Рішення

від 10.11.2014 по справі 922/4379/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" листопада 2014 р.Справа № 922/4379/14

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Ємельянової О.О.

при секретарі судового засідання Лук'яненко Ю.Ю.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ «Барс», м. Харків до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області, м. Харків простягнення коштів за участю представників сторін:

від позивача: Лавріненко О.А. (дов. б/н від 01.10.2014 року);

від відповідача: Ремінний В.І. (дов. № 10-26/2119 від 18.03.2014 року).

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "Барс" (позивач) звернулось до господарського суду Харківської області із позовом до Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (відповідач) про стягнення коштів у розмірі 20520,75 грн., з яких: 18802,00 грн. - сума боргу за надання охоронних послуг, 1422,45 грн. - сума пені, 296,30 грн. - сума 3% річних та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором на організацію і здійснення контрольно-пропускного режиму серія КРП №012* від 07.02.2013 року у частині повного та своєчасного розрахунку за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 06.10.2014 року порушено провадження у справі № 922/4379/14 та призначено до розгляду у судовому засіданні на 04.11.2014 року.

У межах строків передбачених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 922/4379/14 відкладався з 04.11.2014 року на 10.11.2014 року.

06.11.2014 року судом телефонограмою № 844 було передано відповідачу відомості, щодо відкладення розгляду справи № 922/4379/14 на 10.11.2014 року о(б) 10:30, телефонограма була прийнята представником відповідача Солдатенков О.О.

10.11.2014 року позивач через канцелярію суду надав клопотання про долучення документів до матеріалів справи.

10.11.2014 року відповідач канцелярію суду відзив на позовну заяву у якому просить суд в задоволенні позовної заяви відмовити у повному обсязі, оскільки акти наданих послуг мають інформаційний характер та платіжних вимог від позивача щодо оплат послуг не надходило.

10.11.2014 року позивач через канцелярію суду надав заяву у якій відмовляється від частини позовних вимог, а саме:

- стягнення з відповідача на користь позивача суми пені за прострочення оплати охоронних послуг за договором про організацію і здійснення контрольно-пропускного режиму серія КРП №012* від 07.02.2013 року у розмірі - 1422,25 грн.,

- стягнення з відповідача на користь позивача суми 3% річних за прострочення оплати охоронних послуг за договором про організацію і здійснення контрольно-пропускного режиму серія КРП №012* від 07.02.2013 року у розмірі - 296,30 грн.

- просить суд прийняти заяву про зменшення позовних вимог до суми основного боргу у розмірі 18802.00 грн.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі до прийняття рішення по справі, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Пунктом 3.11. Господарського процесуального кодексу України, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: - подання іншого (ще одного) позову, чи - збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи- об'єднання позовних вимог, чи - зміну предмета або підстав позову.

Суд розглянувши подану позивачем заяву вх. № 39706 від 10.11.14 року, розцінює її як заяву про зменшення розміру позовних вимог, приймає її до розгляду та розглядає справу № 922/4379/14 у подальшому з її врахуванням.

Згідно із статтею 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 10.11.2014 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

07.02.2013 року між Державною інспекцією сільського господарства в Харківській області, в особі начальника Бізікіна Сергія Вікторовича, який діє на підставі положення та наказу № 244-К від 15.05.2012 року, (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Барс», (охорона), в особі директора Откідача Василя Степановича, що діє на підставі статуту і ліцензії на право надання послуг, пов'язаних з охороною державної та іншої власності серія АВ № 592076, видана МВС України 05.08.2011 року, було укладено договір на організацію і здійснення контрольно-пропускного режиму серія КПР № 012* (а.с. 11).

Пунктом 8.1. сторони узгодили, що договір відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України набирає чинності з 01 січня 2013 року та укладається строком до 31 грудня 2013 року.

Відповідно до пункту 1.1. договору охорона організовує та здійснює контрольно-пропускний режим з 9:00 до 18:00 годин, п'ять робочих днів на тиждень, визначені нормативно-правовими актами, як робочі, 1 (один) охоронника на об'єкті замовника, що розташований за адресою: м. Харків, м-н. Свободи, 5, Держпром, 1 під'їзд, 7 поверх.

Згідно пункту 5.1. договору, сторони узгодили, що вартість послуг охорони складає: 1(один) - охоронник - 30 грн. за 1 годину охорони. Сума договору на 2013 рік становить 63310,00 грн.

Відповідно до пункту 5.2. договору, оплата за послуги охорони виконується по безготівковому розрахунку відповідно до акту наданих послуг.

На виконання взятих на себе зобов'язань позивач надав відповідачу обумовлені договором послуги, що підтверджується наявними у матеріалах справи частково не оплаченими актами наданих послуг до договору на організацію і здійснення контрольно-пропускного режиму серія КРП №012* від 07.02.2013 року які підписані уповноваженими представниками сторін та скріплені печатками підприємств, а саме:

- № 9 від 16.10.2013 року на суму 5670,00 грн.;

- № 10 від 06.11.2013 року на суму 6210,00 грн.;

- № 11 від 24.12.2013 року на суму 5670,00 грн.;

- № 12 від 25.12.2013 року на суму 5940,00 грн. (а.с. 14-17).

Відповідач частково оплатив надані послуги, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 29-39).

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за надані послуги складає - 18802,00 грн.

Відповідно до акту звіряння взаємних розрахунків станом на 31.12.2013 року підписаний та скріплений печатками обох підприємств сальдо на користь позивача становить 18802, 00 грн. (а.с. 18).

Як вбачається із матеріалів справи, відповідач суму заборгованості за надані послуги у повному обсязі не сплатив, що є причиною виникнення спору.

Проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).

Відповідно до пункту 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Статтею 901 Цивільного Кодексу передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторонни (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відзиві на позовну заяву від 10.11.2014 року відповідач заперечував проти позову, зазначаючи що згідно змісту актів надання послуг за вказаним договором, на які посилається позивач, сторони за договором не мають претензій один до одного. Таким чином, дані акти, а також акти звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2013 року між позивачем та відповідачем мають лише інформаційний характер щодо сум за надані послуги без визначення строків на їх сплату. Також зазначив, що платіжної вимоги-доручення, або звернення до відповідача з листом, телеграмою, надіслання відповідачу рахунка (рахунка-фактури) з боку позивача не було.

Але судом не приймаються доводи відповідача, оскільки як з'ясовано судом відповідно до пункту 5.2. договору, оплата за послуги охорони виконується по безготівковому розрахунку відповідно до акту наданих послуг, отже після підписання відповідних актів наданих послуг.

Суд враховуючи несплату відповідачем боргу приходить до висновку про те що, позовні вимоги про стягнення суми у розмірі - 18802,00 грн. є обґрунтованими, правомірними, доведеними матеріалами справи, не спростованими відповідачем та такими, що підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, господарський суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується статтею 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Харківській області (ЄДРПОУ 38000054, юр. адреса: 61002, м. Харків, вул. Артема, 14, фактична адреса: 61022, м. Харків, м-н. Свободи, 5 , Держпром, 1-й під'їзд, 7-й поверх) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Спеціалізований охоронний підрозділ "Барс" (ЄДРПОУ 34015198, 61057, м. Харків, вул. Сумська, 5) суму заборгованості у розмірі - 18802,00 грн. та 1827, 00 грн. витрат зі сплати судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено 17.11.2014 р.

Суддя О.О. Ємельянова