Постанова

від 12.11.2014 по справі п/811/3499/14

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2014 року Справа № П/811/3499/14

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого - судді Кармазиної Т.М.

за участю секретаря - Дегтярьова Д.В.,

за участю представника позивача - Хомич В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кіровограді справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Трелакс-Пак" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач з вернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області від 20 червеня 2014 р. №0001092206.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що оскаржуване рішення винесене відповідачем на підставі акту перевірки згідно якого перевіряючі дійшли висновку про нікчемність правочинів здійснених між ТОВ "Трелакс-Пак" та ПП "Артсіті", ПП "Інтеко-Трейд", внаслідок чого операції з придбання мали не товарний характер, оскільки контрагенти не підтвердили належним чином операції з надання послуг. Окрім цього, на думку позивача, працівник податкового органу з перевищенням своїх прав та обов'язків, наданих Податковим кодексом України, дійшов до необґрунтованого висновку, що правочини ТОВ "Трелакс-Пак" з вказаними підприємствами-постачальниками не спричиняють реального настання правових наслідків, а тому є нікчемними. Натомість, як зазначив позивач, відповідачем не враховано, що господарські операції підтверджені належними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку і які засвідчують сам факт здійснення поставки товару та передачі товару. Також, поставлений товар використано ТОВ "Трелакс-Пак" для виготовлення власної продукції, яку в подальшому реалізовано. Отже, на думку позивача, висновки акту перевірки є необґрунтованими, а винесене податкове повідомлення-рішення - незаконними та таким, що підлягає скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі, просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених в позові.

Відповідачем до суду подано заперечення проти позову згідно змісту якого зазначено, що згідно акту перевірки ТОВ "Трелакс-Пак" та враховуючи результати перевірок ПП "Інтеко-Трейд" та ПП "Артсіті", за результатами яких встановлено відсутність фактичного постачання товарів (робіт, послуг), не підлягають включенню до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств ТОВ "Трелакс-Пак" обсяги взаємовідносин з ПП "Інтеко-Трейд" та ПП "Артсіті" за період, що перевіряється, на загальну 1 036 309,00 грн., по операціям відображеним як придбання товарів (робіт, послуг), що не підтверджуються фактичними обставинами та можливістю здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, відсутності підприємств за місцезнаходженням, відсутності підтвердження факту взаємовідносин. Відтак, на порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачем завищено валові витрати та витрати, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств на загальну суму 1 036 309,00 грн., в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 213 959,00 грн.. Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог (т.1 а.с.235-236).

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, проте надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження (т.1 а.с.234, 247).

Суд, дослідивши подані документи та матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Трелакс-Пак" зареєстровано 24.07.2001 року виконавчим комітетом Кіровоградської міської ради як юридична особа, та перебуває на обліку в Кіровоградській ОДПІ як платник податків. (т.1 а.с.202-203)

Судом встановлено, що посадовими особами відповідача було проведено планову виїзну документальну перевірку ТОВ "Трелакс-Пак" (код 31562569) з питань достовірності, повноти та своєчасності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, а також дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2012 року по 31.12.2013 року та перевірку з питань правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 року по 31.12.2013 року.

За результатами перевірки складено акт №124/11-23-22-06/31562569 від 06.06.2014 року (т.1 а.с.12-62), згідно висновків якого перевіркою встановлено порушення, зокрема, п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 213 959,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 179 125,00 грн., за 2013 рік в сумі 34 834,00 грн..

10.06.2014 р. позивачем подано заперечення проти акту перевірки (т.1 а.с.63-69), яке згідно відповіді "Про розгляд заперечення до акту перевірки №124/11-23-22-06/31562569 від 06.06.2014 р." від 17.06.14 р. №17597/10/11-23-22-06 (т.1 а.с.70-74) визнано необґрунтованим, а висновки акту перевірки - правомірними в повному обсязі.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 р. №0001092206 про збільшення позивачу суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 320 913,00 грн., у тому числі 213 959,00 грн. основного платежу та штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 106 980,00 грн. (т.1 а.с.9).

За результатами адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення від 20 червня 2014 р. №0001092206 залишено без змін, скарга позивача - без задоволення (т.1 а.с.75-85).

Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступні фактичні обставини.

Перевіркою встановлено, що з 01.07.2012 р. по 31.12.2013 р. позивачем задекларовано витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, у сумі 15 603 640,00 грн.. При цьому, перевіркою повноти визначення витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, за даний період встановлено їх завищення в загальній сумі 1 036 309,00 грн., в тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 852 976,00 грн., за 2013 рік в сумі 183 333,00 грн.. Зокрема, як встановлено перевіркою, позивачем віднесено до складу витрат придбання товару (робіт, послуг) у ПП "Інтеко-Трейд" на загальну суму 220 000,00 грн. (в т.ч. ПДВ - 36 666,67 грн.) та ПП "Артсіті" на загальну суму 1 023 570,60 грн. (в т.ч. ПДВ - 170 595,10 грн.), без фактичного їх отримання. До даних висновків відповідач дійшов використавши в ході перевірки акт перевірки ПП "Інтеко-Трейд" № 103/11-23-22-02/38340369 від 26.05.2014 р. та акт перевірки ПП "Артсіті" № 000005/11-28-22-06/37383780 від 25.04.2014 р. (т.1 а.с.239-246), якими було встановлено відсутність у зазначених підприємств об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (робіт, послуг) у підприємств-постачальників та їх подальшої реалізації підприємствам-покупцям, в тому числі й ТОВ Тралекс-Пак", з 17.09.12 по 31.12.13..

Таким чином, на думку відповідача, не підлягають включенню до складу витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування з податку на прибуток підприємств ТОВ "Трелакс-Пак" обсяги взаємовідносин з ПП "Інтеко-Трейд" та ПП "Артсіті" за період, що перевіряється, на загальну 1 036 309,00 грн., по операціям відображеним як придбання товарів (робіт, послуг), що не підтверджуються фактичними обставинами та можливістю здійснення таких операцій з урахуванням оперативності проведення операцій та віддаленості контрагентів один від одного, відсутності підприємств за місцезнаходженням, відсутності підтвердження факту взаємовідносин. Отже, в порушення п.138.2, п.138.4, п.138.8 ст.138 та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України позивачем занижено податок на прибуток всього на суму 213 959,00 грн., у тому числі: за 3 квартал 2012 року в сумі 179 125 грн.; за 2013 рік в сумі 34 834 грн..

Однак, суд не погоджується з позицією податкового органу з огляду на наступне.

Згідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України під витратами розуміється сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Згідно вимог п.138.1 ст.138 Податкового кодексу України витрати, котрі враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Пунктом 138.4 ст.138 Податкового кодексу України вказано, що витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загально виробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу (п.138.6 ст.138 Податкового кодексу України).

Собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг. Перелік таких витрат наведено в п.138.8 ст.138 Податкового кодексу України.

При цьому, за приписами пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не враховуються при визначенні оподатковуваного прибутку витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Тобто, з огляду на вищевикладене можна зробити висновок, що платник податків має право віднести будь-які витрати до складу витрат за умови їх здійснення в межах своєї господарської діяльності, документального підтвердження відповідних витрат шляхом оформлення первинних документів відповідно до вимог чинного законодавства.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року №996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) передбачено, що первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно ст.9 Закону №996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно до п.1.32 ст.1 Закону №334/94-ВР господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Отже, вказані правові норми визначають, що до складу валових доходів та витрат можуть бути віднесені доходи та витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами. При цьому, валові витрати можуть бути підтверджені лише тими документами, які свідчать про реальність виконання договору, зміст, обсяг наданих послуг та їх вартість.

Як зазначалось судом, ТОВ "Трелакс-Пак" зареєстровано 24.07.01 р. як юридична особа, основним видом діяльності якого (за КВЕД-2010) є, зокрема: друкування іншої продукції (18.12), виробництво гофрованого паперу та картону, паперової та картонної тари (п.17.21). Для здійснення своєї підприємницької діяльності позивач орендує приміщення за адресою: пр-кт.Інженерів,15, м. Кіровоград, згідно договору оренди приміщення від 31.12.2011 р. № 1 та додаткової угоди до нього від 31.12.2012 р. № 1, укладеного з ТОВ "Комерційна нерухомість" (код 37918444).

Судом встановлено, що в перевіряємому періоді позивач перебував у господарських правовідносинах з ПП "Інтеко-Трейд" і ПП "Артсіті", які зареєстровані як юридичні особи та не перебувають, станом на 28.10.2014 року, у процесі припинення або провадження у справі про банкрутство (т.1 а.с.221-222).

Позивачем віднесено до складу витрат придбання товару, як сировину та матеріали для виробництва харчової упаковки, у ПП "Інтеко-Трейд" на загальну суму 220 000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 36 666,67 грн..

Так, 18 березня 2013 року між ТОВ "Трелакс-Пак" (Покупець) та ПП "Інтеко-Трейд" (Продавець) було укладено договір поставки № 27 (купівлі-продажу), згідно до предмету якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупцю Товар (сировина та матеріали для виробництва харчової упаковки), а Покупець зобов'язувався прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених даними Договором (т.1 а.с.86-87).

На виконання умов Договору поставки №27 позивачем проведено оплату за сировину в сумі 220 000 грн., що підтверджено платіжним дорученням №264 від 18.04.2013 р. на суму 100 000 грн. (т.1 а.с.90), №195 від 01.04.2013 р. на суму 120 000 грн. (т.1 а.с.91), а ПП "Інтеко-Трейд", в своє чергу, виписано податкові накладні №7 від 02.04.2013 р. на загальну суму 120 000 грн., в т.ч. ПДВ 20 000 грн. (т.1 а.с.88) та №55 від 18.04.2013 р. на загальну суму 100 000 грн., в т.ч. ПДВ 16 666, 67 грн. (т.1 а.с.89).

В подальшому, ПП "Інтеко-Трейд", на виконання умов Договору, у липні 2013 р. поставлено позивачу товару, а саме: плівку ОПП металеву та плівку ОПП біло-перлинну на загальну суму 220 000 грн., в т.ч. ПДВ - 36 666,67 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1028 від 10.07.2013 р. (т.1 а.с.92) та товарно-транспортною накладною від 10.07.2013 р. №327 (т.2 а.с.30-31).

Крім того, позивачем було віднесено до складу витрат придбання товару, як сировину та матеріали для виробництва харчової упаковки, у ПП "Артсіті" на загальну суму 1 023 570,60 грн., в т.ч. ПДВ - 170 595,10 грн..

19 квітня 2011 року між ТОВ "Трелакс-Пак" (Покупець) та ПП "Артсіті" (Продавець) укладено договір поставки № 11 (купівлі-продажу), згідно до предмету якого Продавець зобов'язувався передати у власність Покупцю Товар (сировина та матеріали для виробництва харчової упаковки), а Покупець зобов'язувався прийняти цей Товар та своєчасно здійснити його оплату в порядку та на умовах, визначених даними Договором (т.1 а.с.93-94).

На виконання умов Договору поставки №11 ПП "Артсіті" було здійснено поставку товару (плівку) на загальну суму 1 023 570,60 грн., в т.ч. ПДВ 170 595,10 грн., що підтверджується: видатковими накладними: №1697 від 10.07.2012 р. (т.1 а.с.95), №1689 від 09.07.2012 р. (т.1 а.с.96), №1688 від 09.07.2012 р. (т.1 а.с.97), №1687 від 09.07.2012 р. (т.1 а.с.98), №1623 від 02.07.2012 р. (т.1 а.с.99), №2966 від 28.09.2012 р. (т.1 а.с.100), №2965 від 28.09.2012 р. (т.1 а.с.101), №2602 від 17.09.2012 р. (т.1 а.с.102), №2554 від 10.09.2012 р. (т.1 а.с.103), №2240 від 30.07.2012 р. (т.1 а.с.104), №2190 від 23.07.2012 р. (т.1 а.с.105), №2189 від 23.07.2012 р. (т.1 а.с.106), №1737 від 16.07.2012 р. (т.1 а.с.107), №1714 від 12.07.2012 р. (т.1 а.с.108), №1704 від 11.07.2012 р. (т.1 а.с.109), №1703 від 11.07.2012 р. (т.1 а.с.110), №1698 від 10.07.2012 р. (т.1 а.с.111) та товарно-транспортними накладними (т.2 а.с.32-101).

Також, ПП "Артсіті" виписано позивачу податкові накладні: №№229, 50, 60, 228, 81, 68, 69, 99, 204, 61, 54, 23, 141, 142, 2, 48, 49 (т.1 а.с.112-128). В свою чергу, позивачем здійснено оплату за поставлений ПП "Артсіті" товар, що підтверджено платіжними дорученнями: №№1138, 1228, 1232, 1235, 1240, 1245, 1344, 1352, 1381, 1498, 1548, 23 (т.1 а.с.129-140).

Поставлену ПП "Інтеко-Трейд" та ПП "Артсіті" сировину в подальшому використано позивачем у власній господарській діяльності для виготовлення власної продукції, яку потім було реалізовано на підтвердження чого до матеріалів справи надано накладні на внутрішнє переміщення, договори купівлі-продажу та видаткові накладні (т.1 а.с.141-190). Також, судом враховано, що господарські операції було відображено в податковому обліку (т.1 а.с.249-250, т.2 а.с.1-29), відтак, факт використання товару у господарській діяльності, та, безпосередньо, реальність виконання договорів поставок, підтверджується первинними бухгалтерськими документами щодо отримання даного товару, які містяться в матеріалах справи, а також його подальшого використання.

Отже, з аналізу наведених норм чинного законодавства та правовідносин ТОВ "Трелакс-Пак" з ПП "Інтеко-Трейд" і ПП "Артсіті", суд дійшов висновку про необґрунтованість доводів відповідача щодо порушення позивачем вимог ст.ст.138-139 Податкового кодексу України та завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначені об'єкта оподаткування з податку на прибуток на загальну суму 1 036 309,00 грн. та заниження податку на прибуток на 213 959,00 грн..

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

Згідно вимог частини другої статті 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення від 20.06.14 р. №0001092206, тому суд вважає його таким, що підлягає скасуванню.

Відповідно до ч.1 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Суд вважає за необхідне присудити позивачу з Державного бюджету України судові витрати в сумі 487,20 грн..

Керуючись ст.ст. 86, 94, 159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Кіровоградській області від 20 червня 2014 року №0001092206.

Присудити товариству з обмеженою відповідальністю "Трелакс-Пак" з Державного бюджету України судові витрати в сумі 487,20 грн..

Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст.254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подання в 10-денний строк з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України - протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, копія якої одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено - 17.11.2014р.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Т.М. Кармазина