3/392-6/30
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 3/392-6/30
13.05.09
За заявою закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»про перегляд за нововиявленими обставинами рішення господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 за первісним позовом закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»до Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Еколос», товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»про визнання недійсним установчого договору та за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»до закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр», Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Еколос»про визнання недійсним установчого договору та визнання права власності
Суддя Ковтун С.А.
Представники учасників процесу:
Від заявника Донець О.Д. (за дов.)
Від інших учасників процесу не з'явились
Обставини справи:
До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом закрите акціонерне товариство «Соснівський гранкар'єр»в особі ліквідатора приватної фірми «Україна-Сервіс»до Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд», товариства з обмеженою відповідальністю «Еколос», товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»про визнання недійсною нової редакції установчого договору відповідача-3 від 14.10.2003 р., укладеного між відповідачами 1 та 2 (зареєстровано розпорядженням міського голови міста Рівне № 3328 від 12.11.2003 р.).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»звернулося з зустрічним позовом про визнання недійсним установчого договору закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»від 30.07.2002 р., зареєстрованого розпорядженням Сарненської районної державної адміністрації № 375 від 05.09.2002 р., та визнання права власності на майно, розташоване за адресою: Рівненська обл., Сарненський р-н, смт. Клесів, вул. Залізнична, 63. Під час розгляду справи № 3/392 позивач за зустрічним позовом відмовився від вимоги про визнання недійсним згаданого установчого договору.
Рішенням суду від 04.11.2004 р. по справі № 3/392 в первісному позові було відмовлено повністю, зустрічний позов задоволено в частині визнання права власності товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»на майно, провадження у справі по зустрічному позову в частині визнання недійсним установчого договору закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»від 30.07.2002 р. припинено.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.09.2005 р. дане рішення було залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 28.12.2006 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду вказаної постанови.
Представник закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»звернувся до Господарського суду з заявою № С-108/К від 27.04.2007 р. про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 за нововиявленими обставинами.
Заявник вважає, що рішення суду підлягає перегляду за нововиявленими обставинами в зв'язку з наступним.
07.09.2006 р. постановою Київського апеляційного господарського суду по справі № 2/494-3/184 (яка залишена без змін ухвалою Верховного суду України від 29.03.2007 р.) було встановлено, що історично цей цілісній майновий комплекс завжди був власністю закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр», який є єдиним правонаступником Клесівського щебзаводу та орендно-кооперативного підприємства «Соснівський гранкар'єр»і його передачі від законного власника до будь яких товариств ніколи не відбувалося.
Тобто, відповідності до ст. ст. 11-20, 111-21 Господарського процесуального Кодексу України рішення по справі № 2/494-3/184 є остаточним саме з 29.03.2007 р..
Стаття 49 Закону України «Про власність»презюмує добросовісне (правомірне) володіння майном, якщо інше не встановлено судом. У рішенні, яке приймав Господарський суд міста Києва по справі № 3/392, не було вказано ні перебігу подій відносно факту передачі спірного майна безпосередньо від відповідача Української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»позивачу - закритому акціонерному товариству «Соснівський гранкар'єр», ні навпаки, немає також доказів, на підставі чого така передача мала б бути здійснена.
Крім того, 27.07.2006 р. постановою Вищого господарського суду України по справі № 14/47 також встановлено, що спірне майно завжди було власністю закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр».
Отже, постанова Вищого господарського суду України від 27.07.2006 р. по справі № 14/47 та постанова Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2006 р. у справі № 2/494-3/184 спростовують факти, які були покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. по справі № 3/392, а тому їх слід визнати нововиявленими обставинами.
З огляду на викладене, закрите акціонерне товариство «Соснівський гранкар'єр»вважає, що рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. по справі № 3/392 не відповідає вимогам ст. 41 Конституції України та ст. 55 Закону України «Про власність», згідно з якими право власності є непорушним і ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи бути обмеженим у його здійсненні.
Закрите акціонерне товариство «Соснівський гранкар'єр»не мало можливості своєчасно звернутися з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами до Господарського суду міста Києва, бо до 11.12.2006 р. знаходилося в стадії ліквідації (постановою Верховного Суду України скасовано ліквідацію товариства), а потім за заявою товариства справа № 3/392 знаходилась на розгляді у Вищому господарському суді України.
Враховуючи викладене, закритому акціонерному товариству «Соснівський гранкар'єр»було поновлено строк для подання заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
За результатами перегляду наведеного вище рішення місцевого суду за нововиявленими обставинами за заявою закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»було прийнято нове рішення від 12.06.2007 р. про задоволення первісного позову та відмову у задоволення зустрічного позову.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2007 р. рішення Господарського суду міста Києва від 12.06.2007 р. було залишено без змін.
Постановою Вищого господарського суду України від 08.10.2007 згадані рішення та постанову було скасовано, справу передано на новий розгляд.
Підставою для перегляду рішення першої та постанови апеляційної інстанції стало те, що скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 господарські суди попередніх інстанцій поклали в основу своїх рішень не фактичні дані, а висновки судів у справах №2/494-3/184 та № 14/47. Тобто, господарські суди помилково надали преюдиційного значення оціночним судженням, зробленим судами при вирішенні іншої справи, при винесенні своїх рішень не врахували різний склад учасників судового процесу у відповідних справах.
Крім того, Господарський суд міста Києва та Київський апеляційний господарський суд скасовуючи рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 порушили вимоги ст. 35 ГПК України, не надали належної правової оцінки договору оренди від 21.03.1989 р., який міститься в матеріалах справи, та не встановили джерела фінансування щодо створення спірного майна.
Ухвалою Верховного Суду України від 29.11.2007 р. було відмовлено у порушенні касаційного провадження з перегляду постанови Вищого господарського суду України від 08.10.2007 р..
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.01.2008 р. справі присвоєно номер 3/392-6/30, розгляд справи призначено на 14.02.2009 р..
Через канцелярію суду від товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»надійшла заява про відмову від зустрічного позову та визнання первісного позову в повному обсязі.
Крім того, від товариства з обмеженою відповідальністю «Еколос» та української кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»надійшли заяви про визнання позову закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»в повному обсязі.
У зв'язку з неявкою учасників процесу розгляд справи було відкладено на 03.03.2008 р..
Від товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Діогран»надійшла заява про вступ у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору.
Судом заяву було відхилено, як необґрунтовану.
За клопотанням заявника розгляд справи було відкладено на 06.03.2008 р..
Заявником було подано додаткові пояснення, в яких він зазначив, що в основу рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 покладено те, що спірне майно ніколи не було власністю заявника, а перебувало у нього в оренді. Оскільки зазначені вище обставини спростовуються постановою Вищого адміністративного суду України заявник просить рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 скасувати, поданий ним позов задовольнити.
Розгляд справи було відкладено на 14.03.2008 р..
Закритим акціонерним товариством «Соснівський гранкар'єр»було подано клопотання про зупинення провадження у справі, яке мотивоване наступним.
Постановою Господарського суду Рівненської області у справі 14/172 від 13.08.2007 р. було повністю задоволено позов закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»до комунального підприємства «Рівненське обласне бюро технічної інвентаризації», за участю третьої особи на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Діогран», про зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: смт Клесів, Сарненський район, Рівненська обл., вул. Залізнична, 63, та відновлення становища, яке передувало цій реєстрації.
Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2007 р. було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Діогран»на постанову господарського суду Рівненської області від 13.08.2007 р..
За твердженням заявника, скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: смт Клесів, Сарненський район, Рівненська обл., вул. Залізнична 63, та відновлення становища, яке передувало цій реєстрації, має безпосереднє відношення до справи № 3/392-6/30, оскільки в останній на даний час вирішуються питання щодо визнання права власності на згадане нерухоме майно.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.03.2008 р. було зупинено провадження у справі, оскільки від результатів вирішення справи № 14/172 залежав подальший розгляд справи № 3/392-6/30.
Закрите акціонерне товариство «Соснівський гранкар'єр»звернулося до суду з клопотанням про поновлення провадження у справі, яке мотивоване усуненням обставин, що стали підставою для його зупинення. Зокрема, суду подано копію ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 24.02.2009 р., якою заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Діогран»про відмову від апеляційної скарги задоволено, апеляційне провадження закрито.
Ухвалою від 23.03.2009 р. провадження у справі було поновлено, розгляд справи призначено на 16.04.2009 р..
Оскільки зазначене судове засідання не відбулося, суд призначив справу до розгляду на 13.05.2009 р..
Представники відповідачів за первісним позовом у судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника заявника, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:
29.02.1968 р. зборами уповноважених Рівненського обласного міжколгоспного об'єднання по будівництву було вирішено зобов'язати обласну міжколгоспну раду по будівництву побудувати Клесівський щебзавод
06.04.1969 р. рішенням виконкому Сарненської районної Ради депутатів трудящих №134 передано в постійне користування Сарненської міжколгоспної будівельної організації 3,00 га земель Дерземлефонду.
В 1970 р. Клесівський щебеневий завод було передано з балансу Ровенського облміжколгоспбуду на баланс Укрміжколгоспбуду згідно з постановою Правління Українського міжколгоспного об'єднання по будівництву від 31.03.1970 р. № 121.
З липня 1977 р. Клесівський щебеневий завод перейменовано в Соснівський щебеневий завод.
Положенням про Соснівський щебзавод будо визначено, що він є госпрозрахунковою організацією, має самостійний баланс, розрахунковий та спеціальні рахунки в Держабанку СРСР та підпорядковується Українському міжколгоспному об'єднанню з будівництва «Укрміжколгоспобуд»без передачі майна та прав розпорядження ним.
15.02.1988 р. наказом Соснівського щебеневого тресту «Промбудматеріали»було ліквідовано Соснівський щебеневий завод та на його базі створено виробничий кооператив «Соснівський гранкар'єр».
При цьому до виробничого кооперативу «Соснівський гранкар'єр»перейшло майно, яке належало Соснівському щебеневому заводу.
Відповідно до статуту виробничого кооперативу «Соснівський гранкар'єр», затвердженого загальними зборами 05.01.1989 р., зареєстрованого виконкомом районної ради народних депутатів 08.02.1989 р., власністю кооперативу були належні йому засоби виробництва, будівлі, споруди, машини, обладнання, вироблена продукція і грошові кошти.
16.03.1989 р. рішенням виконавчого комітету Сарненської ради народних депутатів № 64 було зареєстровано зміну назви виробничого кооперативу «Соснівський гранкар'єр»на орендно-кооперативне підприємство «Соснівський гранкар'єр».
11.03.1989 р. між республіканським кооперативним об'єднанням агропромислового будівництва Украгробуд та орендним кооперативним підприємством «Соснівський гранкар'єр»було укладено договір орендного підряду, за яким республіканське кооперативне об'єднання агропромислового будівництва Украгробуд надає орендно-кооперативному підприємству «Соснівський гранкар'єр»виробничі потужності.
У договорі від 11.03.1989 р. не зазначено підстав набуття республіканським кооперативним об'єднанням агропромислового будівництва Украгробуд прав на виробничі потужності, що є об'єктом оренди.
29.05.1991 р. установчою конференцією організацій-засновників на добровільних засадах, на базі організацій і підприємств республіканського кооперативного об'єднання агропромислового будівництва була створена українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»(далі «Украгропромбуд»).
Згідно з установчим договором до засновників «Украгропромбуд»входить орендно-кооперативне підприємство «Соснівський гранкар'єр».
14.06.1991 р. рішенням виконкому Київської міської Ради народних депутатів за № 010.086кп було зареєстровано статут «Украгропромбуд».
Згідно з п 1.1 статуту засновники зберігають самостійність і права юридичної особи відповідно до своїх статутів.
Відповідно до п. 1.2. статуту корпорації, організації засновники зберігають самостійність і права юридичної особи відповідно до своїх статутів та чинних законодавчих актів. Відповідно до п. 1.3. статуту, яким визначені функції корпорації, остання не має жодного права розпоряджатися майном організацій-засновників та змінювати їх організаційно-правову форму.
30.03.1998 р., правлінням корпорації було прийнято постанову № 35, якою було реорганізовано орендно-кооперативне підприємство «Соснівський гранкар'єр»шляхом його приєднання до Украгровибухпрому.
14.07.1998 р. розпорядженням № 218 Сарненської райдержадміністрації було знято з державної реєстрації орендне кооперативне підприємство «Соснівський гранкар'єр», внаслідок реорганізації його у виробничий підрозділ «Соснівський гранкар'єр»підприємства «Украгровибухпрому».
29.11.2001 р. постановою № 79 правління корпорації «Украгропромбуд»було прийнято рішення реорганізувати виробничий підрозділ «Соснівський гранкар'єр»з подальшим внесенням його майна та майнових прав як частки корпорації до статутного фонду, сформувати статутний фонд товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранкар'єр», шляхом складання роздільного акту (балансу).
05.09.2002 р. розпорядженням № 375 Сарненської райдержадміністрації було зареєстровано установчий договір про створення закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»шляхом зміни організаційно-правової форми підприємницької діяльності орендного кооперативного підприємства «Соснівський гранкар'єр».
Відповідно до статті 112 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
Відповідно до роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», до нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. При цьому судове рішення може бути переглянуто за двох умов: істотність нововиявлених обставин для вирішення спору і виявлення їх після прийняття судового рішення зі справи.
Відповідно до п. 1.2 вказаного роз'яснення істотність нововиявлених обставин полягає в тому, що фактичні дані, які містяться в нововиявлених обставинах, в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення.
В основу рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 покладено той факт, що спірне майно ніколи не належало закритому акціонерному товариству «Соснівський гранкар'єр»на праві власності, воно перебувало в орендному користуванні закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»на договірних засадах з Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»; передане Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»спірне майно до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр» є власністю останнього, оскільки передача відбулась на законних підставах.
У заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами закрите акціонерне товариство «Соснівський гранкар'єр»вказує, що нововиявленими обставинами є факти, встановлені в постанові Вищого адміністративного суду України від 09.10.2007 р. у справі № 14/49.
При цьому заявник зазначає, що факти, встановлені в постанові, є фактичними даними, які існували на момент прийняття рішення від 04.11.2004 р., але стали йому відомі тільки після прийняття вказаної постанови.
09.10.2007 р. Вищим адміністративним судом України прийнято постанову, якою відмовлено Українській кооперативно-державної корпорації по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»в позові до Сарненської райдержадміністрації та закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»про визнання недійсним розпорядження Сарненської райдержадміністрації № 375 в частині державної реєстрації закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр».
З постанови Вищого адміністративного суду України та доказів, наданих в матеріали справи, вбачається наступне.
Майно, яке належало орендно-кооперативному підприємству «Соснівський гранкар'єр», не передавалось у власність чи управління «Украгропромбуд»22.02.2002 р..
Розпорядженням № 79 голови Сарненської райдержадміністрації було скасовано розпорядження голови Сарненської райдержадміністрації № 218 від 14.07.1998 р. про зняття з реєстрації орендно-кооперативного підприємства «Соснівський гранкар'єр».
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про власність»тільки власникові майна належать права володіння, користування та розпорядження розпоряджання своїм майном.
Враховуючи те, що на момент укладання установчого договору товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»від 14.10.2003 р., Українська кооперативно-державна корпорація по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд»не була власником майна та не мала права ним розпоряджатися, то вона, відповідно, й не мала права передавати спірне майно до статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр».
Згідно зі ст. 48 Цивільного кодексу УРСР, що діяв на час укладання установчого договору, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону.
Обставини, встановлені в постанові Вищого адміністративного суду України, спростовують факт правомірності передачі Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд» спірного майна до товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»і факт перебування спірного майна в орендному користуванні у закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»на договірних засадах з Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд», оскільки остання не була власником спірного майна та не мала права ним розпоряджатися, в тому числі надавати в оренду.
З огляду на вищевикладені обставини, встановлені в постанові Вищого адміністративного суду України, також спростовують факт перебування спірного майна в орендному користуванні у закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»на договірних засадах з Українською кооперативно-державною корпорацією по агропромисловому будівництву «Украгропромбуд», оскільки остання не була власником спірного майна та не мала права на укладення договору від 11.03.1989 р. про передачу в орендний підряд.
Таким чином, установчий договір від 14.10.2003 р. є таким, що не відповідає вимогам закону України «Про власність»та підлягає визнанню судом недійсним.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що обставини, встановлені постановою Вищого адміністративного суду України від 09.10.2007 р., є нововиявленими, оскільки спростовують факти, покладені в основу рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392.
На момент прийняття рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. вказані нововиявлені обставини існували, але стали відомі заявнику –закритому акціонерному товариству «Соснівський гранкар'єр»- лише після прийняття постанови Вищого адміністративного суду України від 09.10.2007 р.
Таким чином, судом встановлено, що закрите акціонерне товариство «Соснівський гранкар'єр»є правонаступником орендно-кооперативного підприємства «Соснівський гранкар'єр», створеного на базі Соснівського щебзаводу.
Відповідно до п. 3.7 роз'яснення Вищого господарського суду України № 04-5/563 від 21.05.2002 «Про деякі питання практики перегляду рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами», законом не передбачено здійснення перегляду рішення за нововиявленими обставинами у повному обсязі.
Отже, господарський суд переглядає рішення від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 за нововиявленими обставинами лише в тих межах, в яких ці обставини впливають на суть рішення.
Згідно зі статтею 114 Господарського процесуального кодексу України, за результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами у разі його зміни або скасування приймається рішення.
Оскільки закритим акціонерним товариством «Соснівський гранкар'єр»доведено, що спірне майно не належало на праві власності «Украгропромбуд», його заява про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 є такою, що підлягає задоволенню.
За результатами перегляду рішення суду від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 позов закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»про визнання недійсним установчого договору від 14.10.2003 р. підлягає задоволенню.
У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»судом відмовлено.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Зокрема, з відповідача за первісним позовом підлягає стягненню 127,5 грн. державного мита (за подання позовної заяви та заяви про перегляд за нововиявленим обставинами) та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, з позивача за зустрічним позовом підлягає стягненню 85 грн. державного мита (рішенням суду від 04.11.2004 р. стягнуто з відповідача на його користь) та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу .
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 112-114 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Заяву закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»(34550, Клесів, Сарненського району Рівненської області, вул.. Залізнична, 63, код 24172757) про перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 за нововиявленими обставинами задовольнити.
Рішення Господарського суду м. Києва від 04.11.2004 р. у справі № 3/392 скасувати.
Позов закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»(34550, Клесів, Сарненського району Рівненської області, вул.. Залізнична, 63, код 24172757) задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»(33023, м. Рівне, вул. Відінська, 8, код 31620185) на користь закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»(34550, Клесів, Сарненського району Рівненської області, вул.. Залізнична, 63, код 24172757) 127,5 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Визнати недійсним установчий договір товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»(33023, м. Рівне, вул. Відінська, 8, код 31620185) від 14.10.2003 р.
У задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»(33023, м. Рівне, вул. Відінська, 8, код ЄДРПОУ 31620185) відмовити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Соснівський гранітний кар'єр»(33023, м. Рівне, вул. Відінська, 8, код ЄДРПОУ 31620185) на користь закритого акціонерного товариства «Соснівський гранкар'єр»(34550, Клесів, Сарненського району Рівненської області, вул.. Залізнична, 63, код ЄДРПОУ 24172757) 85 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суддя С.А. Ковтун
Рішення підписано 20.07.2009 р.
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 13.05.2009 |
Оприлюднено | 29.07.2009 |
Номер документу | 4143241 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Ковтун С.А.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні