Рішення

від 13.11.2014 по справі 925/2000/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 45-24-38, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року Справа № 925/2000/14

Господарський суд у складі головуючого судді Хабазні Ю.А., при секретарі судового засідання Соколишиній І.А., за участю: представників за довіреностями - Тихенко Л.М., Білоглазенко Г.П. (від позивача), Запасного В.В. (від відповідача, паспорт серії НОМЕР_1, виданий Соснівським РВ УМВС України в Черкаській області 25.03.2009, АДРЕСА_1), розглядає у відкритому судовому засіданні у м. Черкаси у приміщенні суду справу за позовною заявою

позивача приватного підприємства "Увесь світ"

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т."

про - стягнення 170572,33 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення 170572,33 грн. (з них: 60867,53 грн. основного боргу з урахуванням курсу долара та індексу інфляції, 10378,60 грн. пені за період з 01.10.2013 по 03.11.2014, 18098,95 грн. 30% річних за той же період, 81227,25 грн. штрафу) з підстав несплати відповідачем коштів у визначений договором строк за отриманий відповідачем товар (насіння кукурудзи) та відшкодування у зв'язку з цим судового збору.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, на запитання суду пояснив, що слова "з урахуванням курсу долара" вказано у позовній заяві і розрахунках помилково, що часткову оплату відповідачем здійснено згідно з платіжним дорученням від 11.12.2013 на суму 83067,15 грн. за іншою угодою сторін, з яких частину коштів позивачем було зараховано у погашення боргу за спірним договором від 15.03.2013 №33.

Відповідач проти позову не заперечував, пояснив, що невчасне проведення розрахунків зумовлено сезонністю виробництва, важким фінансовим станом, наявністю кредиту, який він мусить першочергово погасити до кінця року.

Відповідно до ст.85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення.

Заслухавши представників сторін та дослідивши наявні у справі докази суд встановив наступне.

Згідно з договором від 15.03.2013 №33 (далі - Договір ) по видатковій накладній від 18.03.2014 № УС-0000027 за довіреністю типової форми №М-2 від 15.03.2013 №3 через свого представника Запасного В.В. відповідач отримав від позивача насіння кукурудзи ДКЗ15 імпорт в кількості 45 п.о. по ціні 1805,05 грн. за п.о. на суму 81227,25 грн.

Відповідно до пункту 4.2 Договору відповідач зобов'язаний був до 01.10.2013 здійснити оплату отриманого товару, однак взяті на себе за договором зобов'язання виконав частково, сплативши 31467,15 грн.

Вказані обставини відповідачем не заперечуються і підтверджуються наявними у справі матеріалами, зокрема, вищеназваними Договором, накладною, довіреністю, а також актом приймання-передачі від 18.03.2013 №УС-0000027, витягом з банківського реєстру, податковою накладною, витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.10.2014 про місцезнаходження позивача та відповідача, а також поясненнями представників сторін.

Враховуючи, що заявлена до стягнення сума боргу менша від тієї, на яку позивач має право за Договором, що право визначення підстав і предмету позову (в т.ч. і розміру вимоги) належить позивачу і що заявлений розмір вимог відповідачем не оспорюється, обставини зарахування коштів, які позивач вважає сплаченими, судом не досліджуються.

Невиконання відповідачем взятого на себе зобов'язання у строки, встановлені п.4.2 Договору, є правовою підставою для стягнення заявленої суми основного боргу у сумі 49760,10 грн. у примусовому порядку.

Згідно із ст.625 Цивільного кодексу України, позивач має право на стягнення 3% річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідно до п.5.1 Договору сторонами установлено інший розмір процентів - 30%. Розрахунок позивача на суму 18098,95 грн. за вказаний ним період 30% річних є вірним і відповідачем не оспорюється.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України позивач вправі вимагати сплати відповідачем заборгованості з урахуванням офіційного індексу інфляції. Згідно з розрахунком, наданим позивачем сума боргу разом з інфляційними складає 60867,53 грн. Однак, розрахунок позивача на зазначену суму є необгрунтованим та невірним, оскільки не містить конкретного періоду, за який було розраховано інфляційні, інфляційні нараховані за конкретну кількість днів, формула для розрахунку використана невірно, індекси інфляції вирахувані невірно. Таким чином, розрахунок вимог щодо стягнення інфляційних на суму 11107,43 грн. (60867,53 - 49760,10) позивачем не доведено, тому ці вимоги задоволенню не підлягають.

Слід зазначити, що на пропозицію у судовому засіданні уточнити подані розрахунки представники позивача вказали, що усі необхідні розрахунки ними подані.

За невиконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України та п.5.4 Договору позивач має право на стягнення штрафу за прострочення сплати боргу в розмірі 100% від суми неоплаченої поставки. На час пред'явлення ним позову сума неоплаченої поставки складає 49760,10 грн. Враховуючи ступінь виконання зобов'язань, а також, що докази нарахування і пред'явлення відповідачу до оплати штрафу на суму 81227,25 грн. відсутні, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із заборгованістю боржника, керуючись п.3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, ст. 233 Господарського кодексу України суд вважає за можливе зменшити суму штрафу, яка підлягає до стягнення - з відповідача на користь позивача необхідно стягнути штраф в сумі 20800 грн. Судові ж витрати в частині заявленої суми штрафу підлягають стягненню з відповідача із суми 49760,10 грн.

За невиконання грошового зобов'язання, відповідно до ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", п.5.1 і 5.6 Договору, позивач має право на стягнення пені за прострочення сплати боргу. Розрахунок пені за період з 01.10.2013 по 03.11.2014 на суму 10600,29 грн. є вірним.

Можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов'язань передбачено частиною другою статті 231 ГК України) правові позиції Верховного Суду України у постанові від 27.04.2014 у справі №3-24гс12 /справа №06/5026/1052/2011 господарського суду Черкаської області/).

Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню.

Пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 2392,24 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, на підставі ст. 231 Господарського кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "К.І.Т." (Черкаська область, м.Золотоноша, вул.Шевченка,71, ідентифікаційний код 33515039) на користь приватного підприємства "Увесь Світ" (м.Черкаси, вул.Чорновола,263, оф.3, ідентифікаційний код 35755040) 49760,10 грн. основного боргу, 10600,29 грн. пені, 18098,95 грн. 3% річних, 20800 грн. штрафу, 2564,39 грн. судових витрат - разом 101823,73 грн. (сто одна тисяча вісімсот двадцять три гривні 73 коп.)

У решті вимог за позовною заявою відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного господарського суду в порядку та у строки, встановлені статтями 91-93 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Ю.А. Хабазня