Постанова

від 10.07.2014 по справі 804/7915/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2014 р. Справа № 804/7915/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тулянцевої І.В.

при секретарі Уваровій М.Ю.

розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №22» до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису,

ВСТАНОВИВ :

03.06.14 року ТОВ «Аптека№22» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису.

В обґрунтування позову позивачем зазначено що Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області за результатами планової перевірки ТОВ «Аптека №22» щодо дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами, було винесено припис від 04.12.2013 р. №159/08. Позивач вважає вказаний припис протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки ТОВ «Аптека № 22» не є виробничим підприємством, не має жодних виробничих чи технологічних процесів, які б передбачали утворення відходів, окрім побутових. В ході діяльності ТОВ «Аптека № 22» утворює тверді побутові відходи, які не вимагають отримання лімітів відповідно до п.п «а» ст. 32 закону України «Про відходи», п. 8 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого Постановою КМУ від 3 серпня 1998 p. № 1218, в редакції з останніми змінами, внесеними постановою KM України від 11 квітня 2012 року № 289.

Позивач у судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження, просив позов задовольнити.

Відповідач, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового розгляду, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, в судове засідання не з'явився.

Згідно з ч.4, 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.

Вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд при прийняті постанови виходить з наступних підстав та мотивів.

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 № 877-V (надалі - Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності») визначає правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю). Яким визначено, що заходами державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.

Стаття 5, 6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» визначають підстави для здійснення планових та позапланових заходів, зокрема планові заходи здійснюються відповідно до річних або квартальних планів, а підставою для здійснення позапланового заходу є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища визначаються Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» від 25.06.1991 № 1264-XII (надалі - Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища»).

Статтею 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються цим Законом, а також розроблюваними відповідно до нього земельним, водним, лісовим законодавством, законодавством про надра, про охорону атмосферного повітря, про охорону і використання рослинного і тваринного світу та іншим спеціальним законодавством.

Відповідно до частини 3 статті 16 цього Закону спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.

Відповідно до Положення про державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 №429 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2011 р. за №1347/20085 (надалі - Положення №429), Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Держекоінспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідної області, міст Києва та Севастополя, за винятком території та об'єктів, віднесених до зони діяльності морських екологічних інспекцій (Державна екологічна інспекція Північно-Західного регіону Чорного моря, Державна Азово-Чорноморська екологічна інспекція та Державна Азовська морська екологічна інспекція). Основними завданнями Держекоінспекції є реалізація повноважень Держекоінспекції України у межах відповідної території.

Відповідно до п.6 Положення №429 Держекоінспекція для виконання покладених на неї завдань має право: проводити перевірки з питань, що належать до її компетенції, видавати за їх результатами обов'язкові для виконання приписи, розпорядження. Приймати рішення про обмеження чи зупинення (тимчасово) діяльності підприємств і об'єктів незалежно від їх підпорядкування та форми власності, якщо їх експлуатація здійснюється з порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, вимог дозволів на використання природних ресурсів, з перевищенням нормативів гранично допустимих викидів впливу фізичних та біологічних факторів і лімітів скидів забруднюючих речовин, за винятком суб'єктів підприємницької діяльності (інвесторів), що провадять свою діяльність відповідно до законодавства про угоди щодо розподілу продукції. Опломбовувати приміщення, устаткування, апаратуру підприємств, установ, організацій та об'єктів, стосовно яких було прийняте в установленому порядку рішення про обмеження чи тимчасове зупинення їх діяльності.

Стаття 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» визначає, що До компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить, зокрема надання обов'язкових до виконання приписів щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його компетенції, та здійснення контролю за їх виконанням.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що в період з 02.12.2013р. по 03.12.2013р. Державною екологічною інспекцією у Миколаївській області було проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ «Аптека № 22».

За результатами перевірки було складено припис №159/08 від 04.12.2013р. яким ТОВ «Аптека № 22» зобов'язано: завести облік утворення відходів по формі 1-ВТ; Оформити дозвіл та ліміт на утворення та розміщення відходів; оформити договори на здачу усіх видів відходів. Розробити план організації роботи у сфері поводження з відходами. Визначити та погодити склад та властивості відходів, що утворюються на підприємстві; оформити паспорта відходів та реєстрові картки; обладнати місце зберігання відпрацьованих люмінесцентних ламп згідно вимог екологічної безпеки; на підставі припису розробити план організаційно - технічних заходів з усунення виявлених недоліків. Копію плану надати до Державної екологічної інспекції в Миколаївській області.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.

Закон України від 05.03.1998 року №187/98-ВР «Про відходи» (далі - Закон №187/98-ВР) визначає правові, організаційні та економічні засади діяльності, пов'язаної із запобіганням або зменшенням обсягів утворення відходів, їх збиранням, перевезенням, зберіганням, обробленням, утилізацією та видаленням, знешкодженням та захороненням, а також з відверненням негативного впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини на території України.

Відповідно до статті 1 Закону №187/98-ВР відходи - будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; виробник відходів - фізична або юридична особа, діяльність якої призводить до утворення відходів; зберігання відходів - тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення); розміщення відходів - зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи об'єктах.

Статтею 1 вищезазначеного Закону дано визначення термінам, які вживаються в Законі. А саме визначено, що збирання відходів - це діяльність, пов'язана з вилученням, накопиченням і розміщенням відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах, включаючи сортування відходів з метою подальшої утилізації чи видалення. Зберіганням відходів, є тимчасове розміщення відходів у спеціально відведених місцях чи об'єктах (до їх утилізації чи видалення), видаленням відходів є здійснення операцій з відходами, що не призводять до їх утилізації. Спеціально відведеним місцем чи об'єктом для утилізації чи видалення Закон визначає місця чи об'єкти (місця розміщення відходів, сховища, полігони, комплекси, споруди, ділянки надр тощо), на використання яких отримано дозвіл спеціально уповноважених органів на видалення відходів чи здійснення інших операцій з відходами. Поводження з відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення, утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення, включаючи контроль за цими операціями та нагляд за місцями видалення. Операцією поводження з відходами є збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення), утилізація, видалення, знешкодження і захоронення відходів.

Стаття 17 Закону №187/98-ВР визначає обов'язки суб'єктів господарської діяльності у сфері поводження з відходами.

Пункт «а» частини 1 статті 32 Закону №187/98-ВР передбачає, що з метою обмеження та запобігання негативному впливу відходів на навколишнє природне середовище та здоров'я людини забороняється, зокрема, вести будь-яку господарську діяльність, пов'язану з утворенням відходів, без одержання від уповноважених органів виконавчої влади у сфері поводження з відходами лімітів на обсяги утворення та розміщення відходів.

Частина 4 статті 33 Закону №187/98-ВР передбачає, що зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Правові, економічні та соціальні основи організації охорони навколишнього природного середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь визначає Закон України від 25 червня 1991 року №1264-XII «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон №1264-XII ).

Статтею 55 Закону №1264-XII встановлено, що суб'єкти права власності на відходи повинні вживати ефективних заходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначених місцевими радами територіях у межах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забезпечує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людей.

Судом встановлено, що аптечними закладами ТОВ «Аптека № 22», які розташовані у м. Миколаєві, утворюються два види відходів: тверді побутові відходи та відпрацьовані люмінесцентні лампи.

Наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України «Про затвердження форми звітності №1 -ТПВ та Інструкції щодо заповнення форми звітності №1 -ТПВ "Звіт про поводження з твердими побутовими відходами" №308 від 19 вересня 2006 року містить визначення «Тверді побутові відходи». Відповідно до вказаного визначення, тверді побутові відходи - це відходи, які утворюються в процесі життя і діяльності людини і накопичуються у житлових будинках, закладах соцкультпобуту, громадських, навчальних, лікувальних, торговельних та інших закладах (це харчові відходи, предмети домашнього вжитку, сміття, опале листя, відходи від прибирання і поточного ремонту квартир, макулатура, скло, метал, полімерні матеріали тощо) і не мають подальшого використання за місцем їх утворення.

Порядок обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари встановлений Інструкцією, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 7 липня 2008 р. №342, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України від 09 вересня 2008 р. за №824/15515. Вказана Інструкція встановлює порядок ведення первинного обліку відходів та пакувальних матеріалів і тари за типовою формою.

Додаток № 2 до Інструкції містить перелік видів діяльності, в ході яких здійснюється первинний облік відходів та пакування. До вказаного переліку не відноситься діяльність з дрібної торгівлі в аптеках.

Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про відходи» порядок розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів встановлює Кабінет Міністрів України.

Згідно з п.10 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 03.08.1998 №1218 (надалі - Порядок №1218) місцеві державні адміністрації за погодженням з органами Мінекоресурсів на місцях до 1 лютого поточного року визначають перелік власників відходів, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік (крім власників, які звільняються від одержання таких лімітів).

Пунктом 11 Порядку №1218 визначено, що органи Мінекоресурсів на місцях до 1 березня поточного року надсилають на адреси власників відходів повідомлення про необхідність подання на погодження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

З аналізу наведених вище правових норм вбачається, що отримання дозволу на утворення відходів та затвердження лімітів на утворення та розміщення відходів не є безстроковими для всіх без виключення суб'єктів господарювання, їх наданню передує обов'язок, як місцевих державних адміністрацій, так і органів Міністерства охорони навколишнього природного середовища України вчинити певні дії, а саме визначити перелік підприємств, яким необхідно одержати ліміти на утворення та розміщення відходів на наступний рік, та надіслати на їх адреси повідомлення про необхідність подання на затвердження проектів лімітів на утворення та розміщення відходів на наступний рік.

ТОВ «Аптека № 22» повідомлення про необхідність подання на погодження проектів на утворення та розміщення відходів не отримувало.

Листом від 16.02.2000 року №14-6/134 Міністерства навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України «Щодо справляння збору за забруднення навколишнього природного середовища» роз'яснено, що міститься в зазначено, що якщо відходи не розміщуються на території їх власника (виробника), а передаються на договірній основі іншому власнику (наприклад спеціалізованому підприємству), то дозвіл на розміщення цих відходів не встановлюється, ліміти не видаються (не заповнюється графа 10 додатку 2 до Порядку №1218), та, відповідно, збір на розміщення відходів не стягується. Підприємствам, які мають договори (контракти) на передачу відпрацьованих люмінесцентних ламп спеціалізованим підприємствам, дозволи на їх розміщення не видаються, ліміти на їх розміщення не встановлюються та збір за забруднення навколишнього природного середовища не стягується.

ТОВ «Аптека № 22» у м. Миколаєві відкрито п'ять аптечних закладів, приміщення для розміщення яких орендуються. Для можливості повноцінного використання приміщень для розміщення аптек, Орендодавцями укладено від власного імені договори на постачання комунальних послуг (тепло, водо, електропостачання), надання послуг зв'язку та вивезення твердих побутових відходів. Всі вказані договори, в тому числі договори на вивезення твердих побутових відходів, укладені зі спеціалізованими організаціями та забезпечують повноцінну можливість використовувати орендоване приміщення за призначенням.

Відповідно до частини 4 статті 33 закону України «Про відходи», зберігання та видалення відходів здійснюються в місцях, визначених органами місцевого самоврядування з врахуванням вимог земельного та природоохоронного законодавства, за наявності спеціальних дозволів, у яких визначені види та кількість відходів, загальні технічні вимоги, заходи безпеки, відомості щодо утворення, призначення, методів оброблення відповідно до встановлених лімітів та умови їх зберігання.

Зберігання небезпечних відходів є операцією у сфері поводження з небезпечними відходами, яка може виконуватися лише ліцензованими суб'єктами згідно вимог Ліцензійних умов провадження господарської діяльності із здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами, затверджених Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 04.11.2011 № 433, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2011 p. за №1549/20287.

Оскільки ТОВ «Аптека № 22» не є суб'єктом, який має право здійснювати операції зі зберігання небезпечних відходів, ним було укладено зі спеціалізованим підприємством - ТОВ «Демікон» договір № 03/12/38 від 20.03.2012р., на послугу по прийому відпрацьованих люмінесцентних ламп.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).

Згідно ст. 86 цього Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Таким чином, суд приходить до висновку, що припис Державної екологічної інспекції у Миколаївській області №159/08 від 04.12.2013 року, має бути скасований, оскільки в ході судового розгляду справи не знайшло свого підтвердження виробнича діяльність позивача, пов'язана з утворенням відходів, які потребують погодження.

Розподіл судових витрат здійснити у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №22» до Державної екологічної інспекції у Миколаївській області про визнання протиправним та скасування припису - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис Державної екологічної інспекції у Миколаївській області №159/08 від 04.12.2013 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аптека №22» (код ЄДРПОУ 23932686, індекс 49005, Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Чернишевського, буд. 11-а) судові витрати пов'язані зі сплатою судового збору у розмірі 73,08 грн. (сімдесят три гривні 08 копійок).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, передбачені ст.186 КАС України.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.В. Тулянцева