Рішення

від 13.11.2014 по справі 911/3872/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" листопада 2014 р. Справа № 911/3872/14

Господарський суд Київської області у складі судді Антонової В.М., розглянувши справу

за позовомДочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітта» про стягнення 199 556,00 грн.

за участю представників сторін:

від позивача:Лещенко Н.С. (довіреність №230 «д» від 30.10.2014); від відповідача:не з'явився. секретар судового засідання: Жиленко Е.В.

Обставини справи:

10.09.2014 Дочірнє підприємство «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (далі-позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою №09/816 від 09.09.2014 (вх. №4010/14) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітта» (далі-відповідач) про стягнення 199 556,00 грн.

В обґрунтуванні своїх позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором на перевезення вантажу №10910 від 07.10.2011 та договір на перевезення вантажу №07/10-11 від 07.10.2011, а саме щодо здійснення перевезення.

В результаті чого просить суд стягнути з відповідача безпідставно набуті кошти в розмірі 199 556, 00 грн.

Ухвалою господарського суду Київської області від 10.09.2014 порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 09.10.2014.

У судовому засідання 09.10.2014 представник позивача подав клопотання про продовження строку розгляду спору на 15 днів.

Ухвалою господарського суду Київської області від 09.10.2014 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів з 12.11.2014 по 26.11.2014 та відкладено розгляд справи на 13.11.2014.

11.11.2014 через канцелярію господарського суду Київської області представник позивача подав клопотання б/н від 10.11.2014 (вх. №25086/14), в якому додає документи витребувані ухвалою від 09.10.2014.

Присутній у судовому засіданні 13.11.2014 представник позивача позовні вимоги підтримав, вважає їх правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

У судове засідання 13.11.2014 представник відповідача, який у відповідності до ч.1 ст.64 ГПК України належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвали суду не виконав, відзиву на позовну заяву не надав.

Згідно роз'яснень п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи зазначене, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача, належно повідомленого про дату, час та місце судового засідання.

Крім того, у зв'язку з неподанням відповідачем на вимогу суду відзиву на позов, суд на підставі ст.75 ГПК України вважає за можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

У судовому засіданні 13.11.2014 року господарським судом Київської області в порядку вимог ст. 85 ГПК України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши представлені докази в їх сукупності, суд встановив:

07.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мітта» (перевізник за договором, відповідач у справі) та Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (замовник за договором, позивач у справі) було укладено договір №10910 на перевезення вантажу (далі-договір №10910).

Відповідно до п.1.1. договору №10910 даний договір регулює взаємовідносини сторін при наданні перевізником замовникові послуг з перевезення вантажів.

Згідно п.1.2. договору №10910 перевізник зобов'язується в порядку і на умовах визначених договором доставляти наданий йому представником замовника вантаж до пункту призначення вказаного замовником, а замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Додатком №1 від 07.10.2011 до договору №10910 зазначено, що вартість послуг з перевезення вантажу самоскидами становить 1,45 грн. за один кілометр за одну тонну перевезеного вантажу.

Загальна сума договору складає 99 778,00 грн. (п. 4. додатку №1 від 07.10.2011 до договору №10910).

Господарським судом встановлено, що сторонами підписано та скріплено печатками видаткову накладну №12 від 10.10.2011 на суму 99 778,00 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оплатив вантажні перевезення за договором №10910 в сумі 99 778,00 грн. про, що свідчить платіжне доручення №1559 від 12.10.2011.

Дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором №10910 щодо оплати за послуги.

Крім того, 07.10.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мітта» (перевізник за договором, відповідач у справі) та Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (замовник за договором, позивач у справі) було укладено договір №07/10-11 (далі-договір №07/10-11).

Відповідно до п.1.1. договору №07/10-11 даний договір регулює взаємовідносини сторін при наданні перевізником замовникові послуг з перевезення вантажів.

Згідно п.1.2. договору №07/10-11 перевізник зобов'язується в порядку і на умовах визначених договором доставляти наданий йому представником замовника вантаж до пункту призначення вказаного замовником, а замовник зобов'язується сплачувати за перевезення вантажу встановлену плату.

Додатком №1 від 07.10.2011 до договору №07/10-11 зазначено, що вартість послуг з перевезення вантажу самоскидами становить 1,45 грн. за один кілометр за одну тонну перевезеного вантажу.

Загальна сума договору складає 99 778,00 грн. (п. 4. додатку №1 від 07.10.2011 до договору №07/10-11).

Господарським судом встановлено, що сторонами підписано та скріплено печатками видаткову накладну №10 від 13.10.2011 на суму 99 778,00 грн. з ПДВ.

З матеріалів справи вбачається, що позивач оплатив вантажні перевезення за договором №07/10-11 в сумі 99 778,00 грн. про, що свідчить платіжне доручення №627 від 10.10.2011.

Дослідивши умови договору та наявні в матеріалах справи документи, господарський суд дійшов висновку, що позивачем було належним чином виконано взяті на себе зобов'язання за договором №07/10-11 щодо оплати за послуги.

Регулювання відносин, що виникають у зв'язку із наданням послуг по перевезенню вантажу здійснюється Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, іншими нормативно-правовими актами і безпосередньо договором.

Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ч. 2 статті 908 цього ж кодексу загальні умови перевезення визначаються Цивільним кодексом України, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюється договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Частиною 1 статті 909 цього ж кодексу передбачено, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно ч. 1 статті 916 цього ж кодексу перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 цього ж кодексу порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною фінансовою інспекцією в Київській області було проведено позапланову ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2011 по 01.12.2011, відповідно до якої складено акт №06-20/058 від 26.06.2013 (далі-акт).

В акті Державної фінансової інспекції в Київській області зазначено, що на підставі представлених документів до звірки, Товариством з обмеженою відповідальністю «Мітта» не підтверджено факт перевезення піску річкового на суму 199 556, 00 грн., проте, оплата проведена Дочірнім підприємством «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

З акту Державної фінансової інспекції в Київській області вбачається, що позивачем безпідставно перерахуванні кошти відповідачеві без отримання послуг.

Як вбачається з матеріалів справи, товарно-транспортні накладні на спірне перевезення сторонами не оформлювалися.

За таких обставин, суд позбавлений можливості встановити факт здійснення перевезення 10.10.2011 та 13.10.2011, кількість кілометрів та масу перевезеного вантажу.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що матеріалами справи не підтверджується той факт, що відповідач 10.10.2011 та 13.10.2011 здійснив на адресу позивача перевезення вантажу, тому вказані перевезення були оплачені позивачем безпідставно.

Відповідно до ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно ч. 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Частиною 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Судом встановлено, що грошові кошти у розмірі 199 556,00 грн. набуто відповідачем безпідставно, оскільки, відповідачем не доведено факт виконання зобов'язань за договорами, а саме щодо здійснення перевезення, згідно яких позивач перерахував відповідачу зазначені грошові кошти.

Як зазначалося, станом на день прийняття рішення у справі відповідач не повернув позивачу безпідставно набуті грошові кошти у розмірі 199 556,00 грн. Зазначений факт відповідачем не спростовано.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, виходячи з вищевикладених обставин справи, господарський суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними позивачем належними та допустимими доказами, не спростованими відповідачем і такими, що підлягають задоволенню повністю в розмірі 199 556,00 грн.

Враховуючи викладене, судовий збір відповідно до ст. 44, ст. 49 ГПК України покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд,-

вирішив :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мітта» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, вулиця Шолуденка, будинок 1, ідентифікаційний код: 36444928) на користь Дочірнього підприємства «Київське обласне дорожнє управління» відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (03151, м. Київ, вулиця Народного Ополчення, 11-А, ідентифікаційний код: 33096517) 199 556 (сто дев'яносто дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят шість) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та 3 991 (три тисячі дев'ятсот дев'яносто одну) грн. 12 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішення законної сили.

Рішення господарського суду Київської області набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання та може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

Суддя В.М. Антонова

Дата підписання 18.11.2014 р.