номер провадження справи 27/76/14
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11.11.2014 Справа № 908/3180/14
до Малого приватного підприємства "РОСА" (69121 м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 26, кв. 257)
про стягнення 26 172 грн. 99 коп. та звільнення орендованого приміщення
Суддя Дроздова С.С.
Представники сторін:
Від позивача: Ляховецький Т.І., дов. № 6 від 10.01.2014 р.
Від відповідача : Романько С.О., директор, НОМЕР_1 від 11.12.2012р.
Товариство з додатковою відповідальністю "ТАКСОПАРК ПЛЮС", м. Запоріжжя, звернулося до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Малого приватного підприємства "РОСА", м. Запоріжжя про стягнення 26 172 грн. 99 коп.штраф з урахуванням 20% ПДВ та звільнення орендованого приміщення за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013 р., яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене лі. Е інв № 013, складається з приміщень № 2- 3,6 м 2 , № 3 - 60,3 м 2 , № 4 - 7,5 м 2 , № 5 - 6,6 м 2 , № 6 - 118,5 м 2
Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., протоколом автоматичного розподілу справ між суддями від 02.09.2014р., справу № 908/3180/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 03.09.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/3180/14, присвоєно справі номер провадження 27/76/14 та призначено судове засідання на 29.09.2014р.
У судовому засіданні 29.09.2014р. оголошувалася перерва до 29.10.2014р., на підставі ст. 77 ГПК України, для необхідності надання сторонами додаткових доказів та документів, які необхідні для повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи по суті.
Ухвалою суду від 29.10.2014р. продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, відповідно до ст. 69 ч.3 ГПК України. Судове засідання призначено на 11.11.2014р.
11.11.2014р. продовжено судовий розгляд справи № 908/3180/14.
11.11.2014р. до початку розгляду справи представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представникам сторін, які прибули в судове засідання, їх права, у тому числі право заявляти відводи.
Відводів складу суду не заявлено.
У судовому засіданні 11.11.2014 р. позивач підтримав заяву про уточнення позовних вимог, надану до канцелярії господарського суду 03.11.2014р., в якій просить суд:
- стягнути з відповідача штраф у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення здачі орендованого майна, відповідно до п. 9.7 договору оренди № 12/13 від 01.01.2013р. у сумі 26 172 грн. 99 коп. з урахуванням 20% ПДВ;
- примусово звільнити орендоване приміщення за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013р., яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв № 013, складається з приміщень № 2- 3,6 м 2 , № 3 - 60,3 м 2 , № 4 - 7,5 м 2 , № 5 - 6,6 м 2 , № 6 - 118,5 м 2 .
Заява позивача про уточнення позовних вимог прийнята судом.
Розгляду підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення здачі орендованого майна, відповідно до п. 9.7 договору оренди № 12/13 від 01.01.2013р. у сумі 26 172 грн. 99 коп. з урахуванням 20% ПДВ та про примусове звільнення орендованого приміщення за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013р., яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв № 013, складається з приміщень № 2- 3,6 м 2 , № 3 - 60,3 м 2 , № 4 - 7,5 м 2 , № 5 - 6,6 м 2 , № 6 - 118,5 м 2 .
В засіданні суду 11.11.2014р. відповідач підтримав заперечення на позовну заяву, викладені у письмовому відзиві, наданому до канцелярії суду 29.10.2014р. (містяться в матеріалах справи).
Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, заслухавши представників позивача та відповідача, оцінивши надані докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.
Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.
Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.
Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.
Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.
Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).
Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.
Господарським судом встановлено , що 01.01.2013р. між ТДВ "ТАКСОПАРК ПЛЮС" (орендодавець) та МПП "РОСА" (орендар) укладено договір оренди № 12/13.
Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нерухоме майно, а саме нежитлове приміщення - загальною площею - 196,5 кв.м.
Згідно п. 1.2 договору орендоване майно розташоване на території ТДВ "ТАКСОПАРК ПЛЮС" за адресою: 69095, м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4, та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене:
1.2.1 літ. Е - інв..№ 013, приміщення № 2 -3,6 м2, № 3 - 60,3 м2, № 4 - 7,5 м2, № 5 - 6,6 м2, № 6-118,5 м2 ;
Відповідно до п. 1.3 орендоване майно надається орендареві для використання без права викупу.
Згідно п. 10.1 договору, цей договір діє по 31.12.2015р.
Пунктом 2.1 договори, сторони визначили, що вступ орендаря у володіння і користування орендованим майном настає разом з підписанням сторонами договору оренди і акту прийому - передачі.
На підставі акту приймання-передачі від 01.01.2013р. відповідач прийняв вищезазначене нежитлове приміщення у орендодавця. Отже, орендар вступив у володіння і користування орендованим майном з 01.01.2013р.
Розділом 3 договору № 12/13 передбачено, що розмір орендної плати за користування майном за перший місяць оренди складає 2 814 грн. 30 коп., в тому числи 20% ПДВ. Розмір орендної плати за користування майном за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.
Орендар повинен до 20 числа щомісячно отримувати рахунок в бухгалтерії орендодавця та підписувати акти виконаних робіт.
Орендна плата перераховується орендарем щомісяця на поточний рахунок або вноситься до каси орендодавця до 20-го числа поточного місяця.
Згідно п. 4.2 договору орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцеві орендну плату та оплату (компенсацію) за комунальні послуги.
Згідно ч. 1 ст. 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.
Відповідно до умов статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму... Плата за користування майном може вноситься за вибором сторін у грошовій або натуральній формі... Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором ...
Відповідач починаючи з травня 2013р. по 31.01.2014р. належним чином не виконує умови договору оренди № 12/13, а саме не сплачує орендну плату за користування майном.
За таких обставин, оскільки однією із кваліфікуючих ознак договору найму є його оплатний характер, за користування найманим майном з наймача обов'язково стягується орендна плата.
Частиною 1 статті 286 ГК України передбачено, що орендна плата вноситься орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності.
Відповідно до ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до розділу 8 договору після закінчення строку оренди, визначеного цим договором, а також при його достроковому розірванні, орендар зобов'язаний передати орендодавцю приміщення протягом 2-х днів за актом здачі-приймання, складеному у двох примірниках (по одному для кожної із сторін).
Протягом строку, визначеного в п. 8.1 цього договору, орендар зобов'язаний звільнити орендоване майно.
Орендоване майно вважається фактично переданим орендодавцеві з моменту підписання акта здачі-приймання. У момент підписання цього акта орендар передає орендодавцеві ключі від орендованого майна.
Оплата орендної плати та комунальних послуг орендарем здійснюється по день фактичного передання орендованого майна.
Орендоване майно вважається поверненим (переданим) орендодавцеві з часу підписання сторонами акта здачі - прийому орендованого майна.
21.01.2014р. позивач надіслав на адресу відповідача лист № 23 про дострокове розірвання договору оренди № 12/13 від 01.01.2013р., в якому зазначив, що останньою датою терміну дії договору вважається 31.01.2014р. Крім того, у листі позивач попереджав відповідача про порядок повернення приміщення.
22.07.2014р. позивач надіслав на адресу відповідача претензію № 184 про здачу орендованого майна та сплату штрафу за прострочення здачі орендованого майна.
Претензія позивача залишилася відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до п. 9.7 договору в разі прострочення здачі орендованого майна орендарем після розірвання або закінчення строку договору, орендар сплачуєш траф в розмірі 5 % від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення (включаючи день здачі).
Оскільки, відповідно до договору оренди відповідач повинен передати орендоване майно протягом 2-х днів, так як договір оренди вважається розірваним з 31.01.2014р., то починаючи з 03.02.2014р. відповідач прострочив здачу орендованого майна з 31.01.2014р. по 07.08.2014р. на 186 днів (26 днів - лютий місяць; 31 день - березень місяць; 30 днів - квітень місяць; 31 день - травень місяць; 30 днів - червня; 31 день - липня; 7 днів - серпня).
Враховуючи те, що п. 3.1 договору оренди визначено, що розмір орендної плати за користування майном за перший місяць оренди складає 2 814 грн. 30 коп., в тому числи 20% ПДВ, розмір штрафу розраховується наступним чином: 2 814,30 грн. х 5% = 140,715 грн. (сума прострочення в день); 140,715 грн. х 186 днів = 26 172 грн. 99 коп.
Отже, вимоги позивача про нарахування позивачем штрафу, у зв'язку з порушенням умов договору оренди 12/13 у розмірі 26 172 грн. 99 коп. не суперечить нормам діючого законодавства України, тому задовольняється судом.
Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.
Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності
конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.
Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.
Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької діяльності є орендою.
Статтею 3 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.
Статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 3 статті 291 ГК України, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому ст. 188 цього Кодексу.
Пунктом 10.2 договору сторонами визначено, що орендодавець має право розірвати даний договір із письмовим попередженням за 10 днів, якщо орендатор не вніс орендну плату, або не сплатив (не компенсував) комунальні послуги витрати чи інші передбачені договором протягом 30 календарних днів від строку платежу.
Згідно зі ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
Як свідчать матеріали справи, пояснення позивача, відповідач в добровільному порядку орендоване ним приміщення не звільнив, акт приймання-передачі не надав.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 202 ГК України та ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються.
Згідно з ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Частиною 4 статті 284 ГК України, статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Враховуючи встановлені на підставі оцінки доказів обставини справи, суд дійшов висновку, що будь-які правові підстави у відповідача займати орендоване приміщення, відсутні і він зобов'язаний повернути орендодавцю нежитлове приміщення, зазначене у договорі оренди № 12/13 від 01.01.2013р. позивачу.
Відповідно до ст. 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договору.
Заперечення відповідача про те, що відповідачем протягом 2002 - 2003р.р. було здійснено капітальний ремонт, який було узгоджено з директором ТДВ «ТАКСОПАРК ПЛЮС» на загальну суму 37 092 грн. 00 коп. без урахування ПДВ та посилання на ч. 3 ст. 776 ЦК України, якою передбачено: якщо наймодавець не провів капітального ремонту речі, що перешкоджає її використанню відповідно до призначення та умов договору, наймач має право відремонтувати річ, зарахувавши вартість ремонту в рахунок плати користуванню річчю, або вимагати відшкодування вартості ремонту, не приймаються судом до уваги, оскільки актом прийому-передачі від 01.03.2002р. передбачено, що об'єкт придатний до експлуатації. Також, у зазначеному акті наявна характеристика об'єкта: фундамент і цоколь бетонний, стіни цеглові, поли бетоні, дах - металевий шифер, ворота - металеві.
Відповідачем було виконано поточний ремонт приміщення, а не капітальний ремонт, що і підтверджується актом виконаних робіт, на який посилається відповідач. Зазначені роботи були зараховані взаємозаліком як орендна плата за оренду приміщення.
Відповідач у своїх запереченнях зазначив, що МПП «Роса» і раніше з 01.03. 2002 року орендувало вказане приміщення відповідно до договорів оренди № 123 від 01.03. 2002 року, № 34/08 від 01.08. 2008 року, № 2/09 від 01. 01. 2009 року, № 13/12 від 01.01.2012 року.
20.08.2004р. за № 12 відповідач надсилав гарантійний лист на адресу позивача, з чого можна зробити висновок про те, що вказана відповідачем сума до цього моменту вже була використана взаємозаліком.
Пунктом 3.3 договору оренди № 123 від 01.03.2002р. передбачено, що орендна плата за домовленістю сторін може вноситися в натуральній або змішаній формі товарами або послугами.
Для проведення робіт відповідач залучався в якості виконавця робіт, за що йому виплачувалися кошти і по окремим кошторисам та актам виконувалися взаємозаліки за оренду приміщення в розрахунок виконаних робіт, тобто на момент закінчення договору ВАТ «Таксопарк» повністю виконав умови по оплаті послуг.
Аналогічно були проведені взаємозаліки і в 2012-2013 роках за новим договором оренди № 12/13 від 01.01.2013р.
Посилання відповідача на п. 6.2 договорів 2002р., 2008р., 2009р. є необґрунтованим, оскільки зазначені договори виконані в повному обсязі та розірвані за спливом строку дії та за згодою сторін, а ніяк не по ініціативі орендодавця, на що посилається відповідач.
Відповідно до п. 4 ст. 653 ЦК України сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідач має право звернутися до суду з позовом протягом трьох років з моменту порушення його прав.
Відповідачем протягом всього строку дії договору оренди № 123 від 01.03.2002 року не було пред'явлено ніяких претензій та після закінчення строку дії договору відповідач жодного разу не звернувся до орендодавця чи до суду про відновлення порушених прав та відшкодування вартості ремонту.
Згідно із ст. 795 ЦК України повернення наймачем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.
На день розгляду справи у господарському суді, відповідач приміщення не повернув, акт приймання-передачі не підписав.
За таких обставин, вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення здачі орендованого майна, відповідно до п. 9.7 договору оренди № 12/13 від 01.01.2013р. у сумі 26 172 грн. 99 коп. з урахуванням 20% ПДВ та про примусове звільнення орендованого приміщення за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013р., яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв № 013, складається з приміщень № 2- 3,6 м 2 , № 3 - 60,3 м 2 , № 4 - 7,5 м 2 , № 5 - 6,6 м 2 , № 6 - 118,5 м 2
є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.
На підставі статті 85 ГПК України - 11.11.2014року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.
Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.
Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю "ТАКСОПАРК ПЛЮС", м. Запоріжжя до Малого приватного підприємства "РОСА", м. Запоріжжя задовольнити.
Стягнути з Малого приватного підприємства "РОСА" (69121 м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 26, кв. 257, код ЄДРПОУ 13637590) на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ТАКСОПАРК ПЛЮС" (699095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4, код ЄДРПОУ 03114081) штрафу у розмірі 5% від суми місячної орендної плати за кожний день прострочення здачі орендованого майна, відповідно до п. 9.7 договору оренди № 12/13 від 01.01.2013р. у сумі 26 172 (двадцять шість тисяч сто сімдесят дві) грн. 99 коп. з урахуванням 20% ПДВ, 3 045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Зобов’язати Мале приватне підприємство "РОСА" (69121 м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 26, кв. 257, код ЄДРПОУ 13637590) примусово звільнити на користь Товариства з додатковою відповідальністю "ТАКСОПАРК ПЛЮС" (699095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4, код ЄДРПОУ 03114081) орендоване приміщення за договором оренди № 12/13 від 01.01.2013р., укладеного між Товариством з додатковою відповідальністю "ТАКСОПАРК ПЛЮС" (699095 м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4, код ЄДРПОУ 03114081) та Малим приватним підприємством "РОСА" (69121 м. Запоріжжя, вул. Маршала Чуйкова, 26, кв. 257, код ЄДРПОУ 13637590), яке розташоване за адресою м. Запоріжжя, вул. Героїв Сталінграду, 4 та відповідно до технічного паспорту БТІ позначене літ. Е інв № 013, складається з приміщень № 2- 3,6 м 2 , № 3 - 60,3 м 2 , № 4 - 7,5 м 2 , № 5 - 6,6 м 2 , № 6 - 118,5 м 2 .
Суддя С.С. Дроздова
Рішення оформлено та підписано 14.11.2014р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суд | Господарський суд Запорізької області |
Дата ухвалення рішення | 11.11.2014 |
Оприлюднено | 24.11.2014 |
Номер документу | 41430415 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Запорізької області
Дроздова С.С.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні