Ухвала

від 12.11.2014 по справі 905/2652/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

12.11.2014 Справа № 905/2652/14

Розглянувши матеріали скарги публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" вих. № 09/2827 від 29.07.2014 р. на дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку по виконанню наказу господарського суду Донецької області від 24.06.2014 р. у справі № 905/2652/14:

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "МЕДІЙНІ СИСТЕМИ ГРУП" (01601, м. Київ, Спортивна площа, 3-В)

до відповідача публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (83015, м. Донецьк, просп. Ватутіна, буд. 33-А)

про зобов'язання виконати платіжні доручення

Суддя Носівець В.В.

Представники сторін:

від ТОВ "МЕДІЙНІ СИСТЕМИ ГРУП": не з'явився;

від ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк": не з'явився;

від ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку: не з'явився;

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області 29.09.2014 р. від публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" надійшла скарга вих. № 09/2827 від 29.07.2014 р. на дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку у справі № 905/2652/14 в порядку ст. 121-2 ГПК України, якою скаржник просив: зобов'язати ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку винести постанову про повернення виконавчого документу - наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/2652/14Ю, виданого 24.06.2014 р., стягувачу - ТОВ «МЕДІЙНІ СИСТЕМИ ГРУП». Також у супровідному листі (№ 09/3649 від 25.09.2014 р.) до скарги заявник клопотав про поновлення строку на оскарження дій та бездіяльність державного виконавця.

Протоколом розподілу скарг між суддями, скаргу у справі № 905/2652/14 передано судді Носівець В.В.

Ухвалою суду від 01.10.2014 року скарга прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 12.11.2014 р., отже строк на оскарження дій та бездіяльність державного виконавця судом поновлений.

Заявник (відповідач у справі) в обґрунтування скарги зазначив наступне: 23 травня 2014 року, керуючись положеннями статті 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність», Правлінням Національного банку України прийнято рішення про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" (код за ЄДРПОУ 19358767; МФО 335946; місцезнаходження: м. Донецьк, пр. Ватутіна. 33-А) до категорії неплатоспроможних (постанова Правління НБУ від 23.05.2014 № 305). Частиною першою статті 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 23.02.2012 р. № 4452-VІ передбачено, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (надалі - Фонд) розпочинає процедуру виведення неплатоспроможного банку з ринку та здійснення тимчасової адміністрації в банку на наступний робочий день після офіційного отримання рішення Національного банку України про віднесення банку до категорії неплатоспроможних. На підставі постанови Правління Національного банку України від 23.05.2014 № 305 «Про віднесення публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" до категорії неплатоспроможних» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 прийнято рішення № 37 про запровадження в ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" тимчасової адміністрації, строком на 3 місяці з 26.05.2014 по 25.08.2014, та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Південкомбанк». Інформація щодо запровадження у Банку тимчасової адміністрації з 26.05.2014 року є публічною та загальнодоступною (розміщена на офіційній сторінці Фонду гарантування вкладів фізичних осіб в мережі Інтернет і опублікована в газетах «Урядовий кур'єр» та «Голос України»). Відповідні реєстраційні дії вчинені 29.05.2014 року за №12661070045002561. Інформація відображена у Єдиному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб. Листом за вих. №21-2983/14 від 27 травня 2014 року Фонд гарантування вкладів фізичних осіб офіційно повідомив Державну виконавчу службу України про здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «Південкомбанк» та проінформував, що під час дії тимчасової адміністрації не здійснюється, зокрема, примусове стягнення коштів та майна ПАТ «КБ «Південкомбанк», звернення стягнення на майно, накладання арешту на кошти та майно зазначеного банку. З огляду на вищевикладене, обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження є запровадження в ПАТ «КБ «Південкомбанк» тимчасової адміністрації, що передбачає наявну заборону щодо примусового стягнення коштів та майна боржника, встановлену ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Однак, всупереч встановленого порядку, державний виконавець не відмовив у відкритті виконавчого проведення та прийняв виконавчий документ до виконання. З урахуванням викладеного, посилаючись на ст. 121-2 ГПК України, положення Закону України «Про виконавче провадження» , скаржник просив скаргу задовольнити. Представник заявника в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, неявка заявника не перешкоджала розгляду скарги.

Представник позивача (стягувач) у відзиві від 03.11.2014 р. проти скарги заперечував, мотивуючи тим, що заявник досить вільно трактує положення Закону України «Про виконавче провадження», та не враховує те, що виданий господарським судом Донецької області 24.06.2014 року наказ на примусове на виконання рішення від 12.06.2014 року зобов'язує заявника (боржника) виконати цілий ряд платіжних доручень, які банк не виконує з лютого 2014 року. Тобто мова йде не про майно заявника (боржника), а про майно стягувача - про грошові кошти, в загальній сумі 11088987,00 грн., які знаходяться на поточному рахунку ТОВ "МЕДІЙНІ СИСТЕМИ ГРУП", відкритому у заявника, і які клієнт (позивач у справі) йому не дарував, та не передавав у власність. При цьому п. 2 п. 5 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» вказує на те, що під час тимчасової адміністрації не здійснюються примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку, тобто мова йде виключно про кошти та майно, яке належить банку, а не його клієнтам. Так, стягнення боргів клієнтів банків, в яких введено тимчасову адміністрацію, здійснюється в загальному порядку, і на примусове стягнення коштів клієнтів таких банків, запроваджуваний мораторій не поширюється. Таким чином під час відкриття виконавчого провадження державний виконавець не порушив закон. Враховуючи вищенаведене, вважає вимоги заявника такими, які не ґрунтуються та прямо суперечать положенням Закону України «Про виконавче провадження», а отже є протиправними, а тому просив суд відмовити заявнику в задоволені його скарги. Також просив суд розгляд скарги здійснювати без участі представника позивача (стягувача).

Старший державний виконавець відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку вимоги суду, що викладені в ухвалі від 01.10.2014 р. не виконав, витребувані судом документи не надав, в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Розглянувши матеріали скарги, встановивши всі наявні обставини, суд встановив:

Оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби має відбуватися згідно зі статтею 13 Закону України «Про державну виконавчу службу», частиною третьою статті 6, частиною першою статті 12, статтею 82 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до статті 13 Закону України «Про державну виконавчу службу» дії або бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені до вищестоящої посадової особи або до суду у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 82 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Гарантією прав фізичних і юридичних осіб у виконавчому провадженні є можливість оскарження дій або бездіяльності державних виконавців.

Подання скарги на дії чи бездіяльність органів державної виконавчої служби в порядку ст. 121-2 ГПК України має на меті відновлення порушеного права сторони виконавчого провадження.

У відповідності до ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Крім того, як передбачено ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Згідно з п.п. 1. п. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону, зокрема, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

Частиною 1 ст. 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.

Рішенням господарського суду Донецької області від 12.06.2014 р. позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Медійні системи груп" до публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" про зобов'язання виконати платіжні доручення та стягнення 110889,87 грн. пені задоволені в повному обсязі. Зобов'язано ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк" виконати платіжні доручення № 29 від 14.02.2014 р. на суму 425200,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 30 від 14.02.2014 р. на суму 498700,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 31 від 14.02.2014 р. на суму 498700,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 2 від 14.02.2014 р. на суму 501200,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 33 від 14.02.2014 р. на суму 495100,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 34 від 14.02.2014 р. на суму 510100,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 35 від 14.02.2014 р. на суму 478200,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 36 від 14.02.2014 р. на суму 517500,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 37 від 14.02.2014 р. на суму 500100,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 38 від 14.02.2014 р. на суму 488500,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 39 від 14.02.2014 р. на суму 498500,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 40 від 14.02.2014 р. на суму 499400,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 41 від 14.02.2014 р. на суму 513200,00 грн. - одержано банком 14.02.2014 р., № 43 від 17.02.2014 р. на суму 425200,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 44 від 17.02.2014 р. на суму 498700,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 46 від 17.02.2014 р. на суму 501200,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 47 від 17.02.2014 р. на суму 495100,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 48 від 17.02.2014 р. на суму 510100,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 49 від 17.02.2014 р. на суму 478200,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 50 від 17.02.2014 р. на суму 517500,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 51 від 17.02.2014 р. на суму 500100,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 52 від 17.02.2014 р. на суму 488500,00 грн. - одержано банком 18.02.2014 р., № 53 від 24.02.2014 р. на суму 249987,00 грн. - одержано банком 24.02.2014 р. на переказ коштів, шляхом списання з поточного рахунку ТОВ "Медійні системи груп" №26007031725001, відкритому в Печерському відділенні Київської філії ПАТ "Комерційний банк "Південкомбанк", грошових коштів в загальній сумі 11088987,00 грн. та перерахування їх отримувачам: товариству з обмеженою відповідальністю "рекламна агенція "Медійні системи" сума переказу 10839000,00 грн.; товариству з обмеженою відповідальністю "Рапп Україна" сума переказу 249987,00грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача пеню в сумі 110889,87 грн. та 3435,80 грн. судового збору. У відповідності до ст. 116 ГПК України на виконання рішення суду 24.06.2014 р. видано накази.

На підставі постанови ВДВС Ворошиловського РУЮ у м. Донецьку ВП № 43953281 від 09.07.2014 р. відкрите виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Донецької області у справі № 905/2652/14 від 24.06.2014 р. щодо виконання банком платіжних доручень. Пунктом 2 вказаної постанови боржнику наданий строк для самостійного виконання виконавчого документу (наказу суду) - до 16.07.2014 р.

Правління Національного банку України прийняло рішення від 23.05.2014 р. № 305 про внесення боржника до категорії неплатоспроможних. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб 26.05.2014 р. прийнято рішення № 37 про запровадження в ПАТ «КБ «Південкомбанк» тимчасової адміністрації, строком на 3 місяці з 26.05.2014 р. по 25.08.2014 р. та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «КБ «Південкомбанк».

Положеннями ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження, за яким виконання не здійснювалося або здійснено частково, повертається стягувачу у разі, якщо:

1) є письмова заява стягувача;

2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, не реалізоване під час виконання рішення;

4) стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат на організацію та проведення виконавчих дій, авансування яких передбачено цим Законом, незважаючи на попередження державного виконавця про повернення йому виконавчого документа;

5) у результаті вжитих державним виконавцем заходів неможливо встановити особу боржника, з'ясувати місцезнаходження боржника - юридичної особи, місце проживання, перебування боржника - фізичної особи (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини, за якими мають бути стягнуті кошти чи інше майно, та інші виконавчі документи, що можуть бути виконані за безпосередньої участі боржника);

6) у боржника відсутнє визначене виконавчим документом майно, яке він за виконавчим документом має передати стягувачу, або майно, на яке необхідно звернути стягнення з метою погашення заборгованості (крім коштів), а здійснені державним виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;

7) боржник - фізична особа (крім випадків, коли виконанню підлягають виконавчі документи про стягнення аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, у зв'язку з втратою годувальника, а також виконавчі документи про відібрання дитини) чи майно боржника, розшук яких здійснювався органами внутрішніх справ, не виявлені протягом року з дня оголошення розшуку;

8) коштів, що надійшли від реалізації заставленого майна, недостатньо для задоволення вимог стягувача-заставодержателя за виконавчим документом, на підставі якого звернуто стягнення на заставлене майно;

9) наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо у нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення.

Про наявність обставин, зазначених у частині першій цієї статті, державний виконавець складає акт.

У разі повернення виконавчого документа з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, стягувачу повертаються невикористані суми внесеного ним авансового внеску разом із звітом державного виконавця про його використання.

Про повернення стягувачу виконавчого документа та авансового внеску державний виконавець виносить постанову з обов'язковим мотивуванням підстав її винесення, яка затверджується начальником відділу, якому він безпосередньо підпорядкований. Копія постанови у триденний строк надсилається сторонам і може бути оскаржена в десятиденний строк у порядку, встановленому цим Законом.

Повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред'явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

Аналіз статті вказує, що законом встановлений вичерпний перелік обставин на підставі яких державний виконавець вчиняє дії щодо повернення виконавчого документу стягувачу, зокрема, наявна встановлена законом заборона щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника .

Тобто мова йде про заборону державному виконавцю вживати будь-які дії під час виконання виконавчого документу стосовно майна та грошових коштів, які належать боржнику .

Між тим, рішенням господарського суду Донецької області у справі № 905/2652/14 боржника зобов'язано виконати платіжні доручення, а саме здійснити переказ коштів, шляхом списання з поточного рахунку ТОВ «Медійні системи груп», відкритого в Печерському відділенні Київської філії ПАТ «Комерційний банк «Південкомбанк» та перерахувати їх іншій юридичній особі.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що положення ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» в частині заборони примусового стягнення коштів та майна банку , звернення стягнення на майно банку , накладання арешту на кошти та майно банку , в даному випадку, не є правовою підставою для повернення виконавчого документу стягувачу, оскільки мова йде не про кошти або майно банка (боржника), а навпаки про кошти позивача (стягувача), які є на рахунку клієнта (позивача), що відкритий в банку, які банк зобов'язаний перерахувати контрагенту стягувача, тобто здійснити банківську операцію.

З урахуванням викладеного, суд спростовує доводи скаржника про неправомірність дій державного виконання щодо не відмови стягувачу у відкритті виконавчого провадження.

Отже, дії вчинені державним виконавцем в ході виконання наказу суду щодо виконання банком платіжних доручень відповідають положенням Закону України «Про виконавче провадження», законних підстав для винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу у державного виконавця не було.

Таким чином, вимоги скаржника про зобов'язання ВДВС Ворошиловського РУЮ у місті Донецьк винести постанову про повернення виконавчого документу - наказу господарського суду Донецької області по справі № 905/2652/14, виданого 24.06.2014 р., стягувачу - ТОВ «МЕДІЙНІ СИСТЕМИ ГРУП» - відхиляються.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Поновити строк публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Південкомбанк" на оскарження дій та бездіяльність державного виконавця.

2. Скаргу публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Південкомбанк" вих. № 09/2827 від 29.07.2014 р. дії відділу державної виконавчої служби Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку у справі № 905/2652/14 - відхилити.

3. Копію ухвали направити сторонам у справі та ВДВС Ворошиловського районного управління юстиції у м. Донецьку.

Суддя В.В.Носівець