Рішення

від 04.11.2014 по справі 910/18857/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18857/14 04.11.14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ЦЕНТР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальоптторг" про стягнення 256 916,01 грн. Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивачане з'явився від відповідачане з'явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 04 листопада 2014 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ЦЕНТР" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальоптторг" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 256 916,01 грн., а також просить покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору та витрати по оплаті експертизи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем на адресу позивача, згідно накладної № РН-2804/1 від 28.04.2014 року поставлено товар не належної якості, у зв'язку з чим позивач вимагає повернення сплачених за цей товар грошових коштів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2014 року порушено провадження у справі № 910/18857/14 та призначено справу до розгляду на 25.09.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 року справу № 910/18857/14 передано для розгляду судді Коткову О.В., у зв'язку з перебуванням судді Стасюка С.В. у відрядженні.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 року суддя Котков О.В. прийняв справу № 910/18857/14 до свого провадження, розгляд справи призначено на 04.11.2014 року.

Розпорядженням В.о. Голови Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року справу № 910/18857/14 передано для розгляду судді Стасюку С.В., у зв'язку з його поверненням з відрядження.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2014 року суддя Стасюк С.В. прийняв справу № 910/18857/14 до свого провадження, розгляд справи призначено відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 25.09.2014 року.

03.11.2014 року представник позивача через відділ діловодства суду надав документи на виконання вимог ухвали суду та заяву про зменшення заявлених позовних вимог. Відповідно до поданої заяви про зменшення позовних вимог, позивач просить стягнути з відповідача 256 916,01 грн. основного боргу та 5 138,32 грн. витрат по сплаті судового збору.

Суд не вбачає підстав для відмови у задоволенні заяви про зменшення розміру позовних вимог в частині стягнення витрат по оплаті експертизи, тому відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України приймає заяву до розгляду.

Представники сторін в судове засідання 04.11.2014 року не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 10 Б на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва -

ВСТАНОВИВ:

24.04.2014 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальоптторг" було виставлено Товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ЦЕНТР" рахунок-фактуру № СФ-2032 на оплату товару на загальну суму 256 916,01 грн.

25.04.2014 року позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 256 916,01 грн. з призначенням платежу "за метал згідно рахунку № СФ-2032 від 24.04.2014 року", що підтверджується платіжним дорученням № 86 від 25.04.2014 року, копія якого долучена до матеріалів справи.

28.04.2014 року відповідачем було поставлено, а позивачем прийнято товар на загальну суму 256 916,01 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-2804/01 від 28.04.2014 року.

Так, згідно накладної № РН-2804/1 від 28.04.2014 року позивачу відповідачем було поставлено метал:

- Лист 30Х2000Х6000 HARDOX500, 2 шт. на суму 111 702,61 грн.;

- Лист 35Х2000Х6000 HARDOX500, 1 шт. на суму 65 151,13 грн.;

- Лист 40Х2000Х3000 HARDOX500, 1 шт. на суму 37 242,93 грн.

За твердженням позивача, відповідачем постановлено відповідачу неякісний товар.

Так, 28.04.2014 року комісією у складі директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ЦЕНТР" Вдовенко В.В. та керівника зварювальної дільниці Рєзік М.В. було складено акт встановлення невідповідності якості постановленого товару, відповідно до якого 28.04.2014 року позивачем проведено вимірювання твердості поставленого металу (вимірювання проводилось справним твердоміром, який повірений в системі метрології ) , в ході якого було виявлено, що твердість поставленого металу складає 104 од., в той час, як позивачем був замовлений метал HARDOX500, твердість якого складає 500 од. У зв'язку з виявленням невідповідності якості поставленого товару його приймання позивачем було зупинено.

30 квітня 2014 року позивачем направлений на адресу відповідача лист з проханням повернути кошти за поставлений метал, у зв'язку з тим, що його якість не відповідає якості металу, який замовлявся.

Позивачем не отримана відповідь на зазначений лист від 30.04.2014 року, кошти не повернуті.

Листом від 20.05.2014 року за вих. № 50 позивач звернувся до відповідача з проханням направити представника для складання двостороннього акту про виявлення невідповідності та якості поставленого металу.

У відповідь на лист позивача за вих. № 50 від 20.05.2014 року відповідач просить провести приймання продукції з участю експерта відповідної галузевої інстанції за якістю, без уповноваженого представника відповідача та направити завірений печаткою експертний висновок на адресу відповідача.

Листом від 12.06.2014 року за № 57 позивач повідомив відповідача про проведення експертизи та складення акту про виявлення невідповідності на якість постановленої відповідачем продукції 19.06.2014 року .

З метою встановлення якості металу, що був поставлений позивачу відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Стальоптторг" 19 червня 2014 року була проведена експертиза поставленого металу за участю експерта Кременчуцького відділення Полтавської ТПП Колодочки О.М., який має вищу освіту за фахом "Товарознавство", стаж експертної роботи 30 років, кваліфікацію судового експерта з правом проведення товарознавчих експертиз за фахом 12.1 "Визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання" свідоцтво № НОМЕР_1 от 30.01.2004 року, видане Міністерством Юстиції України, термін дії до 22.03.2016 року".

За результатами експертизи встановлено, що твердість поставленого відповідачем металу не відповідає твердості металу HARDOX 500, яка значиться на маркуванні листів та становить:

- SSAB OXELOSUNO HARDOX 500 901246-367501 розмір листа 40х2000х3000 мм - 1 шт. - середня твердість по Брінелля (HB) - 120 HB;

- SSAB OXELOSUNO HARDOX 500 901246-367506 розмір листа 35х2000х6000 мм - 1 шт. - середня твердість по Брінелля (HB) - 119 HB;

- SSAB OXELOSUNO HARDOX 500 901246-367506 розмір листа 30х2000х6000 мм - 2 шт. - середня твердість по Брінелля (HB) - 107 HB та 105 HB.

24 червня 2014 року позивачем направлено на адресу відповідача претензію за № 1 (вих. № 60), в якій позивач просив в зв'язку з поставкою неякісного товару сплатити борг в сумі 256 916,01 грн.

Проте вказану вимогу відповідач залишив без задоволення, що підтверджує лист від 10.07.2014 року, вих. № 1007/02, за яким відповідач доводить до відома позивача про своє розуміння обов'язків щодо повернення боргу, але на час надання відповіді не має можливості перерахувати дану суму на поточний рахунок позивача, але, в свою чергу, відповідач зобов'язався повернути 256 916,01 грн. в строк до 31.07.2014 року.

У зв'язку з тим, що відповідачем не були повернуті кошти за поставку неякісного товару, то позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 256 916,01 грн., які було сплачено за поставку товару неналежної якості.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов, жодних заперечень на спростування наведених позивачем обставин суду не надав.

Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частиною 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Положенням статті 205 Цивільного кодексу України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів (стаття 181 Господарського кодексу України).

Статтею 638 Цивільного кодексу України та частиною 2 статті 180 Господарського кодексу України визначено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Факт оплати позивачем платіжним дорученням № 86 від 25.04.2014 року виставленого відповідачем рахунку № СФ-2032 від 24.04.2014 року та поставка товару, згідно накладної № РН-2804/1 від 28.04.2014 року свідчить про виникнення між сторонами спору договірних правовідносин.

Під час прийому та перевірки поставленого відповідачем товару, з'ясувалось, що відповідач здійснив поставку не того товару, який замовляв позивач та вартість якого позивачем була оплачена до поставки товару.

В підтвердження вказаних обставин, позивачем надано до позову висновок № П-104 експертного товарознавчого дослідження від 19.06.2014 року, складеного Кременчуцьким відділенням торгово-промислової палати України, в якому зазначено про те, що поставлений відповідачем товар має інший хімічний склад та відповідає іншому стандарту якості, ніж той який замовлявся позивачем.

Окрім того, факту не повернення грошових коштів за поставку товару неналежної якості не заперечується й відповідачем в своїй відповіді на претензію позивача за № 1 від 27.06.2014 року за вих. № 1007/02 від 10.07.2014 року, але, як повідомляє відповідач, не може повернути борг у зв'язку з браком грошових коштів.

Згідно частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поставка товарів відповідачем, прийняття товару позивачем та оплата його вартості свідчить про виникнення між сторонами відносин, які регулюються положеннями закону що виникають з договору поставки, а згідно положень статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт,сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно з статтею 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Статтею 266 Господарського кодексу України встановлено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Статтею 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Статтею 679 Цивільного кодексу України продавець відповідає за недоліки товару, якщо покупець доведе, що вони виникли до передання товару покупцеві або з причин, які існували до цього моменту.

Таким чином, відповідачем на адресу позивача було поставлено товар іншої якості, ніж за який останнім було оплачено відповідно до рахунку-фактури № СФ -2032 від 24.04.2014 року.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання, яке полягає у поставці позивачеві не якісного товару. Вказана обставина позбавила позивача можливості застосовувати товар відповідно до поставленої позивачем мети.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що зазначеними доказами справи підтверджується поставка відповідачем на адресу позивача товару із порушенням вимог щодо якості товару, то позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ЦЕНТР" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальоптторг" заборгованості у розмірі 256 916,01 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом в повному обсязі.

Відшкодування судових витрат відповідно до статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ЦЕНТР" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Стальоптторг" (03191, м. Київ, вул. Василя Касіяна, буд. 10 Б , ідентифікаційний код 38375937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕХНО ЦЕНТР" (08623, Київська обл., Васильківський район, селище міського типу Калинівка, вул. Залізнична, буд. 158, ідентифікаційний код 38093903) заборгованість у розмірі 256 916 (двісті п'ятдесят шість тисяч дев'ятсот шістнадцять) грн. 01 коп. та судовий збір у розмірі 5 138 (п'ять тисяч сто тридцять вісім) грн. 32 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 10.11.2014 року

Суддя С.В. Стасюк