Постанова

від 14.11.2014 по справі 908/2413/14

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р. Справа № 908/2413/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Істоміна О.А. , суддя Барбашова С.В. , суддя Горбачова Л.П.

при секретарі Полубояриній Н.В.

за участю представників:

позивача - Свистунова А.Г. (дов. № 15 від 14.02.2014р.)

відповідача - не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Родина на пісках", м. Запоріжжя (вх. № 2671 З/3-10) на рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р. по справі № 908/2413/14

за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Родина на пісках", м. Запоріжжя

до Приватного підприємства "Науково-виробнича фірма "Анкер", м. Запоріжжя

про зобов'язання звільнити частину приміщення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р. по справі № 908/2413/14 (суддя Гандюкова Л.П.) у задоволенні позову відмовлено повністю.

Позивач із даним рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р. по справі № 908/2413/14 скасувати та прийняти по справі нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.09.2014р. (колегія суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Білецька А.М.) апеляційну скаргу позивача прийнято до провадження та призначено її до розгляду на 07.10.2014р. Відповідачу запропоновано надати суду апеляційної інстанції та іншій стороні по справі, відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень.

06.10.2014р. Приватним підприємством "Науково-виробничою фірмою "Анкер" на адресу суду апеляційної інстанції направлено телефонограму, в якій відповідач просить розгляд даної справи відкласти, в зв'язку з тим, що на його адресу до теперішнього часу не надходила апеляційна скарга з додатками, що унеможливлює складання та надсилання відзиву на апеляційну скаргу в порядку, передбаченому ст. 96 ГПК України. Крім того, відповідач просить суд зобов'язати заявника апеляційної скарги надіслати ПП "НВФ "Анкер" копію апеляційної скарги та доданих до неї документів, які у відповідача відсутні.

Розпорядженням Харківського апеляційного господарського суду від 03.10.2014р. у зв"язку з відпусткою судді Білецької А.М. для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Барбашова С.В., суддя Горбачова Л.П.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 07.10.2014р. розгляд справи № 908/2413/14 відкладено на 13 листопада 2014 р. об 11:00 год., в зв'язку із неявкою в судове засідання представника відповідача, з метою повного та всебічного розгляду справи та необхідністю витребування у сторін додаткових пояснень. Відповідачу запропоновано надати суду відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень по суті спору. Викликано в судове засідання представників учасників процесу з належним чином оформленими повноваженнями. Крім того, сторони повідомлено, що про неможливість брати участь у судовому засіданні представників сторін - сторонам сповістити про це апеляційний суд письмово не менше, ніж за три дні до судового засідання. В разі неявки представників сторін, справа може бути розглянута без їх участі.

Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не надав, його представник в судове засідання 13.11.2014р. не з"явився, хоча належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи, про причини неявки свого представника відповідач суд апеляційної інстанції не повідомив.

Враховуючи те, що судом апеляційної інстанції створено всі необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, вжито заходи для належного повідомлення сторін про час та місце розгляду справи, а також з огляду на те, що явку представників сторін у дане судове засідання не визнано обов'язковою, відповідач не був позбавлений права надати суду апеляційної інстанції письмові обґрунтування своїх заперечень на апеляційну скаргу та мав на це достатньо часу, в зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу без участі представника ПП «НВФ Анкер» за наявними у ній матеріалами.

Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення уповноваженого представника позивача, який підтримав свою позицію у справі, розглянувши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Предметом даного позову є вимога позивача про зобов'язання відповідача звільнити 1/4 частину приміщення № 327 в житловому будинку № 4 (літ. А-10) по вул. Новокузнецькій, 4 в м. Запоріжжі, до складу якого входять: кімнати №№ 4, 5, 10 загальною площею 111,1 кв.м, та демонтувати замки на вхідних дверях у вказані приміщення.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2013 р. у справі № 2-4379/11 провадження № 2/333/36/13, яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Запорізької області від 20.05.2014 р. (справа № 22ц/778/773/14):

- Визнано незаконним та скасовано частково п. 1 та п. 2 рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 02.03.2010 р. № 71/23 «Про оформлення права власності на нежитлові приміщення в житловому будинку № 4 (літ. А-10) по вул. Новокузнецькій за ПП НВФ «Анкер» та ТОВ «Компанія Торговий Дім», а саме, в частині оформлення права власності за Приватним підприємством «Науково-виробнича фірма «Анкер» на 1/4 частину приміщення № 327 в будинку № 4 (літ. А-10) по вулиці Новокузнецькій в м. Запоріжжі та в частині оформлення права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія Торговий Дім» на 3/4 частини приміщення № 327 в будинку № 4 по вулиці Новокузнецькій в м. Запоріжжі;

- Визнано незаконним (недійсним) та скасовано свідоцтво про право власності Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Анкер» від 22.03.2010 р. серії САС № 914280, видане виконавчим комітетом Запорізької міської ради, на 1/4 частину приміщення № 327 в будинку № 4 (літ. А-10) по вулиці Новокузнецькій в м. Запоріжжі;

- Скасовано державну реєстрацію права власності Приватного підприємства «Науково-виробнича фірма «Анкер» на 1/4 частину приміщення № 327 в житловому будинку № 4 (літ. А-10) по вулиці Новокузнецькій в м. Запоріжжі, до складу якої входять: службові кімнати №№ 4, 5, 10 загальною площею 111,1 кв.м.

Позивач вказує на те, що оскільки даним рішенням встановлено, що приміщення № 327 в житловому будинку № 4 (літ. А-10) по вул. Новокузнецькій, 4 в м. Запоріжжі є технічним, тому згідно зі статтею 382 Цивільного кодексу України є спільною сумісною власністю всіх співвласників багатоквартирного будинку і не може перебувати у власності окремої особи, в зв»язку з чим ОСББ «Родина на пісках» звернулось до відповідача з вимогою про звільнення спірного приміщення. Однак, відповідач листом від 06.06.2014р. відмовився виконати вимогу ОСББ «Родина на пісках» мотивуючи тим, що він є співвласником будівлі та власником частини приміщення № 327. Вказані обставини стали підставами для звернення ОСББ «Родина на пісках» до господарського суду Запорізької області з даним позовом, адже самовільне зайняття відповідачем спірних приміщень та закриття доступу до них ОСББ «Родина на пісках» є протиправним і таким, що перешкоджає виконанню Об»єднання покладених на нього функцій.

Даний позов пред'явлено ОСББ «Родина на пісках» як юридичною особою.

Господарський суд розглянувши вказану вимогу та оцінивши всі наявні в матеріалах справи документальні докази в їх сукупності, визначився про відсутність будь-яких правових підстав для задоволення даних позовних вимог, оскільки зобов'язання відповідача звільнити спірну частину приміщення суперечить як повноваженням позивача, як юридичної особи, так і охоронюваним законом правам відповідача, як співвласника цього приміщення, а факт порушення відповідачем прав та інтересів позивача не доведений останнім належними та допустимими доказами.

Колегія суддів повністю погоджується з даними висновками господарського суду, оскільки правильна правова кваліфікація судом спірних відносин та належна юридична оцінка всіх обставин справи виявилась суттєвою для правильного вирішення даного господарського спору.

Так, із матеріалів справи вбачається, що 21.12.2007 р. затверджений Акт Державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта: житловий будинок № 2 у мікрорайоні № 2 житлового масиву «Південний» (вісі з IV по VI), поштова адреса: вул. Новокузнецька, 4 (аркуш справи 11-16).

Статтею 385 ЦК України визначено, що власники квартир для забезпечення експлуатації багатоквартирного житлового будинку, користування квартирами та спільним майном житлового будинку можуть створювати об'єднання власників квартир (житла). Таке об'єднання може бути створено також власниками житлових будинків. Об'єднання власників квартир, житлових будинків є юридичною особою, яка створюється та діє відповідно до статуту та закону.

09.12.2009 р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис про реєстрацію юридичної особи - Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родина на пісках» (аркуш справи 44).

Відповідно до п.п. 1.1, 10.1 Статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родина на пісках» (зареєстрованого рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 19.11.2009 р. № 497/1) об'єднання створено власниками квартир багатоквартирного будинку № 4 по вул. Новокузнецькій в місті Запоріжжі відповідно до Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Об'єднання після набуття статусу юридичної особи має право прийняти на власний баланс весь житловий комплекс. Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається загальними зборами відповідно до вимог діючого законодавства (аркуш справи 47-60).

Відповідно до витягу від 09.07.2010 р. із протоколу № 2 загальних зборів Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родина на пісках», Об'єднання прийняло житловий комплекс по вул. Новокузнецькій, 4 (з дитячою площадкою) (аркуш справи 42).

Статтею 11 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» утримання житлового комплексу на балансі Об'єднання після набуття статусу юридичної особи може:

- прийняти на власний баланс весь житловий комплекс;

- за договором з попереднім власником залишити його балансоутримувачем усього житлового комплексу або його частини;

- укласти договір з будь-якою юридичною особою, статут якої передбачає можливість здійснення такої діяльності, про передачу їй на баланс усього житлового комплексу або його частини.

Рішення про прийняття на баланс основних фондів приймається відповідно до цього Закону, інших нормативно-правових актів та статуту об'єднання. Балансоутримувач забезпечує управління житловим комплексом. Призначений балансоутримувач здійснює свої повноваження по забезпеченню управління будинком до прийняття будинку на баланс об'єднанням. Витрати на здійснення цих функцій управління розподіляються між власниками пропорційно площі приміщень, що перебувають у їх власності. Передача майна з балансу на баланс відбувається у порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

Господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, 01.02.2010 р. позивачем з балансу замовника будівництва було прийнято на свій баланс житловий комплекс по вул. Новокузнецькій, 4, що підтверджується актом приймання-передачі житлового комплексу з балансу на баланс. Відповідно до витягу з технічного паспорту - експлікації внутрішніх площ, на 2 поверсі (літ. А-10) будинку № 4 по вул. Новокузнецькій розміщено приміщення № 327 загальною площею 453,8 кв.м (підсобна площа - 453,8 кв.м, основна площа - відсутня) (аркуші справи 17-22).

В пункті 2.1 статуту Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Родина на пісках» визначено, що метою створення об'єднання є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до п. 12.1 цього статуту, та дотримання ними обов'язків щодо належного управління, утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами.

Власники квартир і нежитлових приміщень будинку є співвласниками на праві спільної часткової власності допоміжних приміщень будинку, його конструктивних елементів і технічного обладнання, примірний перелік яких наведено в розділі 4 цього статуту (п. 3.1 статуту). Управління неподільним та загальним майном житлового комплексу об'єднання здійснюється шляхом: належної експлуатації житлового комплексу та забезпечення відповідних умов користування власним майном власників; накопичення необхідних коштів на проведення поточних та капітальних ремонтів відповідно до законодавства; отримання відшкодування від винної особи за збитки, заподіяні майну, яке перебуває у нього у власності, або своєчасного звернення до суду щодо відшкодування збитків у примусовому порядку (п. 10.5 статуту). Відповідно до п. 4.1 статуту: неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання, що забезпечують належне функціонування житлового будинку. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених цим статутом (кладові, гаражі, майстерні тощо).

Таким чином, позивач у даній справі є балансоутримувачем житлового будинку № 4 по вул. Новокузнецькій в м. Запоріжжя та фактично є його управителем.

Слід зазначити, що передання будинку на баланс позивача не спричинило переходу до ОСББ «Родина на пісках» права власності на будинок, в тому числі права власності на спірне приміщення № 327 (його частину), а тому доводи заявника апеляційної скарги про те, що він фактично є володільцем спірного приміщення колегією суддів відхиляються. В даному випадку, положеннями Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» та Статуту Об»єднання регулюються лише питання правового режиму спільного та загального майна в цьому будинку, а не право на будинок взагалі, тому позивач - ОСББ «Родина на пісках» не може однозначно вважатися власником житлового будинку, навіть попри те, що він прийняв його на баланс відповідно до вказаного Закону.

Статтею 4 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначено, що об'єднання створюється для забезпечення і захисту прав його членів та дотримання їхніх обов'язків, належного утримання та використання неподільного і загального майна, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами. Основна діяльність об'єднання полягає у здійсненні функцій, що забезпечують реалізацію прав власників приміщень на володіння та користування спільним майном членів об'єднання, належне утримання будинку та прибудинкової території, сприяння членам об'єднання в отриманні житлово-комунальних та інших послуг належної якості за обґрунтованими цінами та виконання ними своїх зобов'язань, пов'язаних з діяльністю об'єднання.

Отже, необхідною умовою для захисту права власності щодо приміщення, яке перебуває у спільній власності, є наявність власне самого права власності. Проте, позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що він є власником спірного майна, стосовно якого заявлені позовні вимоги.

Натомість відповідач надав до матеріалів справи належним чином засвідчені копії свідоцтв про право власності на нерухоме майно, видані виконавчим комітетом Запорізької міської ради від 22.03.2010 р., відповідно до яких відповідачу належать на праві приватної власності нежитлові приміщення (літ. А-10) №№ 337, 338, 339, 340 за адресою: м. Запоріжжя, вул. Новокузнецька, будинок 4. Право власності на зазначені приміщення підтверджуються і Витягами про реєстрацію права власності на нерухоме майно (аркуші справи 105-108).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України власникам квартири у дво- або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Частиною 1 ст. 368 ЦК визначено, що спільною сумісною власністю є спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності.

Співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників (ч.ч. 1, 2 ст. 369 ЦК).

Статтею 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що спільне майно співвласників багатоквартирного будинку складається з неподільного та загального майна. Неподільне майно перебуває у спільній сумісній власності співвласників багатоквартирного будинку. Неподільне майно не підлягає відчуженню. Загальне майно перебуває у спільній частковій власності співвласників багатоквартирного будинку. Власники приміщень володіють, користуються і у встановлених цим Законом та цивільним законодавством межах розпоряджаються спільним майном.

Неподільне майно - неподільна частина житлового комплексу, яка складається з частини допоміжних приміщень, конструктивних елементів будинку, технічного обладнання будинку, що забезпечують належне функціонування жилого будинку; загальне майно - частина допоміжних приміщень житлового комплексу, що можуть використовуватися згідно з їх призначенням на умовах, визначених у статуті об'єднання (кладові, гаражі, в тому числі підземні, майстерні тощо) (ст. 1 даного Закону).

Господарським судом правомірно встановлено і матеріалами справи достеменно підтверджується, що приміщення № 327 є технічним, в ньому розташовані інженерні комунікації та технічні прилади, необхідні для забезпечення санітарно-гігієнічних умов та безпечної експлуатації квартир.

Так, рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12.12.2013 р. у справі № 2-4379/11 (провадження № 2/333/36/13) за позовом ОСОБА_2 до Виконавчого комітету Запорізької міської ради, ТОВ «Компанія Торговий Дім», ПП «НВФ «Анкер», третя особа: ОСББ «Родина на пісках», ТОВ «ЗМБТІ», Державна реєстраційна служба Головного управління юстиції Запорізької області, Реєстраційна служба Запорізького міського управління юстиції, про визнання незаконним та скасування рішення, встановлено, що за своїм цільовим призначенням приміщення № 327 по вул. Новокузнецькій, 4 (літ. А-10) є технічним; в приміщенні № 327 розташоване обладнання, що забезпечує функціонування будинку в цілому, а тому в розумінні ст.ст. 1, 19 Закону України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку», ст. 382 ЦК України, є об'єктом права спільної сумісної власності всіх співвласників багатоквартирного будинку.

Враховуючи вищенаведене, а також з урахуванням цільового призначення спірного приміщення № 327, дане нерухоме майно належить на праві спільної сумісної власності співвласникам будинку № 4 по вул. Новокузнецькій, у тому числі і відповідачу, як власнику нежитлових приміщень в даному будинку.

Згідно зі ст. 317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, відповідач як співвласник багатоквартирного будинку, має право на здійснення права володіння та користування спірною частиною приміщення сумісно з іншими власниками будинку.

Окрім цього, позивачем не доведено факту реєстрації припинення права власності відповідача на нерухоме майно (1/4 частину приміщення № 327 по вул. Новокузнецькій, 4), відповідно до приписів Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», статтею 1 якого встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Обов'язок доказування відповідно до приписів статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.

Частиною 1 статті 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Підтверджуючи факт утримання відповідачем у власному користуванні 1/4 частини приміщення № 327, у тому числі встановлення на вхідних дверях до кімнат №№ 4, 5, 10 замків, позивач надав до матеріалів справи акт від 05.08.2013 р., в якому зазначено, що у визначений час (05.08.2013 р.) двері приміщення № 327 були закриті, ключі знаходилися у відповідача. Даний акт було складено на виконання ухвали Комунарського районного суду м. Запоріжжя.

Натомість відповідач проти того, що він користується спірним приміщенням в господарському суді першої інстанції не заперечував, та при цьому надав для дослідження суду поряд з наявними у справі іншими доказами, що надані позивачем, листи (аркуші справи 66-69), зі змісту яких вбачається готовність відповідача надати цілодобовий доступ до спірного приміщення. Зокрема, в листі від 06.06.2014 р. № 34, адресованому позивачу, зазначено, що в спірне приміщення персонал позивача має вільний доступ цілодобово.

Оцінивши ці докази в їх сукупності, господарський суд дійшов правильного висновку, що протиправність поведінки відповідача позивачем не доведена, а також не підтверджено належними та допустимими доказами той факт, що відповідач використовує спірне технічне приміщення лише в своїх цілях.

Отже, на підтвердження заявлених позивачем вимог про зобов'язання відповідача звільнити спірні приміщення та демонтування замків на вхідних дверях у вказаних приміщеннях, не наведено жодних правових підстав. Не доведені вони позивачем і при перегляді справи в апеляційному порядку, в межах наданих суду апеляційної інстанції повноважень.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Статтею 16 цього Кодексу встановлено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, згідно з яким кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Дана норма кореспондується з положеннями статті 20 Господарського кодексу України, якою визначено способи захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання.

Держава забезпечує рівний захист прав усіх суб'єктів права власності (ч. 1 ст. 386 ЦК України). Згідно з ст. 391 ЦК України право вимагати усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання своїм майном має власник майна.

Приписами ст. 321 ЦК України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Статтею 316 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В спростування доводів апеляційної скарги колегія суддів також вважає необхідним зазначити, що позивач не позбавлений права захистити свої законні інтереси у інший спосіб, зокрема вимагати від порушників його прав усунути перешкоди у здійсненні ним права користування та розпорядження спірною частиною приміщення сумісно з іншими власниками будинку, як то передбачено нормами цивільного законодавства. Всі ці обставини також знайшли своє відображення в оскаржуваному позивачем рішенні.

З урахуванням викладених обставин, колегія суддів зазначає, що позивач ні під час вирішення спору у господарському суді Запорізької області, ні під час розгляду його апеляційної скарги не надав належного матеріального доказу обґрунтованості та правомірності заявлених ним позовних вимог. Наведені ним в апеляційній скарзі доводи про порушення судом норм матеріального та процесуального права нічим не обґрунтовані та не узгоджуються з наявними у справі матеріалами, його позиція не підтверджена належними та допустимими доказами. Тому вимоги позивача, що зазначені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню, а наведені на їх підтвердження доводи не можуть бути прийнятими до уваги колегією суддів в якості підстав для скасування прийнятого у даній справі рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2014 року.

На підставі викладеного та керуючись статтями 32-34, 99, 101, пунктом 1 статті 103, статтею 105, 110 Господарсько процесуального кодексу України судова колегія,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Родина на пісках", м. Запоріжжя залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 13.08.2014р. по справі № 908/2413/14 залишити без змін.

Постанова набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом 20-ти днів.

Повний текст постанови складено 17.11.2014

Головуючий суддя Істоміна О.А.

Суддя Барбашова С.В.

Суддя Горбачова Л.П.