Постанова

від 15.04.2014 по справі 804/2307/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2014 р. справа № 804/2307/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Прудника С.В.

при секретарі судового засідання Трайдук С.В.

за участю:

представника позивача Міневича О.П.

відповідач не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Ленінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в період з 27.02.2013 р. по 07.06.2013 р. в сумі 13 068,47 грн., -

ВСТАНОВИВ :

Ленінський районний центр зайнятості (далі - Ленінський РЦЗ, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача незаконно виплачену допомогу по безробіттю в період з 27.02.2013 року по 07.06.2013 року в сумі 13067,47 грн. на користь позивача.

В обґрунтування позову зазначено, що 20.02.2013 року ОСОБА_2 надано статус безробітного та призначена допомога по безробіттю. Проте, відповідачем було приховано той факт, що він зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, як фізична особа-підприємець з 04.12.2000 року. Під час перебування на обліку у центрі ОСОБА_2 незаконно отримав допомогу по безробіттю в сумі 13068,47 грн. Незаконно отримані кошти добровільно відповідачем повернуті не були, тому, Ленінський районний центр зайнятості звернувся до суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.02.2014 р. відкрито провадження у адміністративній справі, та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.

Представник позивача в судовому засіданні 15.04.2014 р. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений розпискою суду від 01.04.2014 року. Відповідно до ч. 8 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи. Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 20.02.2013 року звернувся до Ленінського РЦЗ з письмовою заявою про надання статусу безробітного відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" від 01.03.1991 року № 803-ХІІ (далі - Закон № 803).

У заяві ОСОБА_2 зазначено про те, що він не має постійного або тимчасового заробітку, в т.ч. за договорами цивільно-правового характеру, права на пенсію за віком, у том числі на пільгових умовах, на пенсію за вислугу років або інших передбачених законодавством доходів, не є членом особистого селянського господарства, не є фермером або членом сім`ї фермера, що бере участь у виробництві, не зареєстрований як фізична особа-підприємець, не належить до громадян, які забезпечують себе роботою самостійно, не призначена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного (6-річного) віку.

Наказом Ленінського РЦЗ ОСОБА_2 з 20.02.2013 року надано статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

Згідно Витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 666479 станом на 14.11.2013 року було з'ясовано, що ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець з 04.12.2000 року.

Відповідно до довідки Ленінського РЦЗ ОСОБА_2 у період лютий-червень 2013 року було виплачено кошти на суму 13068,47 грн.

Відповідно до ст.1 Закону № 803 зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій формі.

Згідно до пп.б п.3 ст. 1 Закону № 803, до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Статтею 2 Закону № 803 визначено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.

Пунктом 1 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" від 02.03.2000 року № 1533-ІІІ (далі - Закон № 1533) встановлено, що загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття - це система прав, обов'язків і гарантій, яка передбачає матеріальне забезпечення на випадок безробіття з незалежних від застрахованих осіб обставин та надання соціальних послуг за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Частиною 3 ст. 36 Закону № 1533 визначено, що сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно пп. 1 п. 5.5 Порядку, надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 307 від 14.12.2000 року, виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Таким чином, відповідачем порушено вимоги законодавства щодо отримання допомоги по безробіттю у періоді з 27.03.2013 року по 07.06.2013 року, в результаті чого, на ОСОБА_2 покладено обов'язок по відшкодуванню виплачених коштів, отриманих відповідачем як допомога по безробіттю, у сумі 13068,47 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги про стягнення суми коштів у розмірі 13068,47 грн. з відповідача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, в судовому засіданні 15 квітня 2014 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 22 квітня 2014 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні.

Керуючись ст. ст. 69 - 71, 94, 128, 158 - 163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов Ленінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в період з 27.02.2013 р. по 07.06.2013 р. в сумі 13 068,47 грн. - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) незаконно виплачену допомогу по безробіттю в період з 27.02.2013 р. по 07.06.2013 р. в сумі 13068,47 грн. (тринадцять тисяч шістдесят вісім гривень 47 копійок) на користь Ленінського районного центру зайнятості м.Дніпропетровська (розрахунковий рахунок 37178001011915, банк УДК у Ленінському районі м. Дніпропетровська ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО 805012, код ЄДРПОУ 36496124).

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, в порядку та у строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, та набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складений 22 квітня 2014 року.

Суддя С. В. Прудник