Рішення

від 10.11.2014 по справі 910/14800/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14800/14 10.11.14

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Мельник Ю.О., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ММД Авто"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т"

про стягнення 43 740,77 грн.

за участю представників:

від позивача:Півень К.П.- керівник згідно з протоколом № 1 установчих зборів учасників від 12.10.2009 р. від відповідача:не з'явився

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ММД Авто" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т" про стягнення заборгованості у сумі 38 494,16 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов договору про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу № 69 від 25.11.2013 р. в частині своєчасної оплати наданих послуг, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у сумі 38 494,16 грн.

У позові Товариство з обмеженою відповідальністю "ММД Авто" просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т" заборгованість за надані транспортно-експедиторських послуги з перевезення вантажу у сумі 38 494,16 грн., яка складається з суми основного боргу - 35 000,00 грн., пені - 2 936,15 грн. та 3 % річних - 558,01 грн.

Під час розгляду справи по суті від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 43 740,77 грн., що складається з основної заборгованості у сумі 35 000,00 грн., пені у сумі 3 612,19 грн., інфляційних втрат - 4 472,69 грн. та 3 % річних - 655,89 грн.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував збільшені позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання, через канцелярію суду подав відзив, в якому зазначив, що заборгованість виникла у зв'язку із несвоєчасною сплатою споживачами наданих відповідачем послуг. Просив відстрочити виконання рішення суду на шість місяців, у зв'язку з скрутним фінансовим становищем та зменшити пеню.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 25.11.2013 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ММД Авто" (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т" (замовник) був укладений договір № 69 про надання транспортно-експедиторських послуг з перевезення вантажу.

Згідно з п 1.1 вказаного договору замовник здійснює замовлення для перевезення вантажів, а виконавець зобов'язується здійснювати їх перевезення вантажним автомобільним тарнспортом у міському та міжміському сполученні на території України.

Відповідальність виконавця за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення, що засвідчується підписом уповноваженої особи виконавця на товарно-транспортній накладній та діє до моменту фактичної доставки вантажу до місця призначення замовника, що підтверджується підписом замовника на ТТН (п. 1.3 договору).

Замовник зобов'язується забезпечити своєчасне та належне оформлення у встановленому порядку товаротранспортних накладних, актів виконаних робіт та інших супровідних документів. Своєчасно здійснити оплату за надання транспортних послуг на умовах даного договору (п. 2.1.5 договору).

Вартість договору визначається шляхом складання вартості наданих послуг протягом терміну дії цього договору відповідно до актів наданих послуг (п. 3.2 договору).

Остаточний розрахунок здійснюється замовником протягом 3 банківських днів з дати надання замовнику рахунку для оплати з додаванням до рахунку оригіналів товарно-транспортної накладної з відміткою уповноваженого представника замовника про прийом вантажу ( п. 4.1.2 договору).

Відповідно до п.п. 4.4, 4.8 договору по закінченню виконання замовлення виконавець оформлює акт наданих послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін та скріплюється печатками. Дата складання акта наданих послуг є датою, що підтверджує виконане замовлення виконавцем.

Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 25.11.2014 р. (п. 8.1 договору).

На виконання вказаного договору Товариство з обмеженою відповідальністю "ММД Авто" надало відповідачу транспортно-експедиторські послуги з перевезення вантажу на суму 40 000,00 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними № 10112131 від 10.12.2013 р., № 1012132 від 10.12.2013 р., № 1012133 від 10.12.2013 р., № 1112131 від 11.12.2013 р., № 1112132 від 11.12.2013 р., № 1212131 від 12.12.2013 р., № 1212132 від 12.12.2013 р., № 1212133 від 12.12.2013 р., № 1312131 від 13.12.2013 р., № 1312132 від 13.12.2013 р., актом наданих послуг № 1-00001858 від 14.12.2013 р.

Разом з тим, відповідач зі свого боку зобов'язання за домовленістю виконав неналежним чином, оплату наданих послуг позивачу здійснив частково - на суму 5 000,00 грн.

Таким чином, судом встановлено, що у відповідача наявна заборгованість за надані послуги за договором № 69 від 25.11.2013 р. у сумі 35 000,00 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.05.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися у встановлений строк (термін), а якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати послуг на суму заборгованості відповідачем не надано, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги за договором № 69 від 25.11.2013 р. у сумі 35 000,00 грн., є такими, що підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 3 612,19 грн. за період з 21.03.2014 р. по 21.09.2014 р.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 5.6 договору у разі затримки оплати послуг транспортного експедирування вантажу відповідно до пп. 4.1.2 цього договору, замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченої заборгованості.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 2.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 17.12.2013 № 14 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" приписом ч. 6 ст. 232 ГК України передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається з дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконане, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін. Необхідно також мати на увазі, що умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений частиною шостою статті 232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.

Як встановлено судом, у відповідача існує заборгованість за неоплачені послуги починаючи з 14.12.2013 р. (п. 4.8 договору), тобто останнім днем виконання зобов'язання є 18.12.2013 р. та з 19.12.2013 р. розпочинається 6-місячний строк нарахування пені, який закінчився 19.06.2014 р.

Отже, вимоги про стягнення з відповідача пені у сумі 3 612,19 грн. за період з 21.03.2014 р. по 21.09.2014 р. є необгрунтованими та підлягають частковому задоволенню.

Перерахувавши заявлену позивачем суму пені відповідно до подвійної облікової ставки Національного банку України та вимог ст. 232 ГК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання зобов'язання за договором у сумі 2 660,96 грн. за період з 19.12.2013 р. по 19.06.2014 р.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 233 ГК України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, або якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Як зазначено у п. 42 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/211 від 07.04.2008р., вказані норми ставлять право суду на зменшення неустойки в залежність від співвідношення її розміру і збитків.

Вирішуючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд виходив з того, чи є даний випадок винятковим, врахував інтереси сторони, які заслуговують на увагу суду, ступінь виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначність прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідність розміру пені наслідкам порушення, негайне добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

У даному випадку суд враховує, що сума основної заборгованості за договором № 69 від 25.11.2013 р. не погашена, таке порушення з боку відповідача не є виключенням, а носить систематичний характер, При цьому скрутне фінансове становище не є підставою звільнення відповідача від передбаченої договором господарсько-правової відповідальності. Також суд враховує, що розмір пені за несвоєчасну оплату наданих послуг на умовах договору не є значно чи надмірно великою, виходячи із загальної заборгованості по договору та часу прострочення належних до сплати сум.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що відсутні правові підстави для зменшення нарахованих позивачем суми пені на підставі ч. 1 ст. 233 ГК України, п. 3 ст. 83 ГПК України при встановленому та підтвердженому факті прострочення виконання грошового зобов'язання.

Також позивач просить стягнути з відповідача інфляційні втрати у сумі 4 472,69 грн. та 3 % річних у сумі 655,89 грн. за період з 21.03.2014 р. по 03.11.2014 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення інфляційної складової боргу та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно.

Провівши розрахунок заявленої до стягнення суми матеріальних втрат, суд дійшов висновку, що з відповідача підлягає стягненню інфляційна складова боргу у сумі 4 472,69 грн. та 3 % річних у сумі 655,89 грн. за період з 21.03.2014 р. по 03.11.2014 р.

Щодо заяви відповідача про відстрочення виконання рішення суду на шість місяців у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню. При цьому суд виходив з того, що фінансове становище відповідача не спростовує факту допущеного ним прострочення в оплаті за надані послуги з приєднання та не звільняє його від виконання зобов'язань.

Відповідно до ст. 121 Господарського процесуального кодексу України суд при наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони у виняткових випадках, залежно від обставин справи може, серед іншого, відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Пунктом 7.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" № 9 від 17.10.2012 р. визначено, що вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Отже, підставою для розстрочки, відстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні виключні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Наведену відповідачем підставу для розстрочення виконання судового рішення відповідач у судовому засіданні не довів та не надав доказів його скрутного фінансового становища, у зв'язку з чим суд, відмовляє відповідачу у відстроченні виконання рішення.

Згідно з ч. 5 ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.cт. 32-34, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ММД Авто" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т" про стягнення 43 740,77 грн. задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т" (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 9, ідентифікаційний код 37445374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ММД Авто" (03680, м. Київ, вул. Якутська, 6, ідентифікаційний код 36703370) основну заборгованість у сумі 35 000 (тридцять п'ять тисяч) грн. 00 коп., пені в сумі 2 660 (дві тисячі шістсот шістдесят) грн. 96 коп., інфляційну складову боргу в сумі 4 472 (чотири тисячі чотириста сімдесят дві) грн. 69 коп., 3 % річних в сумі 655 (шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 89 коп.

У решті позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Зелена Енергія Т" (04074, м. Київ, вул. Шахтарська, буд. 9, ідентифікаційний код 37445374) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ММД Авто" (03680, м. Київ, вул. Якутська, 6, ідентифікаційний код 36703370) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 787 (одну тисячу сімсот вісімдесят сім) грн. 27 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 10 листопада 2014 року.

Повний текст рішення підписаний 17 листопада 2014 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна