Постанова

від 12.09.2014 по справі 804/11830/14

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 вересня 2014 р. Справа № 804/11830/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Конєвої С.О.

розглянувши в письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Редакція газети» Слобода Підгородня» про стягнення 6970,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ :

06 серпня 2014 року Дніпропетровська об'єднана державна податкова інспекція Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства "Редакція газети» Слобода Підгородня" та просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на прибуток в сумі 6970,00грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач перебуває на обліку у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області та має новостворений податковий борг з податку на прибуток у загальній сумі 6970,00грн., який виник у період з 14.11.2011р. по 26.04.2013р. на підставі податкових повідомлень-рішень: №0003351541 від 21.10.2011р. на суму 1870,00грн.; № 0000281541 від 06.01.2012р. на суму 1020грн.; №0000571541 від 10.04.2012р. на суму 1020,00грн.; №0000491541 від 19.03.2013р. на суму 3060грн. Позивачем у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України було вручено відповідачу першу податкову вимогу - 05.01.2009р., другу податкову вимогу -31.01.2009р. У зв'язку з тим, що податковий борг відповідача не переривався, то нові податкові вимоги не приймалися. Згідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано вимогу, сума боргу збільшується, погашенню підлягає уся сума боргу, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги. У зв'язку з тим, що відповідач самостійно не погасив податковий борг з податку на прибуток, позивач просить стягнути з відповідача вищезазначену суму боргу у судовому порядку.

Позивач 27.08.2014р. та 12.09.2014р. надав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника Дніпропетровської ОДПІ в порядку письмового провадження, при цьому позовні вимоги підтримує в повному обсязі (а.с. 40, 57).

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до положень ч.11 ст.35, ст.38 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується наявними в матеріалах доказами (а.с.45, 46, 59).

У відповідності до вимог ч. 11 ст.35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до ч. 1 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адресу повістки надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.

Згідно до ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду без поважних причин, розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Частиною 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи наведене, клопотання позивача про розгляд справи за відсутності представника ОДПІ в порядку письмового провадження, належне повідомлення відповідача про час і місце судового розгляду у відповідності до вимог ч.11 ст. 35, 38 Кодексу адміністративного судочинства України, строки розгляду та вирішення справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе вирішити спір за відсутності сторін, у письмовому провадженні, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4, ч. 6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно до ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження) фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суб'єктом владних повноважень - є орган державної влади орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п. 8 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем є особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подана позовна заява до адміністративного суду.

Частиною 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п.5 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України.

Відповідно до п.п.20.1.34 п.20.1 ст. 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Тобто, позивач - контролюючий орган державної податкової служби є суб'єктом владних повноважень, який у спірних правовідносинах реалізує надані йому владні управлінські функції та має право звертатися до суду з відповідними позовними вимогами щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «Редакція газети» Слобода Підгородня» зареєстровано 06.11.2006р. як юридична особа за адресою: 52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м.Підгороднє, провул.3-й Мостовий, буд.36 та з 07.11.2006р. знаходиться на обліку у Дніпропетровській об'єднаній державній податковій інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області за №4012, що підтверджується копією Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 24.07.2014р., Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 12.09.2014р., копією довідки про взяття на облік платника податків від 07.11.2006р. №445 (а.с. 5-7, 51-53 ).

Відповідно до розрахунку виникнення заборгованості податкового боргу станом на 30.07.2014р. та довідки про стан розрахунків з бюджетом станом на 30.07.2014р. вбачається, що відповідач має податковий борг з податку на прибуток в загальній сумі 6970,00грн. (а.с.9, 10).

Зазначений борг виник внаслідок того, що 28.09.2011р. Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період 2008р. - 2 квартал 2011р., за результатами якої складено акт № 300/1541/34622185 від 28.09.2011р. та встановлено, що в порушення п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України платником податків у строк до 12.05.2009р. та до 09.08.2010р. не подано декларацію з податку на прибуток за І квартал 2009р. та за І півріччя 2010р. відповідно (а.с. 26-27).

На підставі вищевказаного акту перевірки за вищевказане порушення, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003351541 від 21.10.2011р. на суму 1870,00грн., яке вручено відповідачу 29.10.2011р. (а.с. 24-зворот).

Згідно п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Таким чином, з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (29.10.2011 року), податковий борг за податковим повідомленням-рішенням № 0003351541 від 21.10.2011р. виник у відповідача з 10.11.2011 року.

06.01.2012р. податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період 2-3 квартал 2011р., за результатами якої складено акт № 11/1541/34622185 від 06.01.2012р. та встановлено, що в порушення п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України платником податків у строк до 09.11.2011р. не подано декларацію з податку на прибуток за 2-3 квартали 2011р. (а.с. 22-23).

На підставі вищевказаного акту перевірки за вищевказане порушення, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000281541 від 01.02.2012р. на суму 1020,00грн., яке вручено відповідачу 10.02.2012р. (а.с. 20, 58).

У відповідності до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (10.02.2012р.), податковий борг за податковим повідомленням-рішенням № 0000281541 від 01.02.2012р. виник у відповідача з 21.11.2011 року.

Із наявних в матеріалах справи доказів також вбачається, що 21.03.2012р. податковою інспекцією було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період 2-4 квартал 2011р., за результатами якої складено акт № 18/1541/34622185 від 21.03.2012р. та встановлено, що в порушення п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України платником податків у строк до 09.02.2012р. не подано декларацію з податку на прибуток за 2-4 квартали 2011р. (а.с. 17-18).

На підставі вищевказаного акту перевірки за вищевказане порушення, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000571541 від 10.04.2012р. на суму 1020,00грн., яке вручено відповідачу 19.04.2012р. (а.с. 15-зворот).

У відповідності до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (19.04.2012р.), податковий борг за податковим повідомленням-рішенням № 0000571541 від 10.04.2012р. виник у відповідача з 30.04.2012р.

04.03.2013р. позивачем було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток за звітний податковий період 1 квартал 2012р., 1 півріччя 2012р, 9 місяців 2012р., за результатами якої складено акт № 43/1541/34622185 від 04.03.2013р. та встановлено, що в порушення п.п. 49.18.2 п.49.18 ст.49 Податкового кодексу України платником податків у строки до 10.05.2012р., до 09.08.2012р. та до 09.11.2012р. не подано декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2012р., 1 півріччя 2012р. та 9 місяців 2012р. відповідно (а.с. 13-14).

На підставі вищевказаного акту перевірки за вищевказане порушення, податковим органом було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000491541 від 19.03.2013р. на суму 3060,00грн., яке вручено відповідачу 10.04.2013р. у відповідності до вимог п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України (а.с.38-39).

Згідно п.58.3 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Таким чином, у відповідності до вимог п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України з урахуванням дати вручення відповідачеві вказаного податкового повідомлення-рішення (10.04.2013р.), податковий борг за податковим повідомленням-рішенням № 0000491541 від 19.03.2013р. виник у відповідача з 21.04.2013р.

Як встановлено судом, податковий борг виник у відповідача ще у 2008 році в період дії Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000р.

Так, на виконання вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами», з метою вжиття заходів щодо погашення податкового боргу Дніпропетровською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області було направлено на адресу відповідача першу податкову вимогу №1/442 від 22.12.2008р. на суму 847,22грн., яку було отримано відповідачем 05.01.2009р. та другу податкову вимогу №2/83 від 26.01.2009р. на суму 847,22грн., яку було отримана відповідачем 31.01.2009р.(а.с. 28,29).

Зазначені податкові вимоги залишилися не виконані відповідачем у встановлені законодавством строки.

У відповідності до п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

Згідно п. 60.6 ст. 60 Податкового кодексу України у разі, якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений у повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

У відповідності до ст. 36 Податкового кодексу України податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком і збором.

Підпунктом 14.1.175 ст. 14 Податкового кодексу України визначено, що податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Статтями 16, 36 Податкового кодексу України визначено, що платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а за змістом ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач на вимогу суду доказів погашення податкового боргу у встановлені законом строки в сумі 6970,00 грн. суду не надав, а також не надав доказів і оскарження у встановленому законодавством порядку вищенаведених податкових повідомлень-рішень.

Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що факт порушення відповідачем вимог діючого законодавства доведений, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з вимог вищенаведеного чинного законодавства України.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 41, 71, 86, 94, 122, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Міндоходів у Дніпропетровській області до Приватного підприємства «Редакція газети» Слобода Підгородня» про стягнення 6970,00 грн. - задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства "Редакція газети» Слобода Підгородня" (52001, Дніпропетровська область, Дніпропетровський район, м.Підгороднє, провул.3-й Мостовий, буд.36, код ЄДРПОУ 34622185) на користь бюджету (код ЄДРПОУ 38695675) - податковий борг з податку на прибуток у розмірі 6970грн. 00 коп. (шість тисяч дев'ятсот сімдесят гривень 00коп.).

Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова суду набирає законної сили у порядку та у строки, визначені ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва