність задекларованих платником операцій за недійсними правочинами.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила позов задовольнити.

У судовому засіданні представник відповідача підтримала заперечення проти позову та просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

За клопотанням позивача ухвалою суду від 28.10.2014 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Дочірнє підприємство "Ньютек Юкрейн" (далі - ДП "Ньютек Юкрейн", третя особа).

Третя особа явку уповноваженого представника у судове засідання не забезпечила, хоча була належно повідомлена про час, місце та дату розгляду справи. Надала суду письмові пояснення, в яких засвідчила факт отримання від ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс" бурильної головки за договором купівлі-продажу від26.02.2014.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс" (ідентифікаційний код 37531625, місцезнаходження: Полтавська область, Полтавський район, с. Гожули, вул. Кірова, 4/1) зареєстроване як юридична особа 03.03.2011. За даними Головного управління статистики у Полтавській області до основних видів діяльності позивача за КВЕД-2010 відносяться: надання в оренду інших машин, устаткування та товарів, н.в.і.у.; надання допоміжних послуг у сфері добування нафти та природного газу; виробництво машин і устаткування для добувної промисловості та будівництва; ремонт і технічне обслуговування машин і устаткування промислового призначення; оптова торгівля машинами й устаткуванням для добувної промисловості та будівництва; інша допоміжна діяльність у сфері транспорту (а.с. 120).

У період з 01.09.2014 по 05.09.2014 працівниками Полтавської ОДПІ проведено документальну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "Торг-Ленд" та ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" за січень - березень 2014 року, результати якої оформлено актом від 12.09.2014 №286/22/37531625 (а.с. 18-50).

Висновками акту перевірки, крім іншого, встановлено порушення ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс" вимог п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188 та п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, у зв'язку з чим платником занижено податкові зобов'язання з ПДВ на суму 39 630,00 грн., у тому числі за лютий 2014 року - 860,00 грн., січень 2014 року - 38 770,00 грн.

Не погодившись із виявленими порушеннями, позивач подав заперечення на вказаний акт перевірки (а.с. 52-53), за наслідками розгляду яких Полтавською ОДПІ надана відповідь про обґрунтованість висновків ревізора (а.с. 227-228).

На підставі акту перевірки від 12.09.2014 №286/22/37531625 Полтавською ОДПІ було винесено податкове повідомлення-рішення від 30.09.2014 №0001712201 (а.с. 51), яким ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс" збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 59 445,00 грн. (39 630,00 грн. - за основним платежем та 19 815,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Зазначене податкове повідомлення-рішення платником в адміністративному порядку не оскаржувалося. Натомість позивач одразу звернувся до суду з позовом про скасування вищевказаного повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню, суд виходить з наступного.

Коло платників ПДВ, об'єкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено розділом V Податкового кодексу України.

Так, згідно з пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

У відповідності до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

У випадках, передбачених ст. 216 Цивільного кодексу України, платники податків мають право вносити відповідні зміни до податкової звітності у порядку, визначеному ст. 50 цього Кодексу.

Пунктом 185.1 ст. 185 Податкового кодексу України передбачено, що об'єктом оподаткування є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до ст. 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п. 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості (у разі здійснення контрольованих операцій - не нижче звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу) з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг. До складу договірної (контрактної) вартості не включаються суми неустойки (штрафів та/або пені), три проценти річних та інфляційні, що отримані платником податку внаслідок невиконання або неналежного виконання договірних зобов'язань.

До бази оподаткування включаються вартість товарів/послуг, які постачаються (за виключенням суми компенсації на покриття різниці між фактичними витратами та регульованими цінами (тарифами) у вигляді виробничої дотації з бюджету та/або суми відшкодування орендодавцю - бюджетній установі витрат на утримання наданого в оренду нерухомого майна, на комунальні послуги та на енергоносії), та вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податків безпосередньо отримувачем товарів/послуг, поставлених таким платником податку.

Статтею 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг (п. 198.1).

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше;

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2).

Податковим кодексом України передбачений вичерпний перелік випадків, коли суми податку не можуть бути віднесені до складу податкового кредиту.

Так, згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (п. 201.10).

З огляду на викладені положення Закону, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Як свідчать матеріали справи фактичною підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення взято висновок перевірки про заниження податкового зобов'язання по ПДВ за операціями з придбання товарів у ТОВ "Торг-Ленд" та ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп".

Перевіряючи фактичну сторону взаємовідносин позивача з його контрагентами у період, що охоплювався податковою перевіркою, суд встановив наступні обставини.

31.01.2014 між ТОВ "Торг-Ленд" (продавець) та ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №ТL/DP-2014-1 (а.с. 84-86), за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця бурголовки, у відповідності до специфікації, яка оформлена додатком №1 (а.с. 87) до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. Вартість даного договору становить 232 620,00 грн., у тому числі ПДВ - 38 770,00 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав рахунок-фактури №СФ-0000073 від 31.01.2014 (а.с. 88) та видаткову накладну №РН-0000049 від 31.01.2014 (а.с. 89).

Розрахунок здійснено в безготівковій формі згідно з платіжними дорученням №600 від 13.02.2014 (а.с. 90) та №647 від 18.03.2014 (а.с. 91).

На підтвердження права формування податкового кредиту за даною угодою позивач надав податкову накладну від 31.01.2014 №861 (а.с. 92), виписану ТОВ "Торг-Ленд" на продаж бурголовки БИТ215.9/100В913 0.01 №3085, бурголовки БИТ215.9/100В913 0.01 №3484 та бурголовки БИТ215.9/100В613 0.03 №3238.

Перевезення придбаних бурголовок здійснювалося власним транспортом директора підприємства, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено товарно-транспорту накладну №0001 від 31.01.2014 (а.с. 230) та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу PEUGEOT PARTNER (а.с. 231).

Заперечуючи право позивача на формування податкового кредиту за вказаною господарською операцією, відповідач посилається на помилки в оформлені даної товарно-транспортної накладної, зокрема у невірному зазначенні ідентифікаційного коду вантажовідправника.

У зв'язку з цим слід зазначити, що помилки у оформлені деяких первинних документів самі собою не можуть бути достатньою підставою для висновку про відсутність господарської операції вцілому, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

До таких інших доказів, крім вже зазначеного, суд приймає надані позивачем докази обліку та подальшого використання у власній господарській діяльності придбаних у ТОВ "Торг - Ленд" бурголовок, а саме: наказ про введення в експлуатацію основних засобів і визначення термінів їх використання №2-ОЗ від 31.01.2014 (а.с. 208); акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів (а.с. 209-210).

25.02.2014 між ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" (продавець) та ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс" (покупець) був укладений договір купівлі-продажу №STG/DP-2014-1 (а.с. 67-68), за умовами якого продавець зобов'язується поставити та передати у власність покупця бурголовки та композитні прутки "Kutrite", у відповідності до специфікації, яка оформлена додатком №1 (а.с. 69) до договору і є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язується прийняти цей товар та оплатити його. Вартість даного договору становить 78 864,00 грн., у тому числі ПДВ - 13 144,00 грн.

На підтвердження факту здійснення господарської операції позивач надав рахунок-фактури №СФ-0000058 від 28.02.2014 (а.с. 54) та видаткову накладну №РН-0000047 від 28.02.2014 (а.с. 70).

Розрахунок здійснено частково у безготівковій формі на суму 13 864,00 грн. згідно з платіжним дорученням №640 від 13.03.2014 (а.с. 74). Решту суми в розмірі 65 000,00 грн. позивач сплатив платіжним дорученням №727 від 20.05.2014 (а.с. 73) на користь ТОВ "Аякс-компані" на підставі договору переведення боргу №2014/1 від 15.05.2014, укладеного між ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" (кредитор), ТОВ "Ді-Пі Сервіс" (первісний боржник) та ТОВ "Аякс-Компані" (новий боржник) (а.с. 42-43).

На підтвердження права формування податкового кредиту за даною угодою позивач надав податкову накладну від 28.02.2014 №143 (а.с. 71), виписану ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" на продаж бурголовки БИТ212.7/100В913 №9454 та композитних прутків "Kutrite" 3/16-1/8.

Доставка товару, з огляду на його компактність, здійснювалася уповноваженим представником ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс" самостійно, без використання послуг вантажоперевізників, власними силами в якості ручної поклажі пасажирським автотранспортом, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено довіреність №35 від 28.02.2014, копії квитків (а.с. 237), наказ про відрядження №03-В від 27.02.2014 (а.с. 235), звіт про використані кошти (а.с. 236).

У свою чергу бурголовка, придбана у ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп", в подальшому була реалізована ДП "Ньютек Юкрейн", про що укладено договір купівлі - продажу №DPS/NTU-2014-01 від 26.02.2014 (а.с. 75-76), на підставі якого виписано видаткову накладну (а.с. 78), податкову накладну (а.с. 80) та платіжне доручення (а.с. 81).

Іншим мотивом перевірки слугує твердження про відсутність у позивача документів, які підтверджують якість товару.

Представник позивача з цього приводу надав письмові пояснення, в яких зазначив, що до Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 №28, головки бурильні та прутки композитні не включені.

Проаналізувавши вказаний наказ, суд знаходить достовірним твердження позивача про відсутність у вказаному Переліку головок бурильних та прутків композитних.

Отже господарські операції позивача із ТОВ "Торг-Ленд" та ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" оформлені первинними документами, які містять всі обов'язкові реквізити. На момент фактичного здійснення господарських операцій постачальники були включені до Єдиного державного реєстру та мали статус зареєстрованих платників ПДВ. За укладеними договорами були здійснені реальні фактичні дії, які призвели до змін у структурі активів, зобов'язань та власному капіталі ТОВ "ДІ-ПІ Сервіс".

Таким чином, позивач виконав усі передбачені законом умови щодо віднесення сплачених ним у ціні товару відповідних сум ПДВ до податкового кредиту та має всі документальні підтвердження розміру податкового кредиту та задекларованих ним сум ПДВ.

Висновки перевірок контрагентів позивача, які оформлені актом "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських операцій за період з 01.12.2013 по 30.04.2014" від 21.05.2014 №394/3/26-50-22-03/10-38948595 (а.с. 132-134) та актом "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Торг-Ленд" під час здійснення господарських відносин з контрагентами за січень 2014 року" від 23.06.2014 №1697/04-66-15-00/38964177, суд не приймає в якості належних доказів з наступних підстав (а.с. 135-138).

Посилання податкового органу на обставини, встановлені в ході перевірок ТОВ "Торг - Ленд" та ТОВ "Сервіс-Трейд-Груп", проведених податковими органами Міндоходів України, суд визнає такими, що не ґрунтуються на нормах права, оскільки чинним законодавством України господарюючий суб'єкт не обтяжений обов'язком щоразу здійснювати перевірку своїх контрагентів на предмет дотримання ними вимог податкового законодавства. Навіть якщо контрагент не виконав свого обов'язку зі сплати податку, або не знаходиться за місцем державної реєстрації, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме відносно цієї особи. Чинне податкове законодавство не ставить право на формування податкового кредиту в залежність від правильності податкового обліку інших осіб і фактичної сплати контрагентом податку до бюджету. Питання податкового кредиту поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не залежить від стану розрахунків з бюджетом третіх осіб. Покупець - платник ПДВ не несе відповідальності за податкові зобов'язання продавця.

Вищенаведені висновки узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду України, відображеної у постановах від 01.06.2010 у справі №21-573во10, від 31.01.2011 у справі №21-47а10, де суд зазначив, що коли контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Зазначена позиція також узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "Булвес" АД проти Болгарії" (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 в пункті 71 зазначив, що платник податку не повинен нести відповідальності за наслідки невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також пеню. Такі вимоги стали б надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Згідно зі ст. 17 Закону України №3477-IV від 23.02.2006 "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

При цьому, ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відтак, докази порушення позивачем податкового законодавства, які покладені в основу акту Полтавської ОДПІ від 12.09.2014 №286/22/37531625 суперечать принципам податкового законодавства та усталеній судовій практиці Європейського суду, що свідчить про їх неналежність та недопустимість.

Відповідно до ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

З огляду на приведене суд не приймає до уваги докази Полтавської ОДПІ, які ґрунтуються на висновках перевірок контрагентів позивача, оскільки такі не містять безпосереднього аналізу взаємовідносин у спірних періодах, за якими позивачу були зняті суми податкового зобов'язання/кредиту з ПДВ.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів суду законності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про його неправомірність.

Таким чином, позов підлягає задоволенню.

Зважаючи на те, що податкове повідомлення - рішення є правовим актом індивідуальної дії, яке відповідно до повноважень суду, встановлених ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнається судом протиправним і скасовується, суд вважає за необхідне, згідно з ч. 2 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, вийти за межі позовних вимог та визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської ОДПІ №0001712201 від 30.09.2014.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Полтавської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області №0001712201 від 30.09.2014.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДІ-ПІ Сервіс" (ідентифікаційний код 37531625) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 17.11.2014.

Суддя Є.Б. Супрун