Рішення
від 12.11.2014 по справі 910/20491/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/20491/14 12.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос - Центр» в особі ліквідатора Микитьона В.В.

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос-Сервіс»

про стягнення 134 725,33 грн.

Суддя Пукшин Л.Г.

Представники сторін:

від позивача: Шмуйло А.Д. - представник за довіреністю б/н від 10.09.14

від відповідача : не з'явився

В судовому засіданні 12.11.14, в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос - Центр» в особі ліквідатора Микитьона В.В. про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос-Сервіс» заборгованості у розмірі 134 725,33 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що між сторонами було укладено договір № М-00000739 від 04.11.2011 р. на підставі якого позивач зобов'язався поставляти товар відповідачу, а відповідач зобов'язався прийняти товар та вчасно оплатити. За доводами позивача, ТОВ "Мелос - Центр" на виконання умов договору поставило відповідачу товар на загальну суму 435 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № М-00000739 від 09.11.2011 р. та довіреністю на отримання цінностей № 15 від 04.11.2011 р. Проте, відповідач в порушення умов договору частково оплатив товар на суму 300 274,67 грн, а тому борг відповідача перед позивачем становить 134 725,33 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 за вказаним позовом порушено провадження у справі № 910/20491/14 та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 29.10.2014 .

У судове засідання 29.10.2014 з'явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду надав документи, що були залучені до матеріалів справи.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 29.10.2014 розгляд справи було відкладено на 12.11.2014.

У судове засідання 12.11.2014 з'явився представник позивача, на виконання вимог ухвали суду надав документи, що були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав, витребуваних судом документів не надав, про дату та час проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвали Господарського суду міста Києва було надіслано на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - 04050 м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, отже відповідач не реалізував своє процесуальне право на участь в судовому засіданні господарського суду.

При цьому, судом враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

04 листопада 2011 року між Товариством а з обмеженою відповідальністю «Мелос - Центр» (надалі - позивач, продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мелос-Сервіс» (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір № М-00000739 (надалі - договір).

Відповідно до п.1.1. договору продавець зобов'язується поставити, а покупець оплатити та прийняти на умовах договору товар: автомобіль КАМАЗ-53229-1095-15 на суму 435 000,00 грн.

Згідно з п.п. 2.2.-2.4. покупець проводить попередню безготівкову оплату товару в розмірі 140 419,40 грн на розрахунковий рахунок продавця. Кінцева оплата в розмірі 294 580,60 грн здійснюється покупцем по векселю. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом операційного дня банку.

Вартість товару та строки оплати вказані в рахунку на попередню оплату (п. 2.5. договору).

Поставка товару здійснюється на склад продавця не пізніше 2 (двох) банківських днів з моменту попередньої оплати. Можлива дострокова поставка товару (п. 3.1. договору).

Відповідно до п. 9.1. договору цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами обома сторонами і діє до моменту виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань та врегулювання розрахунків.

За доводами позивача, ТОВ «Мелос - Центр» на виконання умов договору поставило відповідачу товар на загальну суму 435 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № М-00000739 від 09.11.2011 р., що підписана уповноваженими представниками сторін, довіреністю на отримання цінностей № 15 від 04.11.2011 р. та приймально-здавальним актом від 09.11.2011 р. Проте, відповідач в порушення умов договору частково оплатив товар на суму 300 274,67 грн, а тому борг відповідача перед позивачем на момент звернення до суду становить 134 725,33 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки.

У відповідності до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України , за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч.1 ст. 266 ГК України предметом поставки є визначені родовими ознаками продукція, вироби з найменуванням, зазначеним у стандартах, технічних умовах, документації до зразків (еталонів), прейскурантах чи товарознавчих довідниках. Предметом поставки можуть бути також продукція, вироби, визначені індивідуальними ознаками.

Згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України передбачає, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до п. 2. 5. договору вартість товару та строки оплати вказані в рахунку на попередню оплату.

Як свідчать матеріали справи позивачем виставлено рахунок-фактуру № М-00000739 від 04.11.2011 р на суму 435 000,00 грн на попередню оплату та поставлено товар, а саме: автомобіль КАМАЗ-53229-1095-15 на суму 435 000,00 грн, що підтверджується видатковою накладною № М-00000739 від 09.11.2011р., яка підписана уповноваженими представниками сторін, довіреністю на отримання цінностей № 15 від 04.11.2011 р. та приймально-здавальним актом від 09.11.2011 р.

Відповідачем було оплачено товар на суму 300 274,67 грн, що підтверджується матеріалами справи, а відтак борг становить на момент розгляду справи по суті 134 725,33 грн (435 000,00 грн - 300 274,67 грн).

Відповідно до ст.ст. 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України , договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Отже, з урахуванням положень ст. 530 Цивільного кодексу України, враховуючи приписи п.2. договору виконання грошового зобов'язання відповідача по сплаті за отриманий товар за договором на момент розгляду справи настав.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем був поставлений товар, що підтверджується видатковою накладною № М-00000739 від 09.11.2011р., довіреністю на отримання цінностей № 15 від 04.11.2011 р. та приймально-здавальним актом від 09.11.2011 р., копії яких містяться в матеріалах справи. Проте відповідач, в порушення дійсних домовленостей, не розрахувався за поставлений товар, у зв'язку з чим його заборгованість складає на момент вирішення спору 134 725,33 грн

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги частині стягнення суми основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню в сумі 134 725,33 грн.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос-Сервіс» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код 37202557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Мелос-Центр» (04050 м. Київ, вул. Мельникова, буд. 12, ідентифікаційний код 19478267) заборгованість у розмірі 134 725 (сто тридцять чотири тисячі сімсот двадцять п'ять) грн 33 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 694 (дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн 51 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 17.11.2014 року

Суддя Пукшин Л.Г.

СудГосподарський суд міста Києва
Дата ухвалення рішення12.11.2014
Оприлюднено20.11.2014
Номер документу41407511
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —910/20491/14

Рішення від 12.11.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

Ухвала від 29.09.2014

Господарське

Господарський суд міста Києва

Пукшин Л.Г.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні