Рішення

від 06.11.2014 по справі 908/3060/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 30/72/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.11.2014 Справа № 908/3060/14

за позовом: Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України (69063, м. Запоріжжя, вул. Анголенка, 2) в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" (69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-98" (69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області (69001, м.Запоріжжя, вул. перемоги, 50)

про стягнення заборгованості, розірвання договору оренди та повернення приміщення;

Суддя Кагітіна Л.П.

За участю представників сторін та учасників процесу:

від прокуратури: не з'явився (у судовому засіданні 22.10.2014 р. був присутній Зубков В.С., довіреність №3185- вих-14 від 14.10.2014 р.);

від позивача: Корабльов В.В., довіреність №14 від 02.06.2014 р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Ситнік Я.В., довіреність № 01/963 від 09.12.2013 р., посвідчення № 76 від 11.01.2014 р.;

Запорізький прокурор з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізького державного підприємства "Радіоприлад" з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Модуль-98" про стягнення заборгованості в сумі 16555,35 грн., розірвання договору оренди та повернення приміщення. Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області.

В обґрунтування своїх позовних вимог прокурор посилається на приписи ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 629, 651, 782 Цивільного кодексу України та ст.ст. 18, 19, 26, 27 Закону України «Про оренду державного і комунального майна». При цьому вказує, що за період з січня по червень 2014 року, включно, внаслідок неналежного виконання відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань у останнього утворилася заборгованість по орендній платі в розмірі 16555,35 грн. Наведене, на думку прокурора, є підставою для розірвання договору оренди № 2 від 31.01.2014 р. та зобов'язання відповідача повернути орендоване приміщення.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 22.08.2014 р. порушено провадження у справі № 908/3060/14, присвоєно справі номер провадження № 30/72/14, розгляд якої призначено на 25.09.2014 р. У сторін витребувані документи, які необхідні для всебічного та об'єктивного розгляду і вирішення справи по суті. Цією ж ухвалою до участі у справі залучено Регіональне відділення Фонду державного майна України по Запорізькій області в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача.

24.09.2014 року канцелярією господарського суду Запорізької області отримано заяву Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України № 2878вих.-14 від 24.09.2014 року про зміну підстав позову, в якій прокурор просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1325,28 грн. та 1310,29 грн. штрафу; розірвати договір оренди державного майна № 2 від 31.01.2014 р., укладений між ДП "Радіоприлад" та ТОВ "Модуль-98", та повернути приміщення (приміщення антресолі площею 183,84 кв.м. та частини виробничої площі площею 66,16 кв.м.) загальною площею 250,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, шляхом підписання акту приймання-передачі. Письмовою заявою № 2878вих.-14 від 24.09.2014 р. прокурор фактично змінив предмет позову в частині повернення майна. Оскільки розгляд справи по суті ще не розпочинався, заява про зміну предмета позову прийнято судом.

За клопотанням прокурора, представника позивача та представника третьої особи розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 22.10.2014 за письмовими клопотаннями прокурора та позивача, а також у зв'язку з нез'явленням представника відповідача.

Ухвалою суду від 22.10.2014 р. за клопотанням позивача, яке підтримано прокурором, відповідно до ст. 69 ГПК України строк розгляду справи продовжено на 15 днів, розгляд справи відкладено до 06.11.2014 р.

В судовому засіданні 06.11.2014 р. розгляд справи продовжено.

До початку судового засідання від прокурора надійшли письмові пояснення щодо уточнення позовних вимог, за змістом яких прокурор просить позов задовольнити, стягнути з ТОВ «Модуль-98» суму заборгованості по орендній платі в розмірі 16555,35 грн., суму неустойки у вигляді пені в розмірі 1325,28 грн. та суму штрафу в розмірі 1310,29 грн.; розірвати договір оренди державного майна № 2 від 31.01.2014 р., укладений між ДП «Радіоприлад» та ТОВ «Модуль-98», та повернути приміщення (приміщення антресолі площею 183,84 кв.м. та частини виробничої площі 66,16 кв.м.) всього загальною площею 250,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 3, шляхом підписання акта приймання-передачі ЗДП «Радіоприлад». Наведені прокурором вимоги за змістом відповідають вимогам, викладеним у позові та у заяві про зміну предмета позову.

Представник військової прокуратури Запорізького гарнізону Південного регіону України у судове засідання 06.11.2014 р.не з'явився. В судовому засіданні 22.10.2014 р. представник прокуратури був присутній та в повному обсязі підтримував доводи, викладені в позовній заяві та наданих суду додаткових поясненнях.

Представник позивача у судовому засіданні в повному обсязі підтримав викладені прокурором вимоги та підтвердив наведені у позові обставини. Також, представником до матеріалів справи долучено оригінал Довідки, підписаної в.о. директора та в.о. головного бухгалтера ЗДП «Радіоприлад», якою підтверджується, що орендоване відповідачем за договором приміщення обліковується на балансі підприємства позивача. Крім того, до матеріалів справи надано бухгалтерську довіку про стан заборгованості відповідача за договором станом на 06.11.2014 р., згідно з якою на зазначену дату заборгованість відповідача за договором № 2 від 31.01.2014 р. складає 16555,35 грн.

Представник третьої особи у судовому засіданні підтвердив обставини, викладені у письмових поясненнях. Вказує, що на даний час у відповідача за договором № 2 від 31.01.2014 р. існує також заборгованість перед бюджетом (30% від орендної плати), яка буде предметом розгляду в іншому позовному провадженні.

Відповідач вимоги ухвал суду від 22.08.2014 р., від 25.09.2014 р., від 22.10.2014 р. у даній справі щодо надання письмового відзиву та витребуваних судом документів не виконав. Процесуальним правом на участь представника в судовому засіданні не скористався, про причини неявки суду не повідомив. Про час та місце слухання справи відповідач повідомлений належним чином.

Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 189 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Станом на дату прийняття рішення по даній справі, ухвали господарського суду, зокрема, про відкладення розгляду справи на 06.11.2014 р., направлялись учасникам судового процесу за визначеними у позовній заяві та в правовстановлювальних документах адресами., відповідачу на адресу: 69600, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3), що співпадає з адресою місцезнаходження відповідача, визначеній у ЄДР (Витяг з ЄДР станом на 06.11.2014 р.). Направлені на адресу відповідача ухвали від 22.08.2014 р., 25.09.2014 р., 22.10.2014 р. повернулися до господарського суджу з позначкою поштового відділення зв'язку «адресат на обліку не значиться».

Згідно з п. 15 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/675 від 14.08.2007р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року» (із змінами та доповненнями), у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Статтею 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при неподанні відзиву на позовну заяву і витребуваних господарським судом матеріалів справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Згідно зі ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Відкладення на підставі ст. 77 ГПК України розгляду справи у разі нез'явлення представника сторони за викликом господарського суду є правом, а не обов'язком суду, і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

В даному випадку суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи по суті.

Враховуючи обмеженість розгляду справи визначеними законом процесуальними строками та достатність матеріалів справи для розгляду справи, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представника відповідача.

В судовому засіданні 06.11.2014 р. справу розглянуто за наявними матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини рішення.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора (в судовому засіданні 22.10.2014 р.), представників позивача та третьої особи, суд

ВСТАНОВИВ:

31.01.2014 року між Запорізьким державним підприємство «Радіоприлад» (Орендодавцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Модуль-98» (Орендарем, відповідачем у справі) було укладено договір № 2 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі - Договір оренди).

Згідно з п. 1.1 Договору оренди Орендодавець передав, а Орендар прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - вбудовані в четвертий поверх та антресолі чотирьохповерхового виробничого корпусу № 10 нежитлові приміщення (приміщення антресолі площею 183,84 кв.м. та частини виробничої площі площею 66,16 кв.м.) (далі - майно) загальною площею 250,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, що перебуває на балансі ЗДП «Радіоприлад», вартість якого визначена згідно з висновком про вартість на 31.07.2013 р., виконаним суб'єктом оціночної діяльності - ФОП ОСОБА_5 і становить 273978,00 грн., без ПДВ.

Пунктом 3.1 Договору сторони узгодили, що орендна плата перераховується Орендарем щомісячно у строк не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним, і спрямовується: 30% від суми орендної плати до Державного бюджету на р/р 31115094799002 в Головному управлінні Державної казначейської служби України у Запорізькій області, а 70% від суми орендної плати на рахунок Орендодавця. До 15 числа Орендар зобов'язаний надавати Орендодавцеві інформацію про перерахування орендної плати за попередній місяць (копію платіжного доручення з відміткою обслуговуючого банку про перерахування коштів).

Згідно з п. 3.2 Договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за державне майно та пропорції її розподілу, затвердженої постановою КМУ від 04.10.95 № 786 (із змінами) (надалі - Методика розрахунку) і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку - листопад 2013 року: 3421,18 грн. Орендна плата за перший місяць оренди - січень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за грудень 2013 р. та січень 2014 р.,

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на розрахований державними органами статистики індекс інфляції за наступний місяць (п. 3.5 Договору оренди).

Пунктом 3.8 Договору оренди встановлено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному п. 3.3 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За визначенням п. 3.9 Договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менш ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що Орендар зобов'язується своєчасно й у повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 10.1 Договору оренди, цей Договір укладено на строк 2 (два) роки 364 (триста шістдесят чотири) дні, що діє з 31 січня 2014 р. по 29 січня 2017 р., включно.

Згідно акту прийому-передачі орендованого приміщення від 31.01.2014 року, директором ТОВ «Модуль-98» прийнято обумовлене Договором нежитлове приміщення у платне користування.

За змістом позовної заяви, в порушення приписів закону та умов вищевказаного Договору оренди, відповідачем з моменту укладення договору орендна плата не сплачувалася. Направлені на адресу відповідача претензії (№131-633 від 24.03.2014 р., №131-992 від 16.05.2014 р., № 131-1166 від 11.06.2014 р.) залишено без відповіді.

За твердженням прокурора та позивача, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань щодо внесення орендних платежів, у останнього утворилась заборгованість за Договором, яка підлягає стягненню, і зазначене є достатньою підставою для розірвання договору та повернення майна.

Позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-98» заборгованості по орендній платі ТОВ «Модуль-98» в сумі 16555,35 грн., неустойки у вигляді пені в розмірі 1325,28 грн. та 1310,29 грн. штрафу, а також вимоги про розірвання договору оренди державного майна № 2 від 31.01.2014 р., укладеного між ДП «Радіоприлад» та ТОВ «Модуль-98», та повернення приміщення (приміщення антресолі площею 183,84 кв.м. та частини виробничої площі 66,16 кв.м.) всього загальною площею 250,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, буд. 3, шляхом підписання акта приймання-передавання ЗДП «Радіоприлад» (з урахуванням поданих прокурор в порядку ст. 22 ГПК України заяв), є предметом судового розгляду у даній справі.

Дослідивши та проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, вислухавши прокурора та представника позивача та третьої особи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в судових органах.

Прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави. Прокуратура набула права визначати наявність інтересів держави у конкретних спірних правовідносинах, які підлягають захисту та вирішенню у судовому порядку.

Статтею 20 Закону України «Про прокуратуру» передбачено, що при здійсненні прокурорського нагляду за додержанням і застосуванням законів, прокурор має право звертатись до суду з заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб. Згідно приписів ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» підставою для представництва інтересів держави в суді є наявність порушень або загроза порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

Згідно ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд порушує справи за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. У позовній заяві прокурор самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави та обґрунтовує необхідність її захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України» оборона України - це система політичних, економічних, соціальних, воєнних, наукових, науково-технічних, інформаційних, правових, організаційних, інших заходів щодо підготовки до збройного захисту та її захист у разі збройного конфлікту. Обороноздатність держави складається зокрема, з матеріальних елементів та є сукупністю воєнного та морально-політичного потенціалу у сфері оборони та належних умов для його реалізації.

Згідно зі статтями 2 та 3 того ж Закону оборона України базується на готовності, зокрема, усіх ланок воєнної організації, до переведення, при необхідності, з мирного часу на воєнний стан та відсічі збройній агресії, а підготовка держави до оборони в мирний час включає зокрема, формування та реалізацію воєнної, воєнно-економічної, військово-технічної та військово-промислової політики держави, забезпечення Збройних Сил України матеріальними та фінансовими ресурсами, підтримання на належному рівні боєздатності, бойової та мобілізаційної готовності до оборони держави.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про оборону України», Міністерство оборони України, як центральний орган виконавчої влади, забезпечує проведення в життя державної політики у сфері оборони, функціонування, бойову та мобілізаційну готовність, бездіяльність і підготовку Збройних Сил України до здійснення покладених на них функцій і завдань, є органом, уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Задля реалізації принципів діяльності та виконання завдань у сфері оборони, визначених ст.ст. 13, 16 Закону України «Про оборону України», з метою підвищення ефективності функціонування державних підприємств, які провадять господарську діяльність у сфері розроблення, виготовлення, реалізації, ремонту, модернізації, утилізації озброєння, військової і спеціальної техніки та боєприпасів і беруть участь у військово-технічному співробітництві з іноземними державами, Кабінетом Міністрів України прийнята постанова від 29.12.2010 року №1221 «Про утворення Державного концерну «Укроборонпром». На підставі п.1 постанови КМУ від 29.12.2010 №1221 утворений Державний концерн «Укроборонпром» з включенням до його складу держаних підприємств згідно з додатком, в перелік яких з урахуванням змін, передбачених у постанові КМУ від 06.04.2011р. №374 «Про внесення змін до постанови КМУ від 29.12.10 №1221» увійшло Запорізьке державне підприємство «Радіоприлад» (код згідно з ЄДРПОУ 14313317).

Невиконання або неналежне виконання суб'єктами владних повноважень вимог законів, завдає шкоди економічним інтересам держави у сфері оборони України.

Викладене свідчить, що позов подано Запорізькою прокуратурою з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в суді в межах наданих їй державою повноважень в інтересах уповноваженої державою здійснювати функції у спірних відносинах особи - Запорізького державного підприємства «Радіоприлад».

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства. Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.

Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.

Предметом оренди за договором №2 від 31.01.2014 р. є державне майно, тому правовідносини сторін щодо порядку користування ним регулюються приписами Закону України «Про оренду державного та комунального майна».

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Матеріали справи свідчать, що між сторонами склалися господарські відносини на підставі укладеного між ними договору, який породив взаємні обов'язки: обов'язком позивача стало надання відповідачу нежитлового приміщення, а обов'язком відповідача - сплата орендної плати.

Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 статті 193 Господарського кодексу України).

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Статтею 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.

Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності (ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»).

З приписів п. 5.2 Договору оренди вбачається, Орендар зобов'язався своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату.

Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання за Договором оренди позивачем виконано у повному обсязі, а саме, нежитлове приміщення передано відповідачу в оренду, що підтверджується актом прийому-передачі від 31.01.2014 р. до Договору оренди, копія якого міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як зазначалось вище, пунктом 3.1 Договору оренди визначено, що орендна плата перераховується Орендарем щомісячно не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним: 30% - до бюджету, 70% - Орендодавцю.

Судом встановлено, що відповідач у період з січня по червень 2014 р., включно, не виконував свої зобов'язання за Договором оренди в частині внесення орендних платежів, в зв'язку з чим у ТОВ «Модуль-98» на день звернення прокурора до суду з даним позовом виникла заборгованість по орендній платі перед Орендодавцем в сумі 16555,35 грн. Згідно наданої позивачем бухгалтерської довідки про стан заборгованості відповідача за договором станом на 06.11.2014 р., на момент розгляду справи заборгованість відповідача за договором № 2 від 31.01.2014 р. складає 16555,35 грн.

З урахуванням встановленого, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати в розмірі 16555,35 грн. є обґрунтованими, підтверджені доданими розрахунками та підлягають задоволенню. При цьому, відповідач не надав суду доказів виконання зобов'язання щодо сплати орендних платежів в узгоджених розмірах та у визначені договором строки.

Крім вимоги про стягнення основного боргу, прокурором заявлено вимоги про стягнення з відповідача 1325,28 грн. пені та 1310,29 грн. штрафу.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього сум пені, штрафу та 3% річних заявлені позивачем обґрунтовано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно зі ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 ГК України встановлено: у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

При цьому, частиною 6 статті 231 ГК України визначено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 549-551, 611 Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» (далі - Закон) платники коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню у розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

При цьому, статтею 3 вищезгаданого Закону встановлено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

В свою чергу, п. 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом п. 3.8 Договору узгоджено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Орендодавцю у визначеному п. 3.3 Договору співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

За визначенням п. 3.9 Договору оренди, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить не менш ніж три місяці, Орендар також сплачує штраф у розмірі 10% від суми заборгованості.

Враховуючи встановлений факт прострочення відповідачем виконання грошових зобов'язань, вимоги про стягнення з нього сум пені та штрафу заявлені позивачем обґрунтовано.

Судом перевірено розрахунок позивача стосовно стягнення з відповідача пені та штрафу та встановлено, що вимоги в цій частині є законними і обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Умовами п. 10.3 Договору передбачено, що договір може бути достроково розірваним Орендодавцем в односторонньому порядку у разі невиконання Орендарем своїх зобов'язань. Також, згідно з п. 10.7 Договір припиняє чинність, зокрема, достроково за взаємною згодою сторін, за рішенням суду та у випадках, передбачених Договором випадках одностороннього розірвання Договору управленою стороною.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Статтею 26 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» передбачено, що договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами договірних зобов'язань.

У відповідності до ч. 2 ст. 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Із змісту цієї норми слідує, що визначення істотності порушення є оціночним поняттям, яке повинно вирішуватися з урахуванням усіх обставин конкретної справи.

Згідно ст. 10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендна плата, з урахуванням її індексації, віднесена до істотних умов договору оренди.

Виходячи з ч.3 ст.18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди державного (комунального) майна, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

За таких обставин, беручи до уваги, що відповідач не надав суду доказів належного виконання зобов'язань за договором оренди стосовно здійснення повної та своєчасної оплати за майно, що орендується, позовні вимоги в частині розірвання договору оренди № 2 від 31.01.2014 р. державного нерухомого майна, що належить до державної власності, підлягають задоволенню.

В свою чергу, ч.1 ст. 782 Цивільного кодексу України передбачає, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Виходячи з ч. 1 ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» обов'язок орендаря повернути орендодавцеві об`єкт оренди на умовах, зазначених в договорі, є правовим наслідком розірвання договору оренди.

Пунктом 10.9 Договору оренди передбачено, що у разі припинення або розірвання Договору Майно протягом трьох робочих днів повертається Орендарем Орендодавцю на підставі акта прийому-передавання. Майно вважається повернутим Орендодавцю/ Балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на Орендаря.

З огляду на вищевикладене, позовна вимога про зобов'язання ТОВ «Модуль-98» повернути Запорізькому державному підприємству «Радіоприлад» приміщення (приміщення антресолі площею 183,84 кв.м. та частини виробничої площі площею 66,16 кв.м.) загальною площею 250,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 3, шляхом підписання акта приймання-передавання, підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, суд констатує наявність підстав для задоволення позовних вимог, які є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України сума судового збору в розмірі 4263,00 грн. (дві немайнові вимоги -1218,00 грн. х 2- та одна майнова вимога - 1827,00 грн.) стягується з відповідача на користь державного бюджету, оскільки спір доведено до суду з його вини.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4 5 , 22, 33, 34, 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Запорізького прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Південного регіону України в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (м. Запоріжжя) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-98» (м.Запоріжжя) задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-98» (69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3 код ЄДРПОУ 30001045; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь Запорізького державного підприємства «Радіоприлад» (69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 14313317; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) 16555 (шістнадцять тисяч п'ятсот п'ятдесят п'ять) грн. 35 коп. заборгованості по орендній платі, 1325 (одна тисяча триста двадцять п'ять) грн. 28 коп. пені та 1310 (одна тисяча триста десять) грн. 29 коп. штрафу.

Розірвати договір оренди державного майна № 2 від 31.01.2014 р., укладений між Запорізьким державним підприємством «Радіоприлад» (код ЄДРПОУ 14313317) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Модуль-98» (код ЄДРПОУ 30001045).

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Модуль-98» (69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3 код ЄДРПОУ 30001045) повернути Запорізькому державному підприємству «Радіоприлад» (69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3, код ЄДРПОУ 14313317) приміщення (приміщення антресолі площею 183,84 кв.м. та частини виробничої площі 66,16 кв.м.) всього загальною площею 250,0 кв.м., розташоване за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, буд. 3, шляхом підписання акта приймання-передавання.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Модуль-98» (69600, м.Запоріжжя, пр. Леніна, 3 код ЄДРПОУ 30001045; розрахункові рахунки в установах банку не відомі) на користь державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м. Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001; банк одержувача: ГУДКСУ у Запорізькій області; МФО 813015; код ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007) суму 4263 (чотири тисячі двісті шістдесят три) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Л.П. Кагітіна

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання. Рішення оформлене у повному обсязі та підписане згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 10.11.2014 р.