Рішення

від 10.11.2014 по справі 922/4200/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/4200/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Приватного підприємства "А.С.", м. Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплект", м. Куп'янськ простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Малихіна Н.С. (дов. б/н від 06.10.2014 року);

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "А.С." (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплект" (відповідач) про стягнення суми боргу у розмірі 2997,13 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань у частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар згідно видаткової накладної № РН-0000140 від 23.07.2013 року.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.09.2014 року порушено провадження у справі № 922/4200/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 13.10.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 922/4200/14 відкладався з 13.10.2014 року на 10.11.2014 року.

03.11.2014 року позивач через канцелярію суду надав заяву про долучення документів до матеріалів справи.

10.11.2014року позивач у судовому засіданні надав заяву у якій просить суд прохальну частину позовної заяви прийняти в наступній редакції:

1. стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплект" (63702, Харківська обл., м. Куп'янськ, Заоскілля, Східна промзона, ЄДРПОУ 23146887, р/р/ 26055000263840 в ПАТ "ФКБ Банк", МФО 380009) на користь приватного підприємства "А.С." (61003, м. Харків, пр-т. Московський, 15, ЄДРПОУ 22615015) шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити приватного підприємства "А.С." (р/р 260055190 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) суму заборгованості у розмірі 2572,00 грн., 340,78 грн. - інфляційних нарахувань, 84,35 грн. - 3% річних.

2. стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплект" (ЄДРПОУ 23146887) на користь приватного підприємства "А.С." (ЄДРПОУ 22615015) шляхом перерахування грошових коштів на банківські реквізити приватного підприємства "А.С." (р/р 260055190 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) суму сплаченого судового збору у розмірі 1827,00 грн. (а.с. 56).

Судом у судовому засіданні 10.11.2014 року прийнято до розгляду заяву позивача.

Відповідач у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, про причину неявки на час розгляду справи суд не повідомив, про час та місце розгляду справи відповідно до пункту 3.9.1. Пленуму Вищого господарського суду № 18 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" встановлено, що якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (а.с. 48-51).

Оскільки неможливість присутності у судовому засіданні представника відповідача документально підтверджена не була, надані позивачем матеріали справи дозволяють розглянути справу по суті спору, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.11.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, між приватним підприємством "А.С." (далі - позивач, продавець) та товариством обмеженою відповідальністю "Агрокомплект" (далі - відповідач, покупець) досягнуто усної домовленості щодо поставки товару.

Позивач здійснював поставку товару, що підтверджується видатковою накладною на загальну суму 4572,00, 00 грн. а саме:

- № РН-0000140 від 23.07.2013 року на суму - 4572,00 грн.

та рахунком-фактурою:

- СФ-0000116 від 10.07.2014 року (а.с.13-14).

Відповідач отримав товар по вищевказаній видатковій накладній на підставі довіреності:

- № 9 від 23.07.2013 року (а.с. 16).

Відповідач частково розрахувався із позивачем за поставлену товар у сумі - 2000,00 грн. що підтверджується виписками банку по рахунку (а.с.33).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Таким чином, як зазначає позивач заборгованість відповідача перед позивачем складає - 2572, 00 грн.

Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Частиною 1 статті 181 Господарського суду України передбачено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 статті 175 господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Дії сторін (передача продавцем товару покупцю за видатковими накладними, прийняття товару покупцем) свідчать про виникнення між ними правовідносин поставки.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України цивільні та господарські зобов'язання мають бути виконані належним чином відповідно до закону та договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Доказів здійснення оплати товару за спірною господарською операцією відповідач суду не надав.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (стаття 4-3 Господарського процесуального кодексу України).

Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору (статті 32 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно із статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, суд бере до уваги, що у пункті 2.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12. 2011 року, зазначено, що якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи несплату відповідачем боргу, суд приходить до висновку про те що, позовні вимоги про стягнення суми основного боргу у розмірі - 2572, 00 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем на суму основного боргу нараховані відповідачу інфляційні у розмірі - 340,78 грн. та 3% річних у розмірі - 84,35 грн. за період з 24.07.2013 року по 26.08.2014 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунки позивача, перевіривши періоди нарахування останнім вказаних сум інфляційних та 3% річних дійшов висновку про те, що відповідні розрахунки є вірними, та відповідають нормам чинного законодавства, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 340,78 грн. інфляційних та 84,35 грн. 3% річних - за період з 24.07.2013 року по 26.08.2014 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Агрокомплект" (ЄДРПОУ 23146887, 63702, Харківська обл., м. Куп'янськ, Заоскілля, Східна промзона, р/р 26055000263840 в ПАТ "ФКБ Банк", МФО 380009) на користь приватного підприємства "А.С." (ЄДРПОУ 22615015, 61003, м. Харків, пр-т. Московський, 15, р/р 260055190 в ПАТ "Мегабанк", МФО 351629) суму заборгованості у розмірі - 2572,00 грн., 340,78 грн. - інфляційних нарахувань, 84,35 грн. - 3% річних та 1827, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя О.О. Ємельянова