Рішення

від 19.11.2014 по справі 927/1651/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

Господарський суд Чернігівської області

Пр-т. Миру, 20, м. Чернігів, 14000 , тел. 676-311, факс 77-44-62, e-mail: inbox@cn.arbitr.gov.ua

========================================================================================================================================================================

Іменем України

Р І Ш Е Н Н Я

« 18 » листопада 2014 року Справа №927/1651/14

За ПОЗОВОМ: Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОГАРАНТ-В"

вул. Московська, 56-А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

до ВІДПОВІДАЧА: Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради

вул. Московська, 20, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600

Про стягнення 58480,70 грн.

Суддя І.В. Кушнір

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

Від Позивача: Гринь Л.В. - адвокат, договір про надання правової допомоги від 01.09.2014, посвідчення.

Від Відповідача: Віротченко К.А. - головний спеціаліст-юрисконсульт, довіреність № б/н від 17.09.14.

СУТЬ СПОРУ:

Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОГАРАНТ-В" заявлено позов до Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради про стягнення 58480,70 грн., в тому числі 47757,00 грн. основного боргу, 3204,29 грн. пені, 1311,00 грн. - 3% річних та 6208,41 грн. інфляційних.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем договору підряду № 101 від 22.10.2013.

У судовому засіданні 04.11.2014 представник Позивача підтримала позовні вимоги.

Представник Відповідача надала заперечення на позов, у яких зазначено, що Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради утримується за рахунок коштів місцевого бюджету. Відповідно до умов договору №101 від 22.10.13 Виконавець виконував роботи, а управління зобов'язане було проводити їх оплату помісячно при умові фактичного надходження коштів на власний казначейський рахунок управління. Так, з місцевого бюджету не було виділено жодної суми коштів за період 22.10.2013 по 01.10.2014 на проведення оплати виконаних робіт по даному договору. Згідно п.5.3 Замовник проплачує виконані роботи Підряднику при фактичному надходженні коштів на власний казначейський рахунок. При укладенні договору даний пункт обговорювався сторонами і Позивачем була надана згода на його включення до договору. Даний договір був погоджений Позивачем без заперечень. В цілому управління добросовісно і своєчасно проводить оплату наданих послуг, але в даній ситуації кошти на власний казначейський рахунок управління не надходили.

До початку судового засідання 18.11.2014 від Ніжинського управління Державної казначейської служби України Чернігівської області надійшли письмові пояснення.

У судовому засіданні 18.11.2014 представник Позивача надала письмові пояснення на заперечення Відповідача.

Суд долучив вищевказані пояснення до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Товариство з обмеженою відповідальністю "АГРОГАРАНТ-В" (Позивач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 24.02.2006, номер запису в ЄДР 10631020000000450.

Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (Відповідач) зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 07.06.2002, дата та номер запису в ЄДР 23.04.2008 №10631200000000731.

22 жовтня 2013 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГРОГАРАНТ-В" та Управлінням житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради укладено договір підряду №101 (далі - Договір).

Згідно з п.1.1. Договору Замовник (Відповідач) доручає і фінансує, а Підрядник (Позивач) приймає на себе виконання робіт по "Капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Прилуцька, 138, м. Ніжин, Ніжинського р-ну, Чернігівської області".

За умовами п.п.2.1.-2.2. Договору Підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт по Договору протягом 3-х днів з дня підписання угоди. Термін виконання робіт: 2013 рік.

Відповідно до п.п.3.1-3.4. Договору вартість робіт становить 47757,00 (сорок сім тисяч сімсот п'ятдесят сім грн.) гривень. Договірна ціна формується Підрядником на підставі документів, розроблених Держбудом України (ДБНД 1.1.-1.2000). Договірна вартість може переглядатися за таких умов: зміна обсягів і складу робіт; зупинки робіт за рішенням Замовника і за обставинами непереборної сили; прийняття нових законодавчих і нормативних актів, що впливають на вартість робіт. Перегляд договірної ціни обґрунтовується розрахунками і оформлюється сторонами шляхом укладання додаткових угод.

Згідно з п.4.1., п.4.4. Договору Підрядник виконує всі роботи, зазначені в пункті 1.1. цієї угоди, у відповідності з затвердженою в установленому порядку проектно-кошторисною документацією, а Замовник приймає виконані роботи у Підрядника, вказані в пункті 1.1. цієї угоди, при відсутності зауважень.

За умовами п.п.4.6.-4.7. Договору Підрядник, після закінчення робіт, направляє Замовнику акт прийому-здачі, а Замовник, протягом 10 днів з дня отримання акту повертає його Підряднику оформленим. Розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником по фактичним витратам, згідно форми Ф-3 після підписання акту виконаних робіт.

Відповідно до п.5.3. Договору Замовник перераховує кошти за виконані роботи Підряднику при фактичному надходженні їх на власний казначейський рахунок.

Згідно з п.5.4. Договору Підрядник виконує роботи в межах затвердженого кошторису.

За умовами п.6.4. Договору договірна ціна: тверда.

Пунктом 6.1. Договору Сторони визначили, що Договір вступає в силу з дня його підписання сторонами і діє до виконання Сторонами зобов'язань. Зміни і доповнення до угоди оформлюються в письмовій формі.

На виконання умов вищевказаного Договору Позивачем були виконані підрядні роботи на суму 47757,00 грн., що підтверджується актом №77 приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2013 року від 15.10.2013 (форма №КБ-2в), копія якого знаходиться в матеріалах справи.

Між сторонами також підписана довідка про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2013 року від 15.10.2013 на суму 47757,00 грн. (форма №КБ-3).

Як вбачається з акту звірки взаємних розрахунків, підписаного між сторонами та скріпленого печатками сторін, станом на 26 серпня 2014 року заборгованість Відповідача перед Позивачем всього становить 756451,17 грн.

Копії вищевказаних довідки про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2013 року (форма №КБ-3) та акту звірки взаємних розрахунків наявні в матеріалах справи.

Відповідач суму заборгованості не сплатив.

З урахуванням викладеного, Позивач просить стягнути з Відповідача 47757,00 грн.

основного боргу за виконані підрядні роботи згідно договору підряду № 101 від 22.10.2013.

Визначаючи правову природу договору, укладеного між сторонами, суд доходить наступних висновків.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.837 Цивільного кодексу України:

"1. За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

2. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові."

Відповідно до ч.ч.1,3 ст.843 Цивільного кодексу України:

" 1. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

3. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу."

Згідно з ч.1 ст.844 Цивільного кодексу України:

"Ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником."

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.875 Цивільного кодексу України:

"1. За договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

2. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта."

Згідно з ч.1 ст.877 Цивільного кодексу України:

"Підрядник зобов'язаний здійснювати будівництво та пов'язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт."

З викладеного вбачається, що предметом договору підряду є виконання певної, чітко визначеної за обсягом безпосередньо договором чи кошторисом роботи (чи ряду різного виду робіт) з визначенням необхідних для її (їх) виконання матеріалів (Підрядника чи Замовника), направленої на досягнення конкретного матеріального результату, який підлягає передачі замовнику.

Сторонами в договорі підряду є замовник та підрядник.

Враховуючи, що предметом Договору є капітальний ремонт покрівлі житлового будинку по вул. Прилуцька, 138, м. Ніжин, Ніжинського р-ну, Чернігівської області, сторонами Договору є Підрядник та Замовник, виконання договору підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт (форми КБ-2в), довідкою про вартість виконаних будівельних робіт (форми КБ-3), суд приходить до висновку, що між сторонами фактично був укладений договір будівельного підряду.

Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ст.525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як передбачено ст.530 Цивільного кодексу України:

"1.Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

2. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства."

Відповідно до ч.ч.1,7 ст.193 Господарського кодексу України (далі -ГКУ):

"Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином."

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.5.3. Договору Замовник перераховує кошти за виконані роботи Підряднику при фактичному надходженні їх на власний казначейський рахунок.

До початку судового засідання 18.11.2014 від Ніжинського управління Державної казначейської служби України Чернігівської області надійшли письмові пояснення, до яких додані виписка по рахунках Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради за період з 22.10.2013 по 31.12.2013, виписка з рахунку (рахунок №35428112036490) Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради за період з 01 січня 2014 року по 04 листопада 2014 року, з яких вбачається, що на рахунок Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради надходили кошти, які, зокрема, були перераховані КП "Служба Єдиного Замовника" та КП "ЖЕК Північна" за капітальний ремонт покрівель житлових будинків, тобто на власний рахунок Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради в період з дати підписання договору №101 від 22.10.2013 до 04.11.2014 надходили кошти для оплати робіт за капітальний ремонт покрівель житлових будинків, але спрямовувались не на оплату виконаних саме Позивачем робіт, а іншим Підрядникам, що виконували аналогічні роботи.

На підставі викладеного суд вважає, що позов в частині стягнення з Відповідача 47757,00 грн. основного боргу є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

За умовами ч.2 ст.193 ГКУ:

"Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором."

Згідно з ч.1 ст.216 ГКУ:

"Учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст.217 ГКУ:

"Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.

У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції."

Згідно з ч.1 ст.218 ГКУ:

"Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. "

Відповідно до ч.1 ст.230 ГКУ:

"Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. "

Згідно з п.1 ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач просить стягнути з Відповідача 3204,29 грн. пені у подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення за період з 01.11.2013 по 30.04.2014.

Нарахування вищевказаної суми пені Позивач обґрунтовує нормами ч.2 ст.343 Господарського кодексу України, відповідно до якої платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін , але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

У п.5.1. Договору зазначено, що при порушенні однієї з сторін умов цієї угоди, сторона-порушник компенсує іншій нанесені збитки в повному обсязі.

Проте, умовами договору підряду №101 від 22.10.2013 не передбачено нарахування Позивачем Відповідачу пені за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.

Витребуваних судом письмових доказів наявності передбаченої ч.2 ст.343 Господарського кодексу України згоди сторін, якою встановлений розмір пені, Позивачем не надано.

У постанові Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" зазначено:

"1.6. Грошові зобов'язання, як і будь-які інші цивільно-правові або господарські зобов'язання, можуть виникати з підстав, встановлених статтею 11 ЦК України і статтею 174 ГК України.

У зв'язку з цим господарським судам необхідно мати на увазі таке.

У господарських відносинах грошові зобов'язання найчастіше виникають з господарських договорів та інших угод, передбачених законом, або з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (стаття 174 ГК України). Однак оскільки господарський договір (угода) є не єдиною підставою виникнення відповідного зобов'язання, то сама лише відсутність між сторонами спірних правовідносин такого договору (угоди) або незазначення в останньому умов (пунктів) щодо відповідальності за порушення грошового зобов'язання не перешкоджає застосуванню даної відповідальності, але тільки у разі якщо підстави такого застосування і розмір відповідальності передбачено актами законодавства.

Слід також враховувати, що договір, в тому числі в тій його частині, яка стосується відповідальності за невиконання грошових зобов'язань, може бути укладено не лише шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, а й шляхом обміну листами, телеграмами, факсограмами, телефонограмами та іншими документами, якщо із зазначених документів вбачається, що сторони погодили умови стосовно такої відповідальності.

2.1. Пеня, за визначенням частини третьої статті 549 ЦК України, - це вид неустойки, що забезпечує виконання грошового зобов'язання і обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання.

Застосування іншого виду неустойки - штрафу до грошового зобов'язання законом не передбачено, що, втім, не виключає можливості його встановлення в укладеному сторонами договорі (наприклад, за необґрунтовану відмову від переказу коштів за розрахунковими документами отримувача коштів), притому і як самостійний захід відповідальності, і як такий, що застосовується поряд з пенею. В останньому випадку не йдеться про притягнення до відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення двічі, тому що відповідальність настає лише один раз - у вигляді сплати неустойки, яка включає у себе і пеню, і штраф як лише форми її сплати.

Якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, нарахування пені у відповідному відсотковому розмірі від суми простроченого платежу передбачено статтею 14 Закону України "Про державний матеріальний резерв", статтею 36 Закону України "Про телекомунікації", статтею 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій". У таких випадках нарахування пені здійснюється не за Законом України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов'язань", а на підставі спеціального нормативного акта, який регулює відповідні правовідносини.

Передбачений частиною шостою статті 231 ГК України розмір відповідальності за порушення грошових зобов'язань застосовується, якщо інше не узгоджено сторонами в договорі або не передбачено законом.

2.2. Господарським судам необхідно мати на увазі, що штрафні санкції, передбачені абзацом третім частини другої статті 231 ГК України, застосовується за допущене прострочення виконання лише негрошового зобов'язання, пов'язаного з обігом (поставкою) товару, виконанням робіт, наданням послуг, з вартості яких й вираховується у відсотковому відношенні розмір штрафних санкцій."

Враховуючи, що Позивачем не надано суду доказів визначення Законом, вищевказаним Договором чи іншою угодою, укладеною між сторонами, обов'язку, розміру та умов сплати пені для спірних правовідносин між сторонами щодо виконання договору підряду, суд приходить до висновку, що Позивачем необґрунтовано була нарахована Відповідачу пеня на підставі ч.2 ст. 343 Господарського кодексу України, а тому позов в частині стягнення з Відповідача 3204,29 грн. пені задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, Позивачем обґрунтовано нараховані Відповідачу 3% річних у сумі 1311,00 грн. за період з 01.11.2013 по 30.09.2014 та 6208,41 грн. інфляційних за листопад 2013 року - серпень 2014 року.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів своєчасної оплати за виконані роботи згідно договору, як і доказів, які б спростовували вищевикладені обставини, не надав.

Крім того, в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 по справі №11/446 зазначено, що за змістом частини другої статті 617 ЦК, частини другої статті 218 ГК та рішення Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 відсутність бюджетних коштів, передбачених у видатках Державного бюджету України на відповідний рік, не виправдовує бездіяльність органу державної влади і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення грошового зобов'язання.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в частині стягнення 47757,00 грн. основного боргу, 1311,00 грн. - 3% річних, 6208,41 грн. інфляційних.

В решті позову має бути відмовлено з підстав, зазначених вище.

Згідно з ч.2 ст.49 Господарського процесуального кодексу України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У п.4.7. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що частиною другою статті 49 ГПК передбачено, що в разі коли спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

Враховуючи, що даний спір виник внаслідок неправильних дій Відповідача, суд доходить висновку, що відповідно до ч.2 ст. 49 Господарського процесуального кодексу, судовий збір в повному обсязі має бути покладений на Відповідача.

Разом з тим, Позивач просить стягнути з Відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 6000,00 грн., пов`язані з розглядом даної справи

В обґрунтування даних витрат Позивачем надані договір про надання правової допомоги №б/н від 01.09.2014, додаткову угоду від 01.09.2014 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.09.2014, свідоцтво №37 від 04.12.2009 про право на заняття адвокатською діяльністю Гринь Л.В., акт виконаних робіт від 04.11.2014 до договору про надання правової допомоги №б/н від 01.09.2014, квитанція №000281 від 01.09.2014 на суму 6000,00 грн.

З урахуванням викладеного, суд вважає належним чином обґрунтованою та співрозмірною суму витрат на оплату послуг адвоката, пов`язаних з розглядом даної справи, в розмірі 6000,00 грн., що підлягає стягненню з Відповідача.

Керуючись ст.ст.22, 33, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Управління житлово-комунального господарства та будівництва Ніжинської міської ради (16600, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Московська, 20, ідентифікаційний код 32009931) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРОГАРАНТ-В" (вул. Московська, 56-А, м. Ніжин, Чернігівська область, 16600, ідентифікаційний номер 34180227) 47757 грн. 00 коп. основного боргу, 1311 грн. 00 коп. - 3% річних, 6208 грн. 41 коп. інфляційних, 1827 грн. 00 коп. на відшкодування судового збору та 6000 грн. 00 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3. В стягненні 3204 грн. 29 пені відмовити.

Повне рішення складено 19 листопада 2014 року.

Суддя І.В. Кушнір