Рішення

від 10.11.2014 по справі 910/13174/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13174/14 10.11.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікc"

про стягнення 44 785,74 грн.

за участю представників:

від позивача:Рубаник Ю.В.- представник за довіреністю № 89 від 16.01.2014 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс" про стягнення заборгованості в розмірі 44 175,53 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору поставки № 858К від 29.04.2011 р. в частині своєчасної плати за поставлений товар, внаслідок чого у Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс" утворилась заборгованість в сумі 44 175,53 грн.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс" заборгованість за неоплачений товар у сумі 44 175,53 грн., яка складається з суми основного боргу - 36 452,58 грн., пені - 3 098,97 грн., інфляційних втрат - 4 009,78 грн. та 3 % річних - 614,20 грн.

Під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 44 785,74 грн., яка складається з основної заборгованості у сумі 36 452,58 грн., пені у сумі 3 167,88 грн., інфляційних втрат - 4 374,31 грн. та 3 % річних - 790,97 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував збільшені позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання. Позиція відповідача з приводу заявленого позову суду невідома.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

29.04.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТНК-Транс", правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс" (покупець), був укладений договір поставки № 858К.

Згідно з п.п. 2.1, 2.2 вказаного договору постачальник зобов'язався здійснювати постачання палива та/або надавати послуги покупцю на умовах EXW за місцезнаходженням АЗС, а покупець зобов'язався приймати таке паливо та/або послуги та оплачувати їх на умовах цього договору.

Передача/отримання палива та/або надання/отримання послуг здійснюється виключно з використанням смарт-карток .

З метою визначення (уточнення розмірів виконаних зобов'язань за договором сторони зобов'язані оформлювати видаткові накладні або акти приймання-передачі палива та/або послуг за звітній період (п. 2.3 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору покупець зобов'язаний своєчасно оплачувати постачальнику вартість палива/послуг на умовах, визначених цим договором.

Згідно з п. 6.3 договору ціна цього договору визначається в гривнях та складається з загальної ціни палива/послуг, що відображені сторонами у всіх актах приймання-передачі палива/послуг та видаткових накладних.

У подальшому до договору поставки було укладено додаткову угоду № 3 від 05.04.2012 р., відповідно до умов якої за отримані паливо/послуги протягом відповідного періоду, який складає 7 календарних днів, в межах ліміту 30 000,00 грн., покупець зобов'язаний провести повний розрахунок за отримане паливо/послуги за зазначений період, не пізніше 3 банківського дня, наступного за періодом, в якому покупець отримав паливо/послуги (п.п. 6.4.2, 6.4.3 додаткової угоди).

У судовому засіданні встановлено, що позивач умови договору виконав у повному обсязі, на підставі акту прийому-передачі від 02.04.2012 р. передав відповідачу дві смарт-картки, поставив паливо та надав послуги на загальну суму 2 319 327,58 грн., що підтверджується видатковими накладними № 6642 від 04.05.2011 р., № 10578 від 31.05.2011 р.; № 12957 від 30.06.2011 р. № 13423 від 20.07.2011 р. № 15414 від 31.07.2011 р. № 15869 від 23.08.2011 р., № 17868 від 31.08.2011 p., № 18177 від 12.09.2011 p., №20265 від 30.09.2011 p., № 22513 від 31.10.2011 p., №22536 від 31.10.2011 p., № 23084 від 30.11.2011 p., № 25112 від 30.11.2011 p., № 27085 від 31.12.2011 p., № 306 від 31.01.2012 р., № 4217 від 29.02.2012 р., № 6459 від 31.03.2012 р., № 6499 від 31.03.2012 р., № 6506 від 31.03.2012 р., № 9713 від 30.04.2012 р., № 9674 від 30.04.2012 р., № 9722 від 30.04.2012 р., № 11730 від 31.05.2012 р., № 11771 від 31.05.2012 р., № 11779 від 31.05.2012 р., № 17438 від 30.06.2012 р., № 17483 від 30.06.2012 р., № 17486 від 30.06.2012 р., № 19984 від 31.07.2012 р., № 20034 від 31.07.2012 р., № 22479 від 31.08.2012 р., № 22553 від 31.08.2012 р., № 22564 від 31.08.2012 р., № 22549 від 31.08.2012 р., № 23307 від 30.09.2012 р., № 23225 від 30.09.2012 р., № 23297 від 30.09.2012 р., № 27759 від 31.10.2012 р., № 27689 від 31.10.2012 р., № 30336 від 30.11.2012 р., № 30407 від 30.11.2012 р., № 30403 від 30.11.2012 р., № 31046 від 31.12.2012 р., № 30978 від 31.12.2012 р., № 2187 від 31.01.2013 р., № 4143 від 28.02.2013 р., № 4472 від 28.02.2013 р., № 7201 від 31.03.2013 р., № 7277 від 31.03.2013 р., № 9940 від 30.04.2013 р., № 9861 від 30.04.2013 р., № 10813 від 31.05.2013 р., № 10901 від 31.05.2013 р., № 14860 від 30.06.2013 р., № 14940 від 30.06.2013 р., № 24009 від 31.10.2013 p., № 24094 від 31.10.2013 p., №27682 від 30.11.2013 p. та актами виконаних робіт № 1342 від 31.05.2012 р., № 216 від 31.08.2012 р., № 744 від 31.03.2013 р.

Отримання товару здійснювалось уповноваженими представниками Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікс", що підтверджується виданими відповідачем довіреностями.

Однак, відповідач зі свого боку умови договору в частині оплати поставленого товару виконав неналежним чином, сплатив заборгованість у сумі 2 282 875,00 грн.

Таким чином, у відповідача наявна заборгованість за поставлене, але неоплачене паливо та надані послуги у сумі 36 452,58 грн., що підтверджується матеріалами справи та поясненнями позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням іншої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Договір є обов'язковим для виконання сторонами згідно ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 2 ст. 193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати заборгованості суду не надано, позовні вимоги в частині стягнення 36 452,58 грн. основного боргу за договором поставки № 858К від 29.04.2011 р. підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач також просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне погашення заборгованості за договором поставки у сумі 3 167,88 грн. за період з 05.04.2014 р. по 05.09.2014 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 8.2 договору поставки передбачено, що у випадку порушення покупцем строків, покупець оплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожний день просторочення.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як встановлено судом, у відповідача існує заборгованість за неоплачене паливо починаючи з 03.12.2013 р. (п. 6.4.2 договору), тобто останнім днем виконання зобов'язання є 03.12.2013 р. та з 04.12.2013 р. розпочинається 6-місячний строк нарахування пені, який закінчився 04.06.2014 р. Отже, вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 3 167,88 грн. за період з 05.04.2014 р. по 05.09.2014 р. є необгрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором поставки у сумі 2 681,51 грн. за період з 04.12.2013 р. по 04.06.2014 р.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 4 374,31 грн. та 3 % річних - 790,97 грн. за період з 16.12.2013 р. по 05.09.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши перерахунок заявленої до стягнення матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню інфляційні втрати у сумі 4 374,31 грн. та 3 % річних - 790,97 грн. за період з 16.12.2013 р. по 05.09.2014 р.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікc" про стягнення 44 785,74 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікc" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 44, кв. 435, код ЄДРПОУ 34544228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, ідентифікаційний код 32489155) основну заборгованість в сумі 36 452 (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 58 коп., пеню в сумі 2 681 (дві тисячі шістсот вісімдесят одну) грн. 51 коп., інфляційні втрати у сумі 4 374 (чотири тисячі триста сімдесят чотири) грн. 31 коп., 3 % річних у сумі 790 (сімсот дев'яносто) грн. 97 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ей.Ті.Логістікc" (02140, м. Київ, вул. Ревуцького, 44, кв. 435, код ЄДРПОУ 34544228) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РН-Карт Україна" (03110, м. Київ, вул. Солом'янська, буд. 11, ідентифікаційний код 32489155) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 807 (одну тисячу вісімсот сім) грн. 16 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 листопада 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 17 листопада 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна