Постанова

від 18.11.2014 по справі 815/5929/14

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2014 року 11год.25 хв. м. Одеса Справа № 815/5929/14

Одеський окружний адміністративний суд у складі : головуючого судді Іванова Е.А. секретар Сакара М.М. за участю представників: позивача Великого О.Л., Тащі М.М. відповідача Кочина І.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біснет» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Біснет» (далі - ТОВ «Біснет») звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області (далі - ДПІ у Овідіопольському районі) в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення - рішення ДПІ у Овідіопольському районі №0003042201 від 26.08.2014 року у повному обсязі.

Позовні вимоги мотивовані тим, що за результатами перевірки ТОВ «Біснет» ДПІ у Овідіопольському районі складений акт, на підставі якого прийняте податкове повідомлення-рішення, якими позивачу донараховано податок на додану вартість. Проте позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним та просить його скасувати та зазначає, що підставою для винесення оскаржуваного рішення став акт перевірки, по результатам якої господарські операції між позивачем та ТОВ «Інтер Імпрекс», визнані такими що, не мали не реальний товарний характер в зв'язку з відсутністю у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності. Також позивач зазначає, що у нього є всі первинні документи, що підтверджують господарській операції з ТОВ «Інтер Імпрекс» та вказані первинні документи відповідають вимогам діючого законодавства.

Представник позивача в судове засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, та надав до суду заперечення проти позовних вимог у письмовому вигляді, які мотивовані тим, що позивачем неправомірно сформований податковий кредит по взаємовідносинам з ТОВ «Інтер Імпрекс», оскільки згідно акту перевірки від 06.06.2014 року №443/26-57-22-04-10/38927994 ЛПІ у Святошинському районі ГУ Мінндоходів у м. Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтер Імпрекс» (код ЄДРПОУ 38927994) щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за січень, березень 2014 року» встановлено, що на момент проведення звірки, стан ТОВ «Інтер Імпрекс» « 8», до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з платниками податків за січень, березень 2014 року, не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з платниками податків за січень, березень 2014 року. На підставі вищевикладеного, операції ТОВ «Біснет» з ТОВ «Інтер Імпрекс» у березні 2014 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, з'ясувавши обставини справи та дослідивши наявні у справі докази, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено що, відповідно до наказу ДПІ у Овідіопольському районі №405 від 17.07.2014 року на підставі п.п. 20.1.4, п. 20.1, ст. 20, п.п. 78.1.1, п.78.1, ст. 78, п. 79.2, ст. 79 ПК України проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Біснет» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інтер Імпрекс» за період березень 2014 року.

За результатами вказаної перевірки складений акт від 08.08.2014 року №1268/15-21-22-01/35131343 «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Біснет» щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ТОВ «Інтер Імпрекс» за період березень 2014 року» (а.с. 37-49).

Вказаним актом встановлено порушення ТОВ «Біснет» п.п. 198.1, ст. 198, п. 198.6, ст. 198 ПК України, в результаті чого занижено податок на додану вартість вського у загальній сумі 21017 грн., в тому числі за березень 2014 року у сумі 21017 грн.

На підставі вказаного акту ДПІ у Овідіопольському районі прийнято податкове повідомлення-рішення від 26.08.2014 року №0003042201 яким ТОВ «Біснет» збільшено суму грошового зобов'язання по податку на додану вартість на загальну суму 31526 грн., з яких 21017 грн., основного зобов'язання та 10509 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с. 58).

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач подав до Головного управління Міндохоів в Одеській області скаргу, яка була розглянута та надана рішення від 17.09.2014 року №1948/10/15-32-10-02-07 згідно якої податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с. 131-142, 50-54).

Не погодившись із вказаним рішенням позивач подав скаргу до Міністерства доходів і зборів України, яка була розглянута та надано рішення від 30.09.2014 року №4264/6/99-99-10-01-15, згідно якої податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарга без задоволення (а.с 119-130, 55-57).

Судом встановлено, що між позивачем (замовник) та ТОВ «Інтер Імпрекс» (підрядник) укладений договір на виконання робіт по організації та обслуговування ліній безпосереднього з'єднання №17 від 01.03.2014 року, згідно п.1.1 якого замовник доручає, а підрядник приймає на себе виконання робіт по організації та обслуговування ліній безпосереднього з'єднання у відповідності з документацією, оформленою у вигляді додатків до даного договору (а.с. 73).

Відповідно до ч 1. ст.. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Судом встановлено, що на виконання умов договору №17 від 01.03.2014 року ТОВ «Інтер Імпрекс» були виписані ТОВ «Біснет» податкові накладні №530 від 31.03.2014 року на загальну суму 40000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 6666,67 грн., №531 від 31.03.2014 року на загальну суму 42000 грн., в тому числі ПДВ у сумі 7000 грн., №532 від 31.03.2014 року на загальну суму 44100 грн., в тому числі ПДВ у сумі 7350 грн. (а.с. 86-88).

Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума робіт за податковими накладними виписаними ТОВ «Інтер Імпрекс» в 1 кварталі 2014 року становить 126100 грн., в тому числі ПДВ у сумі 21016,67 грн. яка була включена ТОВ «Біснет» до складу податкового кредиту з ПДВ в декларації за березень 2014 року.

Як зазначено в акті перевірки станом на кінець періоду, що перевірявся (31.03.2014 року) дебіторська/кредиторська заборгованість по розрахункам з ТОВ «Інтер Імпрекс» відповідно до бухгалтерського рахунку 377 «Розрахунки з іншими дебіторами» становить 126100 грн.

У акті перевірки ДПІ у Овідіопольсокму районі зазначає про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту суми ПДВ, зазначені у податкових накладних, виданих позивачу ТОВ «Інтер Імпрекс», оскільки угода останнього з позивачем має ознаки нікчемності та не створює правових наслідків для його сторін.

Статтею 3 Господарського кодексу України визначено поняття господарської діяльності, відповідно до якої під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну, або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно п. 2.2 договору №17 від 01.03.2014 року замовник зобов'язується передати підряднику у відповідному порядку необхідну к виконанню робіт технічну документацію.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем були надані акти виконаних робіт за березень 2014 року та протоколи (договірна ціна) (а.с. 67-72).

Проте, як встановлено судом, жодна технічна документація не передавалась, зокрема доказів її наявності представник позивача суду не надав.

Крім того судом встановлено, що ТОВ «Інтер Імпрекс» зареєстроване в місті Києві, в той час як роботи нібито проводились в Овідіопольському районі Одеської області, та доцільності укладання договору з підрядником який розташований в м. Києві в той час як поряд знаходяться підприємства які виконують ці роботи в м. Одесі, працівникам яких не потрібно виїжджати у відрядження в іншу область, та нести витрати на проїзд та винайму помешкання.

Крім того на пропозицію суду назвати прізвища, ім'я та по батькові осіб які виконували вказані роботи, представник позивача не надав жодної, в той час якщо вказані особи працювали як пояснював представник позивача на опорах ліній електропередач ВАТ «Одесаобленерго», він повинен був їх знати.

Та як встановлено судом оскільки роботи з обслуговування оптичних волокон та супроводження мережі повинні були серед іншого виконуватись на електроопорах що належать ВАТ «Одесаобленерго», та саме воно повинно було надати дозвіл на їх обслуговування певним працівникам, проте представник позивача не зміг надати до суду доказів в підтвердження звернення до ВАТ «Одесаобленерго» для отримання відповідного дозволу, для працівників ТОВ «Інтер Імпрекс» в березні 2014 року.

Згідно ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити, зокрема, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 2.1., 2.2. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 р. N 88 (надалі Положення), первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення.

Пунктом 2.4 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити, серед іншого, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як зазначено в акті перевірки позивача, згідно акту перевірки ДПІ у Святошинському районі м. Києва, від 06.06.2014 року №443/26-57-22-04-10/38927994 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтер-Імпрекс» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень, березнь 2014 року» (а.с. 149-159), встановлено, що на момент проведення звірки, стан ТОВ «Інтер Імпрекс» « 8», до ЄДР внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, не підтверджено реальність здійснення господарських операцій по взаємовідносинам з платниками податків за січень, березень 2014 року, не встановлено відображення в податковому обліку господарських операцій та розрахунків з платниками податків за січень, березень 2014 року. На підставі вищевикладеного, операції ТОВ «Біснет» з ТОВ «Інтер Імпрекс» у березні 2014 року не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів.

Позивач як в ході проведення перевірки, так і під час розгляду справи не надав суду доказів наявності технічної документації за вказаним договором.

Надані позивачем документи підтверджують лише документування операцій з надання послуг, а сам по собі факт оформлення документів не є безумовним свідченням того, що наданні послуги мали місце, тому наявні у позивача первинні документи, зокрема податкові накладні, не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Відповідно до п.п. 2.15 та 2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Надання податковому органу належним чином оформлених документів передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не встановив та не довів, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та/або суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів.

Про необґрунтованість податкової вигоди, як зазначив Верховний суд України (постанова судової палати в адміністративних справах ВСУ №21/737 від 27.03.2012 року), можуть свідчити підтвердженні доказами доводи податкового органу, зокрема, про наявність таких обставин:

- неможливість здійснення платником податку зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

- відсутність у платника податку необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

- облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням права на податковий кредит або бюджетне відшкодування, якщо для даного виду діяльності також потрібне здійснення і облік інших господарських операцій;

- здійснення операцій з товарно-матеріальними цінностями, які не вироблялися або не могли бути вироблені в обсязі, зазначеному платником податку в документах обліку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем не спростовані доводи податкового органу про нікчемність господарських операцій.

Тому будь-які документи (в тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції, якою відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є дія або подія, яка викликає зміни у структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Згідно з п. 198.6 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Враховуючи те, що у ТОВ «Інтер Імпрекс», відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, розрахунки за вказані послуги не здійсненні, згідно ч. 1,5, ст. 203, п. 1,2, ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України заключені угоди мають ознаки нікчемності, суд доходить висновку, що єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування витрат та податкового кредиту позивача.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Оскільки, як встановлено вище, укладений позивачем правочин з вищевказаним контрагентом не має реального товарного характеру, тому суми ПДВ зазначені у таких податкових накладних не можуть бути віднесені позивачем до складу податкового кредиту за березень 2014 року.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи те, що в ході проведення зустрічної звірки ТОВ «Інтер Імпрекс» встановлено, відсутність у останнього необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів та те що, позивач не надав до суду доказів звернення щодо отримання дозволу на виконання робіт вказаних мереж, та те, що контрагент знаходиться в м. Києві, в той час в Одеській області знаходяться підприємства які виконують аналогічні роботи, суд доходить висновку, ДПІ у Овідіопольському районі правомірно прийняло податкове повідомлення-рішення про донарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, а тому суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись, ст. ст. 2, 71, 158, 160, 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Біснет» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003042201 від 26.08.2014р. відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 18 листопада 2014 року.

Суддя Е.А.Іванов

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Біснет» до Державної податкової інспекції в Овідіопольському районі Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0003042201 від 26.08.2014р. відмовити.

18 листопада 2014 року.