Ухвала

від 12.11.2014 по справі 826/20200/13-а

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

cpg1251

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року м. Київ К/800/23362/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Кравцова О.В., Леонтович К.Г.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Фіш" до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, про визнання протиправними та скасування рішень, стягнення надмірно сплачених коштів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Київської міжрегіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року,

у с т а н о в и л а :

У грудні 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Горизонт Фіш" (далі - ТОВ "Горизонт Фіш") звернулося до суду з адміністративним позовом до Київської міжрегіональної митниці Міндоходів, за участю третьої особи - Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві, в якому просить:

- визнати дії відповідача щодо прийняття рішення № 100270004/2013/310298/2 від 12 грудня 2013 року протиправними;

- визнати дії відповідача щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2013/50330 протиправними;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 100270004/2013/310298/2 від 12 грудня 2013 року;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2013/50330;

- стягнути з Державного бюджету України через ГУ ДКСУ у місті Києві надмірно сплачені ТОВ "Горизонт Фіш" кошти при митному оформленні товару: податок на додану вартість на суму 24051,67 грн. та митного збору на суму 5726,59 грн.;

- стягнути з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що за результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України, Київською міжрегіональною митницею Міндоходів відмовлено позивачу у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2013/50330.

Застосувавши інший метод визначення митної вартості товарів ніж заявлений ТОВ "Горизонт Фіш", відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270004/2013/310298/2 від 12 грудня 2013 року.

Підставою для прийняття оскарженого рішення, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів вважає те, що метод визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, не може бути прийнятий у зв'язку із наданням декларантом або уповноваженою ним особою документів, які містять неповні відомості, що призвело до виникнення сумнівів у правильності визначення позивачем митної вартості товару.

Вважаючи, що такі дії та рішення відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства стосовно порядку митного оформлення товару та застосування методів визначення митної вартості товару, позивач звернувся в суд з вимогою про визнання протиправними та скасування рішень Київської міжрегіональної митниці Міндоходів та стягнення надмірно сплачених коштів при митному оформленні товару.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Горизонт Фіш" задоволено частково.

Визнано протиправними дії Київської міжрегіональна митниця Міндоходів щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товару № 100270004/2013/310298/2 від 12 грудня 2013 року та щодо складання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2013/50330.

Визнано незаконними та скасовано рішення про коригування митної вартості товару № 100270004/2013/310298/2 від 12 грудня 2013 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № 100270004/2013/50330.

В решті позовних вимог відмовлено.

У своїй касаційній скарзі Київська міжрегіональна митниця Міндоходів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

В свою чергу, представник ТОВ "Горизонт Фіш" у своїх запереченнях зазначає на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що між ТОВ "Горизонт Фіш" та Компанією "YANTAL WATER-STAR FOODSTUFF CO., LTD" укладено Генеральний контракт № 07 від 12 серпня 2013 року щодо поставки рибопродуктів та морепродуктів.

Відповідно до пункту 1.3 укладеного контракту № 07 від 12 серпня 2013 року позивач придбаває товар за кількістю, асортиментом і вартістю, погодженими сторонами в інвойсі щодо кожної поставки.

Згідно із інвойсом № 13-599 від 15 жовтня 2013 року у відповідності до контракту на адресу позивача надійшов вантаж заморожених морепродуктів (молюски), а саме: "туби кальмарів (Frozen Squid Tubes IQF/ лат. ARGINTINUS) без шкіри, без кісток, не піддані тепловій обробці, без додавання харчових добавок та приправ, неконсервовані, упаковані в 4419 картонних коробів по 5 кг нетто кожен короб, вага нетто - 22095 кг, брутто - 24095 кг. Розмірний ряд U10-U7. Дата виготовлення: серпень 2013 рік. Виробник: "YANTAL WATER-STAR FOODSTUFF CO., LTD", країна виробництва - Китай".

З метою здійснення митного оформлення товару ввезеного на територію України, 10 грудня 2013 року ТОВ "Горизонт Фіш" подано вантажну митну декларацію № 100250000/2013/265886, в якій митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, тобто за ціною договору, в розмірі 34468,20 доларів США, що становило за офіційним курсом НБУ - 275766,05 гривень.

В підтвердження митної вартості товару, позивач надав митному органу необхідні документи для митного оформлення, зокрема: митну декларацію № 100250000/2013/265886 в режимі "IM-40", Генеральний контракт № 07 від 12 серпня 2013 року, сертифікати відповідності, декларація виробника, сертифікат про походження товару, коносамент, рахунок-фактури (інвойс), прейскурант та інші документи, що підтверджується матеріалами справи.

Не погоджуючись із визначеною декларантом митної вартості товару у вантажній митній декларації, Київська міжрегіональна митниця Міндоходів запропонувала позивачу додатково надати документи для підтвердження заявленої митної вартості товару, а саме:

- рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

- виписку із бухгалтерської документації;

- копію митної декларації країни відправлення;

- каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

- висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями.

Не зважаючи на надання декларантом у визначений термін додаткових документів, відповідачем було відмовлено ТОВ "Горизонт Фіш" у прийнятті митної декларації та оформлено картку відмови № 100270004/2013/50330 від 12 грудня 2013 року.

За результатами здійсненого контролю правильності визначення митної вартості товарів, 12 грудня 2013 року Київською міжрегіональною митницею Міндоходів було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 100270004/2013/310298/2, яким скориговано митну вартість товару "заморожені молюски: туби кальмарів (Frozen Squid Tubes IQF/ лат. ARGINTINUS) без шкіри, без кісток, не піддані тепловій обробці, без додавання харчових добавок та приправ, неконсервовані, упаковані в 4419 картонних коробів по 5 кг нетто кожен короб, вага нетто - 22095 кг, брутто - 24095 кг. Розмірний ряд U10-U7. Дата виготовлення: серпень 2013 рік. Виробник: "YANTAL WATER-STAR FOODSTUFF CO., LTD", країна виробництва - Китай", з 34468,20 доларів США до 48829,95 доларів США, застосувавши резервний метод визначення митної вартості товару.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, прийшов до висновку про необґрунтованість застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості товару, ніж заявлений декларантом у вантажній митній декларації № 100250000/2013/265886 від 10 грудня 2013 року.

Таку позицію Окружного адміністративного суду міста Києва підтримав і Київський апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Згідно із частиною 8 статті 257 Митного кодексу України митне оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення здійснюється митними органами на підставі митної декларації, до якої декларантом залежно від митних формальностей, установлених цим Кодексом для митних режимів, та заявленої мети переміщення вносяться відомості про митну вартість товарів та метод її визначення.

Відповідно до частини 2 статті 264 Митного кодексу України митна декларація та інші документи подаються до органу доходів і зборів в електронному вигляді з дотриманням вимог цього Кодексу або на паперових носіях. Митна декларація на паперовому носії супроводжується її електронною копією. Разом з митною декларацією органу доходів і зборів подаються рахунок або інший документ, що визначає вартість товару, та, у випадках, встановлених цим Кодексом, - декларація митної вартості. Відомості про документи, визначені частиною третьою статті 335 цього Кодексу, зазначаються декларантом або уповноваженою ним особою у встановленому порядку в митній декларації. На вимогу органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати органу доходів і зборів оригінали таких документів або засвідчені в установленому порядку їх копії, якщо законодавством не передбачено подання оригіналів.

Згідно із статтею 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є:

- декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

- рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

- якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

- за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

З аналізу частин першої та другої статті 53 Митного кодексу України вбачається, що Митним кодексом передбачено вичерпний перелік документів, що подається декларантом митному органу для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.

Дана норма кореспондується з положеннями статті 318 Митного кодексу України, якою встановлено, що митний контроль має передбачати виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Це також відповідає стандартним правилам, встановленим пунктами 3.16 та 6.2 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, до якої Україна приєдналась згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про приєднання України до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур"" від 15 лютого 2011 року, якими запроваджено стандартні правила, а саме на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства; митний контроль обмежується мінімумом, необхідним для забезпечення дотримання митного законодавства.

Крім того, це узгоджується з проголошеними у статті 8 Митного кодексу України принципами здійснення державної митної справи на засадах законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, гласності та прозорості.

В силу частини 3 статті 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

За нормами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Так, контроль правильності визначення митної вартості товарів включає в себе контроль правильності обрання декларантом методу визначення митної вартості товарів.

Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 54 Митного кодексу України орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Відповідно до частини 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

З матеріалів справи вбачається, що вартість задекларованого товару підтверджується інвойсом № 13-599 від 15 жовтня 2013 року, актом № 002 до Генерального договору страхування вантажів № 00982/03/353 від 01 жовтня 2013 року та декларацією країни відправлення.

Крім того, прайс-листом від 16 серпня 2013 року, який додатково наданий на вимогу контролюючого органу підтверджено, що ринкова вартість товару "заморожені туби кальмара, без шкіри, без кістки" становить 1,56 доларів США/ кг, що відповідає її контрактній ціні згідно з інвойсом № 13-599 від 15 жовтня 2013 року на суму 34468,20 доларів США.

Зі змісту рішення контролюючого органу № 100270004/2013/310298/2 від 12 грудня 2013 року вбачається, що митна вартість не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, оскільки надані позивачем документи, перелік яких передбачений частиною 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, проте які саме, в оскарженому рішенні не зазначено.

Аналізуючи вищезазначені положення, колегія суддів Вищого адміністративного суду України прийшла до висновку про відсутність підстав для витребування у позивача додаткових документів на підтвердження митної вартості товару, оскільки декларантом були надані всі документи, передбачені статтею 53 Митного кодексу України.

Відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна можливість застосування першого методу не були спростовані відповідачем.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення не може розцінюватися як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 220 1 , 223, 224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Київської міжрегіональної митниці Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 січня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 квітня 2014 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М.І. Смокович

Судді О.В. Кравцов

К.Г. Леонтович