Ухвала

від 23.10.2014 по справі 811/3809/13-а

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

23 жовтня 2014 рокусправа № 811/3809/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.

суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.

за участю секретаря судового засідання: Новошицької О.О.,

представників сторін:

позивача : - Гусєва О.С., дов. від 08.01.14 р.

відповідача: - Грєшнікова А.Ю., дов. від 01.09.14 р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. у справі № 811/3809/13-а

за позовом Товариства з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром"

до Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області

про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

29.11.2013р. Товариство з додатковою відповідальністю "Об'єднання Дніпроенергобудпром" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області :

- № 0000751500 від 09.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141 931,50 грн., у тому числі 94 621 грн. основного платежу та 47 310,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів);

- № 0000761500 від 09.07.2013 р., яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 990 грн.;

-№ 0000771500 від 09.07.2013 р., яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 151 344 грн., у тому числі 100 896 грн. основного платежу та 50 448 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що валові витрати та податковий кредит сформовані позивачем на підставі належним чином сформованих первинних документів, а тому висновки податкового органу про заниження позивачем у періоді, що перевірявся, податку на прибуток та податку на додану вартість є безпідставними.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. у справі № 811/3809/13-а вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Постанову суду мотивовано встановленням факту реальності здійснення позивачем господарської діяльності та правомірності її відображення в податковому обліку, правомірність формування валових витрат та податкового кредиту підтверджено дослідженням первинної документації.

Не погодившись з постановою суду, Світловодською ОДПІ подано апеляційну скаргу, згідно якої скаржник просить скасувати постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. у справі № 811/3809/13-а, як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи правомірність позиції позивача дослідженням належним чином оформленої первинної документації, не приділив уваги тому факту, що первинні документи Товариства містять юридичні дефекти, а отже не можуть вважатись первинною документацією та підтверджувати реальність та правомірність господарської діяльності та її оподаткування.

ТДВ «ОДБЕП» проти задоволення апеляційної скарги заперечує, вважає оскаржену постанову суду першої інстанції цілком обґрунтованою та правомірною, зазначаючи про правильність висновку суду, та те , що витрати понесені позивачем за господарськими операціями з ПП «Аркадія», ТОВ «Спецторг», ФОП ОСОБА_4, ТОВ «Промальянс Енерджі» безпосередньо пов'язані з господарською діяльністю підприємства і відсутність реального характеру господарських операцій позивача та його структурних підрозділів із вищезазначеними контрагентами відповідачем не доведена.

Сторони по справі про час і місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення. Представники заявника апеляційної скарги в судове засідання не з'явилися, заяв чи клопотань щодо причин неявки в справу не направили.

Представниками позивача в судовому засіданні підтримано заперечення на апеляційну скаргу, зазначено про обґрунтованість судового рішення та відсутність підстав для його скасування.

Як вбачається з матеріалів справи, видами діяльності за КВЕД ТДВ «ОДЕБП» є, зокрема, виготовлення виробів із бетону для будівництва; будівництво житлових і нежитлових будівель (т.1, а. с.198).

ТДВ «ОДЕБП» створене в результаті припинення юридичної особи - Закритого акціонерного товариства «Об'єднання Дніпроенергобудпром» шляхом реорганізації (перетворення) у ТДВ «ОДЕБП» (п.п.1, 9 Статуту ТДВ «ОДЕБП», т.1, а. с.11, 12).

При цьому, до складу Товариства входять наступні структурні підрозділи (одиниці):

- Головний завод залізобетонних виробів (скорочена назва - ГЗЗБВ);

- Завод конструкцій швидкомонтованих будівель (скорочена назва - ЗКШМБ);

- Завод металевих конструкцій (скорочена назва - ЗМК);

- Завод Буддеталь (скорочена назва - ЗБД).

Згідно з п.2.1, 2.3, 3.6, 4.1 Положення про структурну одиницю Товариства з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром», затвердженого зборами учасників Товариства з додатковою відповідальністю «Об'єднання Дніпроенергобудпром» (протокол №1 від 30.09.2011 р.), структурні одиниці Товариства не є юридичними особами, здійснюють свою діяльність від імені Товариства і діють на підставі Положення згідно Статуту; структурна одиниця укладає договори, у тому числі зовнішньоекономічні, зв'язані з її діяльністю, здійснює інші цивільно-правові угоди, набуває права і несе обов'язки, може бути позивачем і відповідачем згідно з законодавством; Товариство виступає по відношенню до структурних одиниць, як вищестоящий орган і будує з ними свої взаємовідносини по принципу контролю-підпорядкування (т.1, а. с.13-15).

Обставини, пов'язані з проведенням Світловодською ОДПІ позапланової виїзної документальної перевірки ТДВ «ОДЕБП» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства по взаємовідносинах із ПП «Аркадія» за червень 2012 року та липень 2011 року; ТОВ «Спецторг» за серпень 2011 року; ТОВ «Промальянс енерджі» за серпень 2012 року; ПП ОСОБА_1 за жовтень 2012 року (акт перевірки № 327/2200/14276579 від 21.06.2013 р., т.1, а. с.17-47), встановлені під час цієї перевірки порушення, зміст цих порушень та зміст прийнятих на підставі вказаного акту перевірки спірних податкових повідомлень-рішень (т.1, а. с.51, 53, 55) відображені в постанові Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. і відповідають матеріалам даної справи.

Спірним є питання обґрунтованості висновків відповідача про неправомірність формування Товариством валових витрат за рахунок придбаних товарів (робіт, послуг) та податкового кредиту з ПДВ, сплаченого в ціні придбання цих товарів (робіт, послуг) за господарськими операціями з контрагентами ПП «Аркадія», ТОВ «Спецторг», ТОВ «Промальянс енерджі», ФОП ОСОБА_4, які, на думку податкового органу, не носили реального характеру.

Перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Світловодської ОДПІ не підлягає задоволенню з таких підстав:

Згідно висновків вищевказаної позапланової перевірки в результаті порушення:

- п.138.1, п.138.2 ст.138, п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України Товариством занижено податок на прибуток на загальну суму 100 896 грн., у тому числі, за ІІ-ІІІ квартали 2011 року - 5 792 грн., за І півріччя 2012 року - 3 856 грн., за ІІ-ІІІ квартали 2012 року - 22 995 грн., за ІІ-IV квартали 2012 року - 68 253 грн.;

- п.198.1, п.198.2, 198.3 ПК України Товариством завищено податковий кредит в загальній сумі 95 611 грн., у тому числі за липень 2011 року - 4 047 грн., за серпень 2011 року - 990 грн., за червень 2012 року - 3 672 грн., за серпень 2012 року - 21 900 грн., за жовтень 2012 року - 65 002 грн. (т.1, а. с.17-47, 196-227).

Зазначені висновки податківців ґрунтуються на даних:

- акту, отриманий від ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 19.12.2012 р. № 1241/3 -22-20-37033545 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Промальянс Енерджі", код ЄДРПОУ 37033545, щодо підтвердження господарських відносин платників податків з ТОВ "ТРАНС СЕРВІС ГРУП ПЛЮС" код ЄДРПОУ 38112606, за період з 01.08.2012 р. по 31.08.2012 р. та ТОВ "СПЕЦАГРОРЕСУРС" код ЄДРПОУ 38112611, за період з 01.08.2012 р. по 30.09.2012 р. (т.2, а. с.1-5);

- акту Світловодської ОДПІ від 28.02.2013 р. № 131/2200/32177626 «Про проведення зустрічної звірки ПП "Аркадія" (код ЄДРПОУ 32177626) щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Крилвінкварц» (код ЄДРПОУ 35825746) за період з 01.05.2011 року по 31.12.2011 року» (т.1, а. с.236-243);

- акту Світловодської ОДПІ від 17.01.2013 р. № 5/2200/32177626 «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ПП "Аркадія" (код ЄДРПОУ 32177626), з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ПП "Троян-СВ" (код ЄДРПОУ 36092819) їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.05.2012 р. по 31.07.2012 р.» (т.1, а. с.244-253);

- акту Кременчуцької ОДПІ від 21 січня 2013 р. № 432/17.3-08/НОМЕР_4 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки по питанню правомірності формування податкових зобов'язань та податкового кредиту суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_4, ідентифікаційний номер НОМЕР_4 за період з 01.10.2012 р. по 31.10.2012 р.» (т.2, а. с.6-14);

- акту ДПІ у Заводському районі м.Миколаєва від 02.11.2012 р. № 328/22-200/32819090 «Про неможливість проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ "СПЕЦТОРГ" (код за ЄДРПОУ 32819090) з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків контрагентами-постачальниками ТОВ "ЛИЛИАНА ГРЕЙ" (код ЄДРПОУ 37104023) за листопад 2010 року, ТОВ «Поштовий магазин» (код ЄДРПОУ 36853753) за липень 2011 року та контрагентами-покупцями» (т.2, а. с.15-25).

При цьому, висновки вказаних актів контрагентів позивача (ПП «Аркадія», ТОВ «Спецторг», ТОВ «Промальянс енерджі», ФОП ОСОБА_4.) щодо безтоварності господарських операцій цих контрагентів з їх контрагенти по ланцюгу постачання покладені в основу висновків по акту перевірки ТДВ «ОДЕБП» від 21.06.2013 р.

Так, колегія суддів бере до уваги, що з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції; установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку (Лист ВАСУ від 02.06.2011 р. № 742/11/13-11).

Господарською операцією, згідно ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-XIV, є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу витрат: витрати, не пов'язані з провадженням господарської діяльності, а саме витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку (п.п.139.1.9. п.139.1 ст.139 ПК України).

У відповідності до п.2 ст.3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за №168/704, первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Згідно ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкуванням оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

У відповідності до п.198.2 ст.198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п.198.3. ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Аналіз правових норм свідчить про те, що податкова накладна як звітний податковий документ, що є підставою для включення покупцем у податковому обліку до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених (нарахованих) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), що підлягають використанню в його господарській діяльності, має таке юридичне значення при обов'язковій умові нарахування податку та виписування податкової накладної особою, яка зареєстрована як платник податку на додану вартість у порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Згідно з приписами статей 183 та 184 ПК України про реєстрацію особи платником податку на додану вартість їй органом державної служби надається свідоцтво про реєстрацію як платника податку. Реєстрація особи як платника податку на додану вартість діє до дати її анулювання.

Докази, які б свідчили про відсутність у контрагентів позивача статусу платника ПДВ на момент здійснення господарських операцій, відповідачем суду не надані, що свідчить про наявність необхідної податкової правосуб'єктності у контрагентів позивача.

Матеріалами справи підтверджується і не спростовується відповідачем, що на момент проведення перевірки ТДВ «ОДЕБП» мало необхідні первинні документи, що свідчать про реальність господарських операцій, які також досліджені судом першої інстанції, а саме:

- договори № 109 від 25.03.2011 р. (т.1, а. с.89, 90), № 481 від 07.07.2011 р. (т.2, а. с.30, 31), за якими ПП «Аркадія» у липні 2011 року поставило Заводу конструкцій швидкомонтованих будівель ТДВ «ОДЕБП» автоматичні вимикачі, електромагнітні пускачі та електродвигун на загальну суму 24 280,02 грн., у тому числі ПДВ - 4 046,67 грн., податкові та видаткові накладні, виписані на виконання вказаних договорів (т.1, а. с.87, 88, 91, 92), платіжні доручення та акт звірки взаємних розрахунків, що свідчать про оплату позивачем товару у безготівковій формі (т.1, а. с.32, 39; т.1, а. с.179, 180), товарно-транспортні накладні, що свідчать про транспортування товарів (т.2, а. с.105, 106);

- податкова та видаткова накладні (т.1, а. с.77, 78), з яких вбачається, що у серпні 2011 року ТОВ «Спецторг» поставило Заводу металевих конструкцій ТДВ «ОДЕБП» абразивний порошок на суму 5 940 грн., у тому числі ПДВ 990 грн., платіжні доручення, що свідчать про оплату позивачем товару у безготівковій формі (т.1, а. с.79);

- договір № 360 від 01.03.2012 р. (т.1, а. с.80-82; т.2, а. с.47, 48), за яким ПП «Аркадія» у червні 2012 року поставило Заводу конструкцій швидкомонтованих будівель ТДВ «ОДЕБП» запасні частини та механізми на суму 22 032,03 грн., у тому числі ПДВ 3672,01 грн., податкова та видаткова накладні, виписані на виконання вказаного договору (т.1, а. с.83, 84), акт звірки взаємних розрахунків, що свідчать про оплату позивачем товару (т.2, а. с.179, 180), товарно-транспортна накладна, що свідчить про транспортування товарів (т.2, а. с.104);

- договір № 0423-1 від 23.04.2012 р. (т.1, а. с.62; т.2, а.с.71), за яким ФОП ОСОБА_4 у жовтні 2012 року поставив Заводу металевих конструкцій ТДВ «ОДЕБП» металопрокат на загальну суму 390 014,04 грн., у тому числі ПДВ 65 002,34 грн., податкові та видаткові накладні, виписані на виконання вказаного договору (т.1, а. с.63-70; т.2, а. с.72-79), платіжні доручення та акт звірки взаємних розрахунків, що свідчать про оплату позивачем товару у безготівковій формі (т.1, а. с.71-76; т.2, а. с.86-94, 177-178).

- договір № 146 від 06.08.2012 р. (т.1, а. с.56, 57; т.2, а. с.57, 58), за яким ТОВ «Промальянс Енерджі» у серпні 2012 року надало ТДВ «ОДЕБП» рекламні послуги на суму 131 400 грн., у тому числі ПДВ 21 900 грн., податкові, видаткові накладні та акт здачі-прийняття робіт (надання послуг), виписані на виконання вказаного договору (т.1, а. с.58, 59; т.2, а. с.59, 61), платіжне доручення, що свідчить про оплату позивачем послуг у безготівковій формі (т.1, а. с.61; т.2, а. с.63).

Доказів порушень відображення вищевказаних господарських операцій в бухгалтерському та податковому обліку Товариства матеріали справи не містять; суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Аркадія», ТОВ «Спецторг», ТОВ «Промальянс енерджі», ФОП ОСОБА_4 задекларовані позивачем у податковій звітності з ПДВ, про що свідчать матеріали справи та зазначено в акті перевірки від 21.06.2013 р.

Так, вищезазначені первинні бухгалтерські документи відповідають вимогам ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а тому є належними доказами виконання господарської операції та не викликають у колегії суддів сумнівів щодо їх достовірності.

Скаржник посилається на те, що у ТДВ «ОДЕБП» були відсутні правові підстави для формування податкового кредиту та валових витрат щодо взаємовідносин з вищевказаними контрагентами з огляду на те, що з видаткових накладних неможливо встановити хто саме їх підписав, оскільки відсутня посада та ПІБ особи, яка підписала накладну, а також позивачем під час проведення перевірки не надано товарно-транспортних накладних, що не дає можливості встановити, де, за якою адресою, ким та якими транспортними засобами здійснювалося відвантаження та перевезення товару.

Колегією суддів підтверджується обґрунтованість висновку суду першої інстанції про те, що усі видаткові накладні за вищевказаними господарськими операціями з ПП «Аркадія», ТОВ «Спецторг», ФОП ОСОБА_4 містять підписи осіб, які брали участь у здійсненні господарських операцій, при цьому, вказані підписи дають можливість ідентифікувати особу яка поставила підпис та займану нею посаду.

Даний висновок узгоджується і з правовою позицією ВАСУ, на яку зроблено посилання в Листі 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, відповідно до якої відсутність окремих реквізитів у первинних документах свідчить про порушення відомчих актів, але не спростовує наявності у підприємства відповідних господарських операцій. Крім того, податкове законодавство не пов'язує відсутність деяких реквізитів з правом платника податків на податкові відрахування з ПДВ або формування валових витрат. «Якщо ж первинні облікові документи складені з порушенням законодавства і наявні недоліки в їх заповненні не дозволяють отримати об'єктивну інформацію, суд приймає сторону податкових органів. Незначні помилки, допущені при заповненні рахунків-фактур, видаткових накладних (наприклад, неправильне зазначення ІПН, незначення ПІБ особи, яка одержала товар), не є підставою для відмови в застосуванні платником податків податкових відрахувань» (Лист ВАСУ від 02.06.2011 р.).

Що стосується посилання відповідача на відсутність товарно-транспортних накладних, то товарно-транспортні накладні є внутрішнім документом сторін і не свідчать про наявність певних договірних (правових) стосунків між ними.

Відповідно до наказу Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні», яким передбачено застосування ТТН, конкурують з положеннями Податкового кодексу України і Закону № 996, які мають вищу юридичну силу, і не відносять товарно-транспортні накладні до обов'язкових документів ведення податкового чи бухгалтерського обліку.

Таким чином, як вірно зазначено судом першої інстанції, відсутність ТТН при наявності інших первинних документів не може стати належним доказом відсутності факту реальності здійснених операцій.

Крім того, відповідачем не надано суду доказів того, що податкові накладні, які виписані контрагентами позивача і які, за приписами Податкового кодексу України, є підставою для формування податкового кредиту платника податків, не відповідають положенням Наказу ДПА України від 21.12.2010 р. № 969, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 29.12.2010 р. за № 1401/18696 «Про затвердження форми Податкової накладної та Порядку її заповнення» та Наказу Міністерства фінансів України «Про порядок заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 р. № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за № 1333/20071.

Невикористання позивачем придбаних у ПП «Аркадія», ТОВ «Спецторг», ТОВ «Промальянс енерджі», ФОП ОСОБА_4 товарів (робіт, послуг) у власній господарській діяльності відповідачем не доведено.

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку про те, що наявність вищенаведених первинних документів свідчить про рух активів позивача у процесі здійснення господарської операції, тобто про те, що мали місце реальні зміни майнового стану платника податків, які є обов'язковою ознакою господарської операції.

Частинами 5 ст.203 ЦК України передбачено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 71 КАС України обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення покладається саме на відповідача (якщо він заперечує проти адміністративного позову).

Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, всупереч вимог ч.2 ст.71 КАС України, не надано суду доказів правомірності податкових повідомлень-рішень від 09.07.2013 р., прийнятих на підставі акту перевірки від 21.06.2013 р.:

- № 0000751500, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 141 931,50 грн., у тому числі 94 621 грн. основного платежу та 47 310,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1, а. с.53);

- № 0000761500, яким Товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за серпень 2011 року у розмірі 990 грн. (т.1, а. с.55);

- № 0000771500, яким Товариству збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 151 344 грн., у тому числі 100 896 грн. основного платежу та 50 448 грн. штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) (т.1, а. с.51).

Отже, наведене свідчить про правомірність задоволення судом першої інстанції позовних вимог Товариства щодо визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Керуючись ст.196, ст.198, ст.200, ст.205, ст.206 КАС України, суд , -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Світловодської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. у справі № 811/3809/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 січня 2014 р. у справі № 811/3809/13-а - залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.

Головуючий: Н.А. Бишевська

Суддя: І.Ю. Добродняк

Суддя: Я.В. Семененко