Постанова

від 06.11.2014 по справі 826/5734/14

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 листопада 2014 року 09 год. 20 хв. № 826/5734/14

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: Головуючого - судді Дегтярьової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Центр» до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 28 лютого 2014 року № 0101702, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28 лютого 2014 року № Ю-26-50-17-02, податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2014 року № 0000081702 і вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 квітня 2014 року № Ю-2699-25, - В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду м. Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ТСК Центр» (далі - позивач, ТОВ «ТСК Центр») з позовом до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі - відповідач, ДПІ) про визнання протиправними та скасування рішення про застосування штрафних санкцій від 28 лютого 2014 року № 0101702, вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 28 лютого 2014 року № Ю-26-50-17-02, податкового повідомлення-рішення від 28 лютого 2014 року № 0000081702 і вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 04 квітня 2014 року № Ю-2699-25.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він категорично не погоджується з висновками Акта ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 03.02.2014р. № 1/26-50-17-02-19/36791776, складеного за результатами проведення фактичної перевірки з питань дотримання ТОВ «ТСК Центр» норм трудового та податкового законодавства України за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., нормативно та документально не підтверджуються. Позивач вказує на відсутність в тексті Акта перевірки посилань на належні, достовірні та в правильний спосіб здобуті документальні докази (зокрема, на первинні документи підприємства), які б засвідчували факти допущення ТОВ «ТСК Центр» порушень трудового і податкового законодавства (як-то використання праці найманих працівників без оформлення з ним трудових відносин, виплати сум доходів на користь таких фізичних осіб без нарахування та/або утримання при цьому податку з доходів фізичних осіб, допущення недоплат до державного бюджету і фондів сум податку та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування). Натомість хибність висновків контролюючого органу спростовується наступними документами: штатним розписом ТОВ «ТСК Центр», затвердженим станом на відповідні дати 2013 року, копіями аркушів трудових книжок працівників ТОВ «ТСК Центр», відомостями про суми перерахованої заробітної плати на платіжні картки найманих працівників, наказами Товариства про прийняття на роботу певних фізичних осіб, податковими розрахунками за формою № 1ДФ за 1 - 3-ий квартали 2013 року, та іншими документами.

Відповідач проти позову заперечував, надавши суду письмові заперечення від 27.05.2014р. б/н та додаткові документи. В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що в ході проведення працівниками податкової інспекції фактичної перевірки ТОВ «ТСК Центр» з питань дотримання вимог трудового та податкового законодавства України в частині оформлення трудових відносин і повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р. (Акт від 03.02.2014р. № 1/26-50-17-02-19/36791776) виявлено, що підприємство допустило порушення норм ст.ст. 21, 26 і 48 Кодексу законів про працю України внаслідок використання протягом 2013 року праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин, пп. 14.1.54, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.1 ст. 171, п. 176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на суму 73 935,28 грн., пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України - у зв'язку з тим, що підприємство не перерахувало в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб до відповідного рахунку по коду бюджетної класифікації (11010100) в сумі 4 902,50 грн., положень Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, - у зв'язку з відображенням в проданих податкових розрахунках недостовірних відомостей, та п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 6 і п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, в результаті чого був донарахований єдиний внесок на загальну суму 135 655,45 грн.

В судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представники відповідача в судових засіданнях заперечували проти позовних вимог та просили відмовити в їх задоволенні.

14 серпня 2012 року в судовому засіданні судом було ухвалено перейти до письмового провадження на підставі ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши пояснення представників сторін, свідчення свідків, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на таке.

В ході судового розгляду встановлено, що протягом періоду з 22.01.2014р. по 31.01.2014р. працівниками ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі наказу від 21.01.2014р. № 151 і направлень на перевірку від 22.01.2014р. була проведена фактична перевірка ТОВ «ТСК Центр» (ідентифікаційний код 36791776) з виїздом за адресами здійснення цим платником податків фінансово-господарської діяльності, зокрема: м. Київ, вул. Промислова, 4, - де виявлено складське приміщення; м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34, - де виявлено офісне приміщення, та за адресою вул. Стеценка, 6, - де виявлено, що діяльність вказаними товариством здійснювалася до 25.12.2013р. (договір оренди від 10.04.2013р. № 04/10-01/13), та про що складений відповідний акт від 27.01.2014р.), норм трудового та податкового законодавства України в частині оформлення трудових відносин та з питань повноти обчислення та своєчасності внесення до бюджету сум податку на доходи фізичних осіб, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2013р. по 31.12.2013р., за результатами якої складений Акт від 03.02.2014р. № 1/26-50-17-02-19/36791776.

Відповідно до тексту зазначеного Акта перевірки під час проведення фактичної перевірки позивача працівниками ДПІ були виявлені наступні епізоди правопорушень:

1) в ході проведення перевірки відомостей по заробітній платі, наказів по особовому складу підприємства, відібраних пояснень у працівників щодо оформлення трудових відносин та оплати праці, довідки про результати обстеження і встановлення найманих працівників від 31.01.2014р. та додатково отриманих до перевірки документів і податкової інформації, встановлено, що протягом 2013 року ТОВ «ТСК Центр» в порушення норм Кодексу законів про працю використовувало працю 4-х найманих працівників без належного оформлення з ними трудових відносин (зокрема: відсутні накази про призначення на посади, штатний розклад та інші документи, пов'язані з офіційним оформленням найманих працівників), а саме:

- ОСОБА_2 (фактично працював на посаді менеджер з продажу, кількість місяців роботи - 1, розмір щомісячної (середньомісячної) виплати - 2 500,00 грн., загальна сума виплаченого доходу - 2 500,00 грн.);

- ОСОБА_3 (фактично працював на посаді директора департаменту, кількість місяців роботи - 7, розмір щомісячної (середньомісячної) виплати - 8 000,00 грн., загальна сума виплаченого доходу - 67 065,00 грн.);

- ОСОБА_4 (фактично працював на посаді менеджер з продажу, кількість місяців роботи - 2, розмір щомісячної (середньомісячної) виплати - 2 850,00 грн., загальна сума виплаченого доходу - 5 700,00 грн.);

- ОСОБА_5 (фактично працювала на посаді менеджер офісних продажів, кількість місяців роботи - 2, розмір щомісячної (середньомісячної) виплати - 1 785,00 грн., загальна сума виплаченого доходу - 3 570,00 грн.). В своїх письмових поясненнях опитані працівники чітко зазначили місце роботи, період з якого вони перебували у трудових відносинах з перевіряємим підприємством і суми фактично виплаченої їм заробітної плати.

Також, в тексті Акта перевірки зазначено, що за результатами на аналізу отриманих до перевірки матеріалів по ТОВ «ТСК Центр» і наявних в податковій інспекції звітних документів, перевіряючими виявлено, що Товариство виплачувало заробітну плату «в конвертах», інші заохочувальні та компенсаційні виплати без обов'язкових податкових платежів та відрахувань до бюджету, всього на загальну суму 285 918,50 грн. (в т.ч. фізичним особам, які виконували роботу без оформлення трудових відносин та без укладання з ними трудових чи інших договорів, про що свідчать первинні документи, що отримані вході перевірки, а саме - відомості «тіньового обліку нарахування та виплати неофіційної заробітної плати, письмові пояснення найманих працівників щодо оплати праці та оформлення трудових відносин, інші регістри бухгалтерського обліку). Таким чином за наслідками перевірки встановлено, що підприємством не утриманий податок на доход фізичних осіб: з доходів виплачених 5-ти працівникам у 14 випадках (за переліком згідно додатку № 1.3 до Акта перевірки) всього на загальну суму 5 535,18 грн., як додаткової заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат, що пов'язані з відносинами трудового найму (компенсація за паливно-мастильні матеріали); з доходів виплачених 6-м працівникам (за переліком згідно додатку № 1.3 до Акта перевірки, в т.ч. ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5), всього на загальну суму 43 859,19 грн., як необлікованої заробітної плати.

На підставі вище викладеного перевіряючі прийшли до висновків, що ТОВ «ТСК Центр» будучи працедавцем і маючи статус податкового агента по відношенню до фізичних осіб - ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9, ОСОБА_5, було зобов'язане утримувати та сплачувати до державного бюджету податок з доходів найманих працівників з сум фактично виплачених доходів, за ставкою визначеною в п. 167.1 ст. 167 Податкового кодексу України;

2) в порушення норм пп. 14.1.54, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.1 ст. 171, п. 176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України ТОВ «ТСК Центр» не в повному обсязі утримало податок на доходи фізичних осіб при виплаті доходів у вигляді заробітної плати працівникам за переліком згідно додатку № 1.1 до Акта перевірки (а саме: обрахунок та сплата податку здійснювалася з суми нарахованого доходу, а не з суми фактично виплаченого). Як наслідок, по особовим рахункам працівників ОСОБА_10 (за період з лютого по грудень 2013 року) та ОСОБА_11 (за період з липня по грудень 2013 року) перевіряючими у 17 випадках був донарахований податок на доходи фізичних осіб, всього у сумі 922,04 грн. Факт даного порушення встановлений на підстав даних розрахункової відомості заробітній платі та письмових поясненнях найманих працівників;

3) всупереч вимог норми п. 177.8 ст. 177 Податкового кодексу України ТОВ «ТСК Центр» не утримало податок на доходи фізичних осіб при виплаті сум доходів фізичним особам ОСОБА_12, ОСОБА_13 і ОСОБА_14 за надані послуги та придбані товари (згідно додатку № 1.2 до Акта перевірки), за відсутності документів підтверджуючих наявність у цих фізичних осіб статусу суб'єктів підприємницької діяльності. Всього позивачем не утриманий податок на доходи фізичних осіб з доходів виплачених вказаним фізичним особам у 12-ти випадках на загальну суму 23 618,87 грн. При цьому факт ненадання посадовими особами Товариства таких підтверджуючих документів, а також штатного розкладу по підприємству, на вимогу перевіряючих зафіксований у довідці про результати обстеження місця здійснення фінансово-господарської діяльності від 31.01.2014р., що є додатком до Акта перевірки, та підписана фінансовим директором ТОВ «ТКС Центр» ОСОБА_15

Також за наслідками перевірки повноти і своєчасності перерахування до державного бюджету утриманих сум податку з доходів фізичних осіб (починаючи із залишку на 01.01.2013р. по 31.12.2013р.) виявлено, що в порушення вимог пп. 168.1.2 п. 168.1 ст. 168 Податкового кодексу України підприємство не перерахувало в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб до відповідного рахунку по коду бюджетної класифікації (11010100) в сумі 4 902,50 грн. (розрахунок наведений в додатку № 2 до Акта перевірки, зі змісту останнього не вбачається даних щодо фізичних осіб податок з доходів яких мав бути перерахований до бюджету).

У взаємозв'язку з виявленням описаних вище правопорушень при перевірці правильності нарахування та сплати єдиного внеску працівниками відповідача встановлені випадки заниження підприємством єдиного соціального внеску розмірі 37,26% на суму 123 703,43 грн. та в розмірі 3,6% на суму 11 952,02 грн. внаслідок заниження об'єкта оподаткування цим внеском на суму 342 758,02 грн.

Крім того, в тексті Акта перевірки зафіксоване ще порушення ТОВ «ТСК Центр» вимог Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, а саме - при заповненні розрахунку за формою № 1ДФ за звітні періоди 1 - 3-ий квартали 2013 року підприємство не вірно відобразило розміри сум виплачених доходів, які були нараховані працівникам у вигляді заробітної плати, та фактичну кількість працівників, які перебували з ним у трудових відносинах.

На підставі вище наведеного працівники ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в розділі 4 «Висновок» Акта перевірки встановили порушення ТОВ «ТСК Центр» наступних норм законодавства: ст.ст. 21, 26 і 48 Кодексу законів про працю України внаслідок використання протягом перевіряємого періоду праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин; пп. 14.1.54, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.1 ст. 171, п. 176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України, що призвело до заниження Товариством податкового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 73 935,28 грн.; пп. 168.1.2 п. 168.1 ст.168 Податкового кодексу України - у зв'язку з тим, що підприємство не перерахувало в повному обсязі податок на доходи фізичних осіб до відповідного рахунку по коду бюджетної класифікації (11010100) в сумі 4 902,50 грн.; Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, у зв'язку з чим згідно п. 119.2 т. 119, п. 127.1 ст. 127 передбачено застосування штрафних (фінансових) санкцій; п. 1, п. 2 ч. 2 ст. 6 і п. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, в результаті чого було донараховано єдиного внеску на загальну суму 135 655,45 грн.

Не погоджуючись з висновками Акта фактичної перевірки позивач подав до канцелярії ДПІ письмові заперечення на висновки вказаного Акта перевірки з обґрунтуванням своєї позиції (вх. від 24.02.2014р. та від 04.03.2014р.). Відомостей про результати розгляду зазначених заперечень підприємства сторони суду не надали.

28 лютого 2014 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві на підставі зазначеного вище Акта перевірки прийняла наступні спірні у даній справі рішення:

- податкове повідомлення-рішення форми «Р» за № 0000081702, яким згідно пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України та відповідно до п. 1190.2 ст. 119, п. 127.1 ст. 127 цього Кодексу за порушення вимог пп. 14.1.54, пп. 14.1.56 п. 14.1 ст. 14, пп. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, пп. 164.1.2 п. 164.1 ст. 164, п. 167.1 ст. 167, п. 171.1 ст. 171, п. 176.2 (а) ст. 176 Податкового кодексу України, визначило ТОВ «ТСК Центр» до сплати суму грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб у розмірі 94 154,72 грн., в т.ч. 73 935,28 грн. - основний платіж, 20 219, 44 грн. - штрафні (фінансові) санкції;

- рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальними органами доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску за № 0101702, яким за порушення вимог п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010р. № 2464-VI, застосувало до ТОВ «ТСК Центр» штрафні санкції в сумі 36 977,34 грн.;

- вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-9/26-50-17-02, якою відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зафіксована у ТОВ «ТСК Центр» сума недоїмки по сплаті єдиного внеску в сумі 135 655,45 грн.

Крім того, 04 квітня 2014 року ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві сформувала та направила на адресу ТОВ «ТСК Центр» вимогу про сплату боргу (недоїмки) за № Ю-2699-25, якою відповідно до ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», зафіксована у ТОВ «ТСК Центр» станом на 31 березня 2014 року сума недоїмки по сплаті єдиного внеску в сумі 49 697,47 грн.

При вирішення даного спору суд виходить з наступного.

У відповідності до положень норми ст. 75 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною, в розумінні норми пп. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України, вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Так, перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до положень п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно наявних матеріалів справи (а саме: заяви ОСОБА_2 від 08.01.2014р. з проханням провести перевірку ТОВ «ТСК-Центр» щодо дотримання трудового законодавства, адресованої Начальнику ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві, та службової записки Управління доходів і зборів фізичних осіб ДПІ від 20.01.2014р. № 10/17-02-15 на ім'я начальника податкової інспекції з пропозицією щодо проведення фактичної перевірки підприємства) фактична перевірка проводилась на ТОВ «ТСК-Центр» на підставі пп. 80.2.7 п. 8.2 ст. 80 ПК України, яким чітко визначено, що фактична перевірка проводиться у разі отримання інформації в установленому порядку про використання праці найманих працівників без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків та зборів до бюджету.

У Податковому кодексі України наведені визначення наступних понять: «податковий агент щодо податку на доходи фізичних осіб» - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або негрошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу (пп. 14.1.180 п. 14. ст. 14 ПК України); «самозайнята особа» - платник податку, який є фізичною особою - підприємцем або провадить незалежну професійну діяльність за умови, що така особа не є працівником в межах такої підприємницької чи незалежної професійної діяльності (пп. 14.1.226 п. 14.1 ст. 14 ПК України); «працівник» - фізична особа, яка безпосередньо власною працею виконує трудову функцію згідно з укладеним з роботодавцем трудовим договором (контрактом) відповідно до закону (пп. 14.1.195 п. 14.1 ст. 14 ПК України).

В силу норми п. 163.1 ст. 163 розділу IV «Податок на доходи фізичних осіб» ПК України об'єктом оподаткування податком на доходи фізичних осіб резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп. 164.1.1 п. 164.1 ст. 164 ПК України).

Згідно із підпунктом 164.1.2 пункту 164.1 статті 164 Податкового кодексу України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Зокрема, відповідно до пп. 164.2.1 і пп. 164.2.2 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України до загального місячного оподатковуваного доходу платника податку включаються доходи у вигляді заробітної плати, нараховані (виплачені) платнику податку відповідно до умов трудового договору (контракту); суми винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору.

При цьому відповідно до пп. 14.1.48 п. 14.1 ст. 14 ПК України «заробітна плата для цілей розділу IV цього Кодексу» - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

Також, в розумінні норми ст. 1 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995р. № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95-ВР) «заробітна плата» - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до ст. 5 цього Закону організація оплати праці здійснюється на підставі: законодавчих та інших нормативних актів; генеральної угоди на державному рівні; галузевих, регіональних угод; колективних договорів; трудових договорів.

Статтею 30 Закону № 108/95-ВР передбачено, що при кожній виплаті заробітної плати власник або уповноважений ним орган повинен повідомити працівника про такі дані, що належать до періоду, за який провадиться оплата праці: а) загальна сума заробітної плати з розшифровкою за видами виплат; б) розміри і підстави утримань із заробітної плати; в) сума заробітної плати, що належить до виплати.

Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку, оскільки за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності згідно з законодавством, (ст. 36 Закону № 108/95-ВР).

Згідно з п. 18.1 ст. 18 Кодексу податковим агентом є особа, на яку Кодексом покладається обов'язок з обчислення, утримання з доходів, що нараховуються (виплачуються, надаються) платнику, та перерахування податків до відповідного бюджету від імені та за рахунок коштів платника податків.

Підпунктом 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в ст. 167 Кодексу.

Податок сплачується (перераховується) до бюджету, згідно з підпунктом 168.1.2 пункту 168.1 статті 168 ПК України, під час виплати оподатковуваного доходу.

Одночасно згідно положень п. 51.1 ст. 51 ПК України податковий агент зобов'язаний подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, а також сум нарахованого та утриманого з них податку органу державної податкової служби за місцем свого обліку. Зокрема, форма, порядок заповнення і подання податковими агентами такого податкового розрахунку за формою № 1 ДФ на момент виникнення спірних правовідносин були затверджені Наказом ДПА України від 24.12.2010р. № 1020, що передбачає відображення не тільки доходів, які підлягають оподаткуванню, але й також доходів, які сплачуються податковим агентом платникам податку з доходів фізичних осіб та не оподатковуються таким податком при їх виплаті, зокрема, доходів фізичних осіб-підприємців, з яких сплачений єдиний податок згідно спрощеній системі обліку та звітності або фіксований податок.

Обов'язки податкових агентів також закріплені в п. 176.2 ст. 176 ПК України.

Згідно п. 110.1 ст. 110 ПК України платники податків, податкові агенти та/або їх посадові особи несуть відповідальність в разі вчинення порушень, визначених законами з питань оподаткування та іншими законодавчими актами, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Таким чином, з контексту вищенаведених норм податкового законодавства випливає, що необхідною умовою для утримання податку з доходів фізичних осіб (в т.ч. працівника та/або фізичної особи-підприємця) є наявність факту виплати такого доходу фізичній особі податковим агентом за трудовою чи цивільно-правовою угодою.

При цьому судом враховується, що у відповідності до абз.2 п.1 ч.1 ст.4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.01.2014р. № 2464-ІV (далі - Закон № 2464-IV) платниками єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування є роботодавці - підприємства, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Базою нарахування єдиного внеску на загальнообов'язкове страхування є сума нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України «Про оплату праці», та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами. (абз. 1 п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону № 2464-ІV).

За вимогами норм ч. 2 ст. 6 цього Закону платник єдиного внеску зобов'язаний, в тому числі, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством.

Згідно норм ст. 8 Закону № 2464-VI розмір внеску з заробітної плати найманих працівників, який нараховується роботодавцями - фізичними особами становить 3,6% бази нарахування єдиного внеску, а для інших випадків - 34,7 відсотка від бази нарахування єдиного внеску.

Контролюючий орган вправі обчислити єдиний внесок на підставі актів перевірок правильності нарахування та сплати єдиного соціального внеску, звітності, що подається платниками до органів доходів і зборів, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суми виплати на суми яких нараховується єдиний внесок. (п. 3 ст. 9 цього Закону).

Відповідно до ч. 1 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до норм абзацу 2 статті 24 КЗпП України при укладенні трудового договору громадянин зобов'язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров'я та інші документи.

Положеннями абз. 1, 3 ст. 24 КЗпП України визначено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі, крім випадків передбачених цією статтею Кодексу. Укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу.

При цьому трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи (абз. 4 ст. 24 цього Кодексу).

Відповідно до абзаців 1, 2 і 4 статті 48 КЗпП трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації або у фізичної особи понад п'ять днів. Трудові книжки ведуться також на позаштатних працівників при умові, якщо вони підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню. До трудової книжки заносяться відомості про роботу, заохочення та нагороди за успіхи в роботі на підприємстві, в установі, організації; відомості про стягнення до неї не заносяться.

Зі змісту Акта перевірки вбачається, що згідно письмових пояснень фізичних осіб та документів «тіньової» бухгалтерії, на ТОВ «ТСК Центра» протягом певних періодів 2013 року працювали фізичні особи, з якими трудові відносини у встановленому чинним законодавством порядку оформлені не були (ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_5, з якими трудові договори не укладалися), а також цим фізичним особам та іншим фізичним особа-оформленим працівникам підприємства готівковими коштами виплачувалася «неофіційна» заробітна плата (ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9.) додатково до «офіційної», що перераховувалася в безготівковій формі на платіжні картки працівників підприємства (тобто, в розмірах більших ніж вказані відомостях про перерахування заробітної плати).

При цьому згідно перевірених контролюючим органом розрахункових відомостей товариства по перерахованій заробітній платі за 2013 рік (копії яких також містяться в матеріалах даної справи) заборгованість з виплати заробітної плати відсутня, а згідно наданого позивачем під час судового розгляду штатного розпису за 2013 рік (в затверджених редакціях) - розмір окладу працівників становить 1 200,00 грн.

На підтвердження правомірності висновків Акта перевірки відповідач надав суду копії наступних документів: письмової заяви ОСОБА_2 від 08.01.2014р., в тексті якої останній повідомив про період роботи на ТОВ «ТСК-Центр» (за адресою: м. Київ, вул. Стеценка, 6) на посаді менеджера з продажу (з 11.10.2013р. по 19.11.2013р.) без оформлення з ним трудових відносин; письмових пояснень ОСОБА_11 від 22.01.2014р. (офіційно зарахований на посаду завідувача складу), в яких останній вказав про розмір фактично отримуваної на платіжну картку заробітної плати 1 500,00 грн. та про графік роботи на підприємстві - повний робочий день; письмових пояснень ОСОБА_2 від 24.01.2014р., в який останній додатково повідомив про факт виплати йому коштів у розмірі 2500,00 грн. в якості заробітної плати, та про графік роботи - повний робочий день; письмових пояснень ОСОБА_3 від 31.01.2014р., в тексті яких останній повідомив про період роботи на ТОВ «ТСК-Центр» (за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34) на посаді директора департаменту ПЦБ (з 24.04.2013р. по 18.11.2013р.) без оформлення з ним трудових відносин, про графік роботи на підприємстві - більше ніж 4 години, та про отримання середньомісячної заробітної плати у розмірі 8000,00 грн.; письмових пояснень ОСОБА_11 від 22.01.2014р. (офіційно зарахований на посаду комірника), в яких останній вказав про розмір фактично отримуваної на платіжну картку заробітної плати 1 500,00 грн. та про графік роботи на підприємстві - повний робочий день); письмової заяви ОСОБА_16 від 01.04.2014р. (офіційно перебувала на посаді бухгалтера підприємства протягом періоду з 02.09.2014р. по 31.03.2014р.), в тексті яких остання повідомила про факти отримання «неофіційної» заробітної плати в розмірі 4000,00 грн., наявності станом на день її звільнення заборгованості по таким невиплаченим коштам в загальній сум 8000,00 грн. (що одночасно суперечить даним бухгалтерського обліку підприємства) та про використання на ТОВ «ТСК Центр» праці фізичних осіб без оформлення з ними трудових відносин; відомості «тіньової» бухгалтерії» виконані на листках блокноту-щоденника без відміток (печаток, штампів) та підписів бухгалтерів і керівників ТОВ «ТСК Центр» - відомості щодо видачі фізичним особам-працівникам підприємства (а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_9.) сум готівкових коштів («авансу») в якості «неофіційної» заробітної плати, на яку відповідні податки і збори не нараховувалися та не утримувалися. Згідно пояснень свідка ОСОБА_3, відібраних під час розгляду даної справи, така відомість велася безпосередньо ним, оскільки саме він видав готівкові кошти зазначеним працівникам Товариства; податкових розрахунків ТОВ «ТСК Центр» щодо сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку за 1 - 4-ий квартали 2013 року. Жодних заяв та/або пояснень від фізичних осіб ОСОБА_5 та ОСОБА_4, які за даними Акта перевірки працювали на ТОВ «ТСК Центр» без укладання трудових дворів, відповідач суду не пред'явив.

Крім того відповідач подав до суду довідку від 31.01.2014р. про результати обстеження місця здійснення господарської діяльності, що була підписана фінансовим директором ТОВ «ТСК Центр» ОСОБА_15, та в якій зафіксовано відсутність за місцем розташування офісного приміщення підприємства (м. Київ, вул. Червонопрапорна, 34) штатного розкладу.

23 червня 2014 року, в судове засідання, призначене у даній справі, були викликані та заслухані в якості свідків ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_2 (викликані за клопотанням відповідача), які підтвердили свої попередньо надані до ДПІ письмові пояснення, та ОСОБА_17 і ОСОБА_1 (викликані за клопотанням позивача). З наданих судовому засіданні ОСОБА_3, ОСОБА_16 та ОСОБА_2 усних пояснень прослідковується обізнаність останніх про точні найменування та адреси місцезнаходження підприємства, суть та напрямок діяльності ТОВ «ТСК Центр», П.І.П. керівника (ОСОБА_17.) та працівника підприємства (ОСОБА_1), з якими контактували названі фізичні особи. Також ОСОБА_3, ОСОБА_16, ОСОБА_2 усно підтвердили факти отримання на підприємстві ТОВ «ТСК Центр» в 2013 році заробітної плати в готівковій формі.

В судовому засіданні 23 червня 2014 року свідок ОСОБА_3 пред'явив суду оригінал лист від 02.10.2013р. № 07, підписаного ним як директором департаменту ПГС та скріпленого штампом ТОВ «ТСК Центр» (відсутність такого штампу на підприємстві позивача в судовому засіданні спростована не була).

В свою чергу опитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_17 (який згідно наявних матеріалів справи являється керівником та одночасно засновником ТОВ «ТСК-Центр», в т.ч. протягом всього перевіряємого періоду) і ОСОБА_1 (яка, протягом періоду з 01.08.2013р. по 10.04.2014р., та на сьогоднішній день працює на підприємстві на посаді фінансового менеджера) заперечували факти наявності на підприємстві каси та здійснення розрахунків на підприємстві в готівковій формі (в т.ч. з працівниками підприємства), оскільки перерахування заробітної плати на підприємстві здійснюється виключно на платіжні картки працівників, а також про здійснення виплати фізичним особам-працівникам підприємства неофіційних заробітних плат. При цьому під час надання свідчень ОСОБА_17 не зміг пояснити причини щодо наявності розбіжностей щодо тривалості робочого дня на підприємстві згідно даних електронного і паперового обліку робочого часу, та разом з ОСОБА_1 не вказали що такі фізичні особи як ОСОБА_2 і ОСОБА_3 їх невідомі.

Оцінивши за правилами ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення свідків, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, судом приходить до висновку про правомірність посилань контролюючого органу на факт використання на підприємстві позивача протягом 2013 року праці фізичних осіб без оформлення з ними трудових відносин у встановленому чинним законодавством порядку.

Разом з тим, висновки Акта перевірки про здійснення ТОВ «ТСК-Центр» додаткових виплат вказаним фізичним особам заробітної плати «у конверті» та інших компенсаційних виплат (як то відшкодування витрат на паливо-мастильні матеріали) в тих розмірах, що наведені в додатках до цього Акта, документально не підтверджуються (зокрема, будь-якими документами, в тому числі бухгалтерського обліку та податкової звітності позивача).

Документально підтверджених відомостей про порушення та розслідування відносно посадових осіб Товариства кримінального провадження по факту вчинення порушень у сфері трудового та податкового законодавства, відповідальність за які передбачена статтями Кримінального кодексу України (ст. 172 «Грубе порушення законодавства про працю», ст. 212 «Ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів»), сторони до суду не подали.

Крім того безпосередньо з тексту Акта перевірки не вбачається, а відповідачем в судових засіданнях не роз'яснено, порядок та складові розрахунку суми заниження позивачем єдиного внеску за 2013 року, в т.ч. в розрізі епізодів виявлених порушень норм Податкового кодексу України.

З огляду на вищевикладене та з урахуванням того, що подібні правопорушення повинні доводитись належними доказами, судом вбачається, що в даному разі податковим органом не доведено наявність об'єктивної сторони податкових правопорушень як підстави для притягнення позивача до юридичної відповідальності за нормами статей Податкового кодексу України в тих кількісних обсягах (сумах заниження оподатковуваного доходу), що зафіксовані в Акті перевірки (аналогічні висновки відображені в ухвалі Київського апеляційного адміністративного суду від 06.10.2014р. № 50602/11/9104).

Крім того судом вбачається, що наявні у даній справі матеріали повністю спростовують правомірність нарахування відповідачем ТОВ «ТСК-Центр» суми грошового зобов'язання по податку на доходи фізичних осіб за порушення норми п. 177.8 ст. 177 ПК України у зв'язку з наступним.

Так, в силу приписів норми п. 177.8 ст. 177 ПК України під час нарахування (виплати) фізичній особі - підприємцю доходу від здійснення нею підприємницької діяльності, суб'єкт господарювання та/або самозайнята особа, які нараховують (виплачують) такий дохід, не утримують податок на доходи у джерела виплати, якщо фізичною особою - підприємцем, яка отримує такий дохід, надано копію документу, що підтверджує її державну реєстрацію відповідно до закону як суб'єкта підприємницької діяльності. Це правило не застосовується в разі нарахування (виплати) доходу за виконання певної роботи та/або надання послуги згідно з цивільно-правовим договором, коли буде встановлено, що відносини за таким договором фактично є трудовими, а сторони договору можуть бути прирівняні до працівника чи роботодавця відповідно до підпунктів 14.1.195 та 14.1.222 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Документом, що підтверджує державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, є виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (ст. 43 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» від 15.05.2003р. № 755-IV)(далі - Закон № 755-IV).

При цьому до 07.05.2011 р. (дати набрання чинності Законом № 3205, яким викладено в новій редакції зазначений пункт Закону № 755-IV) таким документом було свідоцтво про державну реєстрацію.

Окрім того, в обох випадках державна реєстрація фізичної особи-підприємця згідно положень ч. 2 ст. 20 цього Закону може підтверджуватися витягом з Єдиного державного реєстру.

Відомості з Єдиного державного реєстру, згідно із ст.ст. 6, 20 та 21 Закону № 755-IV, надаються державним реєстратором у вигляді витягу з Єдиного державного реєстру, виписки або довідки про наявність або відсутність в Єдиному державному реєстрі інформації, яка запитується

Порядок отримання відомостей з Єдиного державного реєстру регулюється Наказом Міністерства юстиції України від 14.12.2012р. № 1846/5 «Про затвердження Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18.12.2012 за № 2105/22417 (Реквізити на оплату за публікацію повідомлень та одержання відомостей з Єдиного державного реєстру).

Відомості з Єдиного державного реєстру надаються, в т.ч. у вигляді інформації з Єдиного державного реєстру, що відображається на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру (пошук у ЄДР) - Державного підприємства «Інформаційно-ресурсний центр», офіційний сайт - www.irc.gov.ua).

Одночасно нормами п. 177.9 ст. 177 ПК України встановлено, що оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем, який обрав іншу систему оподаткування доходів від провадження господарської діяльності, здійснюється за правилами, встановленими цим Кодексом.

Статус суб'єкта, який застосовує спрощену систему оподаткування, підтверджується свідоцтвом платника єдиного податку (ст. 299 ПК України).

В даному випадку платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з низки податків і зборів, зокрема з податку на доходи фізичних осіб в частині доходів (об'єкта оподаткування), що отримані в результаті господарської діяльності фізичної особи та оподатковані відповідно до норм глави першої розділу XIV Податкового кодексу (відповідно до п. 297.1 ст. 297 цього ж Кодексу).

В ході судового розгляду встановлено, що в 2013 році позивач мав фінансово-господарські відносини з постачальниками товарів - Фізичними особами-підприємцями ОСОБА_13 (ідентифікаційний код НОМЕР_2), ОСОБА_12 (ідентифікаційний код НОМЕР_3) і ОСОБА_14 (ідентифікаційний код НОМЕР_4), що підтверджується наданими позивачем до суду первинними документами, та не заперечується відповідачем. Статус цих фізичних осіб як суб'єктів підприємницької діяльності підтверджується наявними в матеріалах справи копіями свідоцтв про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії НОМЕР_5 (щодо ОСОБА_13), серії НОМЕР_6 (щодо ОСОБА_12) та спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру щодо ОСОБА_14 станом на 20.03.2013р.

Крім того згідно даних свідоцтв платника єдиного податку серії НОМЕР_7 та серії НОМЕР_8 протягом всього 2013 року ОСОБА_13 і ОСОБА_12 перебували на спрощеній системі оподаткування, що також не було спростовано відповідачем.

На підставі вищевикладеного судом вбачається відсутність у ТОВ «ТСК Центр» обов'язку податкового агенту щодо утримання та перерахування до державного бюджету сум податку на доходи фізичних осіб при виплаті на користь Фізичних осіб-підприємців ОСОБА_13, ОСОБА_12 і ОСОБА_14 коштів за придбані товари.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та наданих сторонами доказів, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 2, ст. 9, ст. ст. 69 - 71, ст. 94, ст. ст. 158-163, ст. 167, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТСК Центр» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві від 28 лютого 2014 року № 0000081702.

3. Визнати протиправним і скасувати рішення Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальними органами доходів і зборів або платником податків своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 28 лютого 2014 року № 0101702.

4. Визнати протиправними та скасувати вимоги Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про сплату боргу (недоїмки) від 28 лютого 2014 року № Ю-26-50-17-02 та від 04 квітня 2014 року № Ю-2699-25.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена за правилами, встановленими в ст. ст. 185 - 187 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя О.В. Дегтярьова