Рішення

від 11.11.2014 по справі 916/3461/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2014 р.Справа № 916/3461/14

За позовом : Приватного підприємства "ТРАВЕРС."

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство"

про розірвання договору та стягнення 381075 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Букаров Ю.Є., представник за довіреністю

Від відповідача: Кравець С.Ю., представник за довіреністю

В судовому засіданні 11.11.2014р. оголошувалась перерва згідно ст.77 ГПК України.

СУТЬ СПОРУ : Позивач - Приватне підприємство "ТРАВЕРС." звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, у якій просить суд розірвати договір № 23/01 про надання позики від 23.01.2012р. між Приватним підприємством "ТРАВЕРС." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" 381075 грн., з яких 284000 грн. сума зворотної позики та 97075 грн. сума нарахованих за користування позикою відсотків за період 2012-2013 років.

Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" в ході розгляду справи позовні вимоги було визнано у повному обсязі, що вбачається з наданих суду усних пояснень повноважного представника відповідача.

07.11.2014р. до господарського суду Одеської області надійшла заява від Приватного підприємства "ТРАВЕРС." та Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" про затвердження мирової угоди, укладеної між сторонами спору 27.10.2014р. Вказану заяву було залишено судом без задоволення, у зв'язку з тим, що предметом мирової угоди фактично передбачався перехід прав власності на нерухоме майно (будівлі та споруди виробничо-складської бази) разом з допоміжними спорудами, мережами, що не охоплюється предметом спору у справі №916/3461/14, а також з огляду на те, що сторонами не було надано належних доказів перебування такого майна у власності Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" станом на момент звернення до суду з заявою про затвердження мирової угоди, що виключає можливість перевірки судом впливу положень запропонованої для затвердження мирової угоди на права та інтереси третіх осіб.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.

23 січня 2012 року між фізичною особою Брусенцовою Ганною Юріївною (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" (Позичальник) укладено договір про надання позики №23/01, згідно якого Позикодавцем було прийнято на себе зобов'язання надати Позичальнику тимчасову зворотню позику, а Позичальник зобов'язався повернути її та сплатити відсотки у визначених договором строк.

У відповідності до положень п. 1.2 Договору сторони домовились, за користування позикою Позичальник сплачує Позикодавцю 25 відсотків річних від суми отриманої позики.

Згідно до п.п. 1.3, 2.1, 5.1 Договору позика надається з метою поповнення обігових коштів підприємства Позичальника, сума позики за договором становить 1000000 грн., Позичальник зобов'язався повернути суму позики не пізніше 31.12.2016р.

У період дії Договору з.01.02.2012р. по 21.03.2014р. на виконання його умов Брусенцовою Ганною Юріївною було перераховано Товариству з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" суму коштів у розмірі 284000 грн., що вбачається з виписки з особового рахунку та копій банківських квитанцій, залучених до матеріалів справи.

У зв'язку з внесенням Брусенцовою Ганною Юріївною своїх майнових прав у вигляді дебіторських боргових зобов'язань за договором про надання позики від 23.01.2012р. до статутного капіталу Приватного підприємства "ТРАВЕРС.", 14 липня 2014 року між Приватним підприємством "ТРАВЕРС." (Новий кредитор, Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" було укладено додаткову угоду до договору про надання позики, змінивши преамбулу договору та реквізити сторін, у зв'язку з набуттям Приватним підприємством "ТРАВЕРС." прав позичальника за договором про надання позики від 23.01.2012р.

В підтвердження обставин набуття Приватним підприємством "ТРАВЕРС." майнових прав за договором про надання позики від 23.01.2012р., а також передачі таких майнових прав Брусенцовою Ганною Юріївною до статутного капіталу Приватного підприємства "ТРАВЕРС.", представником позивача було надано для залучення до матеріалів справи копії статуту ПП "ТРАВЕРС.", протоколу загальних зборів засновників ПП "ТРАВЕРС." від 24.06.2014р. № 1, акту приймання-передачі майна та майнових прав для формування статуного капіталу ПП "ТРАВЕРС.".

Згідно даних письмових пояснень та розрахунку позивача, Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" не виконувались прийняті на себе зобов'язання за умовами договору про надання позики від 23.01.2012р. по сплаті відсотків за користування позикою протягом 2012-2013 років, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" рахується заборгованість по відсоткам за користування позикою у сумі 97075грн. (із розрахунку 25% річних фактичної суми позичених коштів, що перебувала у розпорядженні відповідача у 2012 році - 141800 грн., що складає 35450 грн., у 2013 році - 246500 грн., що становить 61625 грн.).

Позовні вимоги обґрунтовано допущенням Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" істотних порушень умов діючого договору про надання позики від 23.01.2012р., які полягають у несплаті строкових відсотків за користування позиченими коштами та направлені на розірвання договору № 23/01 про надання позики від 23.01.2012р., стягнення 284000 грн. суми зворотної позики та 97075 грн. суми нарахованих за користування позикою відсотків за період 2012-2013 років

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно до ст. 1046 Цивільного Кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З урахуванням положень п. 1 ст. 1048 Цивільного Кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як встановлено судом, за умовами п. 1.2 договору про надання позики від 23.01.2012р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" було прийнято на себе зобов'язання сплачувати 25 відсотків річних від суми отриманої позики, однак відповідач не виконував протягом 2012-2013 років, у зв'язку з чим за Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" рахується заборгованість по відсоткам за користування позикою у сумі 97075грн.

Положеннями статті 512 Цивільного Кодексу України встановлено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного Кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено судом, Приватним підприємством "ТРАВЕРС." у встановленому законом порядку набуто право вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" за договором про надання позики від 23.01.2012р. на підставі додаткової угоди до основного договору від 14 липня 2014 року.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" за договором про надання позики від 23.01.2012р. по сплаті 97075 грн. відсотків за користування позикою за 2012-2013 роки, вважає його вірними та таким, що відповідає наявним у матеріалах справи доказам.

Згідно ч.2 ст. 651 Цивільного Кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Аналізуючи умови договору про надання позики від 23.01.2012р., положення якого передбачають обов'язок Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" сплачувати 25 відсотків річних від суми отриманої позики, суд вважає що фактичне невиконання даних положень протягом тривалого періоду є істотним порушенням умов діючого договору, а тому вимога позивача про розірвання договору є цілком законною.

Положеннями п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.

У зв'язку з тим, що договір № 23/01 про надання позики від 23.01.2012р. між Приватним підприємством "ТРАВЕРС." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" розірвано судом, правовідносини за договором підлягають припиненню у розумінні положень п. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, а позичені кошти підлягають поверненню Приватному підприємству "ТРАВЕРС.".

З приведених підстав, заявлені Приватним підприємством "ТРАВЕРС." вимоги про стягнення з відповідача 284000 грн. суми зворотної позики є правомірними, тому дані вимоги також підлягають задоволенню судом.

Приймаючи до уваги те, що позовні вимоги Приватного підприємства "ТРАВЕРС." про розірвання договору № 23/01 про надання позики від 23.01.2012р. та про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" 381075 грн., з яких 284000 грн. - сума зворотної позики та 97075 грн. - сума нарахованих за користування позикою відсотків за період 2012-2013 років, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, визнані в ході розгляду справи відповідачем, суд вважає їх обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України на відповідача покладаються витрати по сплаті судового збору в сумі 7621,50 грн.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Розірвати договір № 23/01 про надання позики від 23.01.2012р. між Приватним підприємством "ТРАВЕРС." та Товариством з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство".

3.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Південно-українське торговельне підприємство" (67815, Одеська область, Овідіопольський район, с. Калаглія, вул. Фрунзе, 32а, код 32682200) на користь Приватного підприємства "ТРАВЕРС." (65065, м.Одеса, вул. Варненська, 7 б, кв. 70, код 39285510) 284000 (двісті вісімдесят чотири тисячі) грн. суми зворотної позики, 97075 (дев'яносто сім тисяч сімдесят п'ять) грн. суми нарахованих за користування позикою відсотків за період 2012-2013 років та 7621 (сім тисяч шістсот двадцять одна) грн. 50 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 14.11.2014 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко