Рішення

від 17.11.2014 по справі 904/6280/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

10.11.14р. Справа № 904/6280/14 За позовом Публічного акціонерного товариства "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя

до Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ

відповідач - 2 товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська"

про стягнення 2 170,01 грн.

Суддя Мартинюк С.В.

Представники:

від позивача: Зінченко М.В. -представник, довіреність №19/5 від 01.01.2014 року

від відповідача: Селяков О.В., дов. № 85 від 01.01.2014 року, представник;

від відповідача-2: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "ЗАПОРІЖКОКС", м. Запоріжжя (далі - Позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ про стягнення шкоди, завданої внаслідок недостачі в розмірі 2170,01 грн.

Ухвалою від 09.09.2014 року залучено до участі у справі у якості відповідача 2 товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська".

30.09.2014 року до господарського суду надійшла уточнена позовна заява, з урахуванням якої позивач просить стягнути з відповідача 1 - 1085,00 грн. шкоду, завдану недостачею та 913,50 грн. судового збору, та з відповідача 2 1085,00 грн. шкоду, завдану недостачею та 913,50 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що внаслідок не забезпеченого збереження вантажу, має місце недостача вантажу в розмірі 1,55т., про що складено комерційний акт РА №002391/478.

10.11.2014 року надійшла заява позивача про уточнення позовних вимог, з урахуванням якої позивач про сить стягнути з відповідача 2 шкоду, завдану недостачею в розмірі 2170,01 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Відповідач 1 надав відзив на позов. в задоволенні позовних вимог до нього просить відмовити.

Відповідач 2 у судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав.

Клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу не заявлялось.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними в ній матеріалами.

У порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.11.2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

28.04.2014 р. на ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці був складений комерційний акт РА № 002391/478 у зв'язку з виявленою недостачею у напіввагоні №64911902. Так, у залізничній накладній №52761525 вказано, що маса вугілля у вагоні №64911902 становить 65 000 кг. Під час переважування вантажу на ст. Запоріжжя-Ліве Придніпровської залізниці було встановлено, що фактична його вага у зазначеному вагоні №64911902 становить - 62 800 кг, тобто виявлена недостача складає 2 200 кг. У комерційному відношенні навантаження на рівні бортів, над 1-ми люками посередині мається воронкоподібне заглиблення діаметром 60 см глибиною 50 см над 7-ми люками посередині розміром 150x160x120 см.

Згідно з п.27 «Правил видачі вантажів», затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000р. №644, з врахуванням норми недостачі 1% маси, зазначеної в перевізних документах, недостача у вагоні №64911902 складає 1 550 кг.

Рахунок-фактура № ВУ-СФ-0000655 від 25.04.2014 р. на загальну суму 2 018 105,77 грн. був оплачений Позивачем лише на суму 2 014 297,76 грн. що підтверджується виписками банку №28073 від 29.05.2014 р. на суму у розмірі 1 260,00 грн. та №28072 від 29.05.2014 р. на суму у розмірі 2 013 037,76 грн., оскільки зазначений рахунок-фактура був зменшений рахунком-фактурою №ВУ-СФ-0000711 від 29.04.2014 р. на 3 808,01 грн. внаслідок корегування кількості вугілля кам'яного Ж 0-100.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

За частиною першою статті 31 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.

Водночас, частиною п'ятою статті 31 Статуту залізниць України встановлено, що придатність рухомого складу, зокрема вагонів, для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці.

Згідно з залізничною накладною завантаження вантажу у вагон №649111902 здійснювалось вантажовідправником - відповідачем-2, тому відповідно до частини п'ятої статті 31 Статуту залізниць України придатність зазначеного вагону до перевезення вантажу у комерційному відношенні повинен був визначити саме він.

Частиною третьою статті 308 Господарського кодексу України передбачено, що вантажовідправник зобов'язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством.

Частина третя статті 32 Статуту залізниць України містить аналогічне за змістом нормативне положення, відповідно до якого відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.

Відповідно до пункту 4 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу (далі - Правила перевезення вантажів), затверджених наказом Міністерства транспорту України від 20.08.2001 року № 542, можливість транспортування у вагонах відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, розмір яких не перевищує 13 мм, визначається відправником.

Пунктом 5 Правил перевезення вантажів передбачено, що перед навантаженням вантажів, які містять дрібні фракції, відправник зобов'язаний пересвідчитися, що перевезення у наданому вагоні не призведе до втрати вантажу. Якщо втрата можлива через конструктивні зазори, відправник зобов'язаний вжити додаткових заходів щодо їх ущільнення, для чого йому залізницею надається безоплатний час користування вагонами до 30 хвилин на всю одночасно подану групу вагонів.

У разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу.

Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої.

Із комерційного акту РА № 002391/478 від 28.04.2014року та акту № 25 від 27.04.2014 року про технічний стан вагону вбачається, що вагон №64911902 був придатний до перевезення вантажу, але виявлено нещільне прилягання кришки 5-го люку до армувального листа хребтової балки. Зазор 2*15 см. В акті зазначено, що втрата вантажу можлива, вантажовідправник зазначені недоліки бачити міг, але не прийняв заходів з попередження втрати вантажу.

Вказаний вагон був прийнятий відправником - відповідачем-2, хоча відповідно до частини першої статті 917 Цивільного кодексу України він мав право відмовитися від нього як від непридатного для перевезення вантажу.

Абзацом третім пункту 3.9. роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 року № 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею" (в редакції від 29.09.2008 року № 04-5/225) передбачено, що у випадках, коли під завантаження подано несправний за своїм технічним станом вагон або контейнер, відправник повинен відмовитись від їх використання. Якщо він цього не зробив, відповідальність за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу, що сталися внаслідок технічної несправності рухомого складу, покладається на відправника за винятком випадків, коли технічна несправність мала прихований характер.

Несправність вагону №64911902 не мала прихованого характеру, а була очевидною, яку відправник міг бачити.

Згідно з приписами статей 110, 113, 114 Статуту залізниць України та статей 306, 314, 315 Господарського кодексу України, залізниця несе відповідальність за схоронність вантажу з часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу і, як перевізник, відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятого до перевезення вантажу у розмірі фактичної вартості вантажу, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з незалежних від неї причин.

Підпунктом 2 пункту "е" статті 111 Статуту залізниць України встановлено, що залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли втрата, псування або пошкодження вантажу відбулися внаслідок завантаження вантажу відправником у непідготовлений, неочищений або несправний вагон (контейнер), який перед тим був вивантажений цим же відправником (здвоєна операція).

Із наданих відповідачем-1 Пам'яток ф. ГУ-45 № 1381 від 25.04.2014року та № 2080 від 25.04.2014 року вбачається, що спірний вагон не подавався залізницею відправнику під навантаження в порожньому стані, а був завантажений відправником - відповідачем-2 повторно після вивантаження попереднього вантажу, що прибув на його адресу, тобто мало місце виконання відправником здвоєної операції.

За вказаних обставин відповідальність відповідача-1 за недостачу вантажу у вагоні №64911902, що перевозився за залізничною накладною № 52761525, відсутня.

Зазначений висновок збігається з правовою позицією Вищого господарського суду України, викладеній у постанові від 01.11.2012 року у справі № 3/5005/3555/2012.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За встановлених обставин відповідальність за нестачу спірного вантажу повинен нести відповідач-2 - товариство з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська".

З урахуванням викладеного відповідальність за вагову недостачу вантажу слід покласти на відповідача -2 в розмірі 2170,01 грн..

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

Таким чином, судовий збір стягується з відповідача - 2.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85,115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Пролетарська" (86111, м. Макіївка, вул. Янки Купали, б.1, код ЄДРПОУ 00176451) на користь публічного акціонерного товариства "Запоріжкокс" (69600, м. Запоріжжя, вул. Діагональна,4, код ЄДРПОУ 00191224) суму збитків в розмірі 2170,01 грн. та судовий збір в розмірі 1827 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено 17.11.2014 року

Суддя С.В. Мартинюк