Рішення

від 10.11.2014 по справі 910/12231/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/12231/14 10.11.14

за позовом Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м.Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення боргу по орендній платі

Головуючий суддя Полякова К.В.

Суддя Гумега О.В.

Суддя Літвінова М.Є.

Представники:

Від позивача: Ніговська Н.Д. (дов.№07 від 01.10.2013)

від відповідача: Рясько Н.А. (дов.№б/н, без дати), Єрьоменко В.І. (дов.№б/н, без дати)

від третьої особи: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м.Києва звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський" про стягнення боргу по орендній платі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2014 порушено провадження у справі №910/12231/14 та призначено її до розгляду на 07.08.2014 року.

24.07.2014 та 06.08.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду м. Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення розгляду справи відповідно.

За наслідками розгляду спору у судовому засіданні 07.08.2014, суд, у задоволення клопотання представника позивача, продовжив строк розгляду спору на п'ятнадцять днів та відклав розгляд справи на 26.08.2014 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 призначено колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів.

Розпорядженням в.о. Голови Господарського суду міста Києва від 26.08.2014 визначено для розгляду справи № 910/12231/14 колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Полякова К.В., судді Гумега О.В., Літвінова М.Є.

Ухвалою суду від 26.08.2014 справа № 910/12231/14 прийнята до провадження вищезазначеною колегією суддів та призначена до розгляду на 23.10.2014 року.

10.09.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли додаткові документи для долучення до матеріалів справи.

За наслідками судового засідання 02.10.2014, суд залучив до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Деснянську районну в місті Києві державну адміністрацію та відклав розгляд справи на 23.10.2014 року.

22.10.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення по справі та клопотання про збільшення позовних вимог.

За наслідками судового засідання 23.10.2014, суд, у задоволення клопотання представників сторін, продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів, відкладено розгляд справи на 06.11.2014 та роз'яснено сторонам, що подальший розгляд справи буде здійснюватись із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог

31.10.2014 та 04.11.2014 через відділ діловодства та документообігу Господарського суду міста Києва від відповідача та позивача відповідно, надійшли письмові пояснення по справі.

За наслідками судового засідання 06.11.2014 судом постановлено ухвалу про відкладення розгляду справи на 10.11.2014 року.

Під час судового засідання 10.11.2014 представник позивача надав пояснення, аналогічні тим, що викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях, позовні вимоги просив задовольнити повністю.

У свою чергу, представник відповідача заперечував проти задоволення позову, посилаючись на обставини та факти, викладені у письмових поясненнях.

Третя особа на виклик суду не з'явилась, поважність причин неявки суду не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлена належним чином, шляхом направлення на її юридичну адресу поштового відправлення.

Разом з тим, приписи статті 22, 27 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) зобов'язують сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Нормами ст. 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених ст. 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихсь обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Згідно із п. 3.9.2 постанови N 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

За таких обставин, незважаючи на те, що третя особа не з'явилась на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення, а неявка вказаних учасників судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,-

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до розпорядження Деснянської районної у м. Києві державної адміністрації від 20.09.2012 №505, між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, комунальним підприємством «Ватутінськінвестбуд» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дніпровський» 01.04.2012 укладено договір № 700106 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (договір №700106) .

Згідно з п. 1.1. Договору №700106, Деснянська районна в місті Києві державне адміністрація передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Дніпровський» в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 277,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: вул. Братиславська, 14-6, м. Київ.

Вказане приміщення передане відповідачу в орендне користування 01.04.2014, про що сторонами договору №700106 складено, підписано та скріплено печатками акт приймання передачі нерухомого майна, копія якого долучена до матеріалів справи.

Розмір орендної плати погоджений сторонами у п.3.1. договору №700106 та становить 11 806,33 грн. (без ПДВ). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п.3.2. договору №700106).

18.07.2012 відповідно до розпорядження Деснянської районної в м. Києві державної адміністрації № 379 на праві господарського відання нежиле приміщення, яке знаходиться за адресою: вул. Братиславська, 14-6, м. Київ закріплено за комунальним підприємством «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради».

У подальшому, у зв'язку зі зміною статуту затвердженого Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради № 1041 від 26.06.2013 змінена назва з комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Деснянської районної у м. Києві ради» на комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва.

01.10.2012 здійснені дії КП «Ватутінськінвестбуд» (попереднього балансоутримувача) щодо передачі вище вказаного нежилого приміщення на баланс КП «Дирекція», згідно акту приймання-передачі 03-1.

Отже, балансоутримувачем нежитлового приміщення за адресою: вул. Братиславська, 14-6, м. Києва є Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва з 01.10.2012 року .

Згідно п. 9.1. Договору №700106 встановлено, що договір вступає в законну силу з моменту його підписання сторонами і діє з 01.04.2012 до 30.09.2012 року .

Відповідно до п. 7.6. Договору №700106, у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди балансоутримувачу.

Як вбачається із матеріалів справи такий акт сторонами не складений, а отже орендне приміщення перебуває у користуванні відповідача - ТОВ «Дніпровський». Вказаний факт під час розгляду даного господарського спору сторонами не заперечувався.

Надалі, 19.12.2013, відповідно до розпорядження Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації № 365 від 27.06.2013, між Деснянською районною в місті Києві державною адміністрацією, ТОВ «Дніпровський» та КП «Дирекція» укладено договір «про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 349/70-0106 (договір оренди).

Відповідно до п. 3.5. Договору оренди, орендна плата сплачується Орендарем на рахунок Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.

Такий акт приймання-передачі нерухомого майна складений, підписаний та скріплений печатками сторін 19.12.2013 та його копія долучена до матеріалів справи.

Умовами укладеного договору оренди, а саме п.9.1. договору оренди, сторони погодили, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.10.2012 до 30.09.2015 року.

За приписами п.3.1. розмір орендної плати згідно з розрахунком орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору становить: стартова орендна плата за один місяць оренди 11 770,00 грн. (без ПДВ). Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з урахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці (п.3.2. договору оренди).

Згідно п. 3.6. Договору орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків громадської діяльності Орендаря не пізніше 20 числа поточного місяця.

Відповідно до п. 4.2. Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Відповідачем, у порушення умов договору та вимог чинного законодавства, несвоєчасно та не в повному обсязі проводились розрахунки за орендну плату приміщення відповідно до Договору оренди, що призвело до виникнення у нього заборгованості.

Розмір вказаної заборгованості (із врахуванням заяви про збільшення позовних вимог) становить 135 052,03 грн.

Так, із матеріалів справи вбачається, що протягом періоду 01.10.2012 - 01.03.2014 балансоутримувачем помилково нараховувалась орендна плата у розмірі значно меншому ніж то передбачено умовами договору.

Врахувавши вказану арифметичну помилку, 31.03.2014 позивачем складено акт надання послуг № 1784 на суму 5 656,12 грн., акт надання послуг № 1782 на суму 44 520,42 грн. та акт надання послуг № 1783 на суму 44 783,14 грн. Зазначені в актах грошові суми дорівнюють загальному розміру недоотриманої, відповідно до умов договору оренди, орендної плати за період 01.10.2012-01.03.2014 року.

Вказані акти неодноразово направлялись відповідачу та, крім того, акти є врученими ТОВ «Дніпровський», що підтверджується наявними у матеріалах справи витягом з журналу вихідної кореспонденції позивача з відміткою про отримання відповідачем 16.04.2014 вказаних актів.

Таким чином, здійснивши повний перерахунок, використовуючи дані про нарахування вартості наданих послуг та оплату фактично наданих послуг, КП «Дирекція» звернулось із даним позовом до суду, в межах якого просить стягнути заборгованість у розмірі 135 052,03 грн. за період 01.10.2012 - 01.05.2014 року.

Відповідач, у своїх письмових поясненнях, посилаючись на відсутність належним чином оформлених правовідносин між балансоутримувачем та орендарем до 19.12.2013, стверджує, що донарахування розміру орендної плати може бути здійснено починаючи з 19.12.2013 року та додає свій власний розрахунок боргу.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Ст. 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦКУ з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші ), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Зазначені вище норми Цивільного кодексу України кореспондуються з положеннями статті 193 ГК України.

За своєю правовою природою договір № 349/70-0106про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду є договором найму, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які також підпадають під правове регулювання Глави 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Факт передання об'єкту оренди у тимчасове користування відповідача підтверджується актом приймання-передачі в оренду нерухомого майна від 01.04.2012 та від 19.12.2013 року, копії яких долучені до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.

За приписами статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Так, із матеріалів справи вбачається, що сторони погодили, що цей договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і діє з 01.10.2012 до 30.09.2015 року.

Суд вважає за необхідне зауважити, що твердження відповідача про виникнення у нього обов'язку здійснювати доплату вартості наданих послуг оренди лише з 19.12.2013 є хибними з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Інші випадки визнання договору укладеним зазначені у ст. ст. 642 - 643 ЦК України.

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Строк договору є однією із складових його змісту. Строком є термін дії певного договору. Протягом строку дії договору сторони мають права і повинні виконувати свої обов'язки, які обумовлені предметом того чи іншого договору. Строк дії договору визначається сторонами на їх власний розсуд, за винятком випадків, коли законом передбачено конкретний строк дії того чи іншого виду договорів.

Частина 2 ст. 631 Цивільного кодексу України встановлює загальне правило щодо моменту набрання чинності договором, в той же час закон дозволяє сторонам домовитись про те, що умови договору застосовуються й до відносин між ними, які виникли до його укладення.

Розкриваючи зміст засади свободи договору у ст. ст. 6, 627, ЦК України визначає, що свобода договору полягає у праві сторін вільно вирішувати питання при укладенні договору, виборі контрагентів та погодженні умов договору.

Закріпивши принцип свободи договору, ЦК України разом з тим визначив, що свобода договору не є безмежною, оскільки відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 6 та ст. 627 цього Кодексу при укладенні договору, виборі контрагентів, визначенні умов договору сторони не можуть діяти всупереч положенням цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.

Таким чином, КП «Дирекція» та ТОВ «Дніпровський» умовами договору, а саме п.9.1. договору оренди, погодили що діє укладеного між ними договору розповсюджується і на правовідносини, що виникли з 01.10.2012 року.

Частинами 2,3 статті 291 ГК України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на якій його було укладено. Договір оренди може бути разірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Положення вказаної статті кореспондуються із нормами статі 785 Цивільного кодексу України.

Частиною другою статті 795 ЦК України встановлено, що повернення наймочем предмета договору найму оформлюється відповідним документом (актом), який підписується сторонами договору. З цього моменту договір найму припиняється.

Суд за власним переконанням оцінив надані сторонами докази, встановив, що оскільки строк договору оренди не закінчився, та орендоване майно перебуває у користуванні відповідача з 01.10.2012, тому позивач - КП «Дирекція» має право вимагати від ТОВ «Дніпровський» стягнення заборгованості з орендної плати.

Також, суд здійснив перевірку наданих до суду розрахунків загального розміру заборгованості, та дійшов висновку, що за період 01.10.2012-01.05.2014 загальний розмір заборгованості, враховуючи умови договору, становить 135 052,03 грн. (із врахуванням ПДВ).

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 4 ст. 129 Конституції України, ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, а за загальним правилом тягар доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини.

З'ясувавши обставини справи та надавши оцінку доказам за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення грошових коштів підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 32-34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду" Деснянського району м. Києва до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація про стягнення боргу по орендній платі - задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпровський» (02156, місто Київ, вулиця Братиславська, будинок 14-б; ідентифікаційний код 01549389) на користь Комунального підприємства «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Деснянського району м. Києва (02217, місто Київ, вулиця Закревського, будинок 15; ідентифікаційний код 36657100) 135 052 (сто тридцять п'ять тисяч п'ятдесят дві) гривні 03 копійки основного боргу та 2 617 (дві тисячі шістсот сімнадцять) гривень 40 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні 10.11.2014 року.

Повний текст рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 10.11.2014 року

Головуючий суддя К.В. Полякова

Суддя О.В. Гумега

Суддя М.Є. Літвінова