Рішення

від 11.11.2014 по справі 914/3344/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.11.2014 р. Справа № 914/3344/14

За позовом: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насінння", м.Черкаси

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Стоянівнасіння", м. Дрогобич, Львівська область

про стягнення 99 227, 45 грн.

Суддя Мороз Н.В

При секретарі Н.Кривці

Представники:

Від позивача: н/з

Від відповідача: н/з

Суть спору:

Позовну заяву подано сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Зоря-Маїс Насінння", м.Черкаси до товариства з обмеженою відповідальністю "Стоянівнасіння", м. Дрогобич, Львівська область про стягнення 99 227, 45 грн.

Ухвалою господарського суду від 19.09.2014р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 07.10.2014р.

Для об"єктивного та всестороннього вирішення спору, ухвалою суду від 07.10.2014р. розгляд справи відкладався з підстав, викладених у відповідній ухвалі.

В судове засідання 11.11.2014р. представник позивача не з"явився, вимоги ухвали суду від 07.10.2014р. виконав повністю. В попердньому судовому засіданні представник позивача ствердив, що сторони досягнули додаткових домовленостей по досудовому врегулюванню спору шляхом укладення додаткової угоди № 1, якою визначили суму боргу з урахуванням 15% річних, яка становить 74 792, 45 грн. Позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про час і місце судового засідання, вимог ухвал суду від 19.09.2014р. та 07.10.2014р. не виконав, відзиву на позов не подав.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом на 20.10.2014р., товариство з обмеженою відповідальністю «Стоянівнасіння» зареєстроване за адресою: Львівська область, м. Дрогобич, вул. Д. Галицького, 1, куди і скеровувались ухвали господарського суду Львівської області рекомендованими листами з повідомленням про вручення.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне розглянути справу без участі відповідача або його представника та за відсутності його відзиву на позов, в порядку ст.75 ГПК України, за наявними у справі доказами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважного представника позивача, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд встановив :

Згідно ст. 509 ЦК України , зобов"язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов"язання вчинити на користь другої сторони певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов"язку.

Однією з підстав виникнення зобов"язань, згідно ст.11 ЦК України, зокрема є договори та інші правочини.

Між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря-Маїс Насіння» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Стоянівнасіння» (покупець) укладено договір купівлі продажу №757 від 01.04.2013р., договір купівлі-продажу б/н від 04.04.2013р. та договір купівлі-продажу №788 від 08.05.2013р.

Відповідно до умов укладених договорів продавець (позивач - у справі) зобов'язується поставити покупцю (відповідач - у справі) товар, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію у строки визначені у договорах. Предметом даних договорів є купівля-продаж гібридного насіння.

27.01.2014р. між сторонами укладено додаткову угоду №1 до договорів: №788 від 08.05.2013р., №757 від 01.04.2013р. та №б/н від 04.04.2013р.

Пунктом 1.1. додаткової угоди передбачено, що предметом договору виступає додаткова домовленість по досудовому врегулюванню спору між сторонами між якими існують договірні стосунки на підставі договорів зазначених в заголовку додаткової угоди. Відповідно до умов п. п. 1.2, 1.4. додаткової угоди, сума боргу з урахуванням 15% річних нарахованих за період 24.05.2013р. по 31.07.2014р. становить 74792,45 грн.

Пунктом 2.1 угоди встановлено порядок розрахунків, згідно якого, сторони домовились, що розрахунок буде проведено в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів відповідачем на розрахунковий рахунок позивача в термін до 01.08.2014р. в розмірі 74 792, 45 грн.

У відповідності до умов п. 1.3 додаткової угоди, на виконання вимог ч.4 ст.8 ГПК України сторони домовились, що дана додаткова угода підтверджує згоду сторони 2 - ТзОВ «Стянівнасіння» із законністю вимог сторони 1 - СТОВ «Зоря-Маїс-Насіння» в повному обсязі.

Визнання відповідачем суми заборгованості вбачається з листа №20 від 22.01.2014р., листа від 24.01.2014р. вих.№24 згідно яких відповідач гарантує провести оплату до 01.08.2014р. та погоджується на підписання додаткової угоди з урахуванням 15% річних.

Відповідач взяті на себе зобов'язання за договорами та на підставі укладеної між сторонами додаткової угоди не виконав, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 74 792, 45 грн., що підтверджується двостороннім актом звірки розрахунків підписаним та скріпленим печатками сторін станом на 19.08.2014р. Доказів зворотнього суду не надано.

Таким чином, станом на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем, яка випливає із укладеної між сторонами додаткової угоди №1 від 27.01.2014р. не змінилась та становить 74 792, 45 грн.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до приписів ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 216 ГК України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування саме до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених законами та договором. При цьому, у відповідності до ст. 218 ГК України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. Відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов'язання контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства (ч.2 ст.551 ЦК України).

Відповідно до п. 3.1 додаткової угоди, сторони домовились, що за невиконання або неналежне виконання покупцем своїх зобов'язань по виконанню цієї додаткової угоди (оплаті суми згідно п.2.1. угоди), винна сторона бере на себе зобов'язання сплатити іншій пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки після 01 серпня 2014р.

На підставі наведеного, позивачем правомірно нараховано відповідачу пеню (з 02.08.2014р. по 09.09.2014р.) в розмірі 1 997,00 грн.

У відповідності до п. 3.2. угоди, в разі прострочки оплати товару більше ніж на 30 днів, покупець сплачує постачальнику штраф в розмірі 30% від суми обумовленої п. 2.1. угоди.

У зв'язку з тим, що прострочення платежу становить більш як 30 днів, позивачем правомірно нараховано відповідачу штраф у розмірі 22 438, 00 грн. - 30% від 74792, 45 грн. суми передбаченої п. 2.1 додаткової угоди.

Штрафними санкціями у відповідності до умов ст. 230 ГК України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Таким чином, загальна сума заборгованості, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, з урахуванням додаткових домовленостей щодо виконання своїх зобов'язань сторонами передбачених додатковою угодою становить 74792, 45 грн. основного боргу, 1997, 00 грн. - пені та штраф 30% від суми боргу в розмірі 22 438, 00 грн.

Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статей 33, 38 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 4-3 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, не надано суду належних та допустимих доказів про наявність інших обставин ніж ті, що досліджені в ході судових засідань, а відтак, позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

З огляду на те, що спір виник з вини відповідача, судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на останнього.

Керуючись ст.ст. 11, 509, 526, 530, 549, 599, 629 ЦК України, ст.193 ГК України, ст.ст. 4 3 , 32, 33, 38, 49, 75, 82, 84, 85, 116, 117 ГПК України, господарський суд,-

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Стоянівнасіння», Львівська область, м. Дрогобич, вул. Д. Галицького, 1 (код ЄДРПОУ 02778330) на користь сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря-Маїс-Насіння», м. Черкаси, вул. Смілянська, 144 (код ЄДРПОУ 32399236) - 74792, 45 грн. - основного боргу, 1997, 00 грн. - пені, 22 438, 00 грн. - штрафу та 1985, 00 грн. судового збору

3. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

Рішення складено 17.11.2014р.

Суддя Мороз Н.В.