Постанова

від 17.11.2014 по справі 803/2230/14

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2014 року Справа № 803/2230/14

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Мачульського В.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області до Сільськогосподарського приватного підприємства «Садів» про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області звернулося в суд з адміністративним позовом (далі - УПФ України в Луцькому районі, позивач) до Сільськогосподарського приватного підприємства «Садів» (далі - СПП «Садів», відповідач, підприємство) про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період вересень-жовтень 2014 року в сумі 3896,12 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ (далі - Закон № 1788-ХІІ), частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року № 1058-ІУ (далі - Закон № 1058-1V), пункту 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція №21-1) зобов'язаний щомісяця до 25-го числа вносити до Пенсійного фонду України зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. В результаті недотримання порядку відшкодування витрат Пенсійному фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, заборгованість відповідача за період вересень-жовтень 2014 року становить 3896,12 грн. Позивач просить суд стягнути з відповідача вказану заборгованість.

Позивач, суб'єкт владних повноважень, свого представника у судове засідання не направив, проте в заяві від 17 листопада 2014 року представник позивача просить суд розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (а.с.16).

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позовну заяву не подав, не повідомив про причини неявки та не подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи повісткою, надісланою за його місцезнаходженням, зазначеним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, яка повернулася на адресу суду з відміткою пошти «адресат відсутній», тобто не вручена відповідачу з незалежних від суду причин (а.с.18-22).

За правилами частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України, розписку про одержання повістки (повістку у разі неможливості вручити її адресату чи відмови адресата її одержати) належить негайно повернути до адміністративного суду. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Оскільки суд вжив всіх можливих заходів для повідомлення СПП «Садів» про дату, час і місце судового розгляду, тому суд дійшов, що розгляд справи можливий за відсутності представника відповідача на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні. Частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки в судове засідання сторони не прибули (при цьому, позивач просить суд розглядати справу за відсутності його представника, що є його правом), зазначене не перешкоджає судовому розгляду, а дану справу можливо розглянути і вирішити на основі наявних матеріалів, судовий розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження без фіксування адміністративного процесу технічними засобами.

Дослідивши подані суду письмові докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення з наступних мотивів та підстав.

Згідно пункту 1 статті 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 року № 400/97-ВР (далі - Закон № 400/97-ВР) платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Частиною другою Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Страхувальниками, відповідно до пункту 1 частини першої статті 14 Закону № 1058- IV є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання та інші.

Відповідно до статті 13 Закону № 1788-ХІІ на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зазначені в пункті «б» - «з» цієї статті.

Пунктом 6.8 Інструкції № 21-1 встановлено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Судом встановлено, що Сільськогосподарське приватне підприємство «Садів» 08 червня 1992 року зареєстроване як юридична особа Луцькою райдержадміністрацією Волинської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію (а.с.9).

Згідно довідки про включення до Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України виданої Волинським обласним управлінням статистики 14 березня 2000 року, основними видами діяльності СПП «Садів» згідно КВЕД є: 01.11.0 - вирощування зернових, технічних та решти культур, не віднесених до інших класів рослинництва, 01.21.0 - ровезедення великої рогатої худоби, 51.21.0 - оптова торгівля зерном та кормами для тварин, 51.70.0 - інші види оптової торгівлі, 01.41.0 - надання послуг у рослинництві, 52.11.0 - роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно з продовольчим асортиментом (а.с.10).

Матеріалами справи підтверджено, що підприємство підпадає під дію частини другої Прикінцевих положень Закону № 1058-ІУ та пункту «б»-«з» статті 13 Закону № 1788-ХІІ та перебуває на обліку в УПФ України в Луцькому районі, що підтверджується листом управління від 22 липня 2014 року №2460/03-14 (а.с.7).

Як слідує з графи 16 розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пенсій призначених на пільгових умовах з червня 2014 року, СПП «Садів» зобов'язано щомісяця сплачувати 1948,06 грн. відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій громадянам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 Таким чином за період вересень-жовтень 2014 року підприємство мало сплатити 3896,12 грн. (а.с.8).

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідачем суду не надано.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Проаналізувавши подані позивачем письмові докази, суд дійшов висновку, що УПФ України в Луцькому районі належними та допустимими доказами довело наявність у СПП «Садів» заборгованості з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за період вересень-жовтень 2014 року в сумі 3896,12 грн.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідачем суду не надано.

Оскільки у СПП «Садів» наявна заборгованість по виплаті та доставці пільгових пенсій за період вересень-жовтень 2014 року в сумі 3896,12 грн., яка підтверджена матеріалами справи, добровільно підприємством не сплачена та доказів її погашення на день розгляду справи суду не надано, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення вищевказаної заборгованості підлягають до задоволення в повному обсязі.

Керуючись статтями 3,11,17,71,122,128,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статей 1, 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського приватного підприємства «Садів» (45640, Волинська область, Луцький район, село Садів, ідентифікаційний код юридичної особи 03737379) на користь Управління Пенсійного фонду України в Луцькому районі Волинської області (43001, місто Луцьк, вулиця Ковельська, будинок 68, ідентифікаційний код юридичної особи 20130414) заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період вересень-жовтень 2014 року включно в сумі 3896,12 грн. (три тисячі вісімсот дев'яносто шість гривень дванадцять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В. Мачульський