Постанова

від 17.11.2014 по справі 813/7309/14

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД79018,  м. Львів,  вул. Чоловського,  2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 17 листопада 2014 року                                                                    № 813/7309/14             м.Львів Львівський окружний адміністративний суд у складі судді Сасевича О.М. розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду до Інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія» про стягнення заборгованості,-                                                     В С Т А Н О В И В : Львівське обласне відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі виконавчої дирекції Львівського обласного відділення Фонду звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просить стягнути із Інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія «Укрінвест» заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 1  115,22 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач своєчасно не здійснив розрахунки з Львівським обласним відділенням ФСС з ТВП, внаслідок чого і виникла заборгованість по страхових внесках. Ухвалою судді від 30 жовтня 2014 року відкрито скорочене провадження в адміністративній справі №813/7309/14. Копія ухвали про відкриття скороченого провадження та витяг про процесуальні права і обов'язки сторін були надіслані відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Водночас, конверт із судовими документами, що надсилався відповідачу повернувся до суду з відміткою поштового відділення «за зазначеною адресою не значиться». У встановлений строк заперечень чи пояснень відповідача щодо даного адміністративного позову до суду не надходило. З урахуванням вимог ч.11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України та враховуючи факт повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, суд вважає, що така повістка вручена належним чином. Приписи Кодексу адміністративного судочинства України не передбачають з'ясування судом або стороною у справі фактичного місцезнаходження іншої сторони та здійснення її розшуку. Таким чином, суд вважає, що вжив усі належні заходи для повідомлення відповідача про розгляд справи та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів. В силу положень ч.4 ст.183-2, п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. Оскільки судом належним чином виконано свій обов'язок щодо повідомлення відповідача, тому суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для розгляду справи в порядку скороченого провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. 31.10.2014 року представником позивача подано клопотання про внесення виправлень у найменування юридичної особи, в якому просив вважати вірним найменування відповідача у справі - «Інвестиційна компанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія». Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вбачає за доцільне внести виправлення в найменування відповідача та вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав. Судом із матеріалів справи встановлено, що Інвестиційна компанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія» зареєстрована як юридична особа, про що свідчить копія Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Окрім того, Інвестиційна компанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія» зареєстрована як платник збору на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності у Львівській міській виконавчій дирекції Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності. Правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян на випадок тимчасової втрати працездатності врегульовані Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованнями» від 18.01.2001 року №2240-ІІІ (надалі по тексту - Закон №2240-ІІІ). Стаття 1 Закону №2240-ІІІ передбачає матеріальне забезпечення громадян у зв'язку з втратою заробітної плати (доходу) внаслідок тимчасової втрати працездатності (включаючи догляд за хворою дитиною, дитиною - інвалідом, хворим членом сім'ї), вагітності та пологів, догляду за малолітньою дитиною, часткову компенсацію витрат, пов'язаних із народженням дитини, смертю застрахованої особи або членів її сім'ї, а також надання соціальних послуг за рахунок бюджету Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, що формується шляхом сплати страхових внесків власником або уповноваженим ним органом, громадянами. В силу ст.19 Закону №2240-ІІІ, джерелами формування коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, є, зокрема страхові внески страхувальників - роботодавців і застрахованих осіб, що сплачуються на умовах і в порядку, передбачених Законом; суми не прийнятих до зарахування витрат страхувальника за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням, пені, штрафів та інших фінансових санкцій, застосованих до страхувальників та посадових осіб до Закону та інших актів законодавства. Стаття 22 Закону №2240-ІІІ визначає, що платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності є страхувальники (фізичні та юридичні особи, з дня реєстрації у виконавчих дирекціях відділень Фонду). Розміри страхових внесків для роботодавців, відповідно до ст.21 Закону №2240-ІІІ, встановлено у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, які підлягають обкладанню прибутковим податком. З 1 січня 2011 року набрав чинності Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року. Згідно п.п.5, 6 ч.7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 року №2464-VІ, стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, у тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Частиною 2 статті 30 Закону №2240-ІІІ (чинного на час виникнення спірних правовідносин) встановлено, що строк давності в разі стягнення страхових внесків, пені та фінансових санкцій, передбачених цією статтею, не застосовується. Відповідно до п.2 ч. 2 ст.27 Закону №2240-ІІІ (в редакції, що діяла до 1 січня 2011 року), страхувальник зобов'язаний нараховувати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески. Порядок та строки сплати страхових внесків визначались ст.23 Закону №2240-ІІІ, відповідно до норм якої страхувальники - роботодавці повинні були сплачувати до Фонду різницю між нарахованими для роботодавців та найманих працівників страховими внесками та витратами, пов'язаними з наданням матеріального забезпечення та соціальних послуг застрахованим особам відповідно до цього Закону. Перерахування зазначених сум шляхом безготівкових розрахунків здійснювалось страхувальниками - роботодавцями один раз на місяць - у день, встановлений для одержання в установах банку коштів на оплату праці за відповідний період. Несплачені в цей строк кошти, згідно до Постанови правління ФСС з ТВП №16 від 26.06.2001року «Про затвердження інструкції про порядок надходження, обліку та витрачання коштів Фонду», вважались недоїмкою. Підп.4 п.2 ст.27 Закону №2240-ІІІ на страхувальника було покладено обов'язок вести облік коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, і своєчасно надавати органам Фонду встановлену звітність щодо цих коштів. Звіт подається щоквартально не пізніше ніж 20 числа місяця, наступного за звітним періодом, за місцем обліку страхувальника. Із матеріалів справи судом встановлено, що відповідачем у липні 2010 року було подано до робочого органу Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності Звіт про нараховані внески, перерахування та витрати, пов'язані з загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за І-ше півріччя 2010 року за формою Ф4-ФСС з ТВП, у якому Підприємство самостійно визначило розмір заборгованості в сумі 1  115,22 грн. У розділі V вказаного Звіту «розшифровка заборгованості за страхувальником» відповідачем зазначено, що заборгованість пов'язана з невиплатою заробітної плати. Разом з тим, робочим органом отримано відомості з УПФУ у Личаківському районі м.Львова, які свідчать про те, що станом на 01.08.2013 року, згідно наданих Підприємством звітів, заборгованість відповідача по виплаті заробітної плати відсутня. Отже, Інвестиційна компанія у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія», погасивши заборгованість по виплаті заробітної плати, не сплатила внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Таким чином, відповідач має заборгованість перед Фондом соціального страхування з тимчасової втрати працездатності по сплаті страхових внесків у розмірі 1  115,22 грн. Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд, згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. У свою чергу, Інвестиційною компанією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія» доказів повної оплати суми зазначеної заборгованості перед Фондом або доказів відсутності обов'язку по оплаті спірної суми заборгованості суду не представлено, а також не надано жодних доказів у спростування позовних вимог. З урахуванням викладених обставин, суд прийшов до висновку про обгрунтованість та підставність позовних вимог і вважає, що позов підлягає до задоволення у повному обсязі. Відповідно до ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати з відповідача не належить стягувати. Керуючись ст.ст.4, 7-11, 14, 69-71, 72, 86, 87, 94, 159, 160-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –                                                    П О С Т А Н О В И В : Адміністративний позов задовольнити повністю. Стягнути з Інвестиційної компанії у формі Товариства з обмеженою відповідальністю «Всеукраїнська народна інвестиційна компанія» (місцезнаходження: м.Львів, Галицький район, вул.Гуцульська, буд. №21; код ЄДРПОУ 20818524) на користь Львівського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (місцезнаходження: м.Львів, Франківський район, вул.Героїв УПА, буд. №73, корпус №8, код ЄДРПОУ 25249982) заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 1 115 (одна тисяча сто п'ятнадцять) грн. 22 коп. Постанова суду, прийнята у порядку скороченого провадження, виконується негайно. Постанова може бути оскаржена сторонами до Львівського апеляційного адміністративного суду. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Постанова, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили. Суддя                                                            Сасевич О.М.