Рішення

від 11.11.2014 по справі 918/1449/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"11" листопада 2014 р. Справа № 918/1449/14

Господарський суд Рівненської області у складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Морозу С.Ю.,

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз А»

про стягнення заборгованості за кредитним договором 28 649 грн. 28 коп.

за участі представників:

від позивача: Курило Р.М., довіреність №1069/13 від 24.05.2013 року;

від відповідача : не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України позивачу роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

Обставини справи: У жовтні 2014 року публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Рівненської обласної дирекції ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (далі Банк) звернулось до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз А» (далі Товариство) про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язань за кредитним договором від 28.08.2013 року в сумі 28 649 грн. 28 коп., з яких: 23 242,66 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2 363,11 грн. заборгованості по відстоткам за користування кредитом, 2 754,77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту 288,74 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 14 жовтня 2014 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 28 жовтня 2014 року.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи повідомлявся у встановленому законом порядку, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень (а.с. 23, 29).

Згідно позиції Вищого господарського суду України наведеної у пункті 3.9.2 постанови Пленуму ВГСУ від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 11 листопада 2014 року представник позивача підтримав позовні вимоги з підстав зазначених у відзиві та просив їх задовольнити.

Вивчивши подані позивачем письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

28 серпня 2013 року між Банком (далі Кредитор) та Товариством (далі Позичальник) укладено кредитний договір № 011/333227 (далі Договір), за умовами якого Банк надав відповідачу кредитні кошти (далі Кредит) у формі Невідновлювальної кредитної лінії з лімітом кредитування в сумі 100 000,00 грн. (далі Ліміт), а Позичальник зобов'язався використати Кредит за цільовим призначенням, повернути Кредитору суму Кредиту, сплатити проценти за користування Кредитом та комісії, а також виконати інші обов'язки, визначені Договором (п. 1.1. Договору).

Вказаний договір підписаний уповноваженими представниками сторін та скріплений печатками цих суб'єктів господарювання.

Відповідно до п.п. 1.2., 1.3. Договору кінцевий термін надання Кредиту - « 26» вересня 2013 року (останній день, коли Позичальник може звернутися до Кредитора з метою отримання траншу Кредиту). Кінцевий термін погашення Кредиту Позичальником - « 28» серпня 2014 року (останній день строку користування Кредитом, який Позичальник має здійснити остаточне погашення будь-якої заборгованості за Договором).

Згідно п.п. 2.1, 2.2. Договору протягом всього фактичного користування Кредитом Позичальник зобов'язаний сплачувати щомісяця Кредитору проценти, розмір яких розраховується на основі фіксованої процентної ставки в розмірі 28% річних на рахунок нарахованих доходів Кредитора № 206833042 в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Нарахування процентів за Кредитом здійснюється не рідше одного разу на місяць, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році. Проценти нараховуються на залишок фактичної заборгованості Позичальника за Кредитом протягом всього строку користування Кредитом. При розрахунку процентів враховується день видачі Кредиту (частина кредиту); останній день строку користування Кредитом не враховується.

Пунктами 5.1., 5.2. та 5.3 Договору встановлено, що Позичальник зобов'язаний виконати зобов'язання за Договором (в т.ч. здійснювати повернення Кредиту, сплати процентів, комісії, пеню, штрафи, неустойку та інші платежі) в порядку, визначеному Договором. Під поняттям «Погашення заборгованості» Сторони розуміють повернення суми Кредиту, сплати процентів за користування Кредитом, сплати комісій, неустойки та інших платежів, якщо такі матимуть місце, які передбачені Договором, в тому числі відшкодування витрат та збитків Кредитора, пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов Договору. Позичальник здійснює повернення Кредиту та сплату процентів щомісячно ануїтетними (однаковими) платежами в розмірі згідно з Графіком (Додаток № 1 до Договору). Ануїтетний платіж включає в себе повернення частини основної суми Кредиту та сплату процентів за його користування. Щомісячний ануїтетний платіж розраховується за формулою: сума щомісячного ануїтетного платежу - сума Кредиту за Договором * ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.) * Процента ставка) ((1+Процентна ставка за місяць) строк кредитування (міс.)-1; Сума щомісячного платежу за % = (залишок заборгованості за Кредитом * річна процентна ставка/кількість днів поточного року) * Кількість днів в місяці, який передує даті сплаті ануїтетного платежу; Сума щомісячного платежу за основним боргом = Сума щомісячного погашення Кредиту - Сума щомісячного платежу за %. Позичальник зобов'язується здійснювати погашення Кредиту та процентів ануїтетними платежами у валюті Кредиту кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем надання Кредиту в дату визначену Графіком (Додаток № 1 до Договору). Якщо дата сплати, зазначена у Графіку, не є Банківським днем, платіж здійснюється не пізніше останнього Банківського дня, що передує даті, визначеній у Графіку. Під поняттям «Банківський день» Сторони розуміють робочий день Кредитора, протягом якого приймаются документи клієнтів на переказ і документи на відкликання та здійснюється їх оброблення, передавання і виконання.

Судом встановлено, що Товариство взяте на себе зобов'язання за вищевказаним договором по поверненню суми кредиту та процентів виконало лише частково, у зв'язку із чим у останнього перед Банком виникла заборгованість у сумі: 23 242,66 грн. - за тілом кредиту та 2 363,11 грн. - за процентами.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань.

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина 1 статті 612 ЦК України).

Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч зазначеним нормам, у встановлені умовами кредитного договору строки своїх зобов'язань з погашення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок суми заборгованості за простроченим кредитом, яка складає 23 242,66 грн., сума заборгованості за нарахованими процентами, у розмірі 2 363,11 грн., суд дійшов висновку, що він відповідає умовам вказаного кредитного договору, вимогам законодавства України та підтверджується матеріалами справи.

Крім того, Банк у своїй позовній заяві, згідно наданого останнім розрахунку (а.с. 14), просив суд стягнути з відповідача 2 754,77 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, а також 288,74 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом.

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтями 546, 549 ЦК України встановлено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Преамбулою Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що цей Закон регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань. Суб'єктами зазначених правовідносин є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та господарювання, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності.

Згідно статей 1, 3 цього Закону платники грошових коштів за прострочення платежу сплачують на користь одержувачів цих коштів пеню в розмірі, що встановлюється за погодженням сторін. Зазначений розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У пункті 11.2. Договору сторони погодили, що Позичальник на вимогу Кредитора, сплачує останньому за кожен календарний день прострочення виконання будь-яких грошових зобов'язань за Договором - пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня. Розрахунок пені здійснюється починаючи з наступного календарного дня після дати, коли відповідне грошове зобов'язання мало бути виконане.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач, всупереч зазначеним нормам, у встановлені умовами кредитного договору строки своїх зобов'язань з погашення кредиту та нарахованих процентів не виконав.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Оскільки розмір вказаної штрафної санкції, нарахованої Банком, відповідає приписам законодавства та умовам договору, підтверджується матеріалами справи, а також є арифметично вірним, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача 2 754,77 грн. пені за несвоєчасне повернення кредиту, а також 288,74 грн. пені за несвоєчасну сплату відсотків за кредитом підлягають задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Банку до Товариства про стягнення 28 649, 28 грн., з яких: 23 242,66 грн. заборгованості за тілом кредиту, 2 363,11 грн. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 754,77 грн. - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту 288,74 грн. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту є обґрунтованими та підлягають до задоволення в повному обсязі.

Відповідно до ст.49 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову в розмірі 1 827 грн. 00 коп.

Керуючись ст. ст. 32-33, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз А» (33000, м. Рівне, вул. Кавказька, 2, код ЄДРПОУ 37382330) на користь Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" Рівненська обласна дирекція ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" (33013, м. Рівне, вул. С.Петлюри, 35, код ЄДРПОУ 14305909) 28 649 (двадцять вісім тисяч шістсот сорок дев'ять) грн. 28 коп., з яких: 23 242 (двадцять три тисячі двісті сорок дві) грн. 66 коп. заборгованості за тілом кредиту, 2 363 (дві тисячі триста шістдесят три) грн. 11 коп. заборгованості по відсоткам за користування кредитом, 2 754 (дві тисячі сімсот п'ятдесят чотири) грн. 77 коп. - пеня за несвоєчасне погашення тіла кредиту, 288 (двісті вісімдесят вісім) грн. 74 коп. - пеня за несвоєчасне погашення відсотків по кредиту, та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 68 коп. витрат по оплаті судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано « 17» листопада 2014 року.

Суддя Пашкевич І.О.