Рішення

від 12.11.2014 по справі 910/22437/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22437/14 12.11.14 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Термо"

про стягнення 28 000,00 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники :

від позивача: Іщенко В.С. (дов. від 23.09.2014)

від відповідача: не з'явився

В судовому засіданні 12.11.2014 відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

16.10.2014 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 772 від 15.10.2014 Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології" (надалі - позивач) Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Термо" (надалі - відповідач) про стягнення 28 000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі № 910/22437/14, розгляд справи призначено на 05.11.2014.

В судове засідання, призначене на 05.11.2014, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 05.11.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3140829 0, згідно якого 23.10.2014 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 23.10.2014 відповідно до пункту 1, 2 частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладав розгляд справи на 12.11.2014.

В судове засідання, призначене на 12.11.2014, з'явився представник позивача та надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

В судове засідання, призначене на 12.11.2014, представник відповідача не з'явився, причин не явки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи, був належним чином повідомлений, що підтверджується зворотнім повідомленням про вручення поштового відправлення за номером 01030 3140962 8, згідно якого 10.11.2014 представник відповідача отримав поштове відправлення Господарського суду м. Києва з ухвалою про порушення провадження у справі.

Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (2.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 811 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувся з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

23.04.2012 між позивачем (Замовник) та відповідачем (підрядник), було укладено договір про виконання підрядних робіт № 23/04-ПР/12-Т (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір).

Згідно умов п. 2.1 Договору, підрядник зобов'язувався за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та техніки,у відповідності до даного Договору, Проектної документації та державних будівельних норм і правил виконати комплекс підрядних робіт з виготовлення, доставки та монтажу вхідної групи із алюмінієвих конструкцій з профелю «Aluprof» згідно додатку4 № 2 до данного Договору на будівництві багатоповерхового житлового будинку по вул. Туманяна у дніпровському районі м. Києва, а Замовник зобов'язаний прийняти виконані роботи Підрядником та оплатити їх.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором підряду.

Відповідно до ч. 1 ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Згідно п. 4.4.1 Договору Замовник протягом п'яти банківських днів з моменту підписання даного Договору зобов'язаний сплатити Підряднику аванс у розмірі 70 % від ціни Договору, що становить 28 000 грн.

Пунктом 3.1 Договору визначено, що Підрядник приступає до виконання Робіт за даним Договором не пізніше 24.04.2012 за умови , зокрема перерахування Замовником авансового платежу згідно п.п. 4.4.1 Договору. Та зобов'язується завершити їх повне виконання не пізніше 14.05.2012.

У випадку зриву строків передачі Замовником фронту робіт та перерахування авансового платежу, строк виконання Робіт Підрядником за даним Договором продовжується на весь термін такої затримки.

На виконання п. 4.4.1 Договору Позивач сплатив на користь Підрядника авансовий платіж у розмірі 28 000 грн. 26.06.2012, що підтверджується платіжним дорученням №2124156. Таким чином строк виконання робіт настав 16.07.2012.

Отже, сума сплаченого замовником авансу, на яку не були виконані роботи або не було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог, становить 28 000 грн.

20.06.2014 позивач надіслав на адресу відповідача листа від 20.06.2014 вих.№465, з вимогою повернути невикористані кошти у сумі 28 000 грн.

За твердженням позивача, яке жодним чином не спростовано відповідачем, останній на вказані вимоги не відреагував.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином та відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати всій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п.4 ст.849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Відповідно до п.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненім.

Відповідно до п.2 ст.653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Отже, Договір та зобов'язання Сторін за ним припинилися.

Відповідно до п.1 ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Підставою для сплати позивачем коштів в сумі 28 000 грн. був Договір, але оскільки Договір припинився - правова підстава для їх утримання відповідачем відпала. Таким чином, у відповідача відсутні будь-які правові підстави для утримання коштів в сумі 28 000 грн., які були сплачені позивачем раніше за Договором та не використані, а отже такі кошти підлягають поверненню позивачу. Оскільки на жодну із письмових вимог відповідач кошти не повернув та не надав пояснень, вказані кошти підлягають стягненню з відповідача у примусовому порядку.

Вказана позиція підтверджується позицією Вищого господарського суду України. Так, у п.3 оглядового листа від 18.02.2013 №01-06/374/2013 Вищий господарський суд України вказав, що відповідно до ч. 4 ст.849 Цивільного кодексу України замовнику надано право відмовитися в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і встановлене цією нормою право не може бути обмежене.

Позиція щодо правомірністю стягнення з підрядника авансу, з огляду на те, що договір підряду припинився, оскільки замовник надіслав підряднику листа, яким повідомив про односторонню відмову від договору підряду та вимагав повернути сплачений аванс викладена у постанові від 27.06.2012 по справі №5004/2442/11 Вищого господарського суду України

Таким чином,суд приходить до висновку, що укладений між позивачем та відповідачем Договір про виконання підрядних робіт № 23/04-ПР/12-Т було припинено, у зв'язку із цим, кошти, зайво сплачені позивачем на виконання Договору, підлягають поверненню позивачу.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 20.10.2014 та 05.11.2014 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Однак, відповідач вимоги зазначених ухвал суду не виконав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати виконання взятих зобов'язаннь за Договором чи повернення авансових коштів, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу за Договором про виконання підрядних робіт № 23/04-ПР/12-Т в сумі 28 000 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 28 000 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований,, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 28 000 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. ст. 4, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "А-Термо" (01010, м.Київ, вул. Січневого Повстання, будинок 3-Б; ідентифікаційний код 32310649) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем в процесі виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Столичні будтехнології" (01001, м. Київ, вулиця Михайлівська, будинок 18-В; ідентифікаційний код 35392258) заборгованість в сумі 28 000 (двадцять вісім тисяч) грн. 00 коп. та судовий збір за подання позовної заяви в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4. Копію рішення направити сторонам.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17.11.2014

Суддя М.О. Лиськов