Рішення

від 13.11.2014 по справі 926/1424/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" листопада 2014 р. Справа № 926/1424/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Озмак Україна»

Про стягнення заборгованості в сумі 603 206,55 грн.

Суддя С.О. Миронюк

Представники:

Від позивача - Комишан А.В. - представник. Довіреність від 03.01.2013 р.

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс», ст. Червоний Шахтар, 1, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область, звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Озмак Україна», вул. Головна, 99, м. Чернівці, про стягнення заборгованості згідно Договору поставки № 100 від 15.08.2014 р. в сумі 603 206,55 грн., в тому числі основного боргу в сумі 445 342,35 грн., 108 329,96 грн. 36% річних та 49 534,24 грн. штрафу.

Позов обґрунтовується тим, що відповідач, всупереч умов укладеного між сторонами Договору поставки товару № 100 від 15.08.2014 р. не виконав взятих на себе зобов'язань, тобто не розрахувався повністю за поставлений товар та заборгував позивачу 603 206,55 грн.

Ухвалою суду від 24.09.2014 р. порушено провадження по даній справі, судове засідання призначено на 14.10.2014 р.

Ухвалами суду від 14.10.2014 р. та 28.10.2014 р. розгляд справи відкладався в зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання, розгляд справи призначено на 13.11.2014 р.

В судовому засіданні 13.11.2014 р. представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач відзив на позов не подав, вимоги позивача не спростував, явку представника в судовому засіданні не забезпечив.

Представник відповідача в черговий раз в судове засідання не з'явився, відзив на позов не надав, причини нез'явлення суду не повідомив. Отже відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, встановивши фактичні обставини у справі, дослідивши та оцінивши в сукупності надані докази, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив.

15 серпня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Озмак Україна» (Покупець) укладений Договір поставки товару № 100, відповідно до умов якого позивач зобов'язався передавати відповідачу товар згідно специфікації, а відповідач зобов'язався прийняти товар та своєчасно проводити його оплату в порядку і на умовах зазначеного договору.

Відповідно до п. 8.1. Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2014 р.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення.

11.11.2013 р. та 18.01.2014 р. сторонами було підписано відповідні специфікації із вказанням найменування, кількості та ціни товару, який позивач передав відповідачу (довіреність на отримання торів №31, №5 ) згідно видаткових накладних № 412 від 11.11.2013 р. на суму 250 144,90 грн. та № 1214 від 18.01.2014 р. на суму 245 197,45 грн.

Оплата товару здійснюється покупцем у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника з кінцевим терміном 13.12.2013 р. по Специфікації від 11.11.2013 р. та 25.02.2014 р. по Специфікації від 18.01.2014 р.

Відповідач свої зобов'язання виконав частково сплативши 25.03.2014 р. 50 000,00 грн., що призвело до виникнення заборгованості за поставлений товар станом на 23.09.2014 р. в сумі 445 342,35 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статями 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а як зазначалось вище відповідач неналежним чином виконав свій обов'язок щодо оплати отриманого товару, а тому з нього слід стягнути заборгованість в розмірі 445 342,35 грн.

Виходячи з норм ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На цій підставі та відповідно вищевказаним специфікаціям позивач правомірно заявив вимогу про стягнення з відповідача за порушення грошового зобов'язання 36% річних від простроченої суми за період з 13.12.2013 р. по 15.09.2014 р. в розмірі 59 494,44 грн. по видатковій накладній № 412 та за період з 25.02.2014 р. по 15.09.2014 р. в розмірі 48 835,52 грн. по видатковій накладній № 1214, а всього 108 329,96 грн.

Згідно ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не передбачено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. На цій підставі та відповідно до відповідно вищевказаним специфікаціям, позивач за порушення відповідачем строків оплати товару більш ніж 20 днів також правомірно нарахував штраф у сумі 49 534,24 грн.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити з покладанням судових витрат на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 625 Цивільного кодексу України ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Озмак Україна» (вул. Головна, 99, м. Чернівці р/р 26001060707735 у ЧФ ЗАТ КБ «Приватбанк», МФО 356282, код 35394522) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Парк Плюс» (ст. Червоний Шахтар, 1, с. Вільне, Криворізький район, Дніпропетровська область код 30169090) заборгованість в сумі 445 342,35 грн., 108 329,96 грн. 36 % річних, 49 534,24 грн. штрафу, а також 12 064,13 грн. судового збору.

3. З набранням судовим рішенням законної сили видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі подання апеляційної скарги або апеляційного подання до Львівського апеляційного суду через Господарський суд Чернівецької області, рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Рішення підписано 18.11.2014 року.

Суддя С.О. Миронюк