ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 листопада 2014 року Справа № 916/1835/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І., суддів:Гончарука П.А., Стратієнко Л.В. розглянувши касаційну скаргу Державної фінансової інспекції в Одеській області на постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року у справі за позовомУсатівської сільської ради Біляївського району Одеської області доТовариства з обмеженою відповідальністю "Софтсервіс" третя особа:Державна фінансова інспекція в Одеській області простягнення коштів
В С Т А Н О В И В:
у квітні 2014 року, Усатівська сільська рада Біляївського району Одеської області звернулась до господарського суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Софтсервіс" про стягнення 8 331 грн. у порядку повернення коштів, сплачених ним поза межами зобов`язань по договору підряду № 100803 від 03.08.2010 року.
Рішенням господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року у задоволені позову відмовлено.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року рішення місцевого господарського суду залишено без змін.
Постановлені у справі судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 03.11.2014 року порушено касаційне провадження у справі, за скаргою Державної фінансової інспекції в Одеській області, у якій вона, посилається на порушення судами норм права, просить судові рішення скасувати, прийнявши нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Постановляючи про відмову у позові господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд виходили з того, що кошторис підрядних робіт по договору підряду № 100803 від 03.08.2010 року є твердим і може бути змінений лише за погодженням сторін, а оскільки відповідач проти цього заперечує, то і підстави для стягнення спірної суми відсутні.
Проте визнати, що наведене судами обґрунтування є безумовною підставою для відмови у позові не можна.
При визначені вартості будов (об`єктів), будівництво яких здійснюється із залученням бюджетних коштів, або коштів підприємств, установ і організацій державної власності, загальнодержавні будівельні кошторисні нормативи, які встановлюють основні правила визначення вартості нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об`єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам`яток архітектури та містобудування, є обов`язковим для застосування всіма організаціями, установами, підприємствами незалежно від їх відомчої належності.
Усвідомлюючи зазначене під час укладання договору № 100803 від 03.08.2010 року та погодження ціни договору сторони зазначили, що кошторис є твердим і визначений у відповідності до Правил визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000), які затверджені наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 174 від 27.09.2000 року.
За цими Правилами, які включають у себе і елементні кошторисні норми на окремі будівельні роботи (ДБН Д.2.2-99), норми витрат проводу АСК-70/11 на 1 км трьохпровідної високовольтної лінії, з урахуванням провисання, ваги тари і нормативних відходів визначаються п. 43 таблиці 9 ДБН Д.2.2.-33.99 і передбачають, що маса проводу та один кілометр трьохпровідної ВЛ складає 0,85 т.
На умовах договору № 100803 від 03.08.2010 року здійснено підвішування проводу марки АС з розрізом 70/11 мм на відстань 550 м без урахування при розрахунках затрат встановленого нормативу, що і призвело до завищення вартості робіт на 8 331 грн.
З огляду на зазначене, з урахуванням того, що Правила визначення вартості будівництва (ДБН Д.1.1-1-2000) є обов`язковими для сторін при обрахуванні кошторису на роботи по договору № 100803 від 03.08.2010 року, відповідач, погоджуючи ціну договору визнав право позивача у справі визначати свої грошові зобов`язання за нормами, встановленими ДБН Д.1.-1-2000, здійснення платежів у більшому розмірі, ніж це встановлено нормативним актом виходить за межі зобов `язань позивача у справі за договором № 100803 від 03.08.2010 року.
За таких обставин, сплачені позивачем 8 331 грн. підлягають поверненню відповідачем, як безпідставно ним отримані, а тому враховуючи наведене, та те, що матеріали справи не потребують додаткового дослідження, судова колегія вважає можливим не передавати справу на новий судовий розгляд, а постановити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 111 9 , 111 11 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Одеської області від 24.06.2014 року та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 09.09.2014 року скасувати.
Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю компанія "Софтсервіс"(код ЄДРПОУ 31532260) на користь Усатівської сільської ради Біляївського району Одеської області( код ЄДРПОУ 04377888) 8 331 грн. та 1 827 грн. на відшкодування судових витрат.
Доручити господарському суду Одеської області видати відповідний наказ.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко
Суд | Вищий господарський суд України |
Дата ухвалення рішення | 12.11.2014 |
Оприлюднено | 20.11.2014 |
Номер документу | 41407310 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Вищий господарський суд України
Остапенко М.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні