Постанова

від 04.11.2014 по справі 808/6860/14

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ІМЕНЕМ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА 04 листопада 2014 року (14 год. 55 хв.) Справа №  808/6860/14м.Запоріжжя Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Киселя Р.В., за участю секретаря судового засідання – Мащенко Д.В., прокурора – Соловйової О.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в інтересах якої діє Артемівський міжрайонний прокурор, до Дочірнього підприємства «Часів Ярський завод «Гідрозалізобетон» Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» про стягнення податкового боргу. 14.10.2014 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області (далі - позивач), в інтересах якої діє Артемівський міжрайонний прокурор, до Дочірнього підприємства «Часів Ярський завод «Гідрозалізобетон» Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» (далі – відповідач), в якому позивач просить: стягнути з рахунків відповідача у банках, які його обслуговують, суму податкового боргу у розмірі 68711,93 грн. Позивач обґрунтував свої вимоги тим, що відповідач має податковий борг перед бюджетом з земельного податку у сумі 68711,93 грн. Борг виник внаслідок самостійного визначення відповідачем у декларації сум зобов'язань по земельному податку. Ухвалою судді від 16.10.2014 провадження у справі було відкрите, судове засідання призначене на 04.11.2014. У судове засідання, призначене на 04.11.2014, представник відповідача, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання, не прибув. У судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві. У судовому засіданні 04.11.2014 було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Суд, заслухавши пояснення прокурора, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, ВСТАНОВИВ: Відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи Серія А00 №625366 відповідача 28.08.2001 зареєстровано в якості юридичної особи. За результатами проведення господарської діяльності відповідачем була подана позивачу податкова декларація з плати за землю від 01.01.2014, відповідно до якої відповідачем самостійно були визначені податкові зобов'язання з земельного податку за 2014 рік в розмірі 117791,90 грн., з щомісячним платежем з січня по листопад – 9815,99 грн. та за грудень – 9816,01 грн. Згідно даних облікової картки відповідача та розрахунку суми боргу за останнім рахується сума заборгованості з земельного податку з березня по вересень 2014 року, яка складає 68711,93 грн. Вищезазначена сума грошового зобов'язання відповідачем не була сплачена. 08.01.2014 позивачем була сформована податкова вимога №53-11, яка визначала суму податкового боргу відповідача за узгодженим грошовим зобов'язанням у розмірі 9815,89 грн. Вказана податкова вимога 09.01.2012 була отримана бухгалтером відповідача, про що свідчить підпис наявний на корінці податкової вимоги.    Надаючи оцінку вимогам позивача, суд виходить з наступного. Відповідно до ст. 285 Податкового кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців). Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до ст. 286  Податкового кодексу України, є дані державного земельного кадастру. Пунктом 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України  передбачено, що власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. Згідно п. 286.2 Податкового кодексу України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. За правилами п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця. Відповідно до п. 46.1 ст. 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку. Пунктом 49.1 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків. У зазначені строки нараховані податкові зобов'язання не сплачено, тому згідно                     п.п. 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України, це є податковим боргом; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання. Відповідно до п.п. 59.1. ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. За правилами п.п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання. Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу. Підпунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою податкових зобов'язань позивачем було сформовано податкову вимогу №53-11 від 08.01.2014 на суму 9815,89 грн. Вказана податкова вимога 09.01.2012 була отримана бухгалтером відповідача, про що свідчить підпис наявний на корінці податкової вимоги.    Пунктом 60.1 статті 60 Податкового кодексу України визначені обставини за наявності яких податкова вимога вважається відкликаною. Оскільки відповідач не надав заперечень проти вимог заявленого позову, то у суду відсутні підстави вважати податкову вимогу №53-11 від 08.01.2014 відкликаною. Крім того, наданою заявником обліковою карткою відповідача підтверджується, що податковий борг з моменту направлення вказаної податкової вимоги збільшився та повністю не погашений. Відтак, податкова вимога заявника №53-11 від 08.01.2014 є чинною. Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав. Отже, на підставі вищезазначеного суд приходить до висновку, що оскільки узгоджені грошові зобов'язання відповідачем не сплачено, суд вважає позовні вимоги правомірними та обґрунтованими. Пунктами 95.1 - 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Відповідно до пп. 20.1.34 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Згідно ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. Відповідно до ч. 2 ст. 60 КАС України з метою представництва інтересів громадянина або держави в адміністративному суді прокурор в межах повноважень, визначених законом, звертається до суду з адміністративним позовом (поданням). Прокурор, який звертається до адміністративного суду в інтересах держави, в позовній заяві (поданні) самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню. Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 94, 158-163 КАС України, суд – ПОСТАНОВИВ: Адміністративний позов Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області, в інтересах якої діє Артемівський міжрайонний прокурор, до Дочірнього підприємства «Часів Ярський завод «Гідрозалізобетон» Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» про стягнення податкового боргу - задовольнити. Стягнути з Дочірнього підприємства «Часів Ярський завод «Гідрозалізобетон» Відкритого акціонерного товариства «Донбасканалбуд» (код ЄДРПОУ 31614852, зареєстроване: 84551, Донецька область, м. Часів-Яр, вул. О. Кошового, 1) на користь Державного бюджету України податковий борг з земельного податку в розмірі 68771,93 грн. (шістдесят вісім тисяч сімсот сімдесят одна гривня 93 коп.). Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо  його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного  провадження. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було  повідомлено про можливість отримання копії постанови суду  безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії  постанови суду. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Суддя                                        Р.В. Кисіль Постанова виготовлена у повному обсязі 07.11.2014.