Постанова

від 17.11.2014 по справі 823/3244/14

ЧЕРКАСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  17 листопада 2014 року                                                                               справа № 823/3244/14                                                                                                                 09 год. 20 хв.                                                                                                               м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі: головуючого – судді Бабич А.М., за участю: секретаря судового засідання – Демченко Н.Ю., представника позивача – не прибув, представника відповідача – не прибув, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області до приватного підприємства «ПРЕСТИЖ-ЕЛЕКТРО» про стягнення податкового боргу, ВСТАНОВИВ: 29.10.2014 у Черкаський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом звернулась державна податкова інспекція у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі-позивач), в якому просила стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «ПРЕСТИЖ-ЕЛЕКТРО» (далі-відповідач), на користь бюджету через позивача податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 4693,80грн. відповідно до декларацій від 09.11.2011 №195141, від 09.02.2012 №236998, від 25.04.2012 №9021822995, від 18.07.2012 №9041140498, від 10.10.2012 №9061664757, від 16.01.2013 №9084714578 та від 27.01.2014 №9088890510; а також податкових повідомлень-рішень (далі – ППР) від 28.10.2011 №0029901501, від 14.03.2012 №0003161501, від 10.09.2012 №0019441501, від18.12.2012 №0034571510, від 15.01.2013 №0000791510, від 29.04.2013 №0006261501 та від 23.10.2013 №0014051501. Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач у добровільному порядку не сплатив вищевказані узгоджені зобов'язання. Позивач просив розгляд справи проводити без участі його представника за наявними у справі матеріалами. Відповідач явку свого представника в судове засідання не забезпечив, заперечень на позов не надав, хоча повідомлений про час та місце судового розгляду справи в установленому законом порядку. Згідно з ч. 1 ст. 41 КАС України не здійснювалось фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі. Дослідивши письмові докази в матеріалах справи, оцінивши належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав. Суд встановив, що відповідач зареєстрований як юридична особа з 15.12.2006 (код ЄДРПОУ 34816552). Згідно з довідкою позивача відповідач має відкриті рахунки у банківських установах (а.с.7). Вказана в позовній заяві заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств виникла у зв'язку з таким. З письмових доказів у справі суд встановив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств згідно з деклараціями, а саме: - від 09.11.2011 №195141 за 2-3 квартали 2011 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 937,00грн.; - від 09.02.2012 №236998 за 2-4 квартали 2011 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 322,00грн.; - від 25.04.2012 №9021822995 за 1 квартал 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 451,00грн.; - від 15.07.2012 №9041140498 за 1 півріччя 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 518,00грн.; - від 07.10.2012 №9061664757 за три квартали 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 446,00грн.; - від 06.01.2013 №9084714578 за 2-4 квартали 2012 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 488,00грн.; - від 25.01.2014 №9088890510 за 2-4 квартали 2013 року, якою платник самостійно визначив до сплати в бюджет суму 1033,00грн. П.54.1. ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі – ПК України) визначено, що сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою, у разі якщо платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Грошове зобов'язання, яке самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п. 56.11 ст. 56 ПК України). Абз.1 п.57.1 статті 57 розділу II ПК України встановлено обов'язок платника податків самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. За змістом п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 ПК України сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання визнається податковим боргом. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що грошові зобов'язання, визначені вищевказаними деклараціями, є податковим боргом відповідача. Стосовно грошових зобов'язань позивача з податку на прибуток згідно з ППР від 28.10.2011 №0029901501, від 14.03.2012 №0003161501, від 10.09.2012 №0019441501, від18.12.2012 №0034571510, від 15.01.2013 №0000791510, від 29.04.2013 №0006261501 та від 23.10.2013 №0014051501, суд зазначає таке. Право органів державної податкової служби проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки передбачене п.75.1 ст.71 ПК України. Суд встановив, що на підставі акту перевірки від 05.03.2012 №1341/15-1/15-1/34816552 позивач прийняв ППР від 14.03.2012 №0003161501, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 80,00грн. На підставі акту перевірки від 23.10.2011 №6292/15-1/34816552 позивач прийняв ППР від 28.10.2011 №0029901501, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в розмірі 52,00грн. На підставі акту перевірки від 06.09.2012 №3465/15-1/34816552 позивач прийняв ППР від 10.09.2012 №0019441510, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в розмірі 122,60грн. На підставі акту перевірки від 11.12.2012 №6157/15-1/34816552 позивач прийняв ППР від 18.12.2012 №0034571510, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в розмірі 124,00грн.; На підставі акту перевірки від 08.04.2013 №89/15-1/34816552 позивач прийняв ППР від 15.01.2013 №0000791510, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в розмірі 55,40грн.; На підставі акту перевірки від 15.04.2013 №1206/15-1/34816552 позивач прийняв ППР від 29.04.2013 №0006261501, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в розмірі 31,40грн.; На підставі акту перевірки від 21.10.2013 №970/15-1/34816552 позивач прийняв ППР від 23.10.2013 №0014051501, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в розмірі 33,40грн.; На підставі акту перевірки від 15.04.2013 №1206/15-1/34816552 позивач прийняв ППР від 29.04.2013 №0006261501, яким збільшив відповідачу суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств, в розмірі 31,40грн. Ці ППР належним чином направлені відповідачу, однак в установленому законом порядку не оскаржені. Станом на час судового розгляду справи вищевказані грошові зобов'язання згідно з ППР не сплачені. Відповідно до п. 57.3. ст. 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження. Тому, враховуючи, що вищевказані ППР не оскаржені, суд дійшов висновку про узгодженість визначених ними грошових зобов'язань. Отже, заборгованість відповідача з податку на прибуток приватних підприємств згідно з підставами позову становить 4693,80грн., що підтверджується даними зворотного боку облікових карток відповідача. Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У зв'язку з несплатою узгодженої суми грошового зобов'язання позивач прийняв податкову вимогу форми «Ю1» від 25.10.2010 №1/2152 на загальну суму податку на прибуток 3018,47грн. Вказана вимога належним чином направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. В установленому законом порядку відповідач вимогу не оскаржив і до часу судового розгляду справи узгоджені зобов'язання податку на прибуток не сплатив, що підтверджується зворотнім боком облікової картки відповідача. Відповідно до п.59.5 ст.59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. З даних зворотного боку облікових карток суд встановив, що податковий борг відповідача з часу прийняття податкової вимоги та до часу судового розгляду справи не переривався, а недоїмка збільшувалася. Тому погашенню підлягає вся сума податкового боргу відповідача, у т.ч. яка виникла після прийняття податкової вимоги. П. 95.2. ст. 95 ПК України встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Право органів доходів і зборів звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини передбачено п.20.1.34 ст.20.1 ПК України. Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Керуючись ст.ст. 159 – 163, 254-256 КАС України, суд ПОСТАНОВИВ: 1.          Адміністративний позов державної податкової інспекції у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області задовольнити повністю. Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих приватне підприємство «ПРЕСТИЖ-ЕЛЕКТРО» (18008, Черкаська обл., м.Черкаси, вул.Смілянська, буд.123/1, кв.84; код ЄДРПОУ 34816552), на користь державного бюджету через державну податкову інспекцію у м.Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області (18000, Черкаська область, м.Черкаси, вул.Хрещатик, буд.235; код ЄДРПОУ 38715755) податковий борг з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 4693,80грн. (чотири тисячі шістсот дев'яносто три гривні 80коп.) відповідно до декларацій від 09.11.2011 №195141, від 09.02.2012 №236998, від 25.04.2012 №9021822995, від 18.07.2012 №9041140498, від 10.10.2012 №9061664757, від 16.01.2013 №9084714578 та від 27.01.2014 №9088890510; а також податкових повідомлень-рішень від 28.10.2011 №0029901501, від 14.03.2012 №0003161501, від 10.09.2012 №0019441501, від18.12.2012 №0034571510, від 15.01.2013 №0000791510, від 29.04.2013 №0006261501 та від 23.10.2013 №0014051501. 2.          Постанова набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту проголошення постанови. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. 3.          Копію постанови направити сторонам. Суддя                                                                                                          А.М. Бабич