Рішення

від 18.11.2014 по справі 927/1527/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

РІШЕННЯ

18 листопада 2014 р. справа № 927/1527/14

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрогарант-В»,

вул. Московська, 56-А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Відповідач: Управління житлово - комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради, вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Предмет спору: про стягнення заборгованості в сумі 857856,92 грн.

Суддя І.Г.Мурашко

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, свідоцтво НОМЕР_1 від 04.12.2009 р., адвокат

відповідач: Віротченко К.А., довіреність № б/н від 17.09.2014р., головний спеціаліст - юрисконсульт

Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогарант-В» подано позов до Управління житлово - комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради про стягнення заборгованості в сумі 857856,92 грн., з якої 696619,17 грн. сума основного боргу, 51814,75 грн. пені за період з 01.09.2013 р. по 31.08.2014 р., включно, 91866,00 грн. інфляційний втрат за той же період та 17557,00 грн. три відсотка річних за період з 01.09.2013 р. по 30.09.2014 р., включно. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору № 30 від 29.04.2013 р. про закупівлю послуг за державні кошти.

Від відповідача надійшли письмові заперечення на позов № 01-14/1125 від 01.10.2014 р., згідно яких відповідач проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, зазначивши, що ним не були порушені умови спірного договору. Відповідач пояснив, що фінансується за рахунок місцевого бюджету, причиною не проведення оплати за виконані роботи є недостатнє фінансування останнього. Крім того, відповідач в обґрунтування своєї позиції послався на п.п. 4.6 - 4.8 договору, згідно яких у відповідача виникають зобов'язання за договором за наявності відповідного бюджетного призначення. При відсутності бюджетних призначень платіжні зобов'язання у відповідача по договору відсутні. Бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються при наявності виділених асигнувань після отримання відповідачем бюджетних призначень згідно ст.ст. 23, 51 Бюджетного кодексу України. Відповідач не несе відповідальності за відсутність наявності коштів. З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважає, що виконував умови спірного договору належним чином (а.с. 186-187, т. 1).

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.04.2013 р. між Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агрогарант - В» (виконавець) укладено договір № 30 про закупівлю послуг за державні кошти, за умовами якого виконавець зобов'язується у 2013 р. надати послуги замовникові зазначені в п. 1.2. даного договору, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги (п. 1.1. договору).

Пунктом 1.2 договору сторони погодили, що найменування послуги: збирання безпечних відходів непридатних для вторинного використання (послуги з підмітання, збирання, підбирання та транспортування побутових відходів і міського сміття та інше). Кількість послуг визначається актами виконаних робіт.

За умовами розділу ІІІ «Ціна договору» ціна договору становить 1022178,00 грн. без ПДВ. Ціна договору може бути зменшена за взаємною згодою сторін.

Строк надання послуг: 2013 р. Місце надання послуг: м. Ніжин, Чернігівської області. Термін виконання послуг протягом 2013 року (п.п. 5.1-5.3 договору).

Відповідно до п. 1.11 договору дія договору про закупівлю може продовжуватись на строк достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків від суми визначеної у договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

З урахуванням вимог п. 1.11 договору сторонами було продовжено строк дії договору на строк достатній на проведення процедури закупівлі послуги з виділення твердих відходів на початок 2014 р. згідно додаткової угоди № 1 від 31.12.2013 р., додаткової угоди № 1 від 30.01.2014 р. (а.с. 51-52, т. 2), крім того, відповідачем затверджено видатки на цю мету згідно додатків до річного плану діяльності тендерного комітету (придбання для проведення процедур закупівель на 2014 рік - тимчасовий кошторис) (а.с. 54-58, т. 2).

На виконання умов договору позивач надав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 697488,40 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в): № 5 за січень 2014 р. на суму 9713,00 грн. від 21.01.2014 р., № 7 за січень 2014 р. на суму 7171,00 грн. від 21.01.2014 р., № 8 за січень 2014 на суму 5449,00 грн. від 21.01.2014 р., № 9 за січень 2014 р. на суму 37891,00 грн. від 21.01.2014 р., № 10 за лютий 2014 р. суму 11944,00 грн. від 21.02.2014 р., № 11 за лютий 2014 р. на суму 5215,00 грн. від 21.02.2014 р., № 12 за лютий 2014 р. на суму 5026,00 грн. від 21.02.2014 р., № 13 за лютий 2014 р. на суму 46869,00 грн. від 21.02.2014 р., № 86 за грудень 2013 р. на суму 49713,00 грн. від 09.12.2013 р., № 87 за грудень 2013 р. на суму 12800,00 грн. від 09.12.2013 р., № 88 за грудень 2013 р. на суму 5215,00 грн. від 09.12.2013 р., № 89 за грудень 2013 р. на суму 13544,00 грн. від 09.12.2013 р., № 94 за грудень 2013 р. на суму 7695,00 грн. від 13.12.2013 р., № 90 (98) за грудень 2013 р. на суму 6782,00 грн. від 20.12.2013 р., № 92 (100) за грудень 2013 р. на суму 6783,00 грн. від 20.12.2013 р., № 89 (101) за грудень 2013 р. на суму 13786,00 грн. від 20.12.2013 р., № 91 (102) за грудень 2013 р. на суму 13785,00 грн. від 20.12.2013 р., № 97 (107) за грудень 2013 р. на суму 14111,00 грн. від 24.12.2013 р., № 98 (108) за грудень 2013 р. на суму 5536,00 грн. від 24.12.2013 р., № 99 (109) за грудень 2013 р. на суму 5215,00 грн. від 24.12.2013 р., № 100 (110) за грудень 2013 р. на суму 42736,00 грн. від 24.12.2013 р., № 103 (113) за грудень 2013 р. на суму 12704,40 грн. від 24.12.2013 р., № 80 за листопад 2013 р. на суму 15031,00 грн. від 06.11.2013 р., № 81 за листопад 2013 р. на суму 43542,00 грн. від 13.11.2013 р., № 82 за листопад 2013 р. на суму 16504,00 грн. від 14.11.2013 р., № 83 за листопад 2013 р. на суму 6519,00 грн. від 13.11.2013 р., № 74 за жовтень 2013 р. на суму 5610,00 грн. від 07.10.2013 р., № 75 за жовтень 2013 р. на суму 6823,00 грн. від 07.10.2013 р., № 76 за жовтень 2013 р. на суму 7695,00 грн. від 15.10.2013 р., № 57 за вересень 2013 на суму 6519,00 грн. від 03.09.2013 р., № 61 за вересень 2013 р. на суму 10395,00 грн. від 10.09.2013 р., № 62 за вересень 2013 р. на суму 5135,00 грн. від 07.10.2013 р., № 65 (71) за вересень 2013 р. на суму 12314,00 грн. від 19.09.2013 р., № 63 (72) за вересень 2013 р. на суму 49713,00 грн. від 19.09.2013 р., № 64 (73) за вересень 2013 р. на суму 14653,00 грн. від 30.09.2013 (24.09.2013 р.), № 67 за вересень 2013 р. на суму 5610,00 грн. від 01.10.2013 р., № 68 за вересень 2013 р. на суму 6823,00 грн. від 01.10.2013 р., № 44 за серпень 2013 р. на суму 14089,00 грн. від 16.08.2013 р., № 58 за серпень 2013 р. на суму 45599,00 грн. від 03.09.2013 р., № 47 за серпень 2013 р. на суму 41305,00 грн. від 16.08.2013 р., № 55 (50) за серпень 2013 р. на суму 5315,00 грн. від 16.08.2013 р., № 55 за серпень 2013 р. на суму 11770,00 грн. від 03.09.2013 р., № 59 за серпень 2013 р. на суму 20176,00 грн. від 03.09.2013 р., № 45 за серпень 2013 р. на суму 5215,00 грн. від 16.08.2013 р., № 49 за серпень 2013 р. на суму 1450,00 грн. від 16.08.2013 р., які підписані та скріплені печатками обох сторін, та довідками про вартість виконаних підрядних робіт (форма №КБ-3): за січень 2014 р. на суму 9713,00 грн., на суму 7171,00 грн., на суму 5449,00 грн., на суму 37891,00 грн., за лютий 2014 р. на суму 11944,00 грн., на суму 5215,00 грн., на суму 5026,00 грн., на суму 46869,00 грн., за грудень 2013 р. на суму 49713,00 грн., на суму 12800,00 грн., на суму 5215,00 грн., на суму 13544,00 грн., на суму 7695,00 грн., на суму 6782,00 грн., на суму 6783,00 грн., на суму 13786,00 грн., на суму 13785,00 грн., на суму 14111,00 грн., на суму 5536,00 грн., на суму 5215,00 грн., на суму 42736,00 грн., на суму 12704,40 грн., за листопад 2013 р. на суму 15301,00 грн., на суму 43542,00 грн., на суму 16504,00 грн., на суму 6519,00 грн., за жовтень 2013 р. на суму 5610,00 грн., на суму 6823,00 грн., на суму 7695,00 грн., за вересень 2013 р. на суму 6519,00 грн., на суму 10395,00 грн., на суму 5135,00 грн., на суму 12314,00 грн., на суму 49713,00 грн., на суму 14653,00 грн., на суму 5610,00 грн., на суму 6823,00 грн., за серпень 2013 р. на суму 14089,00 грн., на суму 45599,00 грн., на суму 41305,00 грн., на суму 5315,00 грн., на суму 11770,00 грн., на суму 20176,00 грн., на суму 5215,00 грн., на суму 1450,00 грн. (а.с. 50-143, т. 1; а.с. 132-134, 156-163, т. - 2).

Представником позивача надано письмові пояснення по справі щодо наявності подвійної нумерації ідентичних актів приймання виконаних підрядних робіт (форма № КБ-2в), а саме: акт відповідача за серпень 2013 № 55 від 16.08.2013 р. на суму 5315,00 грн. ідентичний акту позивача № 50 від 16.08.2013 р. на суму 5315,00 грн. (а.с. 133, т. 1); акти відповідача за вересень 2013 р. № 63 від 19.09.2013 на суму 49713,00 грн., № 65 від 19.09.2013 р. на суму 12314,00 грн., № 64 від 30.09.2013 р. на суму 14653,00 грн. (а.с. 132-134, т. 2) ідентичні актам позивача № 72 від 19.09.2013 р. на суму 49713,00 грн., № 71 від 19.09.2013 р. на суму 12314,00 грн., № 73 від 24.09.2013 р. на суму 14653,00 грн.( а.с. 116,118,120, т. 1); акти відповідача за грудень 2013 р. № 91 від 20.12.2013 р. на суму 13785,00 грн., № 90 від 20.12.2013 р. на суму 6782,00 грн., № 89 від 20.12.2013 р. на суму 13786,00 грн., № 92 від 20.12.2013 р. на суму 6783,00 грн., № 97 від 24.12.2013 р. на суму 14111,00 грн., № 98 від 24.12.2013 р. на суму 5536,00 грн., № 99 від 24.12.2013 р. на суму 5215,00 грн., № 100 від 24.12.2013 р. на суму 42736,00 грн., № 103 від 24.12.2013 р. на суму 12704,40 грн. (а.с. 156-163, т. 2) ідентичні актам позивача № 102 від 20.12.2013 р. на суму 13785,00 грн., № 98 від 20.12.2013 р. на суму 6782,00 грн., № 101 від 20.12.2013 р. на суму 13786,00 грн., № 100 від 20.12.2013 р. на суму 6783,00 грн., № 107 від 24.12.2013 р. на суму 14111,00 грн., № 108 від 24.12.2013 р. на суму 5536,00 грн., № 109 від 24.12.2013 р. на суму 5215,00 грн., № 110 від 24.12.2013 р. на суму 42736,00 грн., № 113 від 24.12.2013 р. на суму 12704,40 грн. відповідно (а.с.77, 79, 81, 83, 85, 87, 89, 91, 94, т. 1).

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, судом встановлено, що договір від 29.04.2013 року № 30 про закупівлю послуг за державні кошти за своєю правовою природою є договором підряду, правовідносини, що випливають зі змісту вказаного договору регулюються главою 61 Цивільного кодексу України.

Статтею 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

В жодному акті приймання виконаних будівельних робіт (ф. №КБ-2в), які підписані представниками позивача і відповідача, не зазначено про наявність відступів від умов договору або інших недоліків.

За приписами ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно розділу IV «Порядок здійснення оплати» розрахунки проводяться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату послуг (далі - рахунок) по фактичним витратам після підписання сторонами акту виконаних робіт. До рахунку додаються: довідка про вартість виконаних робіт - форма № 3, акт виконаних робіт - форма № 2. Розрахунковим періодом для оплати наданих послуг є період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця. Замовник проводить оплату наданих послуг не пізніше 10 днів після закінчення розрахункового періоду.. Оплата проводиться в безготівковій формі у національній валюті України в межах бюджетних призначень замовника через Управління державної казначейської служби України в Чернігівській області.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

З урахуванням вищевикладеного, кінцевий строк оплати вартості виконаних підрядних робіт за актами за січень 2014 р. №№ 5, 7, 8, 9 настав 30.01.2014 р., за лютий 2014 р. №№ 10, 11, 12, 13 - 03.03.2014 р., за грудень 2013 р. №№ 86, 87, 88, 89, 94, 90 (98), 92 (100), 89 (101), 91 (102) , 97 (107), 98 (108), 99 (109), 100 (110), 103 (113) - 30.12.2013 р., за листопад 2013 р. №№ 80, 81, 82, 83 - 02.12.2013 р., за жовтень 2013 р. №№ 74, 75, 76 та вересень 2013 р. №№ 62, 67, 68 - 30.10.2013 р., за вересень 2013 р. №№ 57, 61, 65 (71), 63 (72), 64 (73) та за серпень 2013 р. №№ 58, 55, 59 - 30.09.2013 р., за серпень 2013 р. №№ 44, 47, 55 (50), 45, 49 - 30.08.2013 р., з урахуванням п. 4.3 договору, ст.ст. 253, 254 Цивільного кодексу України.

З наданих позивачем актів приймання виконаних робіт (форма КБ-2в) та довідок про вартість виконаних робіт (форма КБ-3), що підписані та завірені печатками обох сторін (а.с.50 - 143), вбачається що позивачем були виконані роботи на загальну суму 697488,40 грн.

Позивачем до стягнення заявлено 696619,17 грн. основного боргу з урахуванням часткової сплати відповідача.

Як свідчать матеріали справи, відповідач за виконані позивачем роботи розрахувався частково на суму 52377,83 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 358 від 01.07.2014 р. на суму 1645,49 грн., № 441 від 01.07.2014 р. на суму 4897,60 грн., № 186 від 11.04.2014 р. на суму 8566,60 грн., № 187 від 11.04.2014 р. на суму 2743,17 грн., № 215 від 11.04.2014 р. на суму 2471,83 грн., № 256 від 28.04.2014 р. на суму 1919,60 грн., № 217 від 28.04.2014 р. на суму 3395,40 грн., № 258 від 28.04.2014 р. на суму 1450,00 грн., № 259 від 28.04.2014 р. на суму 1407,40 грн., № 196 від 28.04.2014 р. на суму 957,81 грн., № 216 від 28.04.2014 р. на суму 1604,60 грн., № 295 від 12.05.2014 р. на суму 6588,34 грн., № 214 від 28.04.2014 р. на суму 9207,59 грн., а також банківськими виписками від 22.10.2013 р. та 24.10.2013 р. на суму 894,40 грн., 4628,00 грн. відповідно (а.с. 188, 190 -194, 196-197, т. 1, а.с. 15, т. 3).

Судом встановлено, що оплата на суму 52377,83 грн. проведена відповідачем до подачі позову до суду (23.09.2014 р. - дата реєстрації позовної заяви канцелярією суду), про що свідчать вказані платіжні доручення № 358 від 01.07.2014 р. на суму 1645,49 грн. (згідно відмітки на штемпелі оплачено 30.07.2014 р.), № 441 від 01.07.2014 р. на суму 4897,60 грн. (оплачено 30.07.2014 р.), № 186 від 11.04.2014 р. на суму 8566,60 грн. (оплачено 17.04.2014 р.), № 187 від 11.04.2014 р. на суму 2743,17 грн. (оплачено 17.04.2014 р.), № 215 від 11.04.2014 р. на суму 2471,83 грн. (оплачено 23.04.2014 р.), № 256 від 28.04.2014 р. на суму 1919,60 грн. (оплачено 27.05.2014 р.), № 217 від 28.04.2014 р. на суму 3395,40 грн. (оплачено 27.05.2014 р.), № 258 від 28.04.2014 р. на суму 1450,00 грн. (оплачено 27.05.2014 р.), № 259 від 28.04.2014 р. на суму 1407,40 грн. (оплачено 27.05.2014 р.), № 196 від 28.04.2014 р. на суму 957,81 грн. (оплачено 27.05.2014 р.), № 216 від 28.04.2014 р. на суму 1604,60 грн. (оплачено 27.05.2014 р.), № 295 від 12.05.2014 р. на суму 6588,34 грн. (оплачено 30.05.2014 р.), № 214 від 28.04.2014 р. на суму 9207,59 грн. (оплачено 27.05.2014 р.), а також банківські виписки по рахунку позивача за 22.10.2013 р. на суму 894,40 грн. та 24.10.2013 р. на суму 4628,00 грн.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною першою ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Тобто, порушення права чи законного інтересу або спір щодо них повинні існувати на момент звернення до суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив, що права позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 52377,83 грн. на момент звернення до суду порушеними не були, що має наслідком відмову у позові в цій частині вимог.

Перерахування грошових коштів здійснюється за загальними правилами згідно з вимогами Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Згідно п. 1.13 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженій постановою Правління НБУ від 21.01.2004 № 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 377/8976, безготівкові розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді. У п. 3.8 згаданої Інструкції встановлено, зокрема, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Виходячи з вищевикладеного, платіжні доручення № 442 від 01.07.2014 р. на суму 2452,40 грн., № 257 від 28.04.2014 р. на суму 223,00 грн., № 185 від 11.04.2014 р. на суму 13,80 грн., № 188 від 11.04.2014 р. на суму 3604,60 грн., № 195 від 28.04.2014 р. на суму 1960,00 грн., № 194 від 28.04.2014 р. на суму 2082,19 грн. (а.с. 189-192, 195), що надані відповідачем як докази часткової сплати, судом до уваги не приймаються, оскільки з призначення платежу вбачається, що оплата проведена в рахунок погашення заборгованості згідно актів № 52 від 28.08.2013 р., № 48 від 16.08.2013 р., № 43 від 04.07.2013 р., № 46 від 16.08.2013 р., № 54 від 16.08.2013 р., що не є спірними у даній справі.

Таким чином, заборгованість відповідача за виконані роботи на момент винесення рішення становить 645110,57 грн. (697488,40 грн. - 52377,83 грн.), що підтверджується матеріалами справи.

Відповідач запереченням на позов та представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив в повному обсязі, з посиланням на те, ним не були порушені умови спірного договору, оскільки пунктами 4.6-4.8 договору сторони погодили, що у відповідача виникають зобов'язання за спірним договором за наявності відповідного бюджетного призначення, при відсутності бюджетних призначень платіжні зобов'язання у відповідача по договору відсутні. Бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються при наявності виділених асигнувань після отримання відповідачем бюджетних призначень згідно ст. ст. 23 та 51 Бюджетного кодексу України. Відповідач не несе відповідальності за відсутність наявності коштів. Так як, на проведення оплати виконаних робіт відповідачу з місцевого бюджету не було виділено достатніх коштів, окрім 57191,42 грн., що були своєчасно перераховані позивачу, відповідач вважає, що свої зобов'язання згідно умов спірного договору не порушив, а тому позовні вимоги є безпідставними та задоволенню не підлягають (а.с. 186-187, т. 1).

Суд заперечення відповідача до уваги не приймає виходячи з наступного.

Строк виконання відповідачем зобов'язання з оплати вартості виконаних підрядних робіт сторони визначили п. 4.3 договору, згідно якого розрахунковим періодом для оплати наданих послуг є період з 21 числа попереднього місяця по 20 число поточного місяця. Замовник проводить оплату наданих послуг не пізніше 10 днів після закінчення розрахункового періоду. Пункти 4.6, 4.7 договору, за умовами яких при відсутності бюджетних призначень платіжні зобов'язання у замовника по договору відсутні; бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються при наявності виділених асигнувань після отримання замовником бюджетних призначень згідно до ст. 23 ст. 51 Бюджетного кодексу України - не відміняють строк виконання відповідачем зобов'язання та порядок розрахунків, що встановлений п.п. 4.1, 4.3 договору.

Статтею 218 Господарського кодексу України визначено, що у разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів. Аналогічна норма закріплена ст. 617 Цивільного кодексу України.

Європейський суд з прав людини у рішеннях у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" (від 18.10.2005) та у справі "Бакалов проти України" (від 30.11.2004) вказав, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є виправданням бездіяльності. Окрім того, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. у справі № 11/446 зазначено, що на підставі частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

У відповідності зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Враховуючі те, що матеріалами справи підтверджено факт наявності заборгованості відповідача перед позивачем за виконані роботи в сумі 645110,57 грн., суд вважає, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в сумі 645110,57 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем заявлено до стягнення 51814,75 грн. пені за період з 01.09.2013 р. по 31.08.2014 р., включно. Позовні вимоги в частині нарахування та стягнення пені позивач обґрунтовує ст. ст. 216, 230, 231, 343 Господарського кодексу України та ст. ст. 546, 549, 550 Цивільного кодексу України. Крім того, позивач посилається на п. 7.1 спірного договору, згідно якого у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність передбачену законом та цим договором. Позивач зазначив, що оскільки відповідальність сторін у договорі чітко не визначена, то відповідальність відповідача визначається відповідно до ст. 343 Господарського кодексу України, згідно якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Виходячи з вищевикладеного, позивачем при розрахунку пені було застосовано подвійну облікову ставку НБУ (а.с. 144-152, т. 1).

Суд дослідивши матеріали справи прийшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями у розумінні ст. 230 Господарського кодексу України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За приписами ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно умов спірного договору сторони не передбачили право позивача на нарахування та стягнення неустойки (пені), не визначили розмір та порядок її нарахування. Посилання позивача на ст. 343 Господарського кодексу України є безпідставним, оскільки, по-перше, приписи даної норми регулюють питання відповідальності за порушення строків розрахунків в сфері фінансової та банківської діяльності, та, по-друге, вказана норма передбачає сплату пені у розмірі, що встановлюється за згодою сторін, та вказує на те, що її граничний розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, натомість умовами спірного договору сторонами не тільки не визначено розміру пені та умови її нарахування, а й не передбачено самого права у сторін на її нарахування та стягнення.

Позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 17557,00 три відсотка річних за період з 01.09.2013 р. по 30.09.2014 р., включно, та 91866,00 грн. інфляційних втрат за період з вересня 2013 р. по серпень 2014 р., включно.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Дослідивши поданий позивачем розрахунок (а.с. 153-168, т. 1), враховуючи наявність прострочки відповідача з оплати вартості виконаних робіт, суд доходить висновку, що позовні вимоги в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат підлягають задоволенню частково в сумі 16474,64 грн. та 90638,70 грн., відповідно, оскільки позивачем допущено ряд помилок в розрахунку, а саме: згідно п. 4.3 договору прострочка оплати вартості виконаних робіт за актами №№ 67, 68 від 01.10.2013 р. настала 31.10.2013 р., замість 01.10.2013 р., як визначено позивачем, також останнім не було дотримано вимог ч. 5 ст. 254 Цивільного кодексу України. Крім того, нарахування трьох відсотків річних та інфляційних втрат проведено без врахування часткових сплат відповідача за період з 22.10.2013 р. по 30.07.2014 р., включно, на загальну суму 52377,83 грн. (а.с. 188-197, т. 1, а.с. 15, т. 3).

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на оплату правової допомоги адвоката в сумі 85000,00 грн.

В підтвердження вказаних витрат позивач надав суду: копію свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 від 04.12.2009 року, витяг з Єдиного реєстру адвокатів України, договір про надання правової допомоги від 01.09.2014 р., додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 01.09.2014 р., акт від 02.10.2014 р. виконаних робіт по договору про надання правової допомоги від 01.09.2014 р., акт № 2 від 23.10.2014 р. виконаних робіт по вищевказаному договору від 01.09.2014 р., письмове обґрунтування витрат на правову допомогу, квитанцію № 000277 від 01.09.2014 р. на суму 85000,00 грн. (а.с. 169-173, 176-185 - т. 1; 10-15 - т. 2).

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 48 Господарського процесуального кодексу України витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України "Про адвокатуру".

Згідно п. 6.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 ГПК. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордеру адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Згідно Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю НОМЕР_1 виданого 04.12.2009 р., ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю, та є включеною до Єдиного державного реєстру адвокатів України (а.с. 173 - т. 1, а.с. 15 - т. 2).

Як свідчать матеріали справи, 01.09.2014 р. між ТОВ «Агрогарант - В» (клієнт) та адвокатом ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги, згідно якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (п. 1 договору). Крім того, сторонами підписано додаткову угоду до договору від 01.09.2014 р., у відповідності до якої сторони погодили, що при визначені оплати за надання правової допомоги вони керуються Рекомендаціями щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 21.01.2014 р., а також Правилами адвокатської етики (ст.ст. 28,29), затверджених Установочним З'їздом адвокатів України 17.11.2012 р. м. Київ. За надання правової допомоги клієнт авансовано сплачує адвокату гонорар у фіксованій сумі у процентному відношенні до ціни позову) без ПДВ у розмірі - 10% від ціни позову - 85000,00 грн. Згідно до «Розрахунку гонорару адвокат за участь у справі» - за вивчення документів та досудову підготовку (матеріалів) справи, складання позовної заяви, проведення нарахування пені, трьох відсотків річних та інфляційні нарахування, вивчення законодавства та судової практики, клієнт авансовано сплачує адвокату - 40000,00 грн.; за участь у розгляді справи з ціною позову 857856 грн. клієнт сплачує аванс у сумі - 45000,00 грн. (а.с. 180 -182, т. 1).

У відповідності до абз. 2 п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 року № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв'язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

В обґрунтування суми витрат на правову допомогу позивач посилається на Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 21.01.2014 року, а також на положення Правил адвокатської етики, зокрема ст.ст. 28, 29, що затверджені установчим З'їздом адвокатів України 17.11.2012 р.

Рекомендації щодо застосування мінімальних ставок адвокатського гонорару, затвердженого рішенням Ради адвокатів Чернігівської області від 21.01.2014 року, якими керувався позивач при визначені розміру гонорару адвоката, мають рекомендаційний характер. Проаналізувавши зміст вказаного документу, судом встановлено, що за представництво інтересів клієнта в господарській справі в суді першої інстанції гонорар адвоката складає 6750,00 грн., що включає в себе послуги по складанню позовної заяви та участь в судових засіданнях.

Згідно Правил адвокатської етики, на які також посилається позивач, при встановленні розміру гонорару має враховуватись складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час на виконання доручення.

За приписами ч. 1, 3 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що затрати часу адвоката на представництво інтересів клієнта явно завищені. Враховуючи ступінь складності справи, час, який реально мав бути затраченим кваліфікованим фахівцем на підготовку до розгляду даної справи, якість підготовки матеріалів позовної заяви, наявність помилок в неодноразово поданих до суду розрахунках, безпідставність вимог в частині стягнення пені, враховуючи середню вартість відповідних послуг в країні, виходячи із розумної необхідності судових витрат на оплату правової допомоги по даній справі, суд вирішив зменшити розмір таких витрат до 10000 грн.

Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам з урахуванням вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України. Згідно п. 6.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами частини п'ятої статті 49 ГПК, тобто при задоволенні позову вони покладаються на відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином з відповідача має бути стягнуто судові витрати по сплаті судового збору в сумі 15045,10 грн. та судові витрати на правову допомогу в сумі 8769,00 грн.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 20, код ЄДРПОУ 32009931, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрогарант -В» (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 56 А, код ЄДРПОУ 34180227, р/р 26002300307367 в філії Чернігівського обласного управління ПуАТ»Державний ощадний банк України» м.Чернігів МФО 353553) - 645110,57 грн. основного боргу, 90638,70 грн. інфляційних втрат, 16474,64 грн. трьох відсотків річних, 15045,10 грн. судового збору, 8769,00 грн. витрат на оплату правової допомоги.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Суддя І.Г. Мурашко